Доступність посилання

ТОП новини

«Я більше боялась дискримінації через свій COVID, ніж колись через ВІЛ-позитивний статус» – пацієнтка, яка двічі перехворіла на COVID-19


Тест на ВІЛ. Ілюстративне фото
Тест на ВІЛ. Ілюстративне фото

Україна вже тривалий час тримає лідерські позиції у Європі за темпами поширення ВІЛ/СНІДу. За даними МОЗ, нині в державі зареєстровані близько 200 тисяч людей, які мають цей діагноз. За словами фахівців, через слабкий імунітет і наявність інших серйозних хвороб (таких, як туберкульоз та гепатити) ці пацієнти перебувають у групі ризику щодо зараження коронавірусом.

ВІЛ-позитивна черкащанка Наталія (прізвище просила не називати – ред.) минулого року двічі перенесла COVID-19. Жінка знала, що через свій статус вона потрапляє до вразливої категорії людей. Відтак, отримавши позитивний тест на коронавірус, вона дуже переймалася.

Вважаю, мені дуже пощастило, що я знайшла фахівця, який знається на цих двох захворюваннях
Наталія

Ситуацію ускладнювало те, що сімейна лікарка, з якою Наталія підписала декларацію, не виходила на зв’язок. Жінка звернулася до іншого спеціаліста, яка раніше працювала інфекціоністом і була знайома з проблемами ВІЛ-інфікованих. За словами Наталії, це додало їй впевненості і зняло психологічну напругу.

«Ця лікарка консультувала мене всі 14 днів моєї ізоляції. Спеціального лікування через мій ВІЛ-позитивний діагноз я не отримувала. Вважаю, що мені дуже пощастило, що я знайшла фахівця, який знається на цих двох захворюваннях. Та й коронавірусна хвороба у мене протікала доволі легко. Лише сильно боліло горло на початку, була слабкість. А найбільша температура була 37,5», – каже Наталія.

У місті розповсюджували списки з адресами людей, які хворі на COVID-19 – Наталія

Вперше на COVID-19 вона захворіла у березні, а через пів року знову відчула симптоми, характерні для цієї інфекції – у жінки зник смак, вона перестала відчувати запахи, а сильний головний біль не могли зняти знеболювальні пігулки.

Саме захворювання COVID-19 небезпечне, а тут ще ВІЛ-інфекція, невідомо, як організм відреагує
Наталія

«Найбільше тут лякає відчуття безпомічності. Тобі погано, ти розумієш, що лікарні тебе не приймуть на лікування, бо є обмеження, є COVID-19. Були випадки, коли під час пандемії люди з температурою 40° лежали вдома, приїжджала «швидка», колола їм жарознижувальне, і все. Мій сусід через пару днів помер, він так і не потрапив до лікарні. Саме захворювання COVID-19 небезпечне, а тут іще ВІЛ-інфекція, невідомо, як організм відреагує», – зазначає Наталія.

Ще два десятки років тому, пригадує жінка, ВІЛ-позитивні пацієнти були обֹ’єктом дискримінації з боку суспільства.

Нині чи то через збільшення кількості інфікованих, чи то через зростання обізнаності людей у питаннях ВІЛ/СНІДу (зокрема, щодо способів передачі інфекції), негативного ставлення до людей, що мають позитивний діагноз, не спостерігається, додає жінка.

Вразило Наталію інше: на початку розгортання пандемії різко зросла ворожість і агресія щодо «ковідних» пацієнтів. За її словами, у її рідному місті поширювали інформацію з прізвищами і адресами тих, хто хворіє на COVID-19: «Я бачила цю інформацію в чаті, читала відгуки людей, їхнє ставлення до «ковідних» хворих, ніби вони якісь чумні. Ставало реально страшно, чи не потраплю у цей список я».

Під час пандемії важливо зберегти безперервну терапію для ВІЛ-позитивних

За рекомендаціями ВООЗ, люди, що живуть із ВІЛ, повинні мати запас препаратів не менше ніж на 3–6 місяців, а також мати доступ до вакцини проти грипу і пневмококів.

Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією затвердив фінансування для України у розмірі понад 135 мільйонів 778 тисяч доларів США на 2021–2023 роки. Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Планується, зокрема, закупити сучасні системи для діагностики туберкульозу, придбати обладнання для регіональних мікробіологічних лабораторій із діагностики туберкульозу, а також закупити швидкі тести на ВІЛ.

Найбільшими складнощами для ВІЛ-позитивних пацієнтів під час пандемії є налагодження безперервної АРТ (антиретровірусної терапії – ред.). Наталія препарати отримує поштою.

«Я досі перебуваю на обліку в Києві і звідти отримую лікування. В 90-х роках у Черкасах не було сильної структури, яка б займалась питаннями ВІЛ-СНІДу, тому я зареєструвалась у столиці, мене ведуть київські лікарі. Незручність у тому, що АРТ дають на місяць, буває, що я пропускаю момент, коли треба знову замовляти препарати, доводиться позичати», – каже пацієнтка.

За словами лікаря-інфекціоніста БО «100% життя» Віктора Третьякова, для України характерним є те, що майже у половині випадків виявлення ВІЛ-інфекції супутнім захворюванням є туберкульоз. А розвиток туберкульозу може суттєво вплинути на перебіг коронавірусної хвороби у людей, що живуть із вірусом імунодефіциту.

Міжнародні дослідження не показали, що між АРТ і лікуванням COVID-19 є зв’ֹязок. Наразі не доведено, що антиретровірусна терапія допомагає знизити смертність, полегшити перебіг COVID-19, чи її можна застосувати для профілактики цього захворювання.

Віктор Третьяков
Віктор Третьяков
Єдиною умовою для того, щоб ВІЛ-позитивні люди почували себе у безпеці під час пандемії, є вживання антиретровірусних препаратів, а також дотримання протиепідемічних заходів
Віктор Третьяков

«Єдиною умовою для того, щоб ВІЛ-позитивні люди почували себе у безпеці під час пандемії, є вживання антиретровірусних препаратів, а також дотримання протиепідемічних заходів. Як і всі люди, ВІЛ-позитивні пацієнти мають уникати людних місць, зберігати дистанцію, мити руки тощо. ВІЛ-інфекція на сьогодні «дорослішає», тобто завдяки високоефективному лікуванню середній вік пацієнтів досягає 50 років. Це характерно і для світу, і для України. Чим довше людина приймає АРТ, тим триваліше її життя і тим краща якість цього життя», – наголошує лікар.

На думку інфекціоніста, світова пандемія не має бути перешкодою для тестування на ВІЛ і початку вчасного лікування антиретровірусними препаратами.

Кілька запитань до ВІЛ-позитивної людини
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:21 0:00
  • Зображення 16x9

    Надія Константінова

    На Радіо Свобода з 1999 року. Закінчила магістратуру Інституту журналістики КНУ імені Шевченка. Займалася правозахисною і соціальною тематикою. Була редактором спільного проєкту Радіо Свобода і «Нашого Радіо» «Звуки життя», згодом «Лінія уваги» на «Радіо Мелодія».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG