«Критично важливе» – Зеленський розповів Джонсону про ухвалення допомоги Україні
Президент України Володимир Зеленський 28 березня провів телефонну розмову зі спікером Палати представників Конгресу США, республіканцем Майком Джонсоном, повідомив сам глава української держави в телеграм-каналі.
«Розповів про ситуацію на полі бою, зокрема, про стрімке посилення російського повітряного терору. Лише за минулий тиждень українські міста та громади зазнали ударів 190 ракетами, 140 «шахедами» та 700 КАБами. Виведена з ладу найбільша українська ГЕС. У цій ситуації швидке ухвалення Конгресом допомоги для України критично важливе. Ми усвідомлюємо, що в Палаті представників є різні позиції щодо того, як це зробити, але головне – щоб питання допомоги Україні залишалося чинником об’єднання», – написав за підсумками розмови президент України.
За словами Зеленського, сторони також «обговорили необхідність якнайшвидшого перекриття джерел, з яких Росія фінансує свою війну, та використання заморожених російських активів на користь України».
Не через Хуея – в ОП пояснили, чому Зеленський звільнив Данілова
Президент України Володимир Зеленський звільнив Олексія Данілова з посади секретаря Ради національної безпеки і оборони та призначив на цю посаду ексочільника служби зовнішньої розвідки Олександра Литвиненка тому, що існує потреба посилити аналітичну складову РНБО. Про це в етері Свобода Live 28 березня сказав радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.
«Президент відверта людина, і він відповідно у своїх заявах чітко сказав: пан Данілов залишається в команді і працюватиме на іншому напрямку. Нам треба підсилити аналітичну складову РНБО, і, безумовно, пан Литвиненко, який є в цьому спеціалістом, зробить це якнайкраще, тому що на цьому етапі війни, на якому ми зараз перебуваємо, нам треба чіткіше відслідковувати процеси, які в Росії відбуваються… вплив Росії на ті чи інші виборчі процеси, які відбуваються в інших країнах», – сказав Подоляк.
Він наголосив, що за умов тривалої війни виникає потреба в ротаціях на керівних посадах, щоб ефективніше відповідати викликам, які змінюються. Водночас він заперечив, що Данілова могли звільнити через те, що той образив спеціального представника КНР зі врегулювання російсько-української війни Лі Хуея, коли в одному з етерів намагався вимовити його ім’я.
«Ні, безумовно ні. Це дуже дрібно якось. Це неможливо», – сказав Подоляк.
«Продавці гною» – Білий дім прокоментував звинувачення РФ на адресу України через теракт під Москвою
Білий дім 28 березня різко заперечив заяви президента Росії Володимира Путіна та інших російських високопосадовців про зв’язок нападу на «Крокус Сіті Хол» із Україною.
«Угруповання «Ісламська держава» несе повну відповідальність за напад», – підтвердив раніше озвучену позицію радник президента США з питань національної безпеки Джон Кірбі.
«Це нагадує мені слова мого дядька, який мав невелику ферму й вирощував худобу, – він казав, що найкращий продавець гною часто носить свої зразки в роті. Російські чиновники, здається, досить добрі продавці гною», – додав він.
Кірбі нагадав, що США надали російській владі інформацію про загрозу перед атакою, передали Росії письмове попередження та попередили американських громадян уникати великих зібрань і концертів у Москві.
Рада Україна-НАТО провела екстрене засідання через атаки РФ
28 березня у штаб-квартирі НАТО відбулось надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО на рівні послів, скликане за ініціативою української сторони у з’язку із ракетними обстрілами Росією української критичної інфраструктури, повідомляє у фейсбуці місія України при НАТО.
«Міністр оборони України Рустем Умєров поінформував союзників про наслідки російських атак, заходи з реагування, які вживаються Україною, та закликав держави-члени НАТО надати додаткові системи ППО та ПРО і ракети до них для того, щоб захистити українські міста і громадян», – вказано у повідомленні.
Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба провів розмову із високим представником Євросоюзу із закордонних справ Жозепом Боррелем щодо ракетних ударів РФ по Україні та повідомив про необхідність отримати більше Patriot та інших систем ППО.
Також з проханням надати ППО Україні звернувся президент Володимир Зеленський, коментуючи ракетний удар Росії по Києву 25 березня.
Росія протягом останнього тижня здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Також 25 березня РФ атакувала Київ балістичними ракетами, 10 людей постраждали.
Програма «єВідновлення» запрацювала в Україні з березня 2023-го. Вона розділена на дві категорії: перша – компенсація за відновлення пошкодженого житла (кошти можна витратити лише на будівельні й ремонтні матеріали). На початку сума становила лише 200 тисяч гривень, тепер фінансування програми розширили, й для квартир виплати становлять до 350 тисяч, а для приватних будинків – сягають і 500 тисяч. Друга категорія – це повністю зруйноване житло, вартість компенсації тут залежить від оцінки комісії. У разі затвердження відшкодування – постраждалі отримують сертифікат і мають реалізувати його протягом 30 днів.
Кореспонденти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з жителями Донецької та Київської областей, які вже придбали житло за програмою, й з’ясували, на що можуть розраховувати постраждалі з сертифікатом на руках, наскільки ринок нерухомості інтегрований у державну програму та які недоліки варто врахувати на майбутнє.
Родина 62-річного Віктора Мусієнка – в числі тих 1310 українських сімей, які вже встигли придбати нове житло за сертифікатом «єВідновлення». Їхній двоповерховий будинок на Київщині площею 120 квадратних метрів згорів у середині березня 2022 року від влучання російського снаряду.
«Ми із оселі в Скибині виїхали в Димерку, а ввечері телефонує мій брат і говорить: «Ти пробач, але у тебе хата горить». Звичайно, я зібрався і бігом поїхав її гасити, але полум’я вже настільки охопило будівлю, що не було сенсу тягати воду», – ділиться власник зруйнованого житла.
Поблизу Севастополя впав російський винищувач Су-35 – Развожаєв
Поблизу окупованого Севастополя вдень 28 березня впав російський винищувач Су-35, підтвердив глава окупаційної влади міста Михайло Развожаєв.
«У море впав військовий літак… Цивільні обʼєкти не постраждали. Пілот катапультувався. Його підібрали рятувальники рятувальної служби Севастополя на відстані 200 метрів від берега. Його життю нічого не загрожує», – вказано в повідомленні.
За попередніми даними, літак могла помилково збити російська протиповітряна оборона, пише анонімний телеграм-канал ВЧК-ОГПУ.
Офіційно в Міноборони РФ ніяк не коментували інформацію про збитий літак.
Міноборони Німеччини повідомило про новий пакет військової допомоги для України
Міністерство оборони Німеччини оприлюднило 28 березня інформацію про нову військову допомогу для України. Вона передбачає артилерійські снаряди, безпілотники та гранатомети, вказано на сайті відомства.
Пакет допомоги передбачає боєприпаси для танків Leopard, снаряди калібру 155 мм, розвідувальні безпілотники RQ-35 HEIDRUN, системи для виявлення дронів, машини для розмінування WISENT, машини для евакуації Bergepanzer, гранатомети GMG, переносні протитанкові засоби RGW 90 Matador та інші засоби.
Вказано, що у бюджеті країни на 2024 рік закладено 8 мільярдів євро на допомогу для України.
У Міноборони Німеччини зауважили, що близько 5 мільярдів євро (2023 рік) та 1,6 мільярда євро (2022 рік) вже витрачено на військову допомогу Україні. Ще 2,9 мільярда євро було виділено в перші два роки війни на поставки між 2025 і 2028 роками.
Раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус анонсував новий пакет військової допомоги для Києва на 500 мільярдів євро. Про це він сказав у рамках зустрічі Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн») 19 березня. Він обіцяв, що до поставки увійдуть 10 тисяч артилерійських снарядів, 100 бронемашин для піхоти і 100 транспортних автомобілів.
Читайте також: Німеччина приєднується до ініціативи Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України
Також Пісторіус під час зустрічі з польським колегою Владиславом Косиняк-Камишем повідомив, що домовився з Польщею про збільшення виробництва боєприпасів для України. Пісторіус зазначив, що «Берлін і Варшава працюватимуть над цим з промисловістю обох країн».
Німецький Бундестаг на засіданні 14 березня знову не підтримав поставку Україні далекобійних ракет Taurus.
Напередодні голосування канцлер Німеччини Олаф Шольц під час дебатів у нижній палаті німецького парламенту 13 березня повторив тезу, що не підтримує постачання Україні далекобійних ракет Taurus. Він заявив, що для нього це межа, яку він не хоче перетинати.
Після цього голосування президент України Володимир Зеленський повідомив про телефонну розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцом, під час якої лідери обговорили подальшу політичну, економічну та оборонну співпрацю.
ЗСУ підуть уперед? Як «чеські» боєприпаси можуть вплинути на фронт
28 березня прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив, що його уряд також виділить гроші на «чеську ініціативу» щодо купівлі боєприпасів для Сил оборони України.
«Для України надзвичайно важливо, що вона знає, що за кілька тижнів чи місяців прибуде більше боєприпасів і може адаптувати свою тактику до цього вже сьогодні. Ще раз хочу подякувати всім, хто приєднався до цієї ініціативи», – сказав він, зазначивши, що вже близько 20 країн висловили готовність сплатити за покупку снарядів для ЗСУ.
Відомо, що це Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Франція, Норвегія, Польща, Ісландія, країни Балтії та інші держави.
Раніше автор ініціативи – чеський президент Петр Павел – заявив, що Прага намагається доставити Україні боєприпаси «так швидко, наскільки це можливо».
За словами радника прем'єра Чехії з питань нацбезпеки Томаша Пояра, постачання снарядів може розпочатися вже в червні. Більше того, глава МЗС країни Ян Липавський заявив, що Київ замість 800 тисяч снарядів – як було заплановано – може отримати до 1,5 мільйона.
Росія не має ресурсів для наступу на Харків – Центр протидії дезінформації РНБО
Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони заявив 28 березня, що повідомлення про підготовку російських військових до наступу на Харків є «частиною ворожої кампанії пропаганди страху», ця інформація не відповідає дійсності.
«Росія не має ресурсів для наступу на Харків. Усі їхні байки про готовність до оточення міста розраховані на внутрішню та зовнішню аудиторію та є частиною кампанії «пропаганда страху». Розмови про 350 тисяч військових, яких вони хочуть набрати для цього завдання, погрози Соловйова – поки що лише розмови. Це інформаційно-психологічна спецоперація», – сказав голова центру Андрій Коваленко.
За його словами, ЗСУ готові до всіх можливих загроз.
Представники міністерств інфраструктури України та Польщі сьогодні, 28 березня, обговорили два основних питання під час двосторонньої зустрічі. Про це в ексклюзивному інтервʼю Радіо Свобода розповів заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач. Про що саме йшла мова і що вирішили? Читайте далі.
На Харківщині внаслідок обстрілу загинула жінка – Синєгубов
Унаслідок російського обстрілу села Моначинівка Куп’янського району загинула 57-річна місцева жителька, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Жінка від отриманих поранень померла по дорозі в лікарню. Також травмований її чоловік. Йому надається необхідна меддопомога», – написав чиновник у телеграм-каналі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський представив нового очільника зовнішньої розвідки і назвав п’ять завдань для служби
Під час представлення нового очільника Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка президент України Володимир Зеленський назвав п’ять завдань, які стоять перед службою.
Він зауважив, що нині в умовах об’єктивно обмежених ресурсів Україна повинна знаходити можливості та правильно ними користуватись, щоб могти знищувати окупанта, захищати своїх людей і звільняти свою територію.
