БРЮССЕЛЬ – Які висновки країни-члени НАТО зробили з двох років повномасштабної війни Росії проти України? Чи змінює НАТО свій підхід до підтримки України?
- Як може вплинути на хід війни захоплення російськими військами Авдіївки?
- Чи посилять рішучість союзників у підтримці України російські успіхи на Донбасі та смерть опозиціонера Олексія Навального у російській в’язниці?
- Чого очікувати Європі від можливого приходу до влади Дональда Трампа та як переконати Конгрес схвалити допомогу Україні?
Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
Столтенберга обрали на цю посаду у 2014 році, невдовзі після окупації Росією Криму, і його мандат неодноразово подовжували.
Дивіться відео ексклюзивного інтерв'ю Радіо Свобода тут
– Пане генеральний секретарю, як ви знаєте, ситуацію на полі бою в Україні називають патовою. Тож з огляду на обставини, чи можна очікувати, що зараз союзники по НАТО почнуть використовувати всі інструменти, наявні у їхньому розпорядженні, щоб сприяти перемозі України?
– Абсолютно. Ми можемо очікувати, що союзники по НАТО докладуть більше зусиль для того, щоб Україна перемогла, оскільки це було чітко заявлено країнами-членами альянсу. Це про солідарність з Україною, але це також в інтересах нашої безпеки.
Допомога Україні – це не благодійність. Це – інвестиція в нашу власну безпекуСтолтенберг
Тому, коли я маю зустрічі із політичними лідерами країн НАТО, я завжди наголошую, що це – не благодійність.
Це – інвестиція в нашу власну безпеку, а також те, що наша щоденна підтримка змінює ситуацію на полі бою. Багато союзників забули, що на початку цієї війни ми боялися, що Росія збирається взяти під контроль Україну протягом кількох днів чи кількох тижнів, а сталося навпаки. Україна змогла звільнити – ви змогли звільнити 50% своєї території. І ми повинні забезпечити посилення підтримки України.
– Яких тактичних, а також стратегічних наслідків можна очікувати після захоплення російськими військами Авдіївки?
– Це свідчить про те, що ситуація на полі бою дуже складна, чи ж надзвичайно складна, як сказав президент Зеленський.
Авдіївка показала, що Росія готова пожертвувати багатьма життями для незначних територіальних здобутківСтолтенберг
Але ми не віримо, що той факт, що українські війська відступили з Авдіївки, сам по собі істотно змінить стратегічну ситуацію. Водночас це нагадує нам про те, що Росія готова пожертвувати багатьма солдатами лише задля незначних територіальних здобутків.
Це також наслідок того, що Росія отримала значну військову підтримку від Ірану, Північної Кореї та змогла наростити власне виробництво. І також мобілізувала більше сил.
Отже, це робить важливим, щоб союзники по НАТО надавали військову підтримку, боєприпаси та інші види допомоги. Але, звісно, також, щоб Україна була здатна отримати необхідні сили й мобілізувати особовий склад, необхідний для продовження боротьби з російськими загарбниками.
– Чи можуть перші помітні військові успіхи Росії за останні місяці, а потім і смерть відомого російського опозиціонера Олексія Навального якось сприяти прискоренню ухвалення Конгресом пакету військової допомоги Україні?
Найкращий спосіб вшанувати пам’ять Олексія Навального – це зробити так, щоб президент Путін не переміг на полі боюЄнс Столтенберг
– Принаймні ці дві події демонструють нагальну потребу підтримати Україну. Частково – щоб запобігти подальшим здобуткам Росії, але забезпечити водночас можливості України звільнити більше території. І я глибоко вірю, що найкращий спосіб вшанувати пам’ять Олексія Навального – це зробити так, щоб президент Путін не переміг на полі бою, а перемогла Україна.
Хороша новина полягає в тому, що лише за останні кілька днів ми бачили великі нові оголошення, наприклад, від Швеції про понад 600 мільйонів (доларів – ред.) додаткової підтримки, враховуючи бойові катери, ППО та значну кількість боєприпасів. Канада оголосила про велику додаткову підтримку, що включає в себе понад 800 передових дронів.
І це доповнює заяву, зроблену Францією та Німеччиною минулого тижня, що передбачає мільярди доларів додаткової підтримки. Дуже вітається оголошення Японії. Також цього тижня – понад 100 мільйонів (доларів – ред.) додатково на розмінування. Тому, звісно, ми зосереджені на Сполучених Штатах, але ми також бачимо, як інші союзники справді активізуються та надають значну підтримку Україні.
– Як Європі підготуватися до можливого повернення Дональда Трампа до Білого дому на тлі його заяв про те, що він заохочуватиме Росію атакувати союзників по НАТО, які не платять за рахунками?
