Насильство на вулицях США випробовує демократичні інститути Америки

Демократичні інституції пручаються заклику президента США Дональда Трампа про розміщення військових замість поліції у місцях, де, за його словами, місцеві органи влади не змогли вгамувати заворушення, грабежі та насильства. Американці не підтримали ідею свого президента відправити військо налагоджувати порядок, коли після вбивства поліцейським афроамериканці Джорджа Флойда 25 травня, по всій країні почалися акції протесту – спочатку мирні, а потім зі застосуванням насильства.

Заклик Трампа вважають таким, що виходить далеко за межі системи стримувань і противаг, закріплених в Конституції США. Такі думки висловлюють мери і губернатори, громадянські та релігійні лідери, військові лідери у відставці та навіть члени адміністрації Трампа.

Що говорить закон?

Президент США є головнокомандувачем усіх збройних сил США. Але президент не має повноважень – за звичайних обставин – використовувати американські війська для виконання правоохоронних обов’язків на території власної країни.

Охорона правопорядку є обов’язком місцевих правоохоронних органів, що є під контролем місцевих органів влади. У час надзвичайних ситуацій – від стихійних лих до громадянської кризи – безпеку можуть підтримувати війська Національної гвардії, які дислокуються губернаторами штатів.

Національна гвардія, на відміну від армії США, військово-морського флоту, морської піхоти та військово-повітряних сил, складається з солдатів, які мають цивільну роботу або вчаться в університеті та за сумісництвом проходять військову підготовку.

Кожний американський штат має власні сили Національної гвардії. Їх можна послати до іншого штату, або для ведення бойових дій за кордоном. Але їх основною сферою діяльності, як правило, є їхній власний штат – надання допомоги державним урядам для забезпечення власної безпеки.

Правознавці стверджують, що для того, щоб Трамп міг використовувати американські війська для здійснення поліцейських функцій в Америці, йому доведеться посилатися на Закон про повстання 1807 року – федеральний закон, який надає повноваження президенту використовувати власну армію для «придушення громадянського безладу, повстання, і заколоту».

Як це було раніше

В історії Америки вже були випадки, коли президенти використовували армію США під час громадянських заворушень. Це ставалося протягом 1950-х і 1960-х: Дуайт Ейзенхауер, Джон Ф. Кеннеді та Ліндон Джонсон, коли війська розганяли натовпи, які намаглись зупинити расову десегрегацію шкіл або загрожували життю та майну громадян.

У 1957 році, коли губернатор Арканзасу Орвал Фобус мобілізував Національну гвардію в своєму штаті, щоб не допустити афроамериканських студентів до відвідування Центральної середньої школи Little Rock. Дуайт Ейзенхауер взяв Національну гвардію під федеральне управління та розгорнув 101-ю повітрянодесантну дивізію армії США, щоб виконати рішення Верховного суду США щодо заборони сегрегації шкіл.

Востаннє, коли президент використовував американські війська всередині країни, було в Лос-Анджелесі в 1992 році, коли спалахнули заворушення після того, як присяжні звільнили місцевих поліцейських, які кийками жорстоко били афроамериканського будівельного робітника Родні Кінга і це було знято на відеозапис.

Тоді президент Джордж Буш розмістив 1 500 морських піхотинців разом з іншими військовими, щоб допомогти місцевій владі патрулювати вулиці Лос-Анджелеса.

Широка протидія

Але цього тижня власний міністр оборони Трампа Марк Еспер заявив, що не підтримує заклик стримування нинішньої кризи.

«Використання армії у правоохоронних цілях повинено розглядатися лише в крайньому випадку, і лише в найневідкладніших ситуаціях», – заявив Еспер журналістам у Пентагоні 3 червня. «Ми не є в такій ситуації зараз. Я не підтримую використання Закону про повстання».

Еспер заявив, що «дискусії щодо Закону про повстання» можуть легко зробити військових війська США «політичними пішаками», що може підірвати «повагу, довіру та підтримку, яку наші військові заслужили від своїх співгромадян».

Еспер також відсторонився від розкритикованого виступу президента Трампа 1 червня перед Єпископською церквою Святого Іоанна у Вашингтоні. Цей інцидент викликав обурення по всій країні, коли поліція силою розігнала демонстрантів з парку поруч з Білим домом, щоб Трамп міг пройти до церкви.

«Я ваш президент закону і порядку», – заявив Трамп з Рожевого саду Білого дому, поки демонстрантів розштовхувала поліція. «Я мобілізую всі наявні федеральні ресурси, цивільні та військові, щоб припинити заворушення та грабежі, припинити руйнування та підпали, а також захистити права американців, що дотримуються законів».

Генерал морських піхотинців США у відставці Джон Аллен, колишній командувач військами в Афганістані, який зараз очолює Інститут Брукінгса, каже, що «з жахом спостерігав, як молодих американців, які, використовуючи Першу поправку, протестували проти широкої соціальної несправедливості у цій країні та прагнули позитивних змін, а їх спеціальна поліція кийками гнала по вулиці».

Колишній міністр оборони Трампа Джим Маттіс, генерал американської морської піхоти у відставці, також засудив президента через інцидент, оголосивши Трампа «загрозою Конституції США».

