На початку квітня Палата представників Білорусі розглянула низку змін до законодавства: від законопроєкту про недопущення реабілітації нацизму до законопроєкту про масові заходи. Які ж конкретно законопроєкти розглядали у першому читанні і що може змінитися у білоруському законодавстві? Про це дізнавалися кореспонденти Білоруської служби Радіо Свобода.
У законопроєкті «Про недопущення реабілітації нацизму» тлумачаться терміни «нацистські злочинці», «співучасники нацистських злочинців», а також визначаються суб’єкти протидії реабілітації нацизму.
Єдина версія законопроєкту «Про протидію екстремізму», яка відома білоруській громадськості – це варіант, запропонований генеральною прокуратурою Білорусі. У цій версії, серед іншого, пропонуються списки, потрапивши до яких людина втрачає право займатись педагогічною та видавничою діяльністю, а її рахунки потрапляють під особливу увагу.
Законопроєкт також накладає заборону на політичні вимоги під час страйку, запроваджує відповідальність за публічну образу родичів представника влади та кримінальну відповідальність за неодноразові порушення закону про масові заходи.
Законопроєкт «Про масові заходи» вводить повну заборону таких заходів без дозволу місцевої влади, а також повну заборону публічних закликів до масових заходів – у соціальних мережах, ЗМІ та інтернеті.
Що викликає в експертів стурбованість у цих поправках?
«Законопроєкт про недопущення реабілітації нацизму вплине на науковців»
Правозахисник Валентин Стефанович зазначає, що формулювання законопроєкту про запобігання реабілітації нацизму білоруська влада зможе використати і проти самих науковців.
«Можуть бути використані широкі трактування історичних подій. Ось справи проти польських активістів та митця Олеся Пушкіна. Висловлювання чи трактування історичних подій не може бути використане для переслідування. При чому тут Армія Крайова до нацизму, тим більше історія антирадянського опору? Це вже неприпустимі думки щодо деяких історичних подій», – вважає правозахисник.
Художник Олесь Пушкін був заарештований як підозрюваний у кримінальному провадження про реабілітацію нацизму. За даними прокуратури, 19 березня на виставці був виставлений портрет Євгена Жихара з автоматом на плечі, написаний Пушкіним.
Так само прокуратура порушила кримінальні справи проти голови Спілки поляків Білорусі Анжеліки Борис та гродненського журналіста Анджея Почобута. Йдеться про розпалювання національної, релігійної чи іншої соціальної ворожнечі.
«Законопроєкт про масові заходи – це відкат назад»
За словами Валентина Стефановича, нові зміни до закону про масові заходи – це відкат на кілька років назад.
«Навіть незначні зміни в законі, ухвалені раніше, тепер прибрали, і залишили всі акції лише з дозволу виконавчої влади. Це відкат на кілька років назад. І це поєднується з посиленням відповідальності за несанкціоновані дії», – говорить правозахисник.
Раніше закон про масові заходи передбачав декларативний принцип, коли заявники могли проводити акції на визначених місцях, заплативши послуги міліції та лікарям.
«Законопроєкт про екстремізм не відповідає світовій практиці»
У законопроєкті про протидію екстремізму Валентин Стефанович звертає увагу на норми, які дозволять притягнути людину до кримінальної відповідальності просто за її заяви.
«Насильницький екстремізм – це перше у світі переслідування, коли йдеться про розпалювання ворожнечі. І тут – формулювання дозволяє притягнути громадян до відповідальності за свої заяви. Наприклад, формулювання «за дискредитацію Білорусі». Це повертає нас до радянських часів, коли будь-яка критика сприймалася як наклеп, що ганьбить радянську систему», – каже правозахисник.
Валентин Стефанович наводить приклад, коли заявляють про насильство та тортури над громадянами, але силовики та влада цього не визнають. Та й навіть того, хто стверджує це, вже можуть притягнути до відповідальності за цим законом.
Голова Білоруського Гельсінського комітету Олег Гулак звертає увагу на те, що в Європі немає нічого подібного до таких законів, хоча білоруські депутати саме з Європою порівнюють такі норми.
«Це погіршення, це шкідлива ініціатива. У закони закладається довільне застосування. У Європі немає нічого близького до таких законів. Це тенденція закручування гайок. Поки система не зміниться в цілому, немає ніякої можливості цей процес загальмувати», – каже правозахисник.
Наразі білоруські депутати ухвалили ці законопроєкти у першому читанні.
