Яке озброєння США передають Україні у першому пакеті допомоги (фотогалерея)
Перший транш американськох допомоги у вигляді зброї, у рамках ухваленого Конгресом США закону, має орієнтовну вартість 1 мільярд доларів. Підписавши 24 квітня закон, Байден пообіцяв, що зброя якнайшвидше потрапить до України.
Ухвалення у США закону про допомогу для України у розмірі понад 60 мільярдів доларів має призвести до швидкого відновлення постачання зброї в Україну. І, можливо, кажуть аналітики, дозволить ЗСУ зупинити просування російської армії, а українській системі ППО надійніше захистити найбільші українські міста від російських ракетних ударів і дронових атак.
Російська армія намагається взяти Часів Яр в «оперативне оточення» – Сили оборони
Російська армія намагається обійти Часів Яр по флангах через інші населені пункти, повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Назар Волошин в ефірі телемарафону.
«Ворог зосереджує свої зусилля для прориву нашої оборони західніше Бахмута, виходу до каналу Сіверський Донець – Донбас, оволодіння населеним пунктом Часів Яр, створення там умов для подальшого просування до Краматорської агломерації. Противник намагається взяти Часів Яр в оперативне оточення», – зазначив він.
Але, за словами Волошина, «за останні 7 днів жодних успіхів російські окупанти не мали».
«Вони за всяку ціну намагаються взяти село Іванівське і околиці Богданівки, щоб зайти до Часового Яру. Активно штурмують ці два населені пункти, щоб взяти в кліщі Часів Яр», — додав Волошин.
Намагаючись вирівняти лінію оборони і лінію бойового зіткнення, зазначив речник ОСУВ «Хортиця», «російські окупанти додатково безуспішно штурмують Андріївку та Кліщіївку».
На Харківщині дрон влучив у цивільний автомобіль, є постраждалі – влада
Російські військові ударили дроном по машині у прикордонній Золочівській громаді Харківщини, розповів голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Сьогодні о 12:30 в селі Сотницький Козачок Богодухівського району внаслідок влучання ворожого дрона в автомобіль дістали поранення два місцеві волонтери: чоловік 56 років та його 54-річна дружина. Також за медичною допомогою звернувся їх 18-річний син», – йдеться у повідомленні.
Обстріл здійснено після видачі жителям села гуманітарної допомоги, додав Синєгубов.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Дніпрі, біля пам’ятника Василю Маргелову, 26 квітня відбулася акція «Окупанти – не герої». Її організувала громадська організація родин загиблих українських військовослужбовців «Родинне коло загиблих героїв».
Представники об’єднання вимагають від міської влади знесення пам’ятника командувачу повітряно-десантних військ Радянського Союзу Маргелову й встановлення на його місці монумента загиблим у війні з Росією бійцям 25-ої повітряно-десантної бригади ЗСУ.
Як зазначив керівник організації, батько загиблого військового Сергій Ніконов, Маргелов – це міф, створений радянською пропагандою.
«У радянські часи ми жили міфами про Маргелова. Мій син служив у ПДВ, і я знаю, як їх там «накачували» Маргеловим. Доді до них у бригаду приїздили два його сини і казали оте все: «ми разом», «дєди воєвалі» і так далі. Минув час, і ті самі російські десантники, виховані Васею Маргеловим, – подивіться, що вони наробили в Україні, окупанти… А пам’ятник Маргелову в центрі міста стоїть! Наполягаємо, щоб його демонтували, а на цьому місці поставили пам’ятник нашим десантникам, нашим захисникам», – сказав Радіо Свобода Ніконов.
З двох лікарень у Києві евакуюють пацієнтів і персонал через «анонсовані удари» Росії – КМДА
Київська влада «терміново» починає евакуацію двох лікарень у столиці, заявляє Київська міська державна адміністрація 26 квітня.
Йдеться про два медичних заклади на вулиці Богатирській на Оболоні, один із них – дитячий.
«В інтернет-медіа масово поширюється відео, де фактично анонсований удар ворога по цих медичних закладах. І що, нібито, в цих лікарнях перебувають військові. Це абсолютна брехня і провокація ворога, яку він намагається використати для удару по соціальній інфраструктурі столиці», – заявляє КМДА.
У міській адміністрації пояснюють, що вирішили перевести хворих дітей, їхніх батьків і медичний персонал до інших лікарень, щоб убезпечити їх.
Читайте також: Кабмін виділив 1 млрд грн на будівництво укриттів у лікарнях
Крім того, КМДА повідомляє, що звернулася до Служби безпеки України та Міністерства охорони здоров’я до допомогу та поінформувало про заходи, які вживає для збереження життя й здоров'я пацієнтів і персоналу лікарень.
За даними Міністерства охорони здоров’я на 11 березня 2024 року, російські обстріли та бомбардування за час повномасштабної агресії пошкодили або зруйнували 1 740 медичних закладів. З них 1 537 пошкоджені, а 203 — зруйновані повністю. Йдеться в тому числі про амбулаторії, поліклініки та пологові будинки.
Місцева влада неодноразово повідомляла про удари Росії по медичних закладах. Кремль продовжує заперечувати цілеспрямовані удари по цивільних об’єктах в Україні.
МВС: через удар Росії по Сумщині загинули двоє жінок, є поранені
Російські війська скинули дві авіабомби на Суми та обстріляли цивільну інфраструктуру Білопілля в області 26 квітня, повідомило Міністерство внутрішніх справ.
«Протягом двох годин ворог з артилерії обстрілював цивільну інфраструктуру Білопілля Сумського району. Унаслідок атаки загинули дві жінки, 77 та 69 років. Три жінки отримали поранення», – йдеться в повідомленні.
МВС додає, що удар пошкодив багатоповерхівку та приватні будинки.
У Сумах, за даними відомства, російські військові вдарили по промисловому об’єкту. На місцях працюють поліцейські, рятувальники та інші служби.
Раніше про удар РФ по промисловому об’єкту в Сумах повідомила обласна військова адміністрація.
Читайте також: Лисак: через російський обстріл Нікополя постраждали двоє людей, в тому числі дитина
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумської області з різних видів озброєння. Останнім часом ці атаки посилилися.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 17 квітня повідомив, що від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, при тому, що «за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч».
5 квітня у двох територіальних громадах Сумщини оголосили обов’язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України заявили, що це «рішення було ухвалене через безпекову ситуацію».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Остін розповів, коли перші F-16 почнуть прибувати в Україну
Перші літаки F-16 почнуть прибувати в Україну цього року разом з навченими пілотами та обслуговуючим персоналом, повідомив очільник Пентагону Ллойд Остін перед початком засідання у форматі «Рамштайн».
Як зазначив Остін, за останні два роки члени Контактної групи з оборони надали Україні понад 70 комплексів ППО середньої та великої дальності, а також тисячі ракет.
«Ми надали понад 3000 одиниць бронетехніки, у тому числі понад 800 основних бойових танків. Ми передали Україні десятки тисяч протитанкових ракет», – сказав очільник Пентагону.
Війська РФ розширюють плацдарм за Авдіївкою: чи можуть прорватись до Покровська?
Російська армія просунулась в селі Соловйове, на південь від Новобахмутівки та в Новокалиновому Донецької області, повідомив проєкт DeepState у ніч проти 26 квітня.
Все це – фланги плацдарму, який утворився після прориву Росії до села Очеретине на північний захід від Авдіївки. Вочевидь, армія агресора тепер працює над розширенням захопленої території, аби убезпечити себе від удару Сил оборони тут.
Розвідка Британії у своєму звіті за 26 квітня зазначила, що просування армії Росії на Авдіївському напрямку останніми тижнями прискорилося, попри втрати.
І констатували, що з моменту окупації Авдіївки у лютому цього року цей напрямок залишається одним із основних для російських атак.
Сі Цзіньпін їде до Європи: з якою метою і як це може вплинути на війну Росії проти України
Лідер Китаю Сі Цзіньпін на початку травня відвідає Угорщину, Сербію та Францію у межах великого туру, що стане його першою поїздкою до Європи після пандемії. Що це означає в геополітичному плані? І чи зможе вплинути на війну Росії проти України?
Поїздка лідера одніє із найбільших країн світу відбудеться у вирішальний час, коли Росія просувається на полі бою в Україні, між Пекіном і Брюсселем загострюється економічна напруга, а США прямують до листопадових президентських виборів.
На цьому тлі Сі Цзіньпіннамагатиметься залагодити частину проблем, які утворилися у відносинах з Європою після його останньої поїздки на континент. Зокрема, він намагатиметься послабити деякі кроки Європейського Союзу у політиці так званого «зниження ризиків», яке Пекін розглядає як небажане зближення між Брюсселем і Вашингтоном проти Китаю.
Також на порядку денному буде участь Китаю у майбутньому мирному саміті у Швейцарії щодо війни в Україні, який запланований на середину червня.
Президент України Володимир Зеленський намагався залучити Китай до участі, як і канцлер Німеччини Олаф Шольц під час свого візиту до Пекіна минулого тижня.
Лисак: через російський обстріл Нікополя постраждали двоє людей, в тому числі дитина
Російська армія завдала артилерійського обстрілу по Нікополю, заявив голова Дніпропетровської області Сергій Лисак 26 квітня.
Він додав, що внаслідок обстрілу постраждав дев’ятирічний хлопчик.
«Дитина в стані середньої тяжкості. Лікарі надали необхідну меддопомогу. Оговтуватися буде вдома», – зазначив Лисак.
Він додав, що серед потерпілих також чоловік 42 років. Крім того, атака пошкодила чотири п’ятиповерхівки та газогін у місті.
Читайте також: Удар РФ по Нікополю: Лисак повідомляє про трьох постраждалих
Нікополь та Нікопольський район регулярно зазнають російських обстрілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Буде купа неприємностей» – юристи про українських чоловіків та консульські послуги
Радіо Свобода звернулось до юристів з міграційного права за розʼясненням, які наслідки може мати рішення українського уряду щодо призупинення консульских послуг для військовозобовʼязаних чоловіків за кордоном. Правозахисники пояснили, наскільки важлива наявність чинного закордонного паспорта для українців за кордоном та як можуть реагувати на ситуацію західні уряди.
Розвідка України здійснила кібератаку на сервіси правлячої партії Росії – джерело
Фахівці Головного управління розвідки здійснили «масштабну кібератаку» на ресурси російської правлячої партії «Єдина Росія» – про це Радіо Свобода повідомили джерела в спецслужбі 26 квітня.
За їхніми даними, наразі під ударом перебувають сервери та сайти партії, а також домени ER.RU та edinros.
В українській розвідці стверджують, що попри заяви «Єдиної Росії» про те, що «робота критично важливої цифрової інфраструктури підтримується», наразі частина ресурсів не працює.
Російська правляча партія вранці в п’ятницю заявила про масштабну DDoS-атаку на всі свої електронні сервіси, пов’язавши її з проведенням акції «Диктант перемоги», запланованої на сьогодні.
У березні ГУР повідомило, що його кіберфахівці влаштували масштабну DDoS-атаку на сервери Міноборони Росії та отримали доступ до шифрування цифрового забезпечення та секретної службової інформації.
Іспанія передасть Україні ракети до Patriot – ЗМІ
Іспанія планує передати Україні ракети до Patriot, пише з посиланням на неназвані джерела в уряді видання El Pais.
За повідомленням, Іспанія виключила поставку зенітних пускових установок Patriot, але надасть українським військовим невелику кількість ракет для цієї системи.
Це буде невелика партія, оскільки іспанський військовий резерв становить близько 50 одиниць, а перехоплювачі дуже дорогі, зазначає видання.
У той час, як Росія посилила повітряні атаки на українську енергетичну інфраструктуру й інші об’єкти, до урядів країн ЄС лунають заклики надати Києву більше систем ППО, таких як Patriot.
Раніше про те, що Греція не надаватиме Україні свої системи Patriot і С-300, в інтерв’ю Iefimerida заявив прем’єр-міністр країни. Вони «критично важливі» для самих Афін, сказав Кіріакос Міцотакіс.
19 квітня на засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони президент України Володимир Зеленський заявив, що для оборони Україні потрібно щонайменше ще сім Patriot чи подібних систем протиповітряної оборони. Раніше Зеленський зауважував – щоб закрити Україну повністю, потрібно 25 систем Patriot, по 6-8 батарей у кожній.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ за підсумками засідання Ради Україна-НАТО заявив, що міністри оборони країн Альянсу домовилися посилити й надати Україні подальшу військову підтримку, зокрема системи протиповітряної оборони.
«Очікую нових оголошень щодо можливостей у сфері протиповітряної оборони для України найближчим часом», – сказав він.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 18 квітня повідомив, що країни НАТО можуть надати Україні сім систем протиповітряної оборони Patriot, одну з них передасть Німеччина.
Минулого тижня високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що в країн ЄС є системи Patriot, які, за його словами, треба забрати «з казарм, де вони стоять про всяк випадок, і відправити в Україну, де вирує війна».
До України повернули тіла 140 загиблих військових – Координаційний штаб
До України вдалося повернути загалом 140 загиблих військовослужбовців, заявив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 26 квітня.
«Зокрема, вдалося репатріювати 112 тіл Оборонців, що воювали на Донецькому напрямку, 20 полеглих воїнів на Луганському напрямку, 5 тіл Оборонців з Сумського напрямку, 2 полеглих воїна на Запорізького напрямку та одного із Херсонського напрямку», – йдеться в повідомленні.
Відомство вказує, що в поверненні брали участь представники різних відомств сектору безпеки та оборони, і дякує Міжнародному комітету Червоного Хреста за сприяння.
Надалі тіла загиблих Збройні сили України планують перевезти до визначених державних установ для ідентифікації. Після цього їх передадуть родинам для поховання.
12 квітня Координаційний штаб повідомив про повернення 99 тіл загиблих.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Готовність до мобілізації в Україні перебуває не на низькому, а на посередньому рівні – опитування
Готовність до мобілізації в Україні не перебуває на низькому рівні, заявили автори загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року.
«Визначаючи реакцію своїх близьких і знайомих на процес мобілізації, респонденти відзначають наявність проблеми ухилення від цього процесу. Зокрема 25% опитаних зазначили, що більшість з їхнього оточення намагаються уникати мобілізації, водночас 47% відзначають, що деякі зі знайомих уникають, а деякі готові бути мобілізованими. Зважаючи на те, що в останній групі респондентів частина знайомих таки готові до мобілізації, можна говорити про те, що готовність до мобілізації перебуває не на низькому, а на посередньому рівні», – йдеться в повідомленні.
Згідно з опитуванням, про те, що їхні близькі і знайомі здебільшого готові бути мобілізованими, відповіли 10% опитаних, при цьому 18% вказали, що їм важко відповісти.
Соціологи зауважили, що прагнення уникати мобілізації більш поширене в східному регіоні. «Тут 39% опитаних вказали, що більшість з їхніх знайомих, які можуть підлягати мобілізації, намагаються уникнути цього, тоді як у південному регіоні відповідна частка становить 32%, у західному регіоні – 29%, а найменшою (15%) вона виявилася в центральному регіоні. Але й високу міру готовності долучитися до мобілізації відзначала приблизно однакова (5–9%) частка опитаних на сході, півдні й заході, і трохи більшою (15%) ця частка є в центральному регіоні», – йдеться в дослідженні.
Крім того, автори опитування зауважили, що серед опитаних загалом переважає готовність тим чи іншим чином долучатися до боротьби з російськими загарбниками. «Зокрема 7% опитаних висловили готовність приєднатися до сил оборони в разі мобілізації, 9% – готові приєднатися до сил оборони у разі, якщо військові дії наблизяться до місця їхнього проживання, а 35% – зосереджені на роботі й наданні посильної невійськової допомоги», – йдеться в повідомленні.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
У грудні минулого року президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові на засіданні Ставки верховного головнокомандувача повідомили про потребу мобілізувати до лав ЗСУ 450–500 тисяч людей.
Водночас на початку квітня цього року Зеленський сказав, що мобілізовувати пів мільйона військовозобов’язаних потреби немає, але не уточнив кількість людей, яку планують призвати.
Прокуратура: посадовцю «Росатома» повідомили про підозру через викрадення й знищення майна ЧАЕС
Заступнику генерального директора з безпеки компанії «Провідний проєктно-дослідницький та науково-дослідницький інститут промислової технології» російської компанії «Росатом» повідомили про підозру, заявив Офіс генерального прокурора 26 квітня.
За даними відомства, російський посадовець причетний до викрадення та знищення майна державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» на суму понад 1 мільярд гривень.
Його звинувачують у порушенні законів та звичаїв війни «за попередньою змовою групою осіб».
Слідство встановило, що він перебував на території Чорнобильської атомної електростанції з 24 лютого по 31 березня 2022 року, коли вона була під контролем російських військових і підрозділів Росгвардії.
«Діючи за попередньою змовою зі співробітниками ДК «Росатом», підозрюваний вчинив мародерство. Він наказав демонтувати цінне обладнання та інше майно, завантажити його до військової техніки та вивезти на територію Білорусі. Інше майно, яке не могло бути вивезено, наказав знищити. Завдані збитки оцінюються у 1,038 мільярда гривень», – повідомляє прокуратура.
Чорнобильська АЕС понад місяць була під російською окупацією навесні 2022 року. 31 березня стало відомо, що російські війська залишили територію Чорнобильської атомної електростанції.
У червні того ж року американське видання The Washington Post повідомило, що російські військові вивезли з території Чорнобильської атомної електростанції обладнання на суму близько 135 мільйонів доларів.
Міноборони Естонії заявляє про передачу Україні двох патрульних катерів
Естонія передає Україні два катери, заявило Міністерство оборони 26 квітня.
«Естонія доставила до України два патрульні катери у координації із союзною Данією», – йдеться в повідомленні.
Відомство додає, що ця допомога допоможе Україні убезпечити «життєво важливі морські лінії та захистити свої води від російської агресії».
На початку квітня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що обговорив із президентом Естонії Аларом Карісом створення спільних оборонних підприємств.
У березні Офіс президента повідомив, що Україна розпочала переговори з Естонією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди у рамках виконання спільної декларації G7.
Просування військ РФ на захід від Авдіївки пришвидшилося – розвідка Британії
Просування російських військ на захід від Авдіївки на Донеччині пришвидшилося за останній тиждень, заявили у розвідці Великої Британії 26 квітня.
«Російські сухопутні війська створили вузький виступ вглиб української території для входу в місто Очеретине, розташоване приблизно за 15 кілометрів на північ від центру Авдіївки. Після того, як російські війська взяли під контроль Авдіївку в середині лютого 2024 року, цей район залишається одним із основних районів російських операцій. Незважаючи на постійні великі втрати, дуже ймовірно, що російські війська здатні продовжувати обстріли українських позицій у цьому районі й узяти під контроль кілька невеликих населених пунктів», – заявили у розвідці.
Після захоплення Авдіївки загарбники продовжили просуватися на захід від міста і водночас посилили тиск на Бахмутському напрямку, – тут епіцентром зусиль російських військ став Часів Яр.
В американському Інституті вивчення війни заявили 25 квітня, що російські війська, ймовірно, намагаються захопити якомога більше території до того, як прибуття безпекової допомоги США «значно покращить» обороноздатність України найближчими тижнями. «Російське військове командування може посилювати наступальні операції на північний захід від Авдіївки, оскільки ця територія надає більше можливостей для швидких тактичних успіхів, незважаючи на відносну оперативну незначущість цих успіхів», – зауважили аналітики.
Законодавство України не має інструментів для примусового повернення чоловіків з-за кордону – Фріс
Наразі в України немає механізму для повернення чоловіків призовного віку від 18 до 60 років, які порушили законодавство та перетнули кордон незаконно – про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») сказав Ігор Фріс, голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації комітету Верховної Ради з питань правової політики.
Фріс припустив, що повернення таких чоловіків, якби воно було можливим, могло б здійснюватися з метою притягнення їх до відповідальності та мобілізації.
«Нам потрібно визначити (інструменти – ред.), я так прогнозую, з метою притягнення відповідних осіб до відповідальності, які виїхали незаконно, перетнули кордон України в спосіб, який унеможливлює їх повернення в законний спосіб», – сказав народний депутат.
В той же час член комітету Ради з питань правової політики звертає увагу, що для цього потрібні зміни до національного законодавства тих країн, з яких чоловіків призовного віку хочуть повернути.
«Повернути примусово Україна не може. Примусово може депортувати тільки та країна, в якій вони перебувають. Тобто якщо Україна, я так гіпотетично придумую якусь ідею, звернеться з тою метою, що поверніть нам тих людей, які виїхали незаконно. І країна, в якій вони перебувають скаже «так»… Але це певні процедури, відповідні зміни в національне законодавство тих країн», – пояснив він.
Будь-які санкції, каже Фріс, в тому числі депортацію, буде визначати законодавство тієї країни, в якій перебувають українські чоловіки:
«Національне законодавство тієї країни, в якій перебуває (громадянин України – ред.), буде визначати питання, чи будуть вони мати претензії до таких людей, і наступні дії і санкції, в тому числі депортація буде чи не буде. Питання, що будь-яких звернень в українському законодавстві до інших держав, в яких постійно перебувають українці, з метою їх депортації в Україну або припинення надання їм тимчасового або постійного притулку, ані закон про мобілізацію, ані постанова Кабінету міністрів, не містить».
Від 23 квітня МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18-60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.
Рішення у зовнішньодипломатичному відомстві назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном». Відновити надання послуг обіцяють після набуття чинності законом, але з урахуванням його вимог.
Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив 24 квітня, що Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків мобілізаційного віку і допомогти сусідній країні у війні проти Росії.