«Конкретні завдання – зрозумілі. Перше: українська розвідка повинна працювати скрізь в світі, де є та можуть бути наші інтереси. Друге: скрізь, де путінська система намагається щось виграти для себе, має вигравати Україна. Третє: ви повинні значно розширити нашу присутність в тих частинах світу, де відбувається конкуренція ключових глобальних сил. Україні потрібна завжди своя роль у такій конкуренції та свій вплив», – сказав він під час представлення.
За його словами, розвідка повинна сконцентруватися на отриманні «саме документальних матеріалів».
«Мені потрібна передусім якісна інформація, якісне бачення намірів, які є у різних суб’єктів глобальних та регіональних відносин, бачення можливостей, які є для України. П’яте: дуже нагальне і практичне щодо специфіки роботи СЗР. У час війни є речі непублічні, які служба повинна забезпечувати оперативно і якісно. Саме такий потенціал заходів впливу, агентурної роботи та фактично воєнної діяльності від вас очікую» – сказав Зеленський, додавши, що саме тому Службу зовнішньої розвідки очолив бойовий генерал.
Раніше Зеленський призначив на посаду секретаря РНБО колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки Олександра Литвиненка. Його наступником став Олег Іващенко.
Влада показала наслідки російського обстрілу Херсона (відео)
У ніч на 28 березня російські військові обстріляли Херсон, зокрема, влучили в будівлю державного університету, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Сьогодні близько четвертої ранку по головному корпусу університету вдарила російська армія. Також учора ввечері окупанти обстріляли житловий квартал у центральній частині міста», – вказано у повідомленні.
Прокудін зауважив, що внаслідок цих обстрілів постраждалих немає.
Також в ОВА раніше повідомили, що російські війська вранці 28 березня атакували Берислав безпілотниками – поранена людина.
За даними місцевої влади, минулої доби війська РФ обстрілювали 17 населених пунктів Херсонщини, зокрема обласний центр. Через російську агресію в області минулої доби загинули двоє людей, ще четверо зазнали поранень.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ДПСУ: польські протестувальники тимчасово розблокували один з пунктів пропуску
У Польщі на пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» тимчасово завершилося блокування руху вантажівок у обох напрямках, повідомляє у телеграмі Державна прикордонна служба.
За даними ДПСУ, яка посилається на інформацію від польських колег, перед цим пунктом пропуск вантажного транспорту здійснюється в звичайному режимі, на перетин кордону тут очікують 120 вантажівок.
«Разом з тим суміжна сторона повідомила, що ритмічний пропуск ваговозів орієнтовно триватиме до 2 квітня», – додають прикордонники.
Це повідомлення з'явилося на тлі переговорів у тристоронньому форматі Україна-Польща-Євросоюз щодо розблокування польсько-українського кордону.
Напередодні посли країн-членів Євросоюзу домовилися про подовження лібералізації торгівлі з Україною на умовах, що квоти й мита запроваджуватимуть з огляду на обсяги імпорту не лише у 2022 й 2023 роках, а і другому півріччі 2021-го. Це компромісна угода із, зокрема, Францією та Польщею, які вимагали включити до розрахунків увесь 2021 рік. Бельгійське головування в Євросоюзі зазначило, що ця домовленість забезпечує «збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС». Це рішення послів ЄС ще має схвалити Європарламент.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокували всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
20 березня польські протестувальники вийшли на загальнонаціональний страйк. Акції аграріїв відбувалися у майже 600 місцях і в них брали участь приблизно 70 тисяч людей.
Від лютого за час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
Мінагро: у Польщі завершилися переговори щодо розблокування кордону – вони тривали 6 годин
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України розповіли про підсумки зустрічі у тристоронньому форматі «Україна-Польща-Євросоюз» щодо розблокування польсько-українського кордону, повідомляє міністерство.
«Це була складна, але відверта розмова між міністерствами та асоціаціями. Важливо, що попередньо вже обговорили варіанти вирішення, які незабаром будуть озвучені. Водночас, питання складне для всіх сторін і потребує додаткового часу» – зауважив міністр агрополітики України Микола Сольський, який брав участь у зустрічі.
Вказано, що переговори тривали понад 6 годин.
Раніше стало відомо, що у Варшаві в канцелярії премʼєра почалися польсько-українські міжурядові консультації. До будинку уряду прибула українська делегація на чолі з українським премʼєром Денисом Шмигалем.
Очікувалося, що на зустрічі обговорять низку питань, зокрема, щодо блокади кордону і протесту фермерів. Також говоритимуть про подальшу підтримку України та історичні питання.
Читайте також: Блокування кордону: хто закидає антизахідні і антиукраїнські гасла у протести польських фермерів
Напередодні посли країн-членів Євросоюзу домовилися про подовження лібералізації торгівлі з Україною на умовах, що квоти й мита запроваджуватимуть з огляду на обсяги імпорту не лише у 2022 й 2023 роках, а і другому півріччі 2021-го. Це компромісна угода із, зокрема, Францією та Польщею, які вимагали включити до розрахунків увесь 2021 рік. Бельгійське головування в Євросоюзі зазначило, що ця домовленість забезпечує «збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС». Це рішення послів ЄС ще має схвалити Європарламент.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокували всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
20 березня польські протестувальники вийшли на загальнонаціональний страйк. Акції аграріїв відбувалися у майже 600 місцях і в них брали участь приблизно 70 тисяч людей.
В окупованому Криму повідомляють про рух колони військової техніки – фото
В окупованому Криму фіксують перекидання російської військової техніки.
Як повідомили проєкту Радіо Свобода сайту «Крим.Реалії» очевидці, велика колона військового автомобільного транспорту рухалася трасою «Таврида» у напрямку від Керчі у бік материкової України. За повідомленнями очевидців, у колоні було близько 30 військових вантажівок.
Крім традиційних символів російської агресії V і Z, на кабінах російських військових вантажівок з’явився знак трикутника.
Про перекидання РФ військової техніки, зокрема через Керч, повідомляється регулярно.
Днями голова Служби безпеки України Василь Малюк заявив, що Росія вже не використовує Керченський міст для постачання зброї «після його ураження українськими спецслужбами».
Розвідка Британії розповіла про політику русифікації на окупованих РФ територіях України
Росія проводить політику русифікації на окупованих територіях України для приведення політичної системи у відповідність до законодавства РФ, повідомляє 28 березня Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки.
У розвідці звернули увагу на відкриття магістерської програми за спеціальністю «Державне і муніципальне управління» у російській Академії народного господарства і державної служби яка, за словами представника навчального закладу, надасть випускникам навички для роботи на всіх рівнях влади, в тому числі на окупованих Росією територіях України.
«Це може бути пов’язано з планами президента Росії Володимира Путіна створити нову адміністративну еліту, як зазначено в його зверненні до нації минулого місяця, та виданням президентського указу в січні 2024 року про створення нового кадрового резерву», – вказано у повідомленні.
Британське оборонне відомство зазначає, що інші подібні заходи на окупованих територіях включають поширення російської системи правосуддя, нав’язування російської освітньої програми, видачу російських паспортів та розбудову російської телекомунікаційної інфраструктури.
Раніше керівниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк повідомила, що на лівому березі Дніпра буде активізовано мобілізацію до російської армії – з цією метою під час проведення незаконних виборів на окупованих територіях російська влада провела своєрідний перепис населення.
У січні Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило, що російські війська активізували механізми примусової мобілізації в окупованих громадах Херсонської і Запорізької областей, зокрема, зосередили свою увагу на фермерах.
У ГУР заявили, що активізація примусової мобілізації, до якої вдаються російські сили на окупованих територіях України, спричинена «необхідністю покривати втрати особового складу, а також зниженням підтримки війни серед російського населення».
Перед цим правозахисна організація Human Rights Watch у своєму звіті заявила, що російська влада продовжує примусово мобілізувати в свою армію українців на окупованих нею територіях України. Правозахисники наголосили, що така практика «є воєнним злочином».