Російські війська продовжують наступальні дії на сході України з метою повної окупації Донецької, Луганської та Херсонської областей та утримання сухопутного коридору з окупованим Кримом, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 8 травня.
«Основні зусилля ворог зосереджував на знищенні аеродромної інфраструктури з метою унеможливлення дій нашої авіації, у тому числі безпілотних літальних апаратів «Байрактар», підтримки дій підрозділів з повітря у смузі відповідальності угруповання Об’єднаних сил та у Чорноморській операційній зоні. Наростив інтенсивність застосування оперативно-тактичної авіації над акваторією північно-західної частини Чорного моря», – повідомляє командування.
На Волинському та Поліському напрямку активних дій не спостерігають. В Мінському районі Росія проводить до 27 травня навчальні збори підрозділів територіальної оборони із залученням військовозобов’язаних у запасі. Генштаб вказує на те, що ймовірність ракетних ударів із території Білорусі зберігається.
На Харківському напрямку Росія не проводила активних наступальних дій, зосередивши основні зусилля на недопущенні просування ЗСУ. Тривають обстріли військової та цивільної інфраструктури.
«На Ізюмському напрямку ворог здійснював перегрупування своїх підрозділів, поповнював запаси з метою нарощування наступальних спроможностей та проводив повітряну розвідку із застосуванням БпЛА «Орлан-10» з метою уточнення позицій наших військ», – йдеться в зведенні.
За спостереженнями штабу, протягом останньої доби російські війська активізували ведення бойових дій, намагаючись здійснити вихід до адміністративних кордонів Луганської та Донецької областей.
Генштаб припускає, що перегрупування та нарощування систем протиповітряної оборони, як і матеріально-технічного забезпечення, пов’язані з планами активізації бойових дій в районах Сєверодонецька та Лисичанська.
Також, згідно зі зведенням:
- на Лиманському напрямку 90-та танкова дивізія Росії намагалася взяти під повний контроль Олександрівку та за підтримки артилерії закріпитися в північній околиці Шандриголового, успіху не мала
- на Сєвєродонецькому напрямку російські війська безуспішно намагаються оволодіти Рубіжним
- на Попаснянському напрямку – намагаються зайняти позиції в Попасній та взяти під контроль ділянку автошляху Попасна – Бахмут
- загарбники ведуть наступ у напрямку Новоселівки, успіху не мають, тривають бої
- на Курахівському напрямку безуспішно намагаються покращити тактичне положення у напрямку Новомихайлівки
- на Маріупольському напрямку інтенсивність бойових дій знижена
- на Новопавлівському та Запорізькому напрямках Росія активізувала ведення повітряної розвідки в районах Оріхова, Гуляйполя, Комишувахи, Ясної Поляни
- на Південнобузькому напрямку до 15 батальйонних тактичних груп Росії намагаються утримати зайняті позиції, фіксуються обстріли з мінометів, ствольної артилерії та реактивних систем залпового вогню позицій підрозділів наших військ
«Тривають заходи адміністративно-поліцейського режиму на тимчасово захоплених територіях. Так, відмічається посилення проведення фільтраційних заходів підрозділами «Росгвардії» в районах населених пунктів Геройське, Гола Пристань, Херсон. Зберігається ймовірність проведення штурмових дій на окремих напрямках з метою покращення тактичного положення, сковування наших військ та недопущення перекидання резервів», – додає Генштаб.
Контрнаступ на Харківщині. Як працює українська артилерія (фотогалерея)
За даними штабу на ранок 8 травня, загалом від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули близько 25,5 тисяч російських солдатів.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
За оцінками НАТО, про які писало видання Time ще 24 березня, за час військових дій могли бути вбиті на той час від 7 до 15 тисяч російських військових.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
