Особисто виходив на бойові завдання разом із бійцями «Альфи», керував операціями зі звільнення острова Зміїний та ударами по військових об’єктах у Росії. Євген Хмара – бойовий генерал і командир одного з найрезультативніших спецпідрозділів СБУ – став несподіваним вибором президента Володимира Зеленського на посаду міністра оборони.
Ще кілька днів тому серед можливих кандидатів називали чинного міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, а також обговорювали можливість повернення Михайла Федорова. Прізвище Хмари у публічному просторі майже не звучало.
- Чому президент зробив ставку саме на нього?
- Чи зможе бойовий генерал продовжити технологічний курс Федорова?
- Чи виникне новий конфлікт із Генштабом і головнокомандувачем Олександром Сирським?
- І чи можливо призначити військового на посаду, яку, згідно з законом, має обіймати цивільна особа?
Уряд призначив Євгенія Хмару тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони, повідомив премʼєр Сергій Корецький. Хмара тимчасово замінить Михайла Федорова, відставку якого разом з усім складом уряду Верховна Рада підтримала 14 липня.
Рішення відбувається на тлі акцій на підтримку Федорова, які тривають після його звільнення.
За словами президента Володимира Зеленського, після завершення необхідних юридичних процедур він звернеться до парламенту щодо підтримки кандидатури Хмари вже на посаду повноцінного міністра оборони.
«Важливо, що є стратегічне бачення, як Україні активно діяти й надалі для захисту нашої незалежності і примусу Росії до дипломатії», – повідомив президент.
Зеленський вказав на переваги Хмари на посаді міністра оборони, такі як результати далекобійних ударів, «сильну безпекову роботу», що гарантуватиме контроль за внутрішньою ситуацією у Силах оборони, та досвід управління людьми в Центрі спеціальних операцій «Альфа» СБУ. Хмара з січня 2026 року виконує обов’язки голови Служби безпеки України, однак президент досі не вносив до Верховної Ради його кандидатуру для повноцінного призначення на цю посаду.
Зараз Хмара – повний кавалер ордену Богдана Хмельницького, а також нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою президента України «Хрест бойових заслуг».
У відкритих джерелах відсутні підтверджені дані про його місце народження, освіту та родину.
До кінця незрозумілою залишається і юридична процедура переходу Хмари до Міністерства оборони, оскільки він є військовослужбовцем. За українським законодавством, посаду міністра оборони може обіймати лише цивільна особа, тому перед можливим призначенням необхідно вирішити питання щодо його статусу.
Сам Хмара призначення наразі публічно не коментував.
Спишуть, як Залужного?
Перед призначенням на посаду міністра або тимчасового виконувача обов'язків слід очікувати офіційного звільнення Хмари з військової служби, швидше а все, за станом здоров'я, як це було з колишній головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Таке припущення висловив колишній співробітник СБУ та військовий аналітик Іван Ступак у коментарі Радіо Свобода.
Дійсно, згідно з законодавством, військовий не може очолити Міністерство оборони. Політичний аналітик Олег Рибачук стверджує, що це також порушує і європейське законодавство:
«Європейське законодавство вимагає, щоб міністр оборони був цивільною особою і був такою особою до призначення. Це питання будуть вирішувати на ходу. Звичайно, треба буде вивести генерала зі статусу військового, зробити його цивільним, потім буде голосування щодо його призначення. Тобто тут у нас повний ігнор і процедур, і Конституції».
Рибачук вважає, що ситуація не матиме критичних наслідків для відносин із партнерами. За його словами, у НАТО працюватимуть із тим міністром оборони України, який буде офіційно призначений, відповідно до процедур.
«Вибору немає абсолютно – їх ставлять перед фактом. І це не вперше. Так само, як і депутатів ставлять перед фактом, так само, як і громадськість ставлять перед фактом». Рибачук є головою Центру спільних дій, колишнім віцепрем'єром та ексголовою Секретаріату третього президента Віктора Ющенка.
Іще один варіант – змінити законодавство. Але зробити це – крок назад у демократії, вважає Роман Костенко, народний депутат (фракція «Голос») та секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Він є чинним полковником Служби безпеки України.
