Макрон каже, що ЗСУ отримають «більше зброї у найближчі тижні»
Президент Франції Еммануель Макрон у розмові зі своїм колегою Володимиром Зеленським пообіцяв надати «більше зброї для ЗСУ вже найближчими днями», повідомляє пресслужба Єлисейського палацу.
Зазначається, що «президенти обговорили ситуацію на фронті та потреби в Україні, а сам Макрон засудив російські удари по енергетичній інфраструктурі країни».
У Єлисейському палаці кажуть, що президент Франції «підтвердив рішучість країни надати всю необхідну підтримку в довгостроковій перспективі».
Також, за даними французького відомства, Макрон «детально описав» Зеленському деталі майбутніх поставок озброєнь для ЗСУ, які заплановані на найближчі дні та тижні.
Раніше Макрон розповів, що має стратегічну мету – не дати Росії перемогти у війні, тому він досі не виключає можливості введення військ в Україну.
«Якби росіяни прорвали лінію фронту, якби був запит від України – чого сьогодні немає – ми б законно мали б поставити собі це питання. Тому я думаю, що виключати це апріорі означає не засвоїти уроки останніх двох років», – сказав політик.
До цього Макрон застерігав західні держави від прояву будь-яких ознак слабкості щодо Росії, повторивши свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну. В інтерв’ю французькому телебаченню Макрон зауважив, що направлення сухопутних сил зараз не стоїть на порядку денному, але Європа повинна залишити «всі варіанти» відкритими на випадок поширення війни.
ОП: Україна почала переговори з Люксембургом щодо безпекової угоди
Україна та Люксембург розпочали двосторонні переговори щодо укладення угоди щодо співробітництва у сфері безпеки, повідомляє пресслужба Офісу президента.
«Про початок роботи над документом домовилися президент Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден під час телефонної розмови напередодні», – йдеться в повідомленні.
Як зазначається на сайті президента, українську переговорну делегацію очолює керівник Офісу глави держави Андрій Єрмак. Сьогоднішній раунд перемовин провів заступник очільника Офісу Президента Ігор Жовква.
«Ми вдячні Люксембургу за незмінну підтримку та прояв лідерства, зокрема в таких питаннях, як співголовування в ІТ-коаліції, військова допомога, підтримка членства України в ЄС і НАТО. Переконаний, усе це буде відображено в нашій безпековій угоді», – наголосив Жовква.
За інформацією пресслужби, сторони опрацювали текст проєкту угоди, обговорили зміст окремих положень та узгодили подальші кроки. Вже за результатами першого раунду вони відзначили суттєвий прогрес на шляху до підписання документа.
Наприкінці квітня голова Офісу президента України Андрій Єрмак провів третій раунд переговорів зі США щодо угоди про гарантії безпеки для України. Сторони, зокрема, «відзначили значний прогрес», повідомляє пресслужба ОП.
Сім безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією і Нідерландами.
Зниклі волонтери та розстріл впритул – правоохоронці розповіли про злочини військ РФ на Харківщині
Прокуратура розпочала два кримінальні провадження щодо скоєння воєнних злочинів російською армією у прикордонній громаді на Харківщині, йдеться у повідомленні пресслужби.
За даними слідства, у селищі Стариця Вовчанської громади 14 травня російський військовослужбовець впритул застрелив місцевого 46-річного мешканця. Крім того, 14 травня під час нападу військ РФ зник мирний житель. Його місцеперебування наразі невідомо, зазначили у прокуратурі.
«На теперішній час правоохоронці розглядають декілька версій: незаконне позбавлення волі цивільного російськими військовослужбовцями або його вбивство», – вказано у повідомленні.
Начальник слідчого управління поліції Харківської області Сергій Болвінов, написав на своїй сторінці у фейсбуці, що у Вовчанську російські військові відстрелили палець пенсіонеру у його будинку.
«До нього постукали російські військові, та не чекаючи, поки відкриє – почали розстрілювати двері, відстрелили чоловікові палець», – написав поліцейський
Читайте також: Блінкен про наступ РФ на Харківщині: «це ціна багатомісячної затримки» з наданням допомоги
Він повідомив також про зникнення двох волонтерів у Вовчанську, які поїхали на власній машині, щоби евакуювати звідти місцеву родину.
«До адреси вони так і не доїхали – зникли. Ми вже розслідуємо цю справу, та на жаль, за попередньою інформацією та даними від свідків, хлопців розстріляли російські військові. Один з них, ймовірно, поранений, другий – не вижив», – вказано у дописі.
Через бойові дії у регіоні редакція Радіо Свобода наразі не може незалежно перевірити ці дані.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
За даними місцевої влади, російські війська у Харківській області «атакують невеликими групами по нових напрямках, намагаючись розтягнути оборону ЗСУ».
Уночі 13 травня Генеральний штаб ЗСУ визнав, що в боях за прикордонне місто Вовчанськ «ворог має тактичний успіх». Для наступу на місто, за даними українських військових, командування ЗС РФ залучило значні сили, до п’яти батальйонів, і «не зважає на втрати».
Плани наступу Росії: загроза Харкову і Сумам?
- За чотири дні наступу на Харківщину війська Росії змогли захопити близько десятка невеликих сіл біля кордону. Чому їм це вдалося? Що сталося із укріпленнями? Як далі просуватиметься армія РФ? Триває евакуація із Вовчанська. Тим часом керівник ГУР Кирило Буданов розповів виданню The New York Times, що Росія також розпочне наступ на Сумщині. Яка ситуація у Сумській області? Що там із оборонними фортифікаціями?
- Державний секретар США Ентоні Блінкен приїхав із неоголошеним візитом в Україну. Під час зустрічі президент України Володимир Зеленський сказав йому, що для захисту Харківщини потрібні два додаткові ЗРК Patriot.
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
ОВА: унаслідок обстрілу РФ на Чернігівщині загинув місцевий житель
Удень 14 травня російські війська завдали ударів по селу Грем’яч Новгород-Сіверського району на Чернігівщині. Унаслідок обстрілу загинув місцевий житель, повідомив керівник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
За даними ОВА, війська РФ атакували населений пункт зі ствольної артилерії та міномету.
Раніше президент України Володимир Зеленський, коментуючи ситуацію на фронті, заявив про «ворожу активність» проти Сумщини й Чернігівщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Двостороння угода щодо гарантій безпеки на міжвідомчому погодженні в Польщі – посол України
Українська і польська сторона працюють над проєктом двосторонньої угоди про гарантії безпеки. Про це в інтервʼю Радіо Свобода розповів посол України у Польщі Василь Зварич.
За словами дипломата, днями з візитом у Варшаві був перший заступник міністра України Андрій Сибіга, який «багато уваги приділив саме цьому питанню».
«Ми не бачимо зволікань, ми бачимо дуже серйозний, ретельний підхід польської сторони до змісту цієї угоди і я більш ніж впевнений, що найближчим часом ми будемо мати ще на одну країну-підписанта таких угод більше», – сказав Зварич.
За словами посла, зараз у Польщі триває міжвідомче погодження тексту угоди і буквально найближчими днями цей проєкт мають передати українській стороні. Після цього почнуться безпосередні переговори щодо змісту цього документа: «Це нормальний процес дипломатичної роботи, ми повинні узгодити текст, ми запропонували польській сторонні певні свої елементи, наші очікування, що б там на нашу думку мало бути відображено».
На думку посла, «угода з Польщею буде амбітною, оскільки це найближчий сусід і Польща вже багато допомагає Україні у військовому плані». За словами Зварича, «лише мілітарної допомоги для України Польща передала майже на 4 мільярди євро».
«Робота величезного логістичного хабу в Ясьонці, навчання наших військових – багато інших таких аспектів, які навіть без цієї угоди про гарантії Польща уже робить. Це ті елементи, які інші країни прописують, а Польща робить, але ми це ще покладемо на папір», – зазначив посол Зварич.
За словами дипломата, «підписавши цю угоду, у разі прямої загрози безпеці Україні або Польщі буде чіткий алгоритм дій».
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокували всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
20 березня польські протестувальники вийшли на загальнонаціональний страйк. Акції аграріїв відбувалися у майже 600 місцях і в них брали участь приблизно 70 тисяч людей.
Генштаб ЗСУ: Росія продовжує наступальні дії, «найгарячіше» на Покровському напрямку
«Найбільша активність» сил РФ наразі спостерігається на Покровському напрямку, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ ввечері 14 травня.
«Ворог продовжує наступальні дії. Найбільша активність спостерігається на Покровському напрямку. Сили оборони мужньо стримують ворожий натиск та жорстко відповідають на спроби загарбників йти вперед. Протягом поточної доби кількість боєзіткнень збільшилась до 93», – зазначають у повідомленні.
Крім того, за словами військових, на Харківському напрямку загарбники вже здійснили 13 атак. Зокрема, на напрямках Глибоке – Липці, Шебекіно (РФ) – Вовчанськ, Борисівка – Нескучне. Також сили РФ завдали 8 авіаударів. Ведуться бої на околицях Вовчанська, кажуть у Генштабі.
«На Куп’янському напрямку ворог завдав авіаудару в районі Сергіївки. Станом на цей час загалом зафіксовано 9 бойових зіткнень. Три з них – тривають. Загарбники зазнають втрат, дані уточнюються», – йдеться у зведенні військових.
Також відомо, що на Покровському напрямку «ворог не зменшує інтенсивності атак. Активно діє бойова авіація ворога – сьогодні зафіксовано 13 авіаударів. Загалом сьогодні на напрямку відбулося 30 атак. Найбільше – в районах Новоолександрівки та Нетайлового».
«Загарбники переважно діють групами піхоти до 1-2 мотострілецьких відділень. Наші воїни продовжують впевнено стримувати ворога та завдавати йому максимальних втрат», – зауважили у Генштабі.
Атака по Харкову: в ОВА кажуть про 15 постраждалих
У Харкові внаслідок російського удару 14 травня зросла кількість постраждалих, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«За оновленими даними, кількість постраждалих збільшилась до 15. Серед травмованих — чоловік 28 років у важкому стані та 78-річна жінка у середньому стані. Госпіталізовані. 5 людей з гострою реакцією на стрес. Серед них двоє дітей 8 та 12 років», – зазначив він.
Крім того відомо, що одна дитина була госпіталізована з легкими травмами.
У Харкові вдень 14 травня пролунав потужний вибух, у місті і області було оголошено повітряну тривогу. Спочатку було відомо про 9 постраждалих.
За даними місцевої влади, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія готується до втручання у вибори до Європарламенту – Туск
Вибори до Європейського парламенту «перебувають під загрозою втручання з боку Росії», зазначив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
«Ми говорили, між іншим, під час засідання Ради Європейського Союзу про те, що Росія готується до різного типу втручань у виборчий процес напередодні виборів до Європейського парламенту. Це не перший подібний випадок, але щоразу масштаб стає все більшим, все більш бентежним», – сказав польський прем’єр на засіданні уряду.
Туск із посиланням на союзницькі та польські джерела додав, що «під найбільшою загрозою втручання і проведення безпосередніх акцій з боку Москви є Польща, Литва, Латвія, Естонія та «невеликою мірою» Фінляндія».
Вибори до Європарламенту в Польщі відбудуться 9 червня.
Дівчина заявила про побиття «військовим» в Одесі. У поліції та ТЦК відреагували
В Одесі поліція розпочала розслідування за фактом побиття дівчини чоловіком у військовій формі, повідомили 14 травня в Головному управлінні Нацполіції в Одеської області.
Раніше Антоніна Токмакова поширила у своїх соціальних мережах інформацію про напад на неї людини у військовій формі. Вона розповіла, що приїхала до відділку поліції у компанії друзів для написання заяви щодо ситуації з таксистом, який, за її словами, залив їх перцевим балоном в обличчя.
«Після того, як заява була написана, поліція відмовилася нас випускати… Вони сказали, що мого друга зараз везуть на Канатну 86 «переночувати» і далі «розбиратимуться», – пише дівчина.
Вона зазначила, що хотіла поїхати разом з хлопцем. Проте її відмовились пускати в машину. Тоді вона дістала телефон та почала фіксувати все на камеру – саме в той момент чоловік у формі з милицею підбіг до дівчини та, за її словами, побив її.
Постраждала вказує, що у неї два розсічення на голові, а також численні синці по всьому тілу. До свого допису Токмакова додала фото побиття, а також відео з моментом нападу чоловіка у військовій формі.
У поліції заявили, що в ході перевірки даної інформації було встановлено, що 12 травня ввечері на спецлінію «102» надійшло повідомлення від таксиста про те, що на вулиці Гаванній четверо громадян напали на нього та застосували газовий балончик дратівливої дії.
На виклик чоловіка виїхав екіпаж патрульної поліції. Компанію молодих людей, до якої входила дівчина та троє чоловіків, з місця події «було запрошено» до територіального підрозділу поліції.
«У райвідділку дівчина поводилася агресивно, кидалась у бійку до поліцейських... Відносно неї були складені декілька протоколів за дрібне хуліганство і адмінзатримання. Після складання адміністративних матеріалів та взяття пояснень правопорушників було відпущено», – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці стверджують, що наступного дня до поліції надійшло повідомлення, що на вулиці Грецькій вночі дівчину побили працівники Територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
«Сама потерпіла із заявою у правоохоронні органи не зверталася, на телефонні дзвінки дівчина не відповідає і вдома не з’являється», – кажуть в поліції.
Проводяться слідчі дії в рамках провадження за ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження).
Одеський обласний ТЦК та СП оприлюднив повідомлення, що за фактом події розпочато службову перевірку.
«У разі виявлення та доведення провини представників ТЦК та СП, вони буду притягнуті до відповідальності згідно чинного законодавства. Керівництво Одеського обласного ТЦК та СП засуджує будь-які прояви насильства та співпрацює з правоохоронними органами для встановлення реальних обставин», – йдеться у дописі.
ДБР розслідує 260 кримінальних проваджень за фактами порушень, скоєних співробітниками ТЦК, територіальних центрів комплектування. А також про зловживання щодо важко поранених бійців у військово-лікарських комісій (ВЛК). Як розповіли в ДБР, серед таких порушень – хабарництво і побиття.
Внаслідок атаки по центру Харкова постраждало 9 людей – мер
У Харкові внаслідок російської атаки сталось влучання у 10-й поверх багатоквартирного житлового будинку, повідомив мер Ігор Терехов.
«Без пожежі. Зараз здійснюється поквартирний обхід і пошук можливих постраждалих», – зазначив місцевий чиновник.
За його словами, на місці іншого «прильоту» є влучання по гаражах – приблизно 10 з них горять, також пошкоджена багатоповерхівка.
Відомо, що внаслідок атаки постраждало 9 людей. Терехов каже, що у більшості постраждалих гостра реакція на стрес.
У Харкові вдень 14 травня пролунав потужний вибух, у місті і області було оголошено повітряну тривогу.
За даними місцевої влади, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Початок переговорів з Україною про членство в НАТО прокладе шлях до миру – Расмуссен
Очільник міжнародної робочої групи з питань безпеки та євроатлантичної інтеграції України, колишній генеральний секретар НАТО Андерс фог Расмуссен озвучив пропозиції союзникам щодо подальших кроків.
«Ми рекомендуємо зняти всі обмеження на поставки зброї Україні. Україна має отримати всю необхідну їй зброю, щоби не лише вижити, а й перемогти у війні. По-друге, ми пропонуємо створити систему протиракетної та протиповітряної оборони, розташовану на території НАТО вздовж кордонів України, щоб допомогти Україні збивати російські ракети та безпілотники… І наша третя важлива пропозиція полягає в тому, щоб ми надіслали Україні запрошення приєднатися до НАТО», – зауважив Андерс фог Расмуссен.
Колишній генеральний секретар альянсу також виступає за те, щоб запрошення Україна отримала вже на саміті НАТО у Вашингтоні, що відбудеться в липні.
«Маємо доручити Раді НАТО – Україна визначити конкретні умови, які мають бути виконані для вступу України до НАТО… Це не еквівалентно вступу України до НАТО за одну ніч, але це запрошення розпочати переговори про вступ», – зауважив Расмуссен.
Аргумент не запрошувати Україну, