Логістика військ РФ ускладнилась через удари військ ЗСУ по мостах у Чонгарі – британська розвідка
Недавні удари Збройних сил України по автомобільних мостах у Чонгар, що між окупованим Кримом та окупованою частиною Херсонської області, ускладнили логістику військ РФ.
«Ці мости обслуговують одну із двох основних доріг між Кримом та Херсоном. Маршрут мостами через Чонгар – це найкоротший шлях від російського кримського логістичного вузла в Джанкої до запорізького напрямку, де Росія нині захищається від широкого українського наступу», – йдеться у Twitter-повідомленні Міноборони Британії з посиланням на дані розвідки.
Британська сторона каже: тимчасове закриття цього маршруту призвело до того, що «життєво важливим російським логістичним конвоям знадобилося щонайменше на 50% більше часу, щоб дістатися фронту альтернативними маршрутами».
«Російська влада майже напевно збудувала перехід для заміни у вигляді понтонного мосту протягом 24 годин після атаки. Ймовірно, що переходи обмежуються лише рухом військових. Швидкість, з якою було збудовано запасний перехід, вказує на те, наскільки життєво важливим є цей маршрут для військових дій Росії на окупованій частині території України», – йдеться в повідомленні.
Удосвіта 22 червня стало відомо про пошкодження Чонгарського мосту внаслідок обстрілу. Міст зʼєднує Крим із Херсонською областю. Саме ця транспортна артерія була однією з головних для російського контингенту в окупованих частинах Запорізької та Донецької областей, де зараз ведуть наступ Збройні сили України.
Очільник окупаційної влади в частині Херсонської області Володимир Сальдо раніше повідомив, що пошкодження Чонгарського мосту внаслідок обстрілу виявилися серйознішими, ніж передбачалося спочатку. Повідомлялося, що автобусного сполучення окупованого Генічеська з Кримом не буде до 30 червня.
До Києва прибув президент Литви
Президент Литви Гітанас Науседа прибув із неоголошеним візитом до Києва, повідомила його пресслужба 28 червня.
Науседа планує обговорити з українським лідером Володимиром Зеленським порядок денний саміту НАТО у Вільнюсі, питання переговорів України про членство в Євросоюзі, а також допомогу Литви та ЄС Україні.
«Президент Науседа прибув до Києва з Гааги, де вчора на зустрічі глав семи держав обговорив подальшу підтримку України. З Києва президент Литви вирушить до Брюсселя, де в четвер розпочинається засідання Ради європейських лідерів», – інформує сайт глави литовської держави.
Крім того, президент Литви візьме участь у заходах з нагоди 27-річчя ухвалення Конституції України.
Генерал Суровікін знав про плани Пригожина щодо заколоту – NYT
Російський генерал Сергій Суровікін знав про плани очільника угруповання «ПВК Вагнера» Євгена Пригожина кинути виклик російському вищому військовому командуванню, стверджує газета New York Times із посиланням на американських офіційних осіб, які ознайомлені з американськими розвідувальними даними.
За інформацією газети, з цих даних неясно, чи допоміг Суровікін спланувати дії найманців Пригожина в Ростові-на-Дону, де розташований штаб Південного військового округу. Американські офіційні особи також повідомили про ознаки того, що кілька інших російських генералів могли підтримати спробу силової зміни військового керівництва країни.
Чинні та колишні офіційні особи США заявили, що Пригожин не вчинив би заколот, якби не вірив, що інші особи, які перебувають при владі, прийдуть йому на допомогу, стверджує видання.
Володимир Путін, згідно з джерелами New York Times, має вирішити, чи вірить він у те, що Суровікін був поінформований про плани Пригожина, і визначитися, як на це реагувати. Офіційні американські представники, пише газета, припускають, що можливий альянс між впливовим Суровікіним і Пригожиним пояснює готовність Путіна надати ватажкові бойовиків можливість відступу.
Газета, втім, наголошує, що американські офіційні особи зацікавлені у підриві позицій Суровікіна, якого вважають одним із компетентних російських генералів.
Від жовтня 2022 року до січня 2023-го Суровікін був командувачем російського угруповання військ, яке веде бойові дії в Україні. У січні нинішнього року на цю посаду був призначений Валерій Герасимов, а Суровікін став його заступником. 23 червня Сергій Суровікін оприлюднив відеозвернення до найманців «Вагнера» із закликом зупинитися.
За добу у війні в Україні загинули 10 цивільних, понад пів сотні поранені
Щонайменше 10 цивільних стали жертвами обстрілів, здійснених російськими військовими 27 червня, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
На Донеччині, яка постраждала найбільше, загинули девʼятеро людей – восьмеро в Краматорську (в тому числі троє дітей), ще одна – в Міньківці, ще 46 людей зазнали поранень, вказує голова ОВА Павло Кириленко.
На Запоріжжі російські військові здійснили 77 атак по 16 містах і селах, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко.
«Від ворожих снарядів загинув один цивільний, поранення отримали 9 осіб. У П'ятихатках травмовано 75-річного чоловіка, а в Преображенці постраждали чоловіки 42 та 49 років», – додав Малашко.
Ще троє людей зазнали поранень у Херсонській області, інформує голова ОВА Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 72 обстріли, випустивши 316 снарядів з мінометів, артилерії, «Градів» та безпілотників. По місту Херсон ворог випустив 6 снарядів», – додав Прокудін.
Без поранень і загиблих обійшлося на Дніпропетровщині та Харківщині, хоча прифронтові міста і села цих областей також перебували під обстрілами.
Російські військові регулярно обстрілюють житлові квартали та цивільну інфраструктуру українських міст і сіл від початку повномасштабного вторгнення. Москва постійно заперечує, що цілями обстрілів є цивільні.
Нинішня гра влади Володимира Путіна, Олександра Лукашенка та Євгена Пригожина ще не закінчилася і матиме короткострокові та довгострокові наслідки, які можуть принести користь Україні, переконані американські аналітики з Інституту вивчення війни (ISW).
«Реакція Кремля на наслідки збройного заколоту Пригожина вказує на більш вигідні умови для України порівняно з ситуацією до 24 червня», – кажуть в ISW.
Експерти кажуть, що поки незрозуміло, чи буде міноборони Росії розформовувати загони «вагнерівців» та переводити їх особовий склад до регулярних частин російської армії. Але така кардинальна реорганізація була б рівносильною розпуску ПВК «Вагнер» в Україні як окремої одиниці та «ліквідувала б унікальну бойову силу, яку ПВК «Вагнер» розвинула для себе в Україні».
«Кампанія Кремля, спрямована на знищення репутації Пригожина та, можливо, розпуск сил ПВК «Вагнер» в Україні зменшує ймовірність того, що Путін оголосить нову хвилю мобілізації резерву найближчим часом», – зазначають американські аналітики.
ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити компанію. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів». Переговори про припинення заколоту відбулися за посередництва Олександра Лукашенка.
Російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди за повідомленнями, відправився Пригожин.
Лукашенко може використати ПВК «Вагнер» у Білорусі, щоб зменшити залежність від Москви – ISW
Олександр Лукашенко, ймовірно, прагне використати ПВК «Вагнер» в Білорусі, щоб отримати простір для маневру і збалансувати сили на тлі кампанії Кремля з поглинання Білорусі у форматі «союзної держави». Про це йдеться в огляді американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Лукашенко втрутився (у ситуацію щодо заколоту – ред.), щоб бути посередником, ймовірно, частково для того, аби просигналізувати Путіну та іншим високопосадовцям Кремля, що Москва не повинна гратися з Лукашенком і що він має можливість діяти успішно та незалежно в російській політиці», – кажуть аналітики.
Вони також припускають, що Лукашенко може спробувати використати ПВК «Вагнер» в Білорусі, щоб зменшити накопичену структурну залежності білоруської армії від російської.
«Лукашенко може спробувати використати ПВК «Вагнер», щоб допомогти відновити втрачений потенціал білоруської армії, яку та переважно делегувала російському Західному військовому округу», – кажуть в ISW.
Аналітики зауважують: «Оперативне підпорядкування білоруських військових російському Генштабу було де-факто реальністю протягом багатьох років, і переломити такі глибокі інституційні зв’язки буде важко, якщо взагалі можливо. Тим не менш, криза стабільності російського режиму, кажуть в ISW, може створити «нові можливості для Мінська».
ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити компанію. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів». Переговори про припинення заколоту відбулися за посередництва Олександра Лукашенка.
Російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди за повідомленнями, відправився Пригожин.
Олександр Лукашенко повідомив, що Євген Пригожин 27 червня прибув до Білорусі. Пізно ввечері 27 червня моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн» повідомив, що бізнес-джет Embraer 600 із бортовим номером RA-02795, яким, як стверджується, користується Пригожин, вилетів від військового аеродрому Мачулищі і направляється в бік РФ.
- Ракетний удар по Краматорську. У ДСНС повідомили про загиблих мирних мешканців, серед яких троє дітей, десятки людей поранені, в тому числі немовля. Влада зауважила, що російські війська вдарили ракетами С-300 по місцевому кафе в центрі міста. Розповідаємо деталі рятувальної операції.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:00 на @Радіо Свобода:
- В українському Міноборони доповідають про успіхи ЗСУ на Бахмутському напрямку. Проте в саме місто українські військові поки не заходили, каже заступниця міністра Маляр. За її словами, укріплення, які набудували українські військові під час оборони Бахмута, тепер заважають його звільняти. Однак триває впевнене просування на флангах. Про ситуацію на фронті, наступальні дії ЗСУ говоримо з військовими.
- Лукашенко поговорив з журналістами про ПВК «Вагнер» і попросив не робити з нього героя, хоч він нібито і вирішив конфлікт між Путіном та Пригожиним. І сказав, що радий вітати «вагнерівців» в Білорусі. Хоча в Державній прикордонній службі України кажуть, нових угруповань «вагнерівців» поки на території Білорусі немає. А ще ми дізналися, що Лукашенку «було боляче спостерігати за подіями», які відбувалися в Росії, тому що Батьківщина одна» і він думав, що «розсмокчеться, але не розсмокталося». Що ще розказав Лукашенко про свою так звану миротворчу місію і яка місія тепер буде у «вагнерівців» в Білорусі – говоримо з експертами.
- Російські сили намагаються повернути під свій контроль село Рівнопіль, яке два дні тому деокупували Збройні сили України. Про це повідомляють в українському Генштабі. Яка ситуація на півдні України? Які позиції сили Росії намагаються відбити? І чи досі ЗСУ рухаються вперед?
У Генштабі повідомили про втрату Росією близько 930 військових на війні в Україні за добу
Російські війська втратили близько 930 своїх військових за попередню добу, воюючи в Україні, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 28 червня.
Українське командування оцінює загальні втрати російських військ у 227 100 осіб із 24 лютого 2022 року.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 4 036 танків
- 7 847 бойових броньованих машин (+13)
- 4 089 артилерійських систем (+6)
- 627 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 387 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 314 літаків
- 308 гелікоптерів
- 3 499 безпілотники (+7)
- 1 261 крилата ракета
- 18 кораблів і катерів
- 6 774 автомобілі та автоцистерни (+2)
- 563 одиниці спеціальної техніки
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
Нічна атака «шахедами» – Повітряні сили повідомили про знищення 6 безпілотників РФ
Командування Повітряних сил повідомило, що уночі 28 червня українські військові знищили шість баражуючих боєприпасів типу «Shahed».
«Атакували російські окупанти з південно-східного напрямку», – розповіли військові.
Раніше сьогодні Генштаб ЗСУ повідомляв, що вночі російські війська завдали чергового удару іранськими ударними БПЛА. Інформація щодо наслідків уточнюється.
У низці областей цієї ночі оголошували тривогу, зокрема у Кіровоградській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях.
Кількість загиблих через удар по Краматорську зросла до 8, понад 50 людей поранені – ДСНС
У Держслужбі з надзвичайних ситуацій вранці 28 червня повідомили, що кількість загиблих у Краматорську на Донеччині через російський ракетний удар ввечері 27 червня зросла до восьми, поранених – до 56.
«Станом на 07:00 28 червня з-під завалів зруйнованої будівлі кафе деблоковано тіла 8 загиблих осіб (зокрема 3 дитини, дві – 2008 та 2011 р.н.). Постраждало 56 осіб (зокрема 1 дитина 2022 р.н.). Врятовано трьох людей», – йдеться в повідомленні.
За даними ДСНС, рятувальники проводиться розбір завалів зруйнованої будівлі та пошук людей, які, ймовірно, ще є під завалами.
Російські війська у вівторок увечері завдали два ракетних удари по центру Краматорська і приватному сектору Біленького поблизу міста. Влада повідомила, що є жертви і постраждалі. Білий дім засудив Росію за «жорстокі удари».
Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні, попри наявність доказів і свідчень протилежного. ООН станом на 18 червня підтвердила загибель 9 083 і поранення 15 779 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Немає фінального рішення щодо запрошення України до НАТО – Стефанішина
Остаточних рішень, що стосуються запрошення України до НАТО, ще немає, заявила за підсумками засідання Комісії Україна-НАТО віцепрем’єрка з євроантлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. В екслюзивному інтерв’ю Радіо Свобода урядовиця пояснила, що Україна розраховує отримати у Вільнюсі політичне запрошення до Альянсу, оскільки воно дасть старт «великому процесу».
«Ми сьогодні говоримо про те, що політичне зобов’язання, політичне запрошення може вже зараз бути закріплене у Вільнюсі (…). Фактично українським політикам це дає можливість уже на наступний день починати працювати, визначати модальності членства, обговорювати умови розведення питань членства і гарантій безпеки – коли, які рішення мають бути ухвалені. Тобто фактично з політичним рішенням, яке може бути ухвалене у Вільнюсі, починається великий процес», – заявила Стефанішина.
За її словами, ніяких підстав, що завадили б ухваленню такого рішення, – українська сторона не бачить. Чиновниця зазначила, що союзники ще продовжують роботу над фінальною декларацією саміту у Вільнюсі, яку вони мають схвалити одностайно.
«Зараз немає жодної ясності щодо конкретного рішення, конкретних формулювань, які будуть у фінальних документах за результатами Вільнюського саміту (…). На сьогодні дискусії тривають, але точно я можу підтвердити, що ми не зупинимося на тих рішеннях, які вже ухвалювалися. Будемо йти за їх межі. Сподіваємося, до того рівня, який відповідатиме запиту української сторони», – резюмувала Стефанішина.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.
Другий рік поспіль День Конституції не є вихідним в Україні
Цьогорічний День Конституції – державне свято, яке відзначають 28 червня, у 2023 році не є вихідним, як і минулоріч.
Згідно з трудовим законодавством, День Конституції є неробочим днем, але на період дії воєнного стану ця норма не застосовується, через що сьогодні – робочий день.
Водночас із нагоди свята КМДА оприлюднила афішу мистецьких заходів у Києві, з якою можна ознайомитися ТУТ.
Цього дня 1996 року депутати Верховної Ради ухвалили Конституцію України. Це сталося на п’ятий рік після проголошення незалежності країни. Народні обранці працювали усю ніч з 27 на 28 червня – протягом 23 годин без перерви. Під час голосування «за» висловилися 315 парламентаріїв.
Згідно з Конституцією, Україна – суверенна і незалежна, соціальна і правова держава. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Державною мовою в Україні є українська.
Понад 30 бойових зіткнень з військами РФ зафіксували у Генштабі за добу
У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили про оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 28 червня.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої. Протягом доби відбулось понад 30 бойових зіткнень», – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що на в населеному пункті Горностаївка Херсонської області окупанти забирають житло у місцевих жителів, які виїхали на підконтрольну територію України або загинули внаслідок бойових дій. Викрадене житло маркується табличками «власність Російської Федерації». Перевірити ці дані з інших джерел не є можливим.
«Авіація сил оборони за минулу добу завдала 18 ударів по районах зосередження особового складу противника та 6 - по зенітно-ракетних комплексах ворога. Також нашими захисниками було знищено 6 розвідувальних БпЛА. Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом минулої доби уразили 1 пункт управління, 2 зенітних ракетних комплекси «Бук» та 4 райони зосередження живої сили, озброєння та військової техніки противника», – повідомили у ЗСУ.
Російська сторона про втрати не повідомляє.
Розпочалася чотириста дев’яноста доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Два тижні залишається до саміту НАТО у Вільнюсі, від якого Україна очікує значно більшого щодо перспектив її членства, аніж було на саміті 2008-го у Бухаресті. Тоді запевнили, що одного дня Україна й Грузія приєднаються до Алянсу. Обидві країни потому зіткнулися з російською агресією, а щоб запобігти їй у майбутньому, в Києві зараз сподіваються на подальший крок НАТО: чітку дорожню мапу щодо членства.
Наразі Україна намагається заручитися підтримкою якомога більшої кількості союзників. Скільки країн усе ще обережні з конкретними обіцянками Україні? Й чи є шанс таки отримати політичне запрошення до НАТО? Про це Радіо Свобода в Брюсселі розпитало віцепрем’єрку з євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішину.
Росія: у Краснодарі знайшли близько 40 нових могил убитих в Україні військових і найманців
У Росії на новому цвинтарі хутора Копанський у Краснодарі знайдено щонайменше 38 нових могил убитих в Україні російських військовослужбовців і найманців ПВК «Вагнер». Про це проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії повідомив автор телеграм-каналу «Тітушки в Краснодарі» Віталій Вотановський, який веде підрахунок таких поховань.
«Могили з’явилися з 28 березня. До цього на цвинтарі було близько ста поховань загиблих військовослужбовців», – розповів Вотановський.
На даний момент сайту Кавказ.Реалії з відкритих та власних джерел достовірно відомо про загибель у війні проти України щонайменше 3788 уродженців Північного Кавказу і півдня Росії. Російська влада приховує втрати, тому реальна цифра може бути набагато більшою.
Віталій Вотановський залишив Росію у квітні 2023 року. Як він розповів в інтерв’ю сайту Кавказ.Реалії, приводом стали натяки силовиків на порушення проти нього кримінальних справ.
Загалом Вотановський виявив понад 1400 поховань російських військових та найманців у Краснодарському краї та Адигеї. З них 607 могил – на окремому цвинтарі у станиці Бакинській, де ховають найманців ПВК «Вагнер».
Українське військове командування оцінює загальні втрати російських військ у 226 170 осіб із 24 лютого 2022 року.
США засудили «жорстокі удари» Росії по Краматорську
Білий дім засудив Росію за її «жорстокі удари» по центру Краматорська на Донеччині 27 червня.
Відповідаючи на запитання про напад у Краматорську, речник Ради національної безпеки Білого дому сказав: «Ми засуджуємо жорстокі удари Росії проти народу України, які спричинили загибель людей і руйнування».
США «продовжуватимуть підтримувати Україну та надавати їй зброю й обладнання для захисту від російської агресії», – сказав речник, слова якого цитує агентство Reuters.
Засудила удари і посол США в Україні Бріджит Брінк.
«Жахливі кадри чергового жорстокого нападу на Краматорськ, в той час, як Росія продовжує свої безсовісні удари по містах, населених пунктах та жителях України», – написала вона у твіттері.
Російські війська ввечері 27 червня завдали ударів по центру Краматорська, внаслідок чого загинули четверо людей, зокрема 17-річна дівчина, ще 42 людей поранені, серед них – 8-місячне немовля, повідомили у прокуратурі. Під завалами можуть перебувати люди, тому остаточна кількість жертв російської агресії ще встановлюється, кажуть у прокуратурі.
Крім того, загарбники обстріляли приватний сектор Біленького біля Краматорська, внаслідок чого поранені п’ятеро людей.
Офіс генерального прокурора уточнив, що серед чотирьох загиблих внаслідок російського ракетного удару по центру Краматорська 27 червня є 17-річна дівчина, а серед 42 поранених – восьмимісячне немовля.
В ОГП повідомили про початок розслідування за фактами порушення законів та звичаїв війни.
«27 червня російська армія обстріляла центр Краматорська. Станом на 23:00 від влучання снаряду у заклад харчування загинуло четверо людей, у тому числі 17-річна дівчина. Поранень різного ступеня тяжкості зазнали 42 людини, серед яких 8-місячне немовля. Їм надається кваліфікована медична допомога. В епіцентрі вибуху також опинилися багатоквартирні будинки, торговельні приміщення, автомобілі, поштове відділення та інші споруди, у яких повилітали вікна, шибки й двері», – йдеться в повідомленні.
У прокуратурі повідомили, що внаслідок влучання виникла пожежа.
«Під завалами можуть перебувати люди – остаточна кількість жертв ще встановлюється», – додали в ОГП.
Крім того, за повідомленням, загарбники обстріляли приватний сектор селища Біленьке біля Краматорська. Там зазнали поранень п’ятеро місцевих жителів, «які увечері перебували у себе вдома».
Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні, попри наявність доказів і свідчень протилежного. ООН станом на 18 червня підтвердила загибель 9 083 і поранення 15 779 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Зеленський про ситуацію на фронті: «сьогодні теж є рух вперед»
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію на фронті у своєму вечірньому зверненні, заявив, що «є рух вперед».
«І, звичайно, фронт. Наші герої, наші активні дії. Сьогодні в нас теж є рух вперед! На всіх напрямках, де ми ведемо наступальні дії. Дякую, воїни! Сьогодні в нас є важливі результати у відбитті російських штурмів», – сказав президент. Подробиць він не навів.
Раніше сьогодні в Генштабі ЗСУ повідомили, що російські війська продовжують зосереджувати основні зусилля в Донецькій області: на Лиманському, Бахмутському та Мар’їнському напрямках, де протягом доби було понад 10 бойових зіткнень.
Командування, зокрема, повідомило про безуспішні наступальні дії російських військ в районі Мар’їнки і біля села Рівнопіль на Шахтарському напрямку.
«На Бахмутському напрямку противник здійснив безуспішні спроби відновити втрачене положення в напрямку південно-східніше Іванівського», – додає командування.
Напередодні у ЗСУ повідомили, що на Бахмутському напрямку українські війська тримають ініціативу і продовжують штурмові дії – ЗСУ просунулись на 600-1000 метрів.
НАТО має дати дуже рішучу відповідь на розміщення сил ПВК «Вагнера» в Білорусі, заявив президент Польщі Анджей Дуда.
«Це справді серйозно і дуже тривожно, і ми повинні приймати дуже сильні рішення. Це вимагає дуже жорсткої відповіді НАТО», – сказав Дуда після зустрічі з іншими лідерами НАТО в Гаазі, повідомляє агенція Reuters.
Водночас генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що поки що рано говорити про наслідки переміщення «вагнерівців» до Білорусі, але наголосив, що Альянс готовий захистити себе від будь-якої загрози.
«Занадто рано робити остаточне судження про наслідки того, що Пригожин переїхав до Білорусі, і що, швидше за все, частина його сил також буде розташована в Білорусі», – сказав Столтенберґ журналістам у Гаазі. – «Але ми надіслали Москві та Мінську чітке повідомлення про те, що НАТО існує, щоб захистити кожного союзника, кожен дюйм території НАТО».
Раніше президент Польщі назвав «негативним сигналом» переїзд керівника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина до сусідньої Білорусі.
ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити компанію. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву та заявив, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Путін заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди за повідомленнями, відправився Пригожин.
Олександр Лукашенко повідомив, що Євген Пригожин 27 червня прибув до Білорусі. Пізно ввечері 27 червня моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн» повідомив, що бізнес-джет Embraer 600 із бортовим номером RA-02795, яким, як стверджується, користується Пригожин вилетів від військового аеродрому Мачулищі і направляється в бік РФ.
МЗС Росії викликало ізраїльського дипломата через слова посла в Києві
Російське Міністерство закордонних справ викликало тимчасового повіреного у справах Ізраїлю в Москві Ронена Крауса. Причиною зовнішньополітичне відомство Росії назвало висловлювання ізраїльського посла у Києві Михайла Бродського.
В інтервʼю ізраїльському порталу Iton TV Бродський заявив, що, попри різницю у поглядах євреїв та українців на Степана Бандеру, Романа Шухевича та Андрія Мельника, Україна зараз перебуває «у пошуку своєї ідентичності, у пошуку своїх героїв». «Нам, звісно, не подобаються ці герої, але для більшості українців – це герої, які виборювали незалежність», – зазначив посол. Також він додав, що у нинішній війні Росії проти України Ізраїль підтримує і надалі підтримуватиме Україну.
МЗС Росії повідомило, що під час бесіди з Краусом російська сторона повідомила про необхідність «однозначної оцінки дій тих, хто в прагненні заохочувати русофобські настрої надихається справами таких воєнних злочинців, як Бандера і Шухевич».