Якщо Росія хоче зруйнувати греблю Дніпровської ГЕС, атаки повторяться – Галущенко
У тому випадку, якщо Росія має на меті руйнування греблі Дніпровської ГЕС, атаки повторяться, зазначив в ефірі телемарафону міністр енергетики Герман Галущенко.
«Треба зрозуміти, чи це свідомий удар був по греблі, чи це просто вони не влучили в ГЕС. Якщо це свідомий удар і вони мають на меті саме руйнування греблі, ці атаки будуть повторюватися, і вони будуть атакувати саме дамбу. Тому ремонтні роботи будуть здійснюватися, важливо зрозуміти масштаб цих атак, якщо вони їх планують саме з метою руйнування греблі», – сказав Галущенко.
Наразі, за його словами, ситуація «складна», станом на цей час відбувається дефектація устаткування. Тільки після цього можливо визначити, який час потрібен для відновлення роботи ГЕС, зазначив міністр.
Російські війська під час масованої атаки 22 березня також завдали удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі, де є серйозні пошкодження, повідомили в компанії «Укргідроенерго».
Влада Запоріжжя повідомила, що внаслідок удару по місту, який називають наймасштабнішим за рік, загинули троє людей, 14 – поранені.
Хмельницька ОВА повідомляла про двох загиблих і п’ятьох поранених внаслідок удару. Про двох постраждалих відомо на Івано-Франківщині.
У Міненерго наголосили, що цей удар – наймасштабніша атака на українську енергетику за останній час.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська за ніч і ранок 22 березня запустили по Україні понад 60 безпілотників «Шахед» і майже 90 ракет різних типів.
Пізніше в Повітряних силах уточнили, що зі 151 засобу повітряного нападу, які запустила РФ, 92 збили сили ППО.
ОВА: російські військові скинули вибухівку з дронів на Берислав, є постраждалі
На Херсонщині у Бериславі російські військові скинули вибухівку з безпілотників, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації 23 березня.
«Унаслідок скидання вибухового предмета з дрона постраждав 31-річний чоловік. У нього мінно-вибухова травма та уламкове поранення ніг. Ще один місцевий 31-річний житель отримав струс головного мозку, множинні поранення голови, обличчя та ніг», – кажуть у пресслужбі ОВА.
У відомстві наголосили, що потерпілим внаслідок обстрілу було надано медичну допомогу.
Раніше російські війська завдали удару по селищу Червоний Маяк у Бериславському районі Херсонської області, повідомляла обласна військова адміністрація. На місцевого жителя також скинули вибухівку з безпілотника.
Крім того, 20 березня російські війська атакували автівку з цивільними на дорозі між населеними пунктами Садове й Антонівка на Херсонщині, повідомляв голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. Внаслідок обстрілу загинули двоє чоловіків.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Кордон – лінія життя»: у Варшаві протестували проти блокади кордону
У столиці Польщі 23 березня відбулась акція під назвою «Кордон – лінія життя». Приблизно сотня польських і українських активістів біля будинку уряду протестували проти блокади кордону, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Учасники скандували «стоп блокаді кордону», «ні російській пропаганді». Також вони тримали у руках плакати з написами «Free border», «Help Ukraine Today – Keep Russia Away», «Блокада шкодить обом країнам», тощо.
Один з організаторів протесту Кароль Карпінський наголосив, що приблизно мільйон робочих місць у Польщі залежить від торгівлі з Україною і зараз ця торгівля «стоїть» через блокаду кордону.
За словами активіста, понад чверть польських підприємств, які ведуть міжнародну торгівлю, торгують з Україною, водночас Польща експортує в Україну набагато більше продуктів харчування, ніж імпортує з країни.
«Те, що зараз відбувається – це тиранія меншості, бо більшість хоче нормальних, приязних стосунків між Польщею і Україною. Більшість проти цієї блокади, яка нищить нашу економіку, наших підприємців і допомагає Путіну (президентові Росії Володимиру Путіну – ред.)», – зазначив польський активіст.
