Всеволод Кожемяко неодноразово входив до рейтингу найбагатших українців, а його статки у Forbes Ukraine оцінювали майже у 100 мільйонів доларів. Після початку повномасштабної війни Росії проти України цей агробізнесмен повернувся з-за кордону, щоб зі зброєю у руках захищати Батьківщину. Він заснував у рідному Харкові добровольчий підрозділ «Хартія», який згодом переріс у бригаду Нацгвардії.
- Чому вважає, що «війна – це про гроші», а у «кожного ворога є собівартість»?
- Як ТЦК «відштовхують усіх мотивованих» та завдяки чому «Хартія» рекрутує людей?
- Що криється за словами: «підлеглих насамперед слід не карати»?
Ексклюзивне інтерв’ю Радіо Свобода.
США визнають Путіна президентом Росії – Держдеп
Сполучені Штати визнають Володимира Путіна президентом Росії, заявив представник Держдепу США Метью Міллер під час брифінгу.
«Ми однозначно не визнаємо вибори президента в Росії вільними та чесними. Однак Путін – президент Росії і продовжуватиме діяти в цій ролі, але нашого представника не буде на його інавгурації», – сказав він.
Водночас у МЗС України кажуть, що не бачать «правових підстав» для визнання Володимира Путіна «демократично обраним і легітимним президентом РФ».
15–17 березня в Росії і на окупованих Москвою територіях України відбулося голосування на виборах президента. 18 березня російська Центральна виборча комісія повідомила, що за результатами голосування Володимир Путін набрав 87,28%.
Незалежні спостерігачі та експерти оцінюють вибори як невільні та неконкурентні. Путін, який керує Росією з 2000 року, балотувався на п’ятий термін. Усім кандидатам від непарламентських партій та самовисуванцям, які збирали підписи, Центральна виборча комісія в реєстрації відмовила.
Депутат Національної асамблеї Франції Бенджамен Аддад в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментував критику на адресу своєї країни щодо обсягів надання допомоги Україні, зауваживши, що вона «не відображає дійсність».
«Питання полягає не лише в кількісному вимірі, а й у якості, доданій технічній вартості того, що ви пропонуєте. Установки «Цезар», наприклад. Вони не такі вже й дорогі, але виявилися надзвичайно ефективними на землі. Тож ще раз: вважаю, що ми всі повинні продовжувати робити те, що ми робимо, і збільшити нашу підтримку України», – наголосив Аддад.
Політик позитивно відгукнувся про зусилля Німеччини, направлені на допомогу Україні, водночас згадав про аспекти, де Берлін й досі не зробив кроків уперед.
«Знадобилося багато часу, щоб дістатися до танків. Це займає багато часу, щоб дістатися до ракет великої дальності. Сподіваюся, ми побачимо, як Німеччина займе більш відкриту позицію, коли справа доходить до України та НАТО. Думаю, це буде критично важливо в довгостроковій перспективі», – зазначив депутат.
Аддад також наголосив на необхідності розвивати автономну оборонну промисловість у Європі на тлі російської загрози, щоб у разі геополітичної потреби мати змогу діяти самостійно.
«Якщо завтра матимемо сценарій, за якого Дональд Трамп вирішить відмовитися від підтримки України, ми не хочемо опинитися в ситуації, коли нам доведеться підштовхувати Україну до переговорів. Це було б несправедливо», – зауважив французький депутат.
Відповідаючи на запитання, чи можливий тиск Заходу на Україну задля замороження конфлікту, парламентар сказав, що «це було б катастрофою».
«Це буде катастрофою для безпеки, якщо завтра ми це зробимо. Ми лишень спровокуємо подальшу агресію, готуючись до наступного нападу Росії на Україну… Підштовхування України до несправедливого врегулювання в той час, коли вона перебуває у невигідному становищі щодо Росії було б катастрофічним для нашої власної безпеки», – резюмував Аддад.
Раніше Макрон також застерігав західні держави від прояву будь-яких ознак слабкості щодо Росії, повторивши свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну. В інтерв’ю французькому телебаченню Макрон зауважив, що направлення сухопутних сил зараз не стоїть на порядку денному, але Європа повинна залишити «всі варіанти» відкритими на випадок поширення війни.
Позиція Макрона щодо можливості направлення військ в Україну посилила напругу серед лідерів європейських країн. Раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц категорично заперечував будь-які дії, які можуть безпосередньо залучити Німеччину до війни в Україні.
Представники ще кількох європейських країн й альянсу НАТО заперечили плани надіслати війська в Україну на допомогу українським силам у їхньому опорі російській агресії.
У Москві заявили, що прямий конфлікт між НАТО і Росією стане невідворотним, якщо військові альянсу зʼявляться на території України.
9 квітня високий представник Євросоюзу із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що Європа має будувати власну систему безпеки, не покладаючись на захист США.
Єрмак розповів, коли можуть фіналізувати угоду про гарантії безпеки між Україною і США
Україна провела четвертий раунд переговорів з США щодо підписання двосторонньої угоди про гарантії безпеки, йдеться у повідомленні Офісу президента.
За даними відомства, переговори провів керівник Офісу президента України Андрій Єрмак.
«Вдячний переговорним командам за вже проведену роботу – відчутний прогрес щодо узгодження тексту документа. Маємо прискорити процес, щоб фіналізувати укладання двосторонньої безпекової угоди вже цього місяця», – заявив Єрмак.
Як зазначили в ОП, «сторони обговорили найбільш принципові пункти угоди та формулювання низки питань».
Також під час переговорів «учасники визначились із датою наступного раунду».
Раніше, 30 квітня, Єрмак провів третій раунд переговорів із США щодо угоди про гарантії безпеки для України. Сторони, зокрема, «відзначили значний прогрес», повідомляє пресслужба ОП.
Сім безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією і Нідерландами.
Тримор’я (Міжмор’я), або Ініціатива Трьох Морів – міжнародна економічна та інфраструктурна ініціатива, що об’єднує 12 країн Європейського Союзу, розташованих поблизу Балтійського, Чорного й Адріатичного морів. У 2023 році Україна стала асоційованим членом ініціативи Трьох морів.
Угорщина не видаватиме українських біженців – віцепрем’єр
Угорщина не видаватиме українських біженців, повідомив віцепрем’єр-міністр країни Жолт Шем’єн.
Чиновник каже, що Угорщина не розслідує, чи є людина військовозобов’язаною в Україні, чи ні, та, «виходячи з елементарної гуманності, не дозволить відправити її на смерть».
Він заявив, що «кожен біженець з України (в Угорщині – ред.) – у цілковитій безпеці та отримує всю допомогу – чи то угорську, чи то українську».
Від 23 квітня МЗС України обмежило надання консульських послуг чоловікам віком 18–60 років за кордоном, включно з оформленням заявок на отримання закордонних паспортів та їхню видачу. Як пояснили в міністерстві, це пов’язано з ухваленням Верховною Радою закону про мобілізацію, який набуде чинності 18 травня 2024 року.
Рішення у зовнішньодипломатичному відомстві назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю розв'язання питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном». Відновити надання послуг обіцяють після набуття чинності законом, але з урахуванням його вимог.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, підтверджуючи це рішення МЗС, вказав, що перебування українців за кордоном «не звільняє від обовʼязків перед Батьківщиною».
Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив 24 квітня, що Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків мобілізаційного віку і допомогти сусідній країні у війні проти Росії.
У Пентагоні відреагували на майбутні ядерні навчання РФ
Плани Росії провести ядерні навчання є «ще одним прикладом безвідповідальної риторики Кремля», заявив представник Пентагону, бригадний генерал Пет Райдер.
За його словами, США не спостерігають змін «у стратегічній силовій позиції» Росії після того, як Москва анонсувала навчання щодо застосування тактичної ядерної зброї.
«Це приклад безвідповідальної риторики, яку ми бачили у Росії в минулому», – додав Райдер.
Раніше в Міноборони РФ повідомили, що Росія найближчим часом проведе навчання «з метою підвищення готовності нестратегічних ядерних сил до виконання бойових завдань».
З початку російського вторгнення в Україну країни Заходу висловлювали побоювання щодо можливого застосування Росією тактичної ядерної зброї, зокрема, при невдачах на фронті. Російська військова доктрина передбачає можливість застосування ядерної зброї першими у разі «загрози самому існуванню держави».
Низка російських діячів трактували це положення так, що ядерна зброя може застосовуватися і при загрозі територіальної цілісності – а офіційна Москва називає територією Росії окуповані нею українські землі, що входять до міжнародно визнаних кордонів України. Представники країн Заходу критикували Росію за ядерні погрози. Прямим текстом Володимир Путін ядерним ударом Україні не погрожував, проте попереджав країни Заходу про можливість ядерної війни у разі прямої конфронтації з Росією.
Стратегічні ядерні сили Росії перебувають у режимі підвищеної бойової готовності з лютого 2022 року.
Внаслідок обстрілу громада на Сумщині залишилася без світла – влада
Унаслідок російського обстрілу Білопільська громада на Сумщині залишилася без електропостачання, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації.
«Сьогодні о 15:00 росіяни знову вдарили по об'єктах енергетики в Білопільській громаді. Громада наразі залишається без електропостачання», – зазначили у відомстві.
Також в ОВА закликали жителів області раціонально споживати електроенергію в пікові години з 7:00 до 10:00 та з 17:00 до 22:00.
Раніше збиття 12 із 13 російських дронів у ході нічної атаки на Сумщину підтвердили Повітряні сили.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 17 квітня повідомив, що від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, при тому, що «за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч».
Крім того, українські військові регулярно повідомляють про виявлення російських диверсійно-розвідувальних груп на Сумщині.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Як французькі війська в Україні «обмежать» Путіна? Інтерв'ю з депутатом парламенту Франції
Попри відсутність широкої підтримки серед західних союзників, президент Франції Емманюель Макрон не змінив своєї думки щодо можливості відправлення військ до України. В інтерв'ю газеті La Tribune зазначив, що «стратегічну невизначеність» щодо Росії слід зберігати, й не розкривати плани. Частиною цієї стратегії і є публічні заяви Макрона про те, що він не виключає появи військ в Україні.
Чи виправдовує себе ця стратегія? Як на неї реагують всередині самої Франції? Чи слід очікувати прориву від візиту китайського лідера до Парижу і навіщо Франція, попри «далекобійну» риторику свого керівництва, кличе на урочистості з нагоди висадки союзницьких військ у Нормандії представників Росії?
На запитання Радіо Свобода відповів у минулому експерт з міжнародних відносин, а нині – депутат Національної асамблеї Франції Бенжамен Аддад, обраний до французького парламенту вже під час повномасштабного вторгнення. Читайте і дивіться за лінком
У Києві попрощалися з волонтером і добровольцем Едуардом Хатмулліним (фотогалерея)
У Києві на майдані Незалежності відбулося прощання із воїном 57 ОМПБр та волонтером Едуардом Хатмулліним, який загинув наприкінці квітня на Харківщині.
Народився Едуард Хатмуллін на Донеччині, у Костянтинівці. З 2014 року став одним із засновників волонтерської організації, яка допомагала військовим. Від початку повномасштабного вторгнення Едуард Хатмуллін взяв у руки зброю і разом з побратимами захищав Україну.
Галерея світлин за лінком
У Силах оборони кажуть, що російської армії у Часовому Ярі немає
Сили оборони контролюють ситуацію навколо міста Часів Яр, російської армії там немає, повідомив в ефірі телемарафону речник ОСУВ «Хортиця» Назар Волошин.
«Ситуація навколо міста Часів Яр така, що Сили оборони контролюють обстановку. За минулий тиждень і на сьогодні ситуація навколо міста не змінилася, активні бойові дії тривають вдень і вночі. Однак російська пропаганда періодично робить інформаційні вкиди, що їхня армія вже увійшла у місто. Жодних територіальних успіхів ворога там останні дні немає. Ворожої російської армії в місті немає», – сказав він.
Він також додав, що «ЗСУ не підривали міст через канал Сіверський Донець – Донбас».
«Навпаки, наші підрозділи відбудовують той міст, щоб мати шляхи сполучення. І коли йшов процес, і наша вантажівка привезла будівельні матеріали, по ній влучив fpv-дрон. Ніхто не загинув, вантажівку було пошкоджено. ЗСУ контролюють ситуацію і на тому напрямку», – додав речник.
Генеральний штаб Збройних сил України вранці 6 травня повідомив, що протягом минулої доби на лінії фронту відбулося 125 бойових зіткнень, в тому числі Сили оборони відбили 36 атак на Бахмутському напрямку і 27 спроб прорвати ЗСУ на Новопавлівському.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що вище російське військово керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня.
На фронті за добу відбулось 87 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
В Україні на фронті впродовж доби було зафіксовано 87 бойових зіткнень, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«На Куп’янському напрямку нашими воїнами відбито 9 атак в районах населених пунктів Синьківка, Піщане Харківської області; Стельмахівка Луганської області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 10 населених пунктів, зокрема Синьківка, Степова Новоселівка, Берестове Харківської області», – кажуть у Генштабі.
Також, за даними Генштабу, на Бахмутському напрямку «нашими воїнами відбито 11 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Верхньокам’янське, Виїмка, Роздолівка, Кліщіївка та Андріївка Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення».
«На Авдіївському напрямку нашими захисниками відбито 22 атаки в районах населених пунктів Новоолександрівка, Новопокровське, Уманське, Яснобродівка, Нетайлове та Невельське Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався витіснити наші підрозділи із займаних рубежів», – зазначили українські військові.
Крім того, протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 11 районах зосередження особового складу загарбників, а підрозділами ракетних військ завдано ураження по 1 артилерійському засобу сил РФ.
«Також, силами та засобами протиповітряної оборони України, знищено 1 керовану авіаційну ракету Х-59», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
ОВА: армія РФ атакувала Нікополь дронами, пошкоджена лінія електропередач
Упродовж дня війська РФ атакували Нікополь Дніпропетровської області чотирма безпілотниками, повідомив голова Дніпропетровської обласної адміністрації Сергій Лисак.
«Вранці російська армія вдарила дроном-камікадзе по Мирівській громаді, що на Нікопольщині. Вдень ще чотирма безпілотниками поцілила по райцентру. Пошкоджена лінія електропередач», – написав Лисак.
За його словами, «внаслідок ворожих ударів люди не постраждали».
Нікополь та Нікопольський район регулярно зазнають російських обстрілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Чому Росія оголосила в розшук Зеленського і Порошенка?
Російська влада оголосила у розшук президента України Володимира Зеленського. Кримінальна стаття, за якою його шукають, невідома. Також у розшук оголошено п'ятого президента України Петра Порошенка і низку колишніх українських урядовців. Чого домагається Москва і як це пояснюють дипломати та політологи?
Серед розшукуваних у РФ, крім Володимира Зеленського і Петра Порошенка, колишній спікер Верховної Ради Володимир Гройсман, колишні міністри закордонних справ Павло Клімкін та внутрішніх справ Арсен Аваков, колишній голова Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олексій Данілов та колишній міністр інформаційної політики Юрій Стець. У розшук оголосили також колишнього головнокомандувача Збройних сил України Руслана Хомчака та екскерівника Антитерористичного центру при СБУ Василя Крутова. Читайте про це за лінком
Україна в турне Сі Цзіньпіня Європою. Як перетягнути Китай на український бік?
Китайський президент Сі Цзіньпін здійснює турне Європою. П'ятого травня він прибув до Франції, також поїде і до Сербії та Угорщини.
Окрім торговельних питань, на порядку денному китайського лідера і війна в Україні. Європа – зокрема президент Франції Емманюель Макрон – хотіла би більшої і активнішої залученості Китаю для врегулювання війни в Україні і, зокрема, впливу на Росію.
Розглянемо українські аспекти цього турне китайського лідера. Читайте за лінком
«Удвічі швидше та якісно»: українські оборонні виробники про свої переваги над європейськими
Українські виробники з оборонної індустрії, які зʼїхались на оборонний форум у Брюсселі 6 травня, розповіли у коментарі Радіо Свобода, чому західні бізнеси зацікавлені у співпраці з ними.
Керівник компанії-виробника систем радіоелектронної боротьби «Інфозахист» Ярослав Калінін головною перевагою назвав швидкість виробництва та можливість випробувати продукт на практиці.
«Вони не очікують такого ступеня мотивації, такого циклу розробки і впровадження при доволі високій якості продукції. Тобто ті речі, які вони роблять у себе з темпом в рік, у нас робиться з темпом шість місяців або менше при доволі високій якості. Плюс вони бачать, що на нас ще є зворотній зв’язок, на наші поради, на нашу експертизу можна спиратися. І це досвід, релевантний для всього світу», – розповів Ярослав Калінін.
За його словами, порівняно з часом до повномасштабного вторгнення інтерес до українських виробників виріс в рази.
«Зазвичай відвідування або виставка за кордоном для приватного підприємства виглядало як три дні дуже важкої роботи, під час якої ти отримуєш сотні контактів, з яких потім дуже важко достукатися до будь-кого», – розповів Калінін про часи до 2022 року. Тепер, за його словами, «на таких міжнародних форумах напрацьовуються реальні зв’язки, які пізніше виливаються у підписані контракти».
Переваги українських виробників підкреслив і міністр стратегічних галузей промисловості України.
«Ми можемо виробляти в великому об’ємі. Ми можемо виробляти недорогі речі, і головне вони працюють, тому що це підтверджено полем бою», – зауважив Камишін.
На форумі у Брюсселі зібрались 140 компаній, 39 з яких – українські. Приватні українські виробники підкреслили суттєві зміни у співпраці з владою країни. Зокрема, коли західні інвестори можуть вкладати кошти в українські компанії напряму, без потреби спочатку проводити ці гроші через урядові структури.
«Це дуже гарна практика, тому що в такому випадку іноземні партнери наймають спеціальні організації, які виконують роль саме закупок. Тобто немає корупції, ніхто не думає про те, що наші посередники чи якісь посадові особи щось там собі шматочок залишили. Такого немає», – пояснила представниця Ліги оборонних підприємств, яка забажала не називати своє імʼя, аби не провокувати обстріли свого підприємства Росією.
Конференція відбулась у закритому форматі з мінімальним доступом журналістів до учасників – охочих поговорити зі ЗМІ приводили до спеціальної кімнати. Спілкуватися з пресою мало хто виявляв бажання, оскільки будь-які згадки у ЗМІ зазвичай призводять до атак російських ракет, пояснили учасники.
Раніше на Форумі оборонної індустрії міністр стратегічної промисловості України Олександр Камишін зазначив, що оборонна промисловість України могла б виробляти продукцію на додаткові 10 мільярдів доларів, якби мала належне фінансування.
6 травня міністр оборони Польщі заявив, що ключовою справою Євросоюзу є перехід збройної промисловості в режим «безпосередньої загрози».
Російська військові завдали авіаудару по Костянтинівці – прокуратура
Російські війська 6 травня обстріляли Костянтинівку в Донецькій області, йдеться в повідомленні обласної прокуратури.
Зазначається, що близько 14:20 сили РФ здійснили авіаційний обстріл Костянтинівки, ймовірно, використавши плануючий боєприпас «УМПБ Д-30 СМ». У епіцентрі ураження опинився мікрорайон зі щільною житловою забудовою, кажуть у пресслужбі.
Унаслідок атаки на прифронтове місто четверо цивільних дістали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, зазначили у відомстві.
«Чоловіки віком від 34 до 53 років доставлені до лікарні з мінно-вибуховими травмами та осколковими пораненнями. Наразі постраждалим надають кваліфіковану допомогу, стан одного з них оцінюють як тяжкий», – повідомили в прокуратурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Україна не бачить підстав для визнання Путіна легітимним президентом Росії – МЗС
Україна не бачить «правових підстав» для визнання Володимира Путіна «демократично обраним і легітимним президентом РФ», йдеться у відповідній заяві Міністерства закордонних справ.
«Нещодавні резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 17 квітня № 2540 (2024) та Європейського Парламенту від 25 квітня № 2024/2665(RSP) підтверджують неправомочність проведення так званих «виборів» на тимчасово окупованих територіях України, їх недемократичний характер на території РФ та фактично заперечують легітимність їх результатів», – наголосили в міністерстві.
МЗС закликало інші іноземні держави, міжнародні організації та громадськість слідувати цьому прикладу, «не визнавати результати російських псевдовиборів і легітимності Путіна, продовжувати дієву підтримку народу України у боротьбі проти російської агресії, яка створює загрозу для європейської і світової безпеки».
«У ході так званих березневих «виборів» Російська Федерація порушила положення численних міжнародних документів, які є основою сучасної системи міжнародних відносин. Йдеться насамперед про Статут Організації Об’єднаних Націй, Декларацію про принципи міжнародного права, Женевську Конвенцію про захист цивільного населення під час війни, Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі, а також десятки резолюцій Генеральної Асамблеї ООН», – йдеться в заяві.
15–17 березня в Росії і на окупованих Москвою територіях України відбулося голосування на виборах президента. 18 березня російська Центральна виборча комісія повідомила, що за результатами голосування Володимир Путін набрав 87,28%.
Незалежні спостерігачі та експерти оцінюють вибори як невільні та неконкурентні. Путін, який керує Росією з 2000 року, балотувався на п’ятий термін. Усім кандидатам від непарламентських партій та самовисуванцям, які збирали підписи, Центральна виборча комісія в реєстрації відмовила.
Італія «найближчим часом» затвердить новий пакет допомоги для України – Міноборони
Італія «найближчим часом» схвалить новий пакет військової допомоги для України, повідомив міністр оборони країни Гвідо Крозетто.
«Найближчими тижнями ми затвердимо новий пакет допомоги для України, щоб вона могла продовжувати захищатися від Росії», – сказав Крозетто в парламенті.
Він зазначив, що «Італія завжди підтримувала Київ і постачала оборонну зброю».
Водночас Кросетто повторив, що виключає можливість відправки італійських солдатів в Україну.
«Ми завжди говорили, що Україні потрібно всіляко допомагати, і ми це робимо, але ми також завжди виключали пряме втручання наших військових у конфлікт», – заявив міністр.
Бахчисарайська, Шухевича, Грушевського: перейменування на Херсонщині. Чому це на часі?
Чергова й остання низка вулиць та провулків Херсону, а це 21 топонім, перейменовані, повідомив у квітні очільник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
За його інформацією, гроші на перейменування вулиць із бюджету громади не витрачатимуть, а якщо вулиця перейменована, то документи жителям громади спеціально змінювати не потрібно.
Які тепер нові назви вулиць, бульварів, площ і провулків має Херсон? Чи варто перейменовувати топоніми на тимчасово окупованих територіях? Як обирали нові назви? Читайте про це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я». Читайте і дивіться тут
Зеленський вніс до Ради законопроєкти щодо продовження воєнного стану і мобілізації
У Верховній Раді зареєстровані проєкти законів «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та «Про продовження строку проведення загальної мобілізації».
Ініціатором законопроєктів про продовження воєнного стану й мобілізації є президент України Володимир Зеленський.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.