Представники Литви та Туреччини 1 червня підписали в Анкарі угоду, що дозволяє Литві купувати бойові дрони «Байрактар», повідомляє видання Delfi.
Країна придбає такий безпілотний літальний апарат та інше обладнання на гроші, зібрані жителями у рамках ініціативи Laisves TV, щоб передати його Україні, яка бореться з повномасштабним вторгненням Росії, а також сама розглядає можливість придбання безпілотної системи, йдеться у повідомленні. Протокол про наміри придбати турецькі озброєння підписали віцеміністр оборони Вілюс Семешка та голова Агентства оборонної промисловості Туреччини, йдеться в повідомленні. І зазначається, що 2 червня Семешка зустрінеться з головою компанії з виробництва дронів «Байрактар».
Останніми тижнями литовськими соцмережами шириться жарт, головною фразою якого є: «Нумо всі скинемось і купимо для України танк».
Після цієї дотепної зауваги в голові журналіста Андрюса Тапінаса зародилася ідея, він прагнув посилити свої зусилля, щоб допомогти сусідній Україні після безпідставного вторгнення Росії 24 лютого.
«Компанія, в якій я працюю – Laisves TV – намагається допомагати Україні від початку війни», – сказав Тапінас Російській службі Радіо Свобода, додавши, що компанія збирала кошти на гуманітарну допомогу та організовувала транспорт, яким біженці могли виїхати з України.
«Два тижні тому на прохання посольства України в Литві ми зібрали 330 тисяч євро (354 мільйони доларів) на придбання двох сучасних дронів-розвідників естонського виробництва, що призначені для корегування артилерійського вогню, – сказав Тапінас. – Ми зробили це за 16 годин».
Тапінас вирішив, що його наступним проєктом буде придбання турецького бойового безпілотника «Байрактар», здатного літати на відстані до 150 кілометрів від своєї бази та знищувати бронетехніку за допомогою чотирьох високоточних ракет.
Він звернувся зі своєю пропозицією до Міністерства оборони Литви, і відомство почало переговори з посольством Туреччини та виробником дрона.
«У середу, 25 травня, нам дали «зелене світло», – пригадує Тапінас. – Мені зателефонував міністр і сказав: «Все готово. Вони погоджуються продати «Байрактар». Залишилося лишень зібрати гроші. Покажи, на що ти здатен!»
За три дні Laisves TV зміг зібрати 5,8 мільйона євро (6,2 мільйона доларів). Хоча пожертви надійшли з 50 країн світу, 95 відсотків внесків були від громадян Литви. Про це повідомив Тапінас.
Ми отримали лише один-два внески на суму понад 20 000 євро. Більшість – від 1 до 200 євро. Ми навіть отримали переказ із будинку для людей похилого вікуАндрюс Тапінас
«Ми отримали лише один-два внески на суму понад 20 000 євро, – сказав він. – Більшість із них були від 1 до 200 євро. Ми ще досі продовжуємо обробляти дані, але ми отримали пожертви від кількох сотень тисяч людей. Це і вчителі…. Ми навіть отримали переказ із будинку для людей похилого віку. Діти надсилали гроші, які вони заощаджували на велосипеди чи комп’ютерні ігри. Це було дуже зворушливо».
Було навіть кілька пожертвувань із Росії, із нотаткою відправника на кшталт «Мені соромно за свою країну».
«Я думаю, що таких трансферів було близько 10», – сказав Тапінас.
Заступник міністра оборони Литви 30 травня вирушив до Туреччини, щоб довести угоду про купівлю безпілотника та його бази до кінця та організувати їхню доставку українським військовим.
Я вболіваю за Україну і намагаюся зробити все можливе, щоб зібрати більше грошей і якимось чином зробити свій внесок у перемогу УкраїниАндрюс Тапінас
Тапінас сказав, що відкидає аргументи про те, що йому як журналісту займатися такими справами неетично.
«Журналіст BBC поставив мені це запитання, і я подумав: «А коли велася битва за Британію, ви б «об’єктивно» повідомляли про це чи підтримали б свою країну?», – сказав він, посилаючись на повітряну битву, що тривала 4 місяці в 1940 році, під час якої нацистська Німеччина намагалася змусити Британію укласти мирну угоду.
«Я вболіваю за Україну і намагаюся зробити все можливе, щоб зібрати більше грошей і якимось чином зробити свій внесок у перемогу України», – сказав він.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