На думку присутніх на акції у Варшаві, «блокада кордону погіршила стосунки між українцями і поляками, а це на руку лише Росії».
Учасники протесту наголосили, що водії живуть на кордоні по три тижні, не мають де помитися, не можуть нормально харчуватися, фактично є заручниками ситуації.
«Ми їздили до цих водіїв, вони розповідають, що дуже деморалізовані. Вони везуть гуманітарну допомогу чи продукти в магазини, хочуть якомога скоріше це доправити, але мусять тижнями стояти у черзі. Ми не маємо нічого проти протестів, бо це демократія, але ми проти саме такої форми протесту. Через блокаду кордону наші стосунки з Польщею погіршилися і це «рука» Росії, це пропаганда Росії», – зазначила одна з організаторок протесту Катерина Челядіна.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокують всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва. За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
Акції фермерів зі схожими вимогами також тривають в інших країнах Європи. 15 січня на протест у Берліні вийшли німецькі фермери. Вони вимагали скасування заходів економії в аграрному секторі.
В ОБСЄ засудили останню хвилю обстрілів Росією об’єктів критичної інфраструктури
Мальтійське головування в ОБСЄ засудило останню хвилю обстрілів Росією об'єктів критичної інфраструктури в Україні.
«Мальтійське головування в ОБСЄ занепокоєне нещодавньою ескалацією насильства проти України. Цілеспрямовані обстріли цивільних об'єктів та об’єктів критичної інфраструктури неприйнятні і є кричущим порушенням міжнародного права», – йдеться у повідомленні відомства у соцмережі Х.
Наголошується, що «всі держави-учасниці ОБСЄ мають зобов’язання щодо захисту цивільних осіб та поваги верховенства міжнародного права».
Мальтійське головування в ОБСЄ також висловило солідарність із цивільними, які постраждали внаслідок «безглуздого насильства» з боку РФ.
Раніше, у ніч і вранці 22 березня, російські війська завдали чергового удару по Україні, у Міненерго зазначили, що це найбільш масована атака по українській енергетиці за останній час.
Про удари, зокрема по енергетичній інфраструктурі, повідомляли в Харкові, Запоріжжі, на Дніпропетровщині, Вінниччині, Хмельниччині, Івано-Франківщині, Львівщині, Полтавщині, Сумщині.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська за ніч і ранок 22 березня запустили по Україні понад 60 безпілотників «Шахед» і майже 90 ракет різних типів.
Пізніше в Повітряних силах уточнили, що зі 151 засобу повітряного нападу, які запустила РФ, 92 збили сили ППО.
Вступ України до Євросоюзу. Про що свідчить урок Боснії?
На останньому саміті Європейського союзу лідери країн-членів ЄС ухвалили рішення про початок перемов щодо вступу із Боснією і Герцеговиною.
Для України це також важлива новина, тому що «група друзів Боснії» у Європейському союзі – а це такі країни, як Австрія, Італія, Угорщина, Словенія та Хорватія – навіть поставили процес європейської інтеграції України та Молдови у залежність від початку переговорів із Боснією. На цю тему статтю політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
«Обурливо, якщо це правда». Оглядачі про нібито заклик США до України не бомбити НПЗ Росії
Стаття видання Financial Times, у якій стверджувалося, що Сполучені Штати нібито чинять тиск на Україну, закликаючи припинити повітряні напади на російські нафтопереробні заводи (НПЗ), викликала значну реакцію серед аналітиків на Заході, на що звертає увагу Голос Америки».
У статті йшлося про те, що, згідно з джерелами газети, США тиснуть на Україну, щоб та припинила напади на російські НПЗ через те, що це може призвести до підвищення цін на пальне у світі.
На тлі одного з найпотужніших за весь час війни російських ударів по енергетичній інфраструктурі України вночі 22 березня, оглядачі розкритикували подібний тиск на Україну, якщо він справді мав місце. Читайте про це тут
На Харківщині під час артобстрілу загинув чоловік – влада
На Харківщині під час російського обстрілу загинув цивільний чоловік, повідомили в обласній військовій адміністрації у суботу, 23 березня.
«У результаті ворожого артилерійського обстрілу в Чугуївському районі загинув 72-річний чоловік. Надзвичайна подія сталася сьогодні близько 10:00 у селі Вовчанські Хутори Вовчанської громади», – йдеться в повідомленні.
Відомо також, що слідчі поліції відкрили кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України, пов’язане з порушенням законів та звичаїв війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія втратила щонайменше 10% потужностей НПЗ через удари дронів – британська розвідка
Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари українських безпілотних літальних апаратів, відзначає 23 березня Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки.
«Ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок», – ідеться в повідомленні.
Залежно від масштабу пошкоджень, капітальний ремонт заводів може потребувати значного часу й витрат, а санкції з високою імовірністю збільшать час і вартість таких ремонтів.
Упродовж останнього часу нафтопереробні заводи в Росії регулярно зазнають атак ударних безпілотників. За деякі з них взяли на себе відповідальність українські військові.
9 березня розвідка Великої Британії вже заявляла, що нафтопереробні потужності Росії скоротилися через численні удари українських безпілотних літальних апаратів по нафтопереробних заводах по всій Росії.
Сили РФ завдали по Харкову подвійного удару, поранені 4 людей – прокуратура
Уночі 23 березня російські військові атакували безпілотниками Основʼянський район Харкова, використавши тактику подвійного удару, повідомила Харківська обласна прокуратура.
«Коли (після першого удару – ред.) на місце прибули рятувальники та поліцейські, ворог завдав повторного удару. Поранено двох працівників ДСНС та одного Нацполіції. Ударною хвилею вибило шибки та вікна в сусідніх житлових будинках. Зазнав поранення 18-річний хлопець», – ідеться в повідомленні.
Унаслідок атаки була частково зруйнована триповерхова комунальна установа, сталася пожежа на площі 150 квадратних метрів. Правоохоронці вилучили уламки трьох БПЛА, інформує прокуратура.
За процесуального керівництва Слобідської окружної прокуратури Харкова досудове розслідування розпочалося за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Сили РФ атакували «пункт незламності» на Херсонщині, поранені двоє людей – прокуратура
Зранку 23 березня в Бериславському районі Херсонської області російські військові скинули з дрона вибухівку, поціливши по «пункту незламності», повідомляє обласна прокуратура.
«Поранень різного ступеня зазнали двоє цивільних осіб, їм надається медична допомога», – вказаного в повідомленні.
За процесуального керівництва Бериславської окружної прокуратури Херсонської області досудове розслідування розпочалося в кримінальних провадженнях за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«ІДІЛ, таджики, Україна...». Перші озвучені версії щодо нападу на«Крокус Сіті Хол» під Москвою
Які останні дані про масовий розстріл людей у «Крокус Сіті Хол» під Москвою? Які версії уже прозвучали? Кого затримали? Які наслідки все це може мати?
- Слідчий комітет Росії повідомив, що «внаслідок теракту 22 березня у «Крокус Сіті Хол» у Красногорську Московської області загинули 93 особи».
- За інформацією МОЗ РФ, постраждали понад 140 осіб.
- МОЗ Московської області опублікувало список, в якому станом на 6-ту ранку 23 березня перераховано імена 121 постраждалого, серед них п'ятеро дітей, а також зазначається, що 62 особи, у тому числі троє дітей, загинули.
Напад озброєних автоматами невідомих на людей, які прийшли на концерт у «Крокус Сіті Хол», що у Красногорську під Москвою, було скоєно ввечері 22 березня. Більше інформації за лінком
Число біженців з України в Німеччині за рік зросло на чверть мільйона
У Німеччині зараз зареєстровано близько 1,65 мільйона українців. Як повідомляє «Німецька хвиля», серед німецьких політиків є застереження про перевантаження та заклики до більш рівномірного розподілу біженців у Європі.
Станом на 12 березня це приблизно на 250 тисяч людей більше, ніж торік, написало 22 березня видання Der Spiegel із посиланням на відповідь МВС депутату опозиційного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Александру Трому.
У Німеччині кількість громадян України, які рятуються від російської військової агресії, більша, ніж прохачів притулку з інших країн. Федеральний уряд має враховувати, що Німеччина досягла межі у прийомі українських мігрантів, заявив депутат Тром.
За даними Федерального статистичного відомства, жінки становлять приблизно 80% українських громадян у працездатному віці, які з 2022 року знайшли притулок у Німеччині.
Біженці з України мають право на отримання так званої «громадянської допомоги» (Bürgergeld), яка сплачується безробітним. Самотні люди отримують 563 євро на місяць. Сімейні пари – по 506 євро на особу.
Для батьків передбачена допомога на дітей – від 357 до 471 євро на місяць на дитину, залежно від її віку. Держава покриває витрати на медичне страхування, оплату житла та частину комунальних послуг, виділяє гроші на купівлю меблів для дому та шкільного приладдя, оплачує мовні курси, зазначає «Німецька хвиля».
Федеральний міністр фінансів Крістіан Лінднер оголосив, що в державному бюджеті на 2024 рік лише на допомогу для українців у Німеччині виділено від 5,5 до 6 мільярдів євро.
Унаслідок атаки безпілотника в РФ уночі горів Куйбишевський НПЗ
Уночі 23 березня вибухи і пожежа сталися на Куйбишевському нафтопереробному заводі, розташованому в місті Новокуйбишевську Самарської області РФ, повідомляє агенція «Інтерфакс» і російські телеграм-канали.
За цими повідомленнями, завод був атакований безпілотником.
Губернатор Самарської області Дмитро Азаров повідомив, що сталося загоряння колони первинної переробки нафти, жертв і постраждалих немає.
Куйбишевський нафтопереробний завод спеціалізується на випуску моторного пального, включно з бензинами і дизельним паливом, а також інших нафтопродуктів.
Упродовж останнього часу нафтопереробні заводи в Росії регулярно зазнають атак ударних безпілотників. За деякі з них взяли на себе відповідальність українські військові.
9 березня розвідка Великої Британії заявила, що нафтопереробні потужності Росії скоротилися через численні удари українських безпілотних літальних апаратів по нафтопереробних заводах по всій Росії.
Дані ЗСУ: Росія втратила понад тисячу військових і 36 артсистем за добу
Російські війська втратили близько 1050 людей особового складу за попередню добу, заявив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 23 березня.
Українське командування оцінює загальні втрати Росії за час повномасштабної війни в 435 760 військових.
Штаб також оновив дані про втрати російської техніки:
- 6 852 танки (+12 за добу)
- 13 130 бойових броньованих машин (+19)
- 10 811 артилерійських систем (+36)
- 1 018 реактивних систем залпового вогню
- 723 засоби протиповітряної оборони
- 347 літаків
- 325 гелікоптерів
- 8 463 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+75)
- 1 992 крилаті ракети (+39)
- 26 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 14 344 автомобілі та автоцистерн (+57)
- 1 768 одиниця спеціальної техніки (+19)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Повітряні сили знищили вночі 31 «Шахед» із 34 – Олещук
У ніч на 23 березня 2024 року російські військові атакували Україну чотирма зенітними керованими ракетами С-300 по Донеччині та 34 ударними БпЛА типу Shahed, повідомив командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук. За його даними, районами пусків були російська Курська область і мис Чауда в окупованому Криму.
«У результаті протиповітряного бою мобільними вогневими групами Сил оборони, зенітними ракетними підрозділами та авіацією Повітряних сил знищено 31 «Шахед» у межах Полтавської, Миколаївської, Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей», – вказав Микола Олещук.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російські війська зосередили атаки на Новопавлівському напрямку – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 22 березня на фронті відбулося 69 бойових зіткнень, з них 28 – на Новопавлівському напрямку, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
За цими даними, також сили РФ по 10 разів атакували на Авдіївському та Оріхівському напрямках, інші бойові зіткнення відбулися на Купʼянському, Лиманському, Бахмутському та Херсонському напрямках.
«Загалом ворог завдав 88 ракетних та 143 авіаційних удари, здійснив 92 обстріли з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення», – вказано в ранковому зведенні.
Генштаб ЗСУ додає, що українська авіація завдала ударів по 13 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а підрозділи ракетних військ уразили 2 таких райони райони, а також один засіб протиповітряної оборони та чотири інших важливі об’єкти противника.
Валерій Газаєв, відомий спортсмен, чемпіон Європи з богатирського багатоборства, громадський діяч, жив та працював у Мелітополі. Вже у перші дні повномасштабного вторгнення Росії у місто зайшли російські війська. Що тоді відбувалося? І що зробив Газаєв, щоб протидіяти гуманітарній катастрофі, яка наростала?
- Газаєв закликав через соцмережі мелітопольців організувати збір продуктів, щоб допомагати тим, хто у скруті.
- Сформувалася волонтерська команда, яка переросла у фонд допомоги.
- Через загрозу арешту російськими силовиками Газаєв з родиною виїхав із Мелітополя
- Створений ним фонд продовжив працювати в окупації аж до 12 січня 2023 року.
- Тепер волонтери продовжують свою роботу вже на деокупованих територіях Херсонщини.
Про перші дні повномасштабного вторгнення, погрози російської окупаційної влади та роботу в окупації – в інтерв’ю Валерія Газаєва для Радіо Свобода. Читайте про це тут
Терехов: Росія атакує Харків «шахедами», у місті лунають вибухи
У ніч проти 23 березня у Харкові під час повітряної тривоги пролунали вибухи, повідомив міський голова Ігор Терехов.
Водночас Повітряні сили ЗСУ кажуть про російський БпЛА у районі міста та радять місцевим жителям перебувати у укриттях. Також військові попереджають про застосування балістичного озброєння у Харківській області. У регіоні триває повітряна тривога.
О 00:41 Ігор Терехов повідомив про те, що Харків перебувває під ударом «шахедів».
«Два вибухи Основʼянському районі. Інформація щодо постраждалих та руйнування уточнюється», – додав він.
МЗС категорично заперечує причетність України до стрілянини у Красногорську – заява
У Міністерстві закордонних справ «категорично» відкинули звинувачення, які почали лунати від російських офіційних осіб, у начебто «причетності» України до стрілянини у концертній залі «Крокус Сіті Холл» у підмосковному Красногорську 22 березня.
«Вважаємо такі звинувачення спланованою провокацією Кремля з метою подальшого нагнітання антиукраїнської істерії в російському суспільстві, створення умов для посилення мобілізації російських громадян для участі в злочинній агресії проти нашої держави та дискредитації України в очах міжнародної спільноти», – йдеться в офіційній заяві на сайті відомства.
У МЗС України нагадують, що «російський режим має довгу історію кривавих провокацій спецслужб, подібних до теракту на Каширському шосе в 1999 році».
«Для путінської диктатури (президента РФ Володимира Путіна – ред.) не існує червоних ліній. Вона готова вбивати власних громадян заради політичних цілей так само як за час війни проти України вбила тисячі мирних українців в результаті ракетних ударів, артилерійських обстрілів та тортур», – зазначили у відомстві.
Зеленський: «російський терор можливий, бо Україні не вистачає ППО»
Російські обстріли нині можливі лише тому, що Україна не має достатньої кількості сучасних систем протиповітряної оборони (ППО), зазначив президент Володимир Зеленський у новому відеозверненні.
«Ключове питання – це ППО. Фізичний захист об’єктів та відновлення після ударів – це те, що залежить від людей тут, в Україні. Але реальний та повний захист від російських ракет і «Шахедів» – це те, що можливе лише за достатньої політичної волі партнерів. Кожного дня – наша комунікація щодо цього», – сказав президент.
Він наголосив, що «Україна використовує кожен день, щоб переконати партнерів в необхідності, а головне – можливості повного захисту українського неба».
«Російський терор зараз можливий лише тому, що ми не маємо достатньо сучасних систем ППО, тобто, по-чесному, – достатньо політичної волі, щоб їх надати. Всі партнери знають, що саме потрібно та хто саме може ухвалити справді рятівні рішення», – підкреслив Зеленський.