«Я спостерігав за тим, як розгортаються події цього тижня, це викликало злість та огиду», – сказав Меттіс у заяві, опублікованій журналом The Atlantic 3 червня.

«Слова «Рівна справедливість за законом» викарбувані на фронтоні Верховного суду Сполучених Штатів», – написав Меттіс. «Саме цього з повним правом вимагають протестувальники. Ми не повинні відволікатися на невелику кількість порушників. Протести визначаються десятками тисяч людей, які наполягають на тому, щоб ми відповідали нашим цінностям».

Опозиція в Конгресі

Демократи в Конгресі також засудили погрозу Трампа використати військових в середині країни як поведінку потенційного авторитарного лідера.

Представник Джим Клайберн, завданням якого як координатора більшості демократів у Конгресі є забезпечення партійної дисципліни та єдності щодо законодавчих голосів, говорить, що Трамп сам поставив американську демократію на розпуття.

«Якщо ми не керуватимемося розумом, то до кінця цього року, ми спостерігатимемо за загибеллю найбільшої демократії, яка коли-небудь була на Землі», – сказав Клайберн 2 червня в ефірі CNN.

«Цього не станеться»

Деякі уряди штатів також виступилии проти заклику Трампа використати армію замість поліцейських для придушення вуличного насильства, стверджуючи, що це було б надмірною реакцією.

Генеральний прокурор Нью-Йорка Летіція Джеймс заявила, що штат готовий звернутися до суду, щоб запобігти такому кроку Трампа, зауваживши, що президент США не має диктаторських повноважень.

Губернатор штату Іллінойс Джей Роберт Прицкер заявив, що «риторика, що виходить з Білого дому», розпалює громадянські заворушення і насильство, погіршуючи стан речей.

Мер Вашингтона, округ Колумбія, Мюріел Боузер, виступила проти використання Трампом службовців Департаменту юстиції та інших федеральних установ як поліцейських у столиці країни.

Округ Колумбія не є штатом. Таким чином, немає губернатора, який би визначав, чи слід розміщувати Національну гвардію чи інші сили безпеки. І це надає адміністрації Трампа повноваження розміщувати там сили, не посилаючись на Закон про повстання від 1807 року.

Мер Чикаго Лорі Лайтфут пообіцяв боротися з будь-якою спробою Трампа розмістити американські військові сили як поліцію у своєму місті.

«Цього не буде» – сказав Лайфут 2 червня. – Або ми зустрінемося в суді».

Виклики громадянського суспільства

Також минулого тижня громадянське суспільство виступило проти адміністрації Трампа у справі протестувальників.

4 червня Американський союз громадянських свобод (ACLU) та інші подали позов до федерального суду у Вашингтоні, звинувачуючи Трампа, генеральна прокурора Вільяма Барра та інших посадових осіб у «спробі незаконної змови щодо порушенняправа протестувальників», коли вулиці та парк були розчищені 1 червня. ACLU назвав цю операцію «скоординованою загрозою» демонстрантам.

Барр 4 червня заявив, що наказав розігнати мітингувальників біля церкви Св. Іоанна, було вирішено розширити зону безпеки навколо Білого дому після вибуху насильства напередодні, включно зі спробою підпалу церкви. Барр сказав, що, прибувши в цей район вдень 1 червня, він виявив, що зона безпеки не розширена.

Багатьох обурило використання Трампа церкви Св. Іоанна та Біблії як «реквізиту»під час фотографування та перетворення будівлі на те, що газета The Washington Post описала як «символ для релігійних ворогів Трампа».

Очільниця Вашингтонської єпархії Маріан Едгар Будде, Єпископальної церкви, до якої належить церква св. Іоанна, каже, що вона була «обурена» тим, що Трамп «використовував Біблію та церкву моєї єпархії як тло для повідомлення, зо суперечить вченню Ісуса та всього, на чому побудована наша церква».

Здатність адаптуватися

Професор американських досліджень в університеті Англії Бірмінгема Скотт Лукас, приходить до висновку, що Трамп підштовхнув країну до кризи, якої досі ще не було.

«Це завдає набагато більшої шкоди, ніж війна у В’єтнамі, расова напруженість 1960-х та Вотергейт», – заявив Лукас у розмові з Радіо Свобода.

«Причина полягає в тому, що жоден президент до цього моменту не бажав доводити до крайності напруженнята поділ у суспільстві задля особистої вигоди».

«Якщо Дональда Трампа не переоберуть в листопаді, потрібно буде зробити багато роботи, щоб полагодити американську систему», – сказав Лукас. «Якщо він залишиться на посаді другий термін, я не знаю, чи її ще можна буде полагодити. Наскільки ця ситуація є серйозною».

«Американська система проіснувала майже 250 років, оскільки вона змогла адаптуватися», щоб подолати свої вади, каже він. «Потрібно повернутися до Америки, яка бажає обговорювати, а не кричати, діяти для загального блага, а не для блага однієї фракції. Повинна бути Америка поза гаслом «ми» проти «них».

Читайте ще:

США: що можуть за законом поліція, демонстранти, президент на тлі насильства і протестів?

У США послаблюють комендантські обмеження на тлі здебільшого мирних акцій протесту