«Інше питання – це внести зміни до закону про нацбезпеку і зробити таким чином, щоб під час дії воєнного стану міністром може бути людина військова. Але відразу скажу, що я проти такої ідеї, тому що ще минулий парламент прийняв цей закон про національну безпеку, де чітко були встановлені норми саме цивільного контролю, коли в нас є Збройні сили - військовий, а міністр має бути цивільним. І зараз робити це – означає робити декілька кроків назад у нашій демократії» – сказав Костенко в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live»).
Командир, що ходить на завдання. СБУ та «Альфа»
Євген Хмара був тимчасовим виконувачем обов'язків голови СБУ з січня 2026 року, після відставки Василя Малюка.
До цього Хмара з 2023 року очолював центр спеціальних операцій «А» СБУ, більш відомий як «Альфа». Свою службу в цьому підрозділі він розпочав ще у 2011 році.
У квітні 2023-го президент Зеленський призначив Євгенія Хмару начальником Центру спецоперацій «А».
Центр спецоперацій «А» СБУ стабільно входить до трійки найрезультативніших підрозділів Сил оборони за обсягами знищеної техніки та живої сили противника за допомогою безпілотників.
Сам Хмара неодноразово розповідав про те, як разом з бійцями «Альфи» бере безпосередню участь у спецопераціях. В одному з інтерв'ю у квітні минулого року він пояснив, чому.
«Чому я виходжу і працюю з хлопцями? Саме там можна зрозуміти, що саме потрібно особовому складу, їхні потреби... Друге – командир має чітко розуміти, як, що, де працює. Третє – це питання довіри: коли особовий склад, особливо у важких ситуаціях, бачить поруч свого командира, все вирівнюється. Четверте – це про мою мотивацію. Коли працюєш разом з хлопцями, бачиш їхні успіхи та старання, а потім повертаєшся на свої задачі, ти готовий кусати і рвати. Робити все для того, щоб у них вийшло», – ділився новий т.в.о. міністра оборони.
Якими операціями відомий Євгеній Хмара?
Після початку повномасштабного вторгнення Росії він безпосередньо брав участь у боях за звільнення Київської області. Після деокупації північних регіонів продовжив виконувати бойові завдання на Донецькому напрямку.
Однією з найвідоміших стала операція зі звільнення острова Зміїний влітку 2022 року, якою Хмара керував особисто. Згодом він назвав її «однією зі знакових перемог над ворогом» не лише у військовому, а й в економічному та психологічному вимірах.
В інтерв'ю «Мілітарному» Хмара також розповідав про емоції після успішних спецоперацій. Зокрема, згадуючи удар по складу ГРАУ Міноборони РФ у Торопці 18 вересня 2024 року, він говорив, що найбільше задоволення приносить момент, коли після виконання завдання всі учасники операції повертаються живими, а перші повідомлення підтверджують успішне ураження цілі.
Бійці Центру спецоперацій «А» брали участь і в операції «Павутина» в червні 2025 року. Крім того, підрозділ регулярно завдавав ударів по російських аеродромах, складах боєприпасів, нафтопереробних заводах, а також підприємствах, де виготовляли керовані авіабомби та безпілотники.
За даними СБУ, станом на початок 2026 року оператори безпілотних систем Центру спецоперацій «А» уразили понад 1,8 тисячі російських танків, а також тисячі броньованих машин, артилерійських систем, засобів протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Загальну вартість знищеної російської техніки в СБУ оцінювали більш ніж у 5,5 мільярдів доларів США.
«Йому не вийде кидати пил в очі»
«90% свого часу проводить на лінії розмежування або біля неї. Тобто, сучасний, досвідчений, потужний фахівець», – сказав про Хмару колишній співробітник СБУ та військовий експерт Іван Ступак.
Він вважає, що бойовий досвід допоможе Хмарі бути об’єктивним на посаді міністра оборони:
«Навішати йому на вуха або кидати пил в очі, я впевнений, у співробітників Міноборони не вийде. Бо він розбирається, він знає, він бойовий. Тому атаки будуть продовжуватися під його загальним керівництвом. Я думаю, що він дозволить певній кількості фахівців, співробітників військової контрозвідки зайти до структури Міноборони, щоб вони могли більш фахово працювати, шукати зрадників, виявляти розкрадання майна, коштів».
Сам факт того, що Євгенію Хмарі запропонували очолити МО, Ступак назвав «намаганням загасити пожежу суспільного невдоволення». І додав, що, швидше за все, президент і цього разу намагається оточити себе «зручними людьми».
Конфлікт з Сирським неминучий?
«Не паркетний, ідейний, проукраїнський», – так описав Євгена Хмару політичний аналітик Олег Рибачук.
Він вважає, що Євгеній Хмара був ефективним на посаді очільника СБУ, а керувати Міністерством оборони йому буде набагато складніше, зокрема, через потенційний конфлікт з Генеральним штабом ЗСУ та головнокомандувачем Олександром Сирським.
«Щоб Хмара міг повноцінно реформувати Міністерство або перекрити ті схеми, які почав перекривати Федоров, треба, щоб прибрали Сирського. Приходить наступний міністр оборони, який зовсім не звиклий до інтриг, теж генерал, і між ними неминуче буде протистояння. Тому потрібно робити суттєві зміни в практиці того, як взаємодіють Міністерство оборони і Генштаб».
Ефективних змін, вважає Рибачук, можна досягти, тільки якщо Хмарі дозволять сформувати власну команду в Міністерстві оборони, у що експерт не вірить.
«Я б сказав, що в Міністерстві оборони ти нічого не можеш принести, якщо тебе не буде повністю підтримувати президент. У Федорова були навіть особисті зв'язки, а у Хмари їх із президентом немає. Розраховувати на якесь прикриття буде дуже складно, а шептунів на вухо (президента – ред.) буде тьма».
«Імовірно, Хмара вступить у конфлікт з Сирським», – сказав у коментарі Радіо Свобода Тимофій Милованов, економіст та президент Київської школи економіки, колишній член Кабінету міністрів України. Він вважає, що конфлікт між Генеральним штабом ЗСУ та Міністерством оборони є інституційним і він не зникне від заміни очільника Міноборони.
«Усі міністри оборони, яких я знаю, зрештою вступали в конфлікт із Генеральним штабом. Це конфлікт, закладений інституційно, оскільки міністр оборони здійснює нагляд за Генеральним штабом, і між ними виникають суперечки, наприклад, щодо фінансування. Генеральний штаб хоче мати якомога більше людей, якомога більше фінансування і щоб ніхто не ставив запитань. А на міністра оборони покладається обов’язок контролювати та нести відповідальність за тих, хто використовує ці ресурси. Ось ще один приклад – мобілізація особового складу. Оперативна відповідальність за мобілізацію особового складу лежить на Генеральному штабі, але відповідальність за політику – на міністрові оборони».
Діпстрайки продовжаться?
Технологічність війська – не під загрозою. Навпаки вибір Хмари означає, що технології в пріоритеті, стверджує Тимофій Милованов. Він нагадав, що спецпідрозділ СБУ «Альфа» завжди одним з перших впроваджував технологічні інновації:
«Призначення Хмари свідчить про те, що оборонні технології є пріоритетом. Тож у цьому сенсі він не належить до старої гвардії. Гадаю, він зосередиться на технологіях. Також я думаю, що певні стратегії, які сформулював Фодоров, такі як блокування логістики та тиск на Крим, будуть продовжуватися».
Але в той же час від нового очільника МО не варто очікувати таких масштабів співпраці, які продемонстрував Михайло Федоров, вважає Іван Ступак. Також він очікує, що результат роботи значною мірою залежить від того, чи дозволять Хмарі привести свою команду.
«Співпраця з Кремнієвою долиною, Алексом Карпом, Еріком Шмідтом. Я думаю, цього очікувати не варто. Якщо воно і буде, то в набагато менших обсягах. І все залежить від того, чи дадуть йому сформувати команду Міноборони. Якщо він буде сам, без команди, то відповідно така й робота буде».
А майор ЗСУ, політолог Андрій Ткачук сказав очікує (про що сказав в ефірі проєкту Радіо Свобода «Радіо Донбас Реалії»), що «саме Хмара зможе розвивати позитивні напрацювання. Пріоритет – це робота по ворогу, вдосконалення далекобійних глибинних ударів, щоб це ставало більше, системніше, якісніше. І думаю, він в цьому точно фахівець і зможе забезпечити ці процеси».
Тимофій Милованов прогнозує, що, якщо Хмарі вдасться продовжити завдавати ударів углиб Росії та тримати перевагу в деяких сферах, він може залишитися на посаді міністра довше, ніж його попередник. Але якщо показники будуть падати, то під тиском опиниться не лише Хмара, а й президент Володимир Зеленський.
Форум