За цей тиждень на Донбасі стало більше українських прапорів, ще за тиждень стане ще більше. На цьому, серед іншого, наголосив у вечірньому зверненні президент України Володимир Зеленський.
«Український рух буде продовжуватись. Український прапор уже в Лимані Донецької області. Там ще тривають бойові дії. Але там вже немає і сліду від якогось псевдореферендуму. Для України це логічно. А для ворога таких «нестиковочок» буде все більше і більше. Вони там, до речі, уже почали кусати один одного: шукають винних, звинувачують у провалах якихось генералів... Це перший дзвіночок, який варто почути на всіх рівнях російської влади. Поки ви всі не вирішите проблему з тим одним, хто все це розпочав, хто почав цю безглузду для Росії війну проти України, вас будуть вибивати по одному, роблячи цапами-відбувайлами, щоб не визнавати, що ця війна є історичною помилкою для Росії», – зауважив глава української держави.
Володимир Зеленський додав, що Україна поверне своє і на сході, і на півдні.
«І те, що пробували анексувати зараз, і Крим, який називають анексованим з 2014 року. Усюди буде наш прапор. Буде й покарання для тих, хто скоїв цей злочин агресії проти нашої незалежної держави.
Раніше цього дня речник Східного угруповання ЗСУ Сергій Череватий в ефірі національного марафону «Єдині новини» підтвердив, що українські Збройні сили зайшли в Лиман Донецької області, у місті тривають бої.
Перед цим очільник Офісу президента України Андрій Єрмак опублікував відео українських військових, які стоять біля стели на в’їзді в Лиман і вивішують український прапор.
Згодом цього дня фонд «Повернись живим» опублікував відео з Лиману і повідомив, що на ньому – окупанти, які намагаються втекти з міста.
Ще раніше 1 жовтня речник Східного угруповання військ ЗСУ повідомив, що російське угруповання в районі Лиману оточене. Населені пункти Ямпіль, Новоселівка, Шандриголове, Дробишеве, Ставки звільнені – там тривають стабілізаційні заходи.
На запитання щодо кількості російських військ, які перебувають в оточенні, Череватий назвав цифру в близько 5 тисяч, але зазначив, що цифра може бути вже меншою.
1 жовтня Міністерство оборони Росії заявило про відведення з Лиману своїх військ «на більш вигідні рубежі» – після заяв українських військових про оточення.
Глава Чечні Рамзан Кадиров у своєму телеграм-каналі жорстко розкритикував командувача Центрального військового округу генерал-полковника Олександра Лапіна, який керував обороною на лиманському напрямі. У Лимані, серед інших підрозділів, були і «кадирівці».
ВВС повідомляє, що Кадирова в його критиці Лапіна також підтримав бізнесмен Євген Пригожин, який нещодавно перестав приховувати, що саме він стоїть за діяльністю ПВК «Вагнер» та вербує ув’язнених у Росії на війну в Україні.
Пізніше заступниця міністра оборони України Ганна Маляр написала у фейсбуці: «В Лимані бої. Стриматись і не писати в фейсбуці значно простіше, ніж нашим зараз там. Стримайтесь. Генштаб не забуде повідомити тоді, коли буде для вас інформація».
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) в звіті, оприлюдненому вночі проти суботи за київським часом, вказали на те, що українські війська, ймовірно, захоплять або візьмуть у кільце Лиман протягом наступних 72 годин.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
