Російські шпигуни в НАТО і атаки на транспортні мережі ЄС. Нові подробиці
Кілька російських співробітників були вислані зі штаб-квартири НАТО у Брюсселі, оскільки в Північноатлантичному альянсі «зрозуміли, що вони виконували діяльність, яка насправді була не дипломатичною, а розвідувальною». Про це генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав у інтерв'ю виданню Bild. Публікацію на цю тему читайте за лінком
Зеленський закликав амбасадорів United24 допомогти з Конгресом: «без підтримки нам буде важко»
Без американської допомоги Україні буде важко протистояти агресії Росії, йдеться у заяві президента Володимира Зеленського під час онлайн-зустрічі з амбасадорами United24.
За словами глави держави, «в умовах, коли інші конфлікти та події у світі відвертають увагу міжнародної спільноти від України, важливо, щоб амбасадори United24 продовжували свою роботу, зосереджену на Україні».
«І про Конгрес. Без цієї підтримки Конгресу нам буде важко не те що перемогти, а навіть залишитися. Тому важливо спільно робити дуже конкретні речі. І звичайно, я хочу дати вам меседж, і попросити подумати, що ми можемо зробити разом публічно – можливо, якісь сильні меседжі, які сильні кроки, – щоб привернути увагу Конгресу й американців до України», – сказав він.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Ще у лютому спікер Палати представників Майк Джонсон (республіканець) відкинув схвалений Сенатом законопроєкт, але допускав голосування за «нову пропозицію».
Днями Джонсон заявив, що очікує на просування пакету, який включає допомогу Україні, коли Палата представників повернеться після канікул. Він припустив, що цей пакет буде включати «деякі важливі нововведення». У цьому контексті Джонсон згадав про заарештовані російські активи, заморожені в США, а також концепцію позики.
У Білому домі відмовилися припускати, чи підпише президент США Джо Байден інший варіант законопроєкту щодо допомоги Україні.
Білозерка на Херсонщині потрапила під обстріл, постраждала жінка – влада
У Херсонській області російські військові обстріляли Білозерку, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
«Внаслідок обстрілу постраждала 23-річна жінка, яка в цей час перебувала на вулиці», – повідомляє Херсонська ОДА.
За її інформацією, постраждалу доставили до лікарні у стані середньої важкості. Їй надають необхідну допомогу.
«У потерпілої діагностували вибухову та черепно-мозкову травми, контузію», – зазначають в ОДА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
МАГАТЕ: на території Запорізької АЕС вибухнув дрон
На території Запорізької атомної електростанції зафіксували вибух дрона, йдеться у повідомленні пресслужби МАГАТЕ у соцмережі X.
«ЗАЕС поінформувала експертів МАГАТЕ про те, що на території станції сьогодні здетонував дрон. Таку детонацію спостерігали і ми», – заявив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
Він закликав «утримуватися від дій, які суперечать п’яти принципам МАГАТЕ та порушують ядерну безпеку».
У «Росатомі» вже встигли звинуватити в обстрілі ЗАЕС українських військових і повідомили начебто про трьох постраждалих співробітників станції внаслідок вибуху.
Влада України наразі цю подію не коментувала.
Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року. У вересні 2023 року президент «Енергоатому» повідомив, що на станції залишаються працювати 822 українських атомників. Україна неодноразово звинувачувала російських окупантів у викраденнях і катуваннях персоналу станції.
Сили РФ розстріляли беззбройних українських військовополонених у Кринках – ОГП
Російські загарбники розстріляли беззбройних українських військовополонених у Кринках Херсонської області, йдеться у повідомленні Офісу генерального прокурора у телеграмі.
У відомстві кажуть, що за процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України).
В ОГП інформують, що 7 квітня в одному з телеграм-каналів був опублікований відеозапис, на якому зафіксовано, як російські військові розстрілюють трьох полонених військовослужбовців.
«На відео видно, як представник ЗС Росії здійснює у беззбройних нерухомих військових кілька пострілів, ймовірно, з автомата. В описі під записом зазначено, що подія відбулась поблизу Кринок Олешківської громади Херсонської області», – кажуть у відомстві.
В Офісі генпрокурора наголосили, що «вкотре представники РФ показово ігнорують положення Женевської конвенції щодо поводження з військовополоненими, що свідчить про підтримку таких дій найвищим командуванням російських Збройних сил».
«Досудове розслідування здійснює Головне управління Національної поліції у Херсонській області», – підсумували у відомстві.
Редакція Радіо Свобода не має можливості перевірити цю інформацію з незалежних джерел.
Росія продовжує катувати та страчувати українських військовополонених – про це йдеться в звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 26 березня.
38-й звіт ООН щодо ситуації з правами людини в Україні охоплює період із 1 грудня 2023-го по 29 лютого 2024 року. Поміж іншого, експерти провели інтерв’ю з 60 українськими військовими, нещодавно звільненими з полону.
За словами голови Місії Даніель Белль, практично в кожному з них респонденти розповідали, що російські військові та посадовці катують полонених, у тому числі застосовують побиття, електричний струм, змушують довго перебувати в незручному положенні, погрожують розстрілом або імітують його. Більше ніж половина полонених пережила сексуальне насильство.
«Більшість військовополонених також згадують про страждання від неспроможності спілкуватись зі своїми родинами, а також відсутність задовільного харчування та медичної допомоги», – додає вона.
Наприкінці лютого керівник департаменту Офісу генпрокурора з протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов повідомив, що правоохоронці розслідують 19 кримінальних проваджень про вбивства українських військовополонених. За його словами, з початку повномасштабного вторгнення 45 українських військових були вбиті у полоні.
WP: «Мирний план» Трампа полягає у передачі Криму і Донбасу Росії
Кандидат у президенти США Дональд Трамп «неодноразово» заявляв про наміри завершити війну Росії проти України за 24 години у разі перемоги на виборах. Його «план» полягає у тиску на Київ для поступок перед Москвою, про це пише The Washington Post.
Як йдеться в публікації The Washington Post, знайомі з планом Трампа люди говорять, що начебто «той у приватній розмові заявив, що міг би припинити війну Росії проти України, тиснучи на Київ, щоб він відмовився від певної території».
Так, за даними ЗМІ, ідея Трампа полягає у «підштовхуванні України до передачі Криму та Донбасу під контроль Росії, розповіли на умовах анонімності люди, які обговорювали це питання з Трампом та його радниками».
За словами співрозмовника The Washington Post, Трамп заявив, що, на його думку, і Росія, і Україна «хочуть зберегти обличчя, хочуть виходу», і що «люди в деяких частинах України погодилися б бути частиною Росії».
Передвиборчий штаб Трампа, як зазначили в The Washington Post, відмовився прямо відповідати на запитання.
«Будь-які припущення щодо плану Трампа походять від неназваних і неінформованих джерел, які не мають жодного уявлення про те, що відбувається або що станеться», – заявила речниця штабу Каролайн Лівітт.
Перші повідомлення про план Трампа щодо України було поширено ще у листопаді 2023 року на зустрічі у Вашингтоні між правоцентристами та делегацією Європейської ради з міжнародних відносин.
За словами людей, які були на тій зустрічі, колишній помічник Трампа в Білому домі Майкл Антон описав очікувані контури плану як «поступку Україною територіями Криму та Донбасу, а також обмеження розширення НАТО та спонукання Путіна (президента РФ Володимира Путіна – ред.) послабити свою зростаючу залежність від Китаю».
Однак в розмові з The Washington Post він сказав, що «не спілкувався з Трампом протягом 18-24 місяців, а також заперечив, що знав щось про план Трампа щодо України».
Раніше Трамп заявляв, що у разі свого переобрання на посаду президента США він зупинить війну в Україні впродовж 24 годин. За його словами, він збере у своєму кабінеті президентів України і Росії Володимира Зеленського і Володимира Путіна, а з кабінету вони вийдуть уже з мирною угодою. Деталей цього плану Трамп не розкриває.
10 лютого Дональд Трамп заявив, що попередив союзників по НАТО про наміри заохочувати напади Росії на країни, які, за його словами, є «порушниками» і роблять недостатні внески на оборону. У Білому домі засудили цю заяву, назвавши її «жахливою і безглуздою» і такою, що ставить під загрозу національну безпеку США й глобальну стабільність. Протягом свого чотирирічного терміну президентства Трамп часто критикував НАТО і навіть погрожував вивести США з альянсу.
Армія РФ вдруге за день атакувала Гуляйполе «Градами», є поранені – Федоров
Сили РФ вдруге за день обстріляли Гуляйполе у Запорізькій області, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров у телеграмі 7 квітня.
«Росіяни вдруге за день обстріляли «Градами» прифронтове Гуляйполе», - зазначив Федоров.
За його інформацією, постраждало подружжя.
«65-річний чоловік та 64-річна жінка отримали поранення, коли поралися на подвір’ї власного будинку», – уточнив Федоров.
Він додав, що «ворог підступно б’є по цивільній інфраструктурі, і закликав мешканців скористатись можливістю евакуації».
Раніше, у Гуляйполі Запорізької області, троє цивільних людей загинули внаслідок російського обстрілу, повідомив вранці 7 квітня голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Чотири прильоти по місту». Наслідки російського обстрілу Харкова 7 квітня (фотосвідчення)
«Всього зафіксовано чотири прильоти по місту. Від одного удару зруйнований приватний будинок… Є поранені внаслідок ракетного обстрілу одного з центральних районів міста», – написав у телеграмі міський голова Харкова Ігор Терехов.
За його словами, щодо кількості постраждалих інформацію уточнюють.
Зі свого боку, голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зауважив, що внаслідок ударів 7 квітня дві людини звернулися із гострою реакцією на стрес.
«Окупанти вдарили по центральній частині міста. Попередньо: є поранені. Є пошкодження житлової інфраструктури», – написав Синєгубов у телеграмі.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків із С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські сили готують «дуже конкретну і справедливу» відповідь на удари Росії по Харкову і східних регіонах України.
Фотогалерею світлин наслідків обстрілу Харкова дивіться за лінком
Зросла кількість постраждалих через удар військ Росії по житловому кварталу Харкова – прокуратура
Зросла кількість постраждалих внаслідок удару армії РФ по житловому кварталу Шевченківського району Харкова, йдеться у повідомленні обласної прокуратури.
За даними відомства, наразі вже відомо про п’ятьох постраждалих.
«Зокрема, 45-річний чоловік дістав уламкові поранення. У чотирьох жінок віком від 37 до 72 років діагностована гостра реакція на стрес», – кажуть у відомстві.
Крім того, встановлено, що «через ворожий удар пошкоджень зазнали щонайменше 13 багатоповерхівок та приватних будинків, а також навчальні заклади, кафе, гуртожиток, готель, автомобілі, гаражі тощо».
«Прокурори спільно зі слідчими поліції задокументували наслідки ворожої атаки. За фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України) розпочате досудове розслідування», – кажуть у відомстві.
За попередніми даними, загарбники запустили по місту з літака два «уніфіковані міжвидові плануючі боєприпаси», підсумували у прокуратурі.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Міжнародні партнери виділили понад 700 млн доларів на розмінування України – Мінреінтеграції
Міжнародні партнери України виділили понад 700 мільйонів доларів на гуманітарне розмінування, йдеться у повідомленні Мінреінтеграції.
За даними відомства, кошти передбачені на проєкти в гуманітарному розмінуванні України на 2022–2027 роки.
«Серед ключових донорів – США, Швейцарія, Норвегія, країни ЄС, Японія, Нідерланди, Німеччина та інші. Надалі, з метою посилення системи протимінної діяльності в Україні, уряд поглиблюватиме взаємодію з міжнародною та фаховою спільнотою», – зазначають у Мінреінтеграції.
Також відомо, що координація діятиме через започатковану у 2023 році секторальну робочу групу, яка об’єднує усіх донорів України в цій сфері. А також через відновлений у березні 2024 року кластер із протимінної діяльності, що став платформою для програмної координації відповідних суб’єктів, зазначили у відомстві.
Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявляв, що Україні знадобиться більш ніж десять років, щоб розмінувати сільськогосподарські угіддя країни. За його словами, близько 30% території України заміновано.
За даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року в Україні 1158 втрат серед цивільного населення – 360 загиблих і 798 поранених – через міни і вибухонебезпечні залишки війни. Навесні 2023 року кількість таких втрат різко зросла, особливо це торкнулося фермерів, які працюють на землі.
Потреби на відбудову України складають вже майже 486 мільярдів доларів. Такі результати третьої оцінки збитків і потреб (RDNA3), яку український уряд провів спільно зі Світовим банком.
Зеленський про удари РФ по Харкову: готуємо «дуже конкретну і справедливу» відповідь
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські сили готують «дуже конкретну і справедливу» відповідь на удари Росії по Харкову і східних регіонах України.
Голова держави написав у телеграмі 7 квітня, що провів із цього приводу розмову з очільником Служби безпеки Василем Малюком, начальником ГУР Міноборони Кирилом Будановим і міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком.
«Росія ні на хвилину не припиняє свій терор. Працюємо, щоб надати нашим людям надійний захист. Готуємо відповідь для ворога – дуже конкретну і справедливу», – написав Зеленський, не навівши подробиць.
Крім того, президент повідомив про переговори з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським і міністром оборони Рустемом Умєровим.
«На зв’язку з головкомом Сирським. Детально обговорили ситуацію на фронті, планування наших подальших дій. Міністр оборони Умєров доповів щодо ситуації з боєприпасами. Робимо максимум, щоб кожна бойова бригада мала все необхідне для захисту держави», – зауважив Зеленський.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ОВА повідомили про 4 постраждалих через обстріли Харкова, в місті знову лунали вибухи
У Харкові внаслідок російських обстрілів 7 квітня постраждали чотири людини: три жінки і чоловік, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Росіяни увесь день завдають ударів по Харкову. На зараз ворог обстріляв кілька районів міста, внаслідок чого постраждали три жінки і цивільний чоловік. 45-річний чоловік отримав уламкові поранення. Від госпіталізації відмовився. У двох жінок віком 37 та 72 діагностовано гостру реакцію на стрес. Допомога надана на місці», – написав Синєгубов у телеграмі.
За його словами, загарбники завдали ударів по центральному парку і промисловій зоні, де внаслідок прильоту пошкоджений будинок і горів гараж.
Близько 14-ї години голова ОВА і міський голова Харкова Ігор Терехов повідомили, що війська РФ знову завдають ударів, у місті чути вибухи.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Хто катував херсонців? Журналісти-розслідувачі встановили нові факти
Хто з російських силовиків причетний до катувань жителів Херсону під час окупації? Що відомо про катівні, які досі існують на окупованих територіях Херсонської і Запорізької областей? Чи можуть тортури, скоєні російськими військовими, кваліфікувати як злочин проти людяності у Міжнародному кримінальному суді (МКС)?
Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте і дивіться за лінком
Втрати РФ у березні знизилися – британська розвідка
У березні середньодобова кількість російських втрат в Україні вбитими і пораненими знизилася на 74 особи до 913 осіб на день, заявили у британській розвідці.
«Зменшення втрат відповідає меншій кількості зареєстрованих атак за останній місяць. Зменшення російських наступальних операцій, швидше за все, відображає низку факторів: період відпочинку і переоснащення після захоплення Авдіївки і наміри зменшити кількість повідомлень про загиблих під час виборів у Росії», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому Міністерством оборони Великої Британії 7 квітня.
У розвідці зазначили, що від початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року російські війська щодня зазнавали в середньому 658 втрат.
«Щороку спостерігалося зростання середньодобової кількості втрат із 400 у 2022 році до 693 у 2023 році, і до 913 протягом першого кварталу 2024 року. Це збільшення відображає постійну залежність Росії від мас для підтримки тиску на українських фронтах», – йдеться в повідомленні.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати – 350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Російські журналісти, які ведуть підрахунки на основі відкритих даних, станом на кінець березня встановили особи понад 49000 російських військових, що загинули від початку повномасштабної агресії Росії проти України. Реальна кількість загиблих може виявитися набагато вищою.
Війська РФ обстріляли центр Харкова, влада повідомляє про постраждалих
У центрі Харкова внаслідок чергового російського обстрілу 7 квітня є постраждалі, повідомила влада міста й області.
«Всього зафіксовано чотири прильоти по місту. Один прийшовся у приватний будинок… Є поранені внаслідок ракетного обстрілу одного з центральних районів міста», – написав у телеграмі міський голова Харкова Ігор Терехов.
За його словами, щодо кількості постраждалих інформацію уточнюють.
Зі свого боку, голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зауважив, що внаслідок ударів дві людини звернулися із гострою реакцією на стрес.
«Окупанти вдарили по центральній частині міста. Попередньо: є поранені. Є пошкодження житлової інфраструктури», – написав Синєгубов у телеграмі.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Подальша затримка з безпековою допомогою США особливо впливає на можливості, необхідні українським силам для реагування на збільшення темпів російських механізованих атак на сході України, заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський 6 квітня попередив, що особливо складна ситуація склалася на схід від Часового Яру і на захід від Авдіївки в Донецькій області, райони, де ISW нещодавно спостерігав активізацію російських механізованих штурмів», – йдеться в повідомленні.
«Українські сили наразі успішно відбивали інтенсивні російські механізовані атаки на всій території сходу України минулого тижня, але робили це, незважаючи на постійну нестачу матеріальних засобів», – зауважили аналітики.
Вони нагадали, що президент Володимир Зеленський нещодавно заявив, що затримки допомоги змусили Україну поступитися ініціативою на полі бою Росії, а українські чиновники попередили, що Україна не може планувати успішний контрнаступ чи оборону, не знаючи, коли і яку допомогу отримає Київ.
В ISW і далі вважають, що дефіцит західної військової допомоги змусив українські сили економити зброю, і заява Зеленського свідчить про те, що українським силам «зараз доводиться ухвалювати важкі рішення» щодо пріоритетності певних аспектів своєї оборони над обмеженням російських військових можливостей або підготовкою до контрнаступальних операцій.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) 4 квітня припустили, що російські війська, можливо, збільшують загальний темп своїх наступальних операцій в Україні. В ISW зауважують, що інтенсифікація російських механізованих наступальних операцій відбувається, як правило, одночасно з посиленням ударів по українських енергетичних об’єктах.
Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет. За їхніми словами, ЗСУ потребують чотири мільйони снарядів і два мільйони БПЛА. До того ж Росія має достатню кількість керованих авіабомб і перевершує Україну за чисельністю армії.
За даними Генштабу ЗСУ, російські війська атакують практично на всіх напрямках фронту, найінтенсивніше – на Новопавлівському.
Раніше аналітики ISW припускали, що російське командування може зосередити свою прогнозовану наступальну операцію наприкінці весни-влітку 2024 року на заході Донецької області, сподіваючись використати стійке, але незначне просування російських сил у цьому секторі.
Міненерго повідомило про пошкоджене обладнання через обстріли на Харківщині
У Харківській області внаслідок нічного російського удару було пошкоджене обладнання однієї з високовольтних підстанцій, виникла пожежа, для ліквідації якої залучалися підрозділи ДСНС, повідомило Міністерство енергетики України.
«Аварійно вимикалася високовольтна повітряна лінія – її включили в роботу. Для недопущення аварійної ситуації застосовувалися графіки аварійних відключень споживачів», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Міненерго, внаслідок обстрілів на Харківщині вимикалася високовольтна лінія обленерго, знеструмлювалися підстанція і побутові споживачі.
Як повідомили у міністерстві, в Харківській області через мережеві обмеження 7 квітня знеструмлені 410 тисяч абонентів, при цьому в об’єднаній енергосистемі України дефіциту електроенергії немає.
Раніше голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що внаслідок російських обстрілів Харківщини минулої доби і в ніч на 7 квітня загинули дві людини, десятеро – були поранені. Крім того, за його словами, пошкоджені житлові будинки, автомобілі, навчальний заклад, крамниця, будівля «Укрпошти».
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику за останній час РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
«Це вау!» Як Україна нарощує виробництво зброї
На тлі дефіциту боєприпасів та невизначеності з допомогою від США український оборонно-промисловий комплекс збільшує постачання в армію.
Проєкт Радіо Свобода «Донбас.Реалії» розбиралися, якою зброєю Україна може забезпечити себе сама, а де без союзників – ніяк. Дивіться і читайте про це за лінком
У Гуляйполі через російський обстріл загинули троє цивільних – влада
У Гуляйполі Запорізької області троє цивільних людей загинули внаслідок російського обстрілу, повідомив вранці 7 квітня голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Росіяни обстріляли з «Градів» прифронтове Гуляйполе Запорізької області і вбили трьох цивільних людей. Два чоловіки і жінка загинули під завалами власного будинку, в який влучив російський снаряд. Ще одного чоловіка поранено – його доставили до лікарні», – написав Федоров у телеграмі.
За його даними, минулої доби російські військові завдали 483 удари по вісьмох населених пунктах Запорізької області, внаслідок чого був поранений 54-річний чоловік, є руйнування житлових будинків і об’єктів інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ: втрати військ Росії у війні перевищили 447 тисяч осіб
Російські війська під час повномасштабного вторгнення в Україну втратили близько 447 510 своїх військових, зокрема 820 осіб – за останню добу, свідчать дані українського Генштабу. Скільки серед них загиблих і скільки поранених – в командуванні не уточнили.
Станом на ранок 7 квітня у Генштабі назвали також такі втрати російської техніки:
- танки ‒ 7074 (+17 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 13551 (+54)
- артилерійські системи – 11316 (+54)
- РСЗВ – 1036 (+4)
- засоби ППО ‒ 749
- літаки – 347
- гелікоптери – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 8956 (+61)
- крилаті ракети ‒ 2064 (+4)
- кораблі /катери ‒ 26
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 15071 (+79)
- спеціальна техніка ‒ 1864 (+10).
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Російські журналісти, які ведуть підрахунки на основі відкритих даних, станом на кінець березня встановили особи понад 49000 російських військових, що загинули від початку повномасштабної агресії Росії проти України. Реальна кількість загиблих може виявитися набагато вищою.