Доступність посилання

ТОП новини

«МАУ»: політ у кредит. Що відбувається з боргами найбільшого авіаперевізника України?


Компанія «МАУ» є найбільшим пасажирським авіаперевізником України. Її борги, на загальну суму 20,6 мільярда гривень, стали темою засідання РНБО
Компанія «МАУ» є найбільшим пасажирським авіаперевізником України. Її борги, на загальну суму 20,6 мільярда гривень, стали темою засідання РНБО

Найбільший авіаперевізник України, компанія «МАУ», може припинити роботу, якщо не вирішить своєї проблеми з багатомільярдними боргами, говорять експерти. Цей ризик визнає й РНБО, яка своїм рішенням від 23 серпня просить уряд посприяти вирішенню проблеми з боргами «МАУ». Натомість у самій компанії запевняють, що нині її фінансовий стан – стабільний та ефективний, і кажуть про готовність до реструктуризації минулих боргів. Як можна розв'язати цю ситуацію та якими є варіанти розвитку подій – про це Радіо Свобода поговорило з фахівцями та представниками авіаційної галузі.

Багатомільярдні борги авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», яка є найбільшим пасажирським авіаперевізником у державі, загрожують її стабільній роботі. Про це заявив за підсумками засідання Ради національної безпеки та оборони України секретар РНБО Олексій Данілов. Зокрема, ідеться про борги «МАУ» перед ДП «Украерорух» та Міжнародним аеропортом «Бориспіль».

За словами секретаря РНБО, «МАУ» також не сплачує збори до держфонду загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.

Кабінет міністрів має місяць на те, щоб розв'язати проблему з боргами «МАУ» та уникнути загрози «раптового припинення зовнішнього та внутрішнього авіасполучення» за напрямками, які цей авіаперевізник обслуговує, наголосив Олексій Данілов.

«На це Кабміну відводиться рівно місяць, щоб ми з вами були впевнені, що та ситуація, яку свого часу мали з «Аеросвітом», щоб вона у нас ні в якому разі не повторювалася», – попередив Данілов.

«Компанія «Аеросвіт», з якою проводить паралелі секретар РНБО, належала олігарху Ігорю Коломойському. Вона була найбільшим пасажирським авіаперевізником України, однак збанкрутувала у грудні 2012 року.

Співвласником компанії «МАУ», яка нині є найбільшою у пасажирському сегменті українських авіаперевезень, також є Ігор Коломойський.

Позиція «МАУ»: становище компанії «максимально стабільне та ефективне»

Компанія «МАУ» вже відреагувала на заяву та рішення РНБО. За словами її керівництва, нині «МАУ» є прибутковою, ефективно працює, виконує всі платежі, веде діалог із владою та розглядає можливість реструктуризації боргу, що залишився з попередніх років.

Президент авіакомпанії Євгеній Дихне запевнив Радіо Свобода, що фінансове становище «МАУ» «максимально стабільне й ефективне», що компанія оплачує поточні платежі, а з Міжнародним аеропортом «Бориспіль» навіть перейшла на передоплату.

Більше того, за словами Дихне, чистий прибуток «МАУ» за підсумком першого півріччя склав 21,7 мільйона гривень.

Також очільник авіакомпанії розповів про кроки, зроблені для її оздоровлення з моменту його призначення у 2019 році.

«Першим моїм економічним рішенням було закриття всіх нерентабельних маршрутів. Так, під ніж пішли Пекін, Астана, Мінськ, Бангкок. Так, були пасажири, чиї рейси були скасовані і у нас у 6 разів збільшилася кількість звернень пасажирів. Але цей крок фінансово оздоровив компанію вже на початку 2020 року. І якби не COVID та Іран (збиття літака «МАУ» іранською ракетою 8 січня 2020 року – ред.), ми були б успішними вже в 2020 році. Навіть у кризовий 2020 рік з точки зору операційних показників ми були більш ефективними, ніж багато років до цього.

Євгеній Дихне не погоджується з інтерпретацією рішення РНБО, в якій згадується про ризик припинення роботи авіакомпанії.

Ми сплачуємо всі поточні платежі, з аеропортом «Бориспіль» перейшли на передплату
Євгеній Дихне

«Ми сплачуємо всі поточні платежі, з аеропортом «Бориспіль» перейшли на передплату. Проблеми, які були накопичені до 2019 року, винесені за дужки. Хоча я не маю морального і юридичного права закривати на них очі. І, до речі, не дивлячись на заяву РНБО, яку було інтерпретовано дещо в іншій манері, ніж суть проблеми... ми знаходимося вперше за багато років в діалозі з владою», – запевняє керівник компанії.

Раніше керівництво аеропорту «Бориспіль» і ДП «Украерорух» робило заяви про те, що борги «МАУ» створюють серйозні проблеми для їхньої роботи.

Радіо Свобода звернулося до них, щоб почути їхню точку зору про варіанти виходу з торгової кризи. Але відповіді наразі не отримало. Між тим, представник «Украероруху» в неофіційній розмові з Радіо Свобода пояснив, що підприємство намагається звести свої коментарі до мінімуму, оскільки продовжують судитися щодо боргів «МАУ».

Основні факти про фінансовий стан «МАУ»

За перше півріччя 2021 року чистий прибуток «МАУ» склав 21, 7 мільйона гривень.

За цей час року EBIDTA (прибуток, до відрахування податків, відсотків за кредитами, амортизаційних витрат) зафіксований на рівні 1,1 мільярда гривень.

У першому кварталі 2020 року «МАУ» на 11 мільйонів доларів випередила план надходжень свого затвердженого бюджету.

За 2020 рік – компанія мала чистий збиток 4,5 мільярдів гривень. В періоди жорсткого карантину продажі авіаквитків впали до нуля, пасажирам зі скасованих рейсів довелося повернути 44 мільйони доларів, компанія «МАУ» публічно попросила у президента України надати стабілізаційний кредит, щоб мінімізувати скорочення персоналу.

За 2019 рік «МАУ» отримала чистий прибуток на суму 1,6 мільярда гривень.

Сьогоднішня заборгованість «МАУ» перед ДП «Украерорух» перевищує мільярд гривень, перед аеропортом «Бориспіль» – понад 500 мільйонів гривень. Загальний обсяг боргу компанії сягнув 20,6 мільярда гривень: ця сума включає «операційний борг», який може суттєво коливатися залежно від сезону.

Чому виникли борги: недосконалі закони, потім – пандемія?

Євгеній Дихне в коментарі Радіо Свобода окреслив причини появи багатомільярдного боргу «МАУ» як «клубок фінансових і юридичних проблем, в основі яких лежать політичні, особисті, але не економічні взаємини між державою і «МАУ».

За його словами, ці проблеми сформувалися до 2019 року.

Втім, Радіо Свобода відстежувало ситуацію в українських авіаперевезеннях під час пандемії: тоді компанія «МАУ» отримала додаткові фінансові стреси, а її працівники говорили про відпустки за власний рахунок та масові звільнення.

Експерти та колишні посадовці, з якими говорило Радіо Свобода, визначають кілька негативних чинників, які погіршили фінансовий стан «МАУ» і призвели до боргів.

  • Недосконале законодавство, яке дало можливості минулому керівництву «МАУ» через суди оскаржувати угоди, борги і тарифи на послуги. Про це говорить експерт з авіаційного права Андрій Гук. За його словами, наразі ці законодавчі прогалини значною мірою виправлені.

Про цю причину згадує і транспортний експерт Кирил Новіков.

  • Обліт території Росії. Припинення авіасполучення з Росією та необхідність облітати її територію після початку збройної агресії Росії. Ці обставини зменшили доходи «МАУ» через скасовані рейси та збільшили витрати на перельоти в обхід Росії, констатує український дипломат, колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян.
  • Відсутність адекватної реакції на появу боргів.

Коли «МАУ» багато років тому лише почала накопичувати борги, її партнери (серед них аеропорт «Бориспіль» та ДП «Украерорух») не припинили її обслуговування та не вчинили інших дій, які б змінили ситуацію, визнає Андрій Гук

  • Конкуренція з лоукостами

«МАУ» була «класичною авіакомпанією», і з появою світових лоукост–перевізників в Україні почала потерпати від їхньої конкуренції та намагалася адаптуватися, розповідає Володимир Омелян.

«Прихід лоукостів був складним періодом для «МАУ». Вони почали перехід на нову «гібридну» модель з використанням елементів лоукоста, в них істотно змінилася вартість квитків», – пригадує експосадовець.

  • Збиття літака «МАУ» в небі над Іраном.

Ця подія завдала втрат і збитків компанії, проте вона досі не отримала компенсації від Ірану навіть за вартість збитого літака, пояснює Кирил Новіков.

  • Пандемія і період припинення польотів.

Про те, що це найбільший стрес, якого зазнала «МАУ», говорять всі експерти, а також фінансові показники компанії за 2020 рік.

  • Публічні негативні прогнози.

Це чинник є чутливим для авіаперевізників, і він може погіршити нинішню ситуацію, відтак заява секретаря РНБО про ризик припинення роботи «МАУ» змушує пасажирів іти до інших авіакомпаній, попереджає Володимир Омелян.

Кирил Новіков додає, що додатковим чинником нестабільності є поява конспірологічних версій про те, що «МАУ» повторить долю компанії «Аеросвіт», співвласником якої також був Ігор Коломойський, або що на Банковій нібито планують зробити «МАУ» тією самою державною авіакомпанією, створення якої пропонував Володимир Зеленський.

Між тим, в українських медіа обговорюють ризик банкрутства цієї авіакомпанії та згадують її накопичений борг – попри те, що 2021 рік вона почала з прибутків.

Що робити: рецепти виходу з «боргової кризи»

Як можна розв'язати проблему з боргами «Міжнародних авіаліній України», та, відповідно, якими є варіанти розвитку подій? Про це Радіо Свобода поговорило з авіаційними експертами.

Андрій Гук на прохання Радіо Свобода назвав та оцінив кілька можливих сценаріїв.

  • Припинення обслуговування авіаперевізника з боку аеропорту та «Украероруху» через борги.

Цей крок був би найбільш ефективним в попередні роки, коли борг лише почав накопичуватися, зауважує юрист з авіаційного права.

«В аеропорту «Бориспіль» та в «Украероруху» є достатньо інструментів для того, щоб впливати на авіакомпанії. В ситуації ж із «МАУ» вдалося накопичити страшенно великі суми боргів, за рахунок того, що авіакомпанія оскаржувала в судах не лише самі борги, а й угоди і тарифи на послуги. І в судах отримували навіть такі ухвали, які забороняли «Украероруху» припиняти надання послуг», – зауважує експерт.

Зараз, на його думку, такий крок не зміг би призвести до швидкого повернення боргу, натомість «МАУ» припинила б польоти, і пасажири переорієнтувалися б на інші українські та західні авіакомпанії. Наслідок не лише перерозподіл ринку перевезень, а й тисячі вузькопрофільних фахівців, які опиняться без роботи. Постраждають і партнери «МАУ», які вже не отримуватимуть від неї поточні платежі, говорить Андрій Гук.

  • Пробачити борги «МАУ».

Цей варіант був би найдоречнішим, якби йшлося про невелику суму, уточнює Андрій Гук. У нинішній ситуації будуть потрібні дозвіл Антимонопольного комітету і державна допомога аеропорту «Бориспіль» та «Украероруху», оскільки «без повернення боргу вони не зможуть нормально працювати», попереджає експерт. В цьому випадку йтиметься про повернення боргу коштом платників податків.

  • Обмін боргів на частку в компанії, після чого держава стане співвласником «МАУ», або отримання інших зобов'язань від її власників.

«Це поширена світова практика. Але чи може бути держава ефективним управителем для авіакомпанії, тим паче спільно з приватним інвестором – я слабко в це вірю», – визнає Андрій Гук.

  • Повна націоналізація – сценарій, який Україна вже вимушено реалізувала щодо «ПриватБанку». Цей крок можливий, але він невигідний Україні, попереджає Андрій Гук:

«Навіщо це Україні? Їй вигідно, щоб авіакомпанія літала і платила».

  • Реструктуризація боргу і повернення його по частинах.

«Реструктуризація і платежі за графіком – це варіант, який може бути досягнутий. І він потребує згоди власників «МАУ». Вони платять поточні платежі. Але залишається величезна сума боргу. І судові рішення дійшли до тієї межі, коли вони вже не на користь «МАУ». Саме час ухвалювати рішення», – закликає експерт.

На думку Андрія Гука, швидке повернення боргу неможливе, тож графік його повернення розтягнеться на роки.

Те, що «МАУ» сплачує поточні платежі за отримані послуги, підтверджують також аеропорт «Бориспіль» та «Украерорух».

Зі свого боку, очільник «МАУ» Євгеній Дихне наголошує, що компанія згодна домовлятися про реструктуризацію, і вже перебуває у плідному діалозі з владою.

«І профільний міністр, і всі чиновники, які приймають рішення, бачать в моїх словах і діях бажання цивілізованим чином врегулювати, реструктуризувати, розробити план виплат. І це знаходить відповідний відгук», – відповів Євгеній Дихне у коментарі Радіо Свобода.

На підтримку цього сценарію виступають й інші експерти, опитані Радіо Свобода.

Зокрема, Володимир Омелян закликає уряд поєднати реструктуризацію боргу з іще двома кроками: наданням українським авіаперевізникам доступу до дешевих кредитів та паралельно – державної допомоги для подолання наслідків «коронакризи» і періодів припинення польотів через карантин.

«Найбільше постраждали від пандемії авіаперевізники світу. І всі держави світу надавали авіаперевізникам допомогу. Крім України. До того ж в українських авіаперевізників – проблема з доступом до дешевих кредитів, за які авіакомпанії світу беруть у лізинг борти, – пояснює ексміністр інфраструктури. – Тож настав час усім разом сісти за стіл і вирішити всі ці проблеми заразом».

За словами Володимира Омеляна, такої підтримки потребує не лише «МАУ», а й решта пасажирських авіаперевізників України, які всі постраждали від карантинних обмежень.

До того ж, на його думку, Україні треба стимулювати потужність своєї цивільної авіації. Оскільки у світі лідирують у конкурентній боротьбі великі гравці авіаринку, які мають понад 100 бортів. Тоді як всі пасажирські авіакомпанії України сумарно мають 73 літаки, зауважує експосадовець.

Готовність вивести з кризи «МАУ» та зберегти її як потужного перевізника нині демонструють усі сторони, ділиться своїми спостереженнями Кирил Новіков.

«На мою думку, і менеджмент, і акціонери «МАУ», передовсім Арон Майберг – намагаються зберегти цей бізнес як прибутковий і соціально важливий. Якою буде його форма – не важливо. Важливо, щоб компанія продовжувала роботу і забезпечувала високу якість послуг», – наголошує експерт.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG