Російські силовики та суди продовжують переслідувати кримчан, які протестують проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На початку жовтня в суді за антивоєнну позицію опинився активіст із Судака Дмитро Демчук. На допиті його, як він каже, розпитували про ставлення до західного і російського озброєння та в результаті звинуватили у «дискредитації Збройних сил Росії». Але крапка у справі ще не поставлена. Активіст заперечує рішення суду.
Дмитро Демчук – інженер лісового господарства, колишній лісник Приморського лісництва (Судацьке лісомисливське господарство). У російських реаліях Криму втратив роботу і вважає, що не може «вбудуватися в систему» через свою активну громадянську позицію. Кримчанин багато років активно виступає проти хаотичної забудови півострова, знищення лісів і зелених зон, а також заявляє про корупційні зловживання місцевих чиновників.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну він публічно виступив проти російської агресії. За антивоєнні погляди опинився спочатку на допиті в поліції, а згодом – у суді.
«Дії мають навмисний публічний характер»
Справу Дмитра Демчука про адміністративне правопорушення щодо «дискредитації Збройних сил Росії» розглядав підконтрольний Москві Судацький міський суд.
За інформацією офіційного сайту суду, цю справу передали судді ще 26 вересня, а розгляд по суті відбувся 5 жовтня.
Сам фігурант справи дізнався про це, коли до нього додому прийшли слідчий і поліцейський, які вимагали поїхати з ними у відділення поліції. Там його допитали та склали протокол за статтею 20.3.3 КоАП Росії («дискредитація Збройних сил Росії»), після чого відпустили додому. А за тиждень Дмитру Демчуку знову зателефонували з поліції та сказали, що треба з’явитися до суду.
Суддя Судацького міського суду Євген Риков визнав активіста винним у «дискредитації Збройних сил Росії» та оштрафував його на 30 тисяч рублів.
«Дії Демчука Д.В. мають публічний і навмисний характер, оскільки його публікації доступні для перегляду необмеженому колу користувачів соцмережі Facebook. Фотографії, відеоролики, фрази в коментарях і висловлювання в контексті всього їх змісту, на думку суду, безумовно спрямовані на формування негативної інформації про дії Збройних сил Росії, підрив довіри авторитету щодо використання Збройних сил Росії з метою захисту Росії та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки», – йдеться у рішенні суду.
Серед підстав для таких висновків у матеріалах суду згадується «інформаційний лист» першого заступника Міністерства внутрішньої політики, інформації та зв’язку російського уряду Криму Сергія Двуреченського від 20 вересня.
Після цього листа до Дмитра Демчука і прийшли силовики.
Журналістам проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії із Сергієм Двуреченським зв’язатися не вдалося. Ми готові надати йому можливість подати свою позицію на цю тему.
«Російські солдати перетворюються на білі «Жигулі»
Епізодів, за які Дмитро Демчук постав перед судом, кілька. Йдеться про пости у фейсбуці, опубліковані в різний час від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Всі вони визнані такими, що «дискредитують Збройні сили Росії», але їхня суть у рішенні суду не розкривається.
Кримчанин каже, що перший свій антивоєнний пост, що фігурує в рішенні суду, він публікував 25 лютого. Це фото зі словами «Ні війні». Його витлумачено кримським судом як дискредитація Збройних сил Росії.
Я не міг подумати, що у XXI столітті в центрі Європи може йти повномасштабна війнаДмитро Демчук
«Я розмістив цей пост на другий день війни. І після цього я довго нічого не писав публічно, бо якийсь час був у шоці. Я бачив, що творилося в Криму, як російська влада знущалася з людей, але я не міг подумати, що у XXI столітті в центрі Європи може йти повномасштабна війна з нападом на країну та захопленням її територій», – каже Дмитро Демчук.
У липні він зробив перепост ілюстрації, на якій мати російського військового думає про автомобіль. Її суд також визнав «дискредитуючою».
Радянські солдати, гинучи, перетворювалися на білих журавлів. А тут російські солдати перетворюються на білі «Жигулі»Дмитро Демчук
На той момент стало відомо, що в Росії загибель військовослужбовців на війні з Україною компенсують автомобілями «Лада». Дмитро Демчук каже, що опублікував цей пост, щоб привернути увагу до ситуації, яка, на його думку, «ненормальна».
«Радянські солдати, гинучи, перетворювалися на білих журавлів (під час Другої світової війни – ред.). А тут російські солдати перетворюються на білі «Жигулі». Це нормально? Вважаю, що ненормально. Щоб вшанувати пам'ять загиблого солдата, є більш визнані способи – сходити до церкви, наприклад», – каже активіст.
Ще один пост, через який до Дмитра Демчука виникли питання у російських силовиків у Криму, присвячений «животворчому Хаймарсу» – американській реактивній артилерійській системі, за допомогою якої Збройні сили України захищають свою країну.
«Доходило до кумедного. Слідчий мене запитав, чи справді я вважаю, що зброя НАТО має перевагу над російською. Я відповів, що це очевидно, якщо подивитися характеристики HIMARS, які є в інтернеті, та радянських систем. Вони незрівнянні. Навіщо обманювати людей?» – стверджує активіст.
Підтвердити чи спростувати цю розмову в поліції Судака Крим.Реалії не вдалося. Слідчий поліції у матеріалах суду вимагав визнати Дмитра Демчука винним у «дискредитації Збройних сил Росії».
«У Криму розуміють, що ось-ось Україна його поверне»
У рішенні суду йдеться, що Дмитро Демчук провину заперечує та заявляє, що «негативно ставиться до проведення спеціальної військової операції (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – ред.) на території України, виступає проти «вбивства дітей і мирних жителів та будь-яких військових дій на території іноземної держави», а його матеріали в соцмережах є «способом реалізації права вільно висловлювати свою думку».
Сам активіст підтвердив Крим.Реалії, що вважає звинувачення щодо себе необґрунтованими.
Для мене шок, що мене можуть судити за те, що я – проти війниДмитро Демчук
«Я не розумію, за що мене притягують до відповідальності. Я – нормальна цивілізована людина. Я розумію, що війна – це вбивства людей, скалічені долі, руйнування, горе. Як я можу бути не проти неї? Я не можу підтримувати вбивства, тим більше українського народу, з яким я багато років поряд живу. Для мене шок, що мене можуть судити за те, що я – проти війни. Тому я не згоден зі звинуваченнями та рішенням суду. Я не можу зупинити війну, але я маю хоча б заявити, що я – проти неї. Якби це зробив кожен росіянин, то війни не було б, вона б не почалася», – пояснив він Крим.Реалії.
Сплачувати штраф Дмитро Демчук не планує. Він подав апеляційну скаргу на рішення Судацького міського суду, хоч і не сподівається на рішення на свою користь. Усю судову процедуру кримчанин хоче пройти, щоб подати позов до Європейського суду з прав людини.
«Я чудово розумію, що нереально та марно шукати правду в кишенькових судах Криму. Але я хочу, щоб у моїй справі розібрався справжній суд. Після початку війни у Криму дуже бояться втратити владу, розуміють, що ось-ось Україна поверне Крим. Тому будь-яке інакодумство знищують у зародку: переслідують людей за будь-який пост у соцмережі, будь-який лайк», – каже Дмитро Демчук.
Імовірність невизнання Росією рішення ЄСПЛ кримчанин «чудово розуміє». Він каже, що для нього «важливо, щоб незаангажований суд довів, що його провини немає».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
