Як провладна партія «Єдина Росія» проводить підготовку до так званих виборів на окупованих територіях України? Ким є кандидати на участь у цьому процесі на захоплених частинах Херсонської й Запорізької областей і яка відповідальність їм за це загрожує? Чому Росія зацікавлена у псевдовиборах на окупованих територіях і чи встигне вона їх провести? Все це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Партія «Єдина Росія» готується до проведення єдиного дня голосування, що призначене на 10 вересня цього року. Підготовка триває, зокрема, і на окупованих територіях України. Станом на 13 квітня на захопленій частині Херсонщини було зареєстровано 64 кандидати на попереднє голосування для подальшого висунення в депутати від цієї партії до окупаційних «органів місцевого самоврядування», повідомив депутат Держдуми Росії, керівник так званої гуманітарної місії «Єдиної Росії» на окупованій території Херсонської області Ігор Кастюкевич. Він стверджує, що на окупованій частині Херсонщини розпочинають роботу 14 місцевих відділень партії «Єдина Росія».
- На окупованій частині Запорізької області на участь у попередньому голосуванні станом на 21 квітня начебто реєструвалося 260 кандидатів. Про це повідомило проросійське місцеве телебачення «ЗаТВ». Призначений Росією так званий виконувач обов’язків губернатора захопленої частини регіону Євген Балицький 14 квітня повідомив, що теж зареєструвався для участі у цьому процесі. Також у попередньому голосуванні візьме участь представник окупаційної адміністрації захопленої частини Запорізької області Володимир Рогов.
- В окупованому Маріуполі також проходить реєстрація кандидатів на участь у попередньому голосуванні партії «Єдина Росія». Серед них є, зокрема, колишній призначений Росією так званий мер Маріуполя Костянтин Іващенко.
- Реєстрація кандидатів триватиме до 27 квітня, а саме попереднє голосування відбудеться наприкінці травня.
«Волонтери, лікарі, учасники війни»
Як зазначив Кастюкевич, серед кандидатів є «волонтери», учасники війни проти України, вчителі місцевих шкіл, «громадські діячі» і лікарі. Зокрема, один із таких кандидатів – це Валентин Рибін, якого Кастюкевич називає «правозахисником» із Генічеська. Відомо, що Рибін – колишній адвокат проросійського блогера Анатолія Шарія, а також представників «Беркуту» у «справах Майдану».
Також серед кандидатів – Наталя Мокрушина із села Семихатка Генічеського району. Її називають «волонтеркою та працівником сфери культури». Російські ЗМІ повідомляють, що вона працює завідувачкою сільського клубу. Крім того, у списках кандидатів на попереднє голосування – Валерій Цхай із Рязані, який, за словами Кастюкевича, займається «громадською діяльністю», Давид Лобакін із Генічеська, працівник так званого «міністерства праці та соціальної політики» окупованої частини Херсонщини. Також на попереднє голосування зареєструвалася Катерина Грибовська. Її російські окупаційні сили призначили «головним лікарем» Новокахівської міської лікарні. Раніше вона жила в Одесі та працювала в обласній психіатричній лікарні №2.
«Видимість легітимізації»
Головний редактор видання «Мост» із Херсона Сергій Нікітенко зазначив в коментарі «Новинам Приазовʼя», що серед кандидатів на участь у попередньому голосуванні «Єдиної Росії» є особи, які не мають стосунку до Херсонщини.
Можливо, це спроба реваншу росіян, показати населенню, що все ж таки вони тут владаСергій Нікітенко
«Я думаю, що, все ж таки, ця подія для них важлива, з точки зору підняття бойового духу своїх небагаточисельних прибічників, не більше. Очевидно, що якась видимість легітимізації росіянам потрібна. З референдумом не вийшло, його результати імплементували Збройні сили України. Фактично зараз вийшло так, що вони назвали Херсон і всю Херсонську область Росією, а потім взяли й віддали її Україні. Тому, можливо, це спроба реваншу росіян, показати населенню, що все ж таки вони тут влада. Але, ви ж розумієте, це мало на когось справить враження», – зауважив журналіст.
По стопах псевдореферендуму
Програми кандидатів попереднього голосування ніхто не обговорює, стверджує Нікітенко. Він впевнений, що якщо голосування і відбудеться, то воно буде нагадувати псевдореферендум, який окупанти намагалися проводити минулого року.
«Не впевнений, що вони навіть будуть імітувати вибори, навіть в їхньому уявлені. Ви ж пам'ятаєте, що вони не змогли провести цей псевдореферендум, не змогли показати хоч якісь ознаки демократичності. Ходили з цими урнами, проводили ці п'ять днів. Це було смішно навіть для росіян, які жодного разу в житті не ходили на вільні вибори. Тому я не думаю, що буде якась відмінність», – каже журналіст.
Нікітенко висловив сподівання, що Росія не встигне провести так звані вибори на окупованій частині Херсонщини.
«Скоріш за все, в цих «виборах» візьмуть участь Збройні сили України і їхні результати будуть приблизно такі самі, як і псевдореферендум для Херсону», – каже він.
«Бояться контрнаступу ЗСУ»
Приазовська селищна рада Мелітопольського району Запорізької області 20 квітня опублікувала перелік місцевих жителів, які збираються взяти участь у так званому попередньому голосуванні партії «Єдина Росія». Всього таких кандидатів – 44. Голова селищної ради Мелітопольського району Андрій Солопов розповів «Новинам Приазов’я», хто саме з Приазовської та Нововасилівської громад зареєструвався для участі у цьому виборчому процесі.
«Серед кандидатів в депутати можна побачити місцевих підприємців, вчителів, колишніх депутатів нашої селищної ради. Також люди, які пішли на співпрацю. Я розумію, які цілі вони переслідували. Напевно, жага якихось або грошей, або влади умовної. На жаль, серед кандидатів в ці депутати умовні присутні і колишні працівники нашої селищної ради, з якими ми працювали до війни. На жаль, є якісь колишні лідери суспільної думки», – зауважив він.
Голова селищної ради зазначив, що російські окупаційні сили, зважаючи на анонси контрнаступу ЗСУ, намагаються запевнити місцеве населення, що й надалі контролюватимуть захоплені території.
Більше йде підготовка до контрнаступу наших ЗСУ. І вони дуже сильно за це переживаютьАндрій Солопов
«За нашою інформацією, там наразі дуже, більше йде підготовка до контрнаступу наших ЗСУ, і вони дуже сильно за це переживають, і багато зрадників, я знаю, виходять вже на контакт з нашими спецслужбами, щоб якимось чином після звільнення території пом’якшити своє покарання», – поділився Солопов.
На його думку, так звані партійні з'їзди, які зараз проводять в окупації, – це спроба демонстрації того, що «Росія тут назавжди».
«Метод тиску на населення»
Кандидат соціологічних наук, керівник компанії Independent Researching Group Фелікс Хрустальов зазначив, що Росія за допомогою так званого виборчого процесу прагне легітимізувати свою владу на окупованих територіях.
«Вони хочуть показати, що у них є якісь механізми для участі громадян в ухваленні якихось рішень. Розуміємо, що це фікція і нічого такого немає. Але їм треба таку видимість зробити, що там є явки людей, що вони приходять, голосують за когось», – каже Хрустальов.
Науковець вважає, що так звані голосування на окупованих територіях будуть проходити в такий самий спосіб, як і псевдореферендум минулого року.
Це робиться для того, щоб зробити якусь картинкуФелікс Хрустальов
«Коли просто на дитячих майданчиках, десь в під’їздах людей ловили, якісь папірці давали. Так само, я думаю, і тут буде відбуватися. Це робиться для того, щоб зробити якусь картинку, щоб показати, що і на окупованих територіях теж якийсь процес відбувається, що начебто і тут вже вони долучили наші території», – пояснює співрозмовник.
Він сподівається, що контрнаступ ЗСУ не дасть окупантам можливлсті проводити на українських територіях голосування. Хрустальов також зазначив, що участь у російських так званих виборах – це ще один метод тиску на населення окупованих територій.
Знову будуть залякувати, що треба обов’язково йти на це голосуванняФелікс Хрустальов
«Люди там живуть в страху постійному. І їх знову будуть залякувати, що треба обов’язково йти на це голосування так зване, на ці вибори. Хто не піде, до того будуть санкції. Будуть підкуповувати людей туди йти. Коли погрожують, ніхто не хоче свої сім’ї підставляти, люди бояться і роблять те, що їм говорять», – додав соціолог.
Яка кримінальна відповідальність?
Головна спеціалістка з питань інформаційної політики Херсонської обласної прокуратури Анастасія Весіловська зазначила, що тих, хто співпрацює з російськими окупаційними силами й бере участь у так званому виборчому процесі, можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Щонайменше за статтею про «колабораційну діяльність».
«Але кваліфікація може бути інакша, наприклад, держзрада або посягання на територіальну цілісність і недоторканість України в залежності від суб’єкта вчинення злочину. Якщо ми говоримо про безпосередньо колабораційну діяльність, то в частині 5 цієї статті, окрім інших злочинних діянь, визначена також добровільна участь в організації та проведенні незаконних виборів або референдумів на тимчасово окупованій території, або публічні заклики до проведення таких незаконних дій», – пояснила вона.
За словами представниці прокуратури, підозрюваним у вчинені таких дій може загрожувати позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.
Весіловська розповіла, що у Херсонській області за колабораційну діяльність вже засуджено 14 осіб – учасників псевдореферендумів та один з них обіймав посаду гауляйтера одного з населених пунктів Херсонщини. У відомстві закликають місцеве населення, що перебуває зараз в окупації, не брати участь у виборчих процесах російських окупаційних сил.
«Виправдання втрат»
Російський політичний емігрант, колишній аналітик партії «Єдина Росія» Леонід Власюк зазначив, що Росія не може не проводити вибори на окупованих територіях, і пояснив, чому.
Пилюку в очі пустити всередині Росії, показати, що не даремно всі ці шалені втрати булиЛеонід Власюк
«Згідно з законом, вибори мають відбутися на всій території Росії. Отже, всі знову приєднані території зобов'язані також пройти цю процедуру. Інакше вибори можна буде визнати такими, що юридично не відбулися. Друга причина – пропагандистська. А також показати світовій спільноті, що насправді вони за демократію: «Ось ми вибори проводимо, ось у нас тут по-чесному і йти ми звідси не збираємося». Ну і пилюку в очі пустити всередині Росії, показати, що не даремно всі ці шалені втрати були й втрати в майбутньому», – каже Власюк.
Він зауважив, що на виборах в Росії вже не існує незалежних спостерігачів, як і не здійснюється відеоспостереження. Тим більше цього не буде на окупованих територіях. Власюк також нагадав про розповсюджену практику вкидів бюлетенів з потрібними голосами та «каруселей» (метод фальсифікації виборів шляхом здійснення підкупу виборців біля виборчої дільниці за круговим принципом).
Аналітик вважає, що військові, які брали участь у війні, не будуть висуватися від партії «Єдина Росія». На його думку, такі кандидати будуть переважно балатуватися від таких партій, як КПРФ, ЛДПР та «Справедлива Росія»: «Єдина Росія» намагатиметься не мазатися в цьому. Вона ніби вся в білому пальті, біла та пухнаста, а все довкола у коричневому кольорі».
Власюк додав, що на проведення так званих виборів на окупованих територіях виділяються чималі кошти, тому зараз, зважаючи на анонсований контрнаступ ЗСУ, їх намагаються освоїти.
Усі чудово розуміють, що виборів не буде. Бо колись українська армія перейде в наступЛеонід Власюк
«Виділяються гроші на це. І ці гроші пиляться. Усі чудово розуміють, що виборів не буде. Бо колись українська армія перейде в наступ. І є обґрунтована впевненість. Можна навіть сказати, що на момент виборів ці області будуть звільнені. Вже проводити нічого буде. А гроші вже освоєно та витрачено», – зазначив експерт.
- Російська влада у вересні 2022 року оголосила про анексію чотирьох українських областей, враховуючи Запорізьку.
- Україна і Захід засудили цю спробу анексії. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
- Україна заявляє, що озброєним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.
- 11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
- Очільник української розвідки Кирило Буданов підкреслив, що завершити війну можна лише поверненням до кордонів 1991 року, Київ ніколи не відмовиться від своїх територій, а відновлення територіальної цілісності у 2023 році є «цілком досяжним завданням».
- Раніше Буданов заявляв, що підготовка до контрнаступу Збройних сил України «йде за планом», але самі плани щодо його реалізації він не озвучуватиме. Буданову нагадали його слова про те, що навесні армія України увійде до Криму, на це він відповів, що «маємо ще в запасі час».
- У Пентагоні раніше казали, що Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