Очікую, що, незалежно від результатів виборів у США цього року, США залишаться відданим союзником НАТОЄнс Столтенберг
– По-перше, Сполучені Штати були вірним і відданим союзником НАТО відтоді, як альянс був створений 1949 року. І різні адміністрації від прореспубліканських на продемократичні завжди підтримували НАТО. І я очікую, що, незалежно від результатів виборів у США цього року, США залишаться відданим союзником НАТО, оскільки це в безпекових інтересах Сполучених Штатів.
США безпечніші та сильніші, маючи понад 30 союзників. Це те, чого в Китаю та Росії взагалі немає. Це велика перевага для Сполучених Штатів. По-друге, це широка двопартійна підтримка України в США. І по-третє, критика з боку США була спрямована не на адресу НАТО, а на адресу союзників НАТО, які не витрачають достатньо коштів на НАТО.
Хороша новина полягає в тому, що ми оприлюднили лише кілька днів тому нові цифри, які показують, що все більше і більше союзників досягають цілі НАТО щодо витрат 2% ВВП на оборону. Якщо ви складете разом те, що роблять усі європейські союзники, і порівняєте це із загальним ВВП у Європі – це фактично 2% сьогодні. Це добре, але цього недостатньо, оскільки ми хочемо, щоб усі союзники витрачали 2%.
І ми також переконалися, що 2% є мінімумом. Це свідчить про те, що ми подолали довгий шлях, відколи 2014-го взяли на себе зобов’язання витрачати більше, аніж коли лише три союзники витрачали 2% ВВП на оборону. Тепер це 18 (союзників – ред.), і, сподіваюся, незабаром ще більше союзників будуть витрачати на оборону 2% ВВП.
– Ми постійно чуємо багато критики на адресу союзників по НАТО, що вони нібито дають Україні достатньо зброї, щоб не програти, але недостатньо, щоб виграти. Чи вважаєте ви ці коментарі справедливими?
На початку війни світ вагався, чи ж надавати найсучаснішу зброю. Але це суттєво змінилосяЄнс Столтенберг
– Думаю, ви повинні визнати, що на початку війни світ вагався, чи ж надавати найсучаснішу зброю. Але це суттєво змінилося. Тепер союзники надають не тільки велику кількість боєприпасів, артилерії та різних типів зброї, але і все більш досконале озброєння, в тому числі найдосконаліші бойові танки – Leopard і Abrams, бронетранспортери, такі, як Marders і Bradleys. І, звісно, дуже передові системи протиповітряної оборони, враховуючи NASAMS і Patriots, а також крилаті ракети великої дальності – Storm Shadow, Scalps з Великої Британії та Франції. Це надзвичайно передові, точні системи зброї великої дальності.
Крім того, зараз ми навчаємо українських пілотів F-16, і союзники також оголосили про доставку вельми значної кількості F-16 в Україну якомога швидше. Підтримка розвивалася у міру того, як розвивалася війна. Я вітаю, що союзники надають також більш досконалі системи. Також вважаю, що, окрім обговорення систем, що завжди важливо (F-16 чи крилатих ракет), дуже важливо також пам'ятати, що нам потрібно тримати в належному стані озброєння чи системи, які постачаються: боєприпаси, запчастини, технічне обслуговування, ремонт. Це величезне завдання, і ми також повинні зосередитися на цьому, оскільки ми знаємо, що чим більше зможемо ремонтувати та обслуговувати зброї, яка зберігається в Україні, тим сильнішими будуть українські Збройні сили.
– Генеральний секретарю, ви щойно згадали про літаки F-16. Чи відомо, коли саме їх доставлять Україні і чи супроводжуватимуться вони обмеженнями не нападати на територію Росії?
– Неможливо точно сказати, коли, тому що це дилема. Ми всі хочемо, щоб F-16 були там (в Україні – ред.) якомога раніше. При цьому, звичайно, ефект від F-16 буде сильнішим і кращим, що більш навчені та підготовлені пілоти. І не лише пілоти, а й технічне обслуговування, персонал і всі системи підтримки, які мають бути в наявності, щоб зробити F-16 дійсно передовою системою зброї, якою вони є. Тож думаю, що маємо прислухатися до військових експертів щодо того, коли саме будемо готові або коли союзники будуть готові почати відправку й доставку F-16. Чим швидше, тим краще.
Україна має право на самооборону. І це включає також нанесення ударів по російських військових цілях за межами УкраїниЄнс Столтенберг
Водночас це має бути ефективна зброя із добре підготовленими пілотами, з хорошими обслуговуючими системами в наявності в момент, коли ми доставимо цей механізм Україні. Потім кожен союзник має вирішити, чи є деякі застереження стосовно того, що вони забезпечують. У різних союзників – дещо різна політика щодо цього. Але загалом треба згадати, що це таке. Це збройна агресія Росії проти України з грубим порушенням міжнародного права. А, згідно з міжнародним законодавством, Україна має право на самооборону. І це включає також нанесення ударів по законних військових цілях – російських військових цілях за межами України. Це міжнародне право. І, звичайно, Україна має на це право, щоб захистити себе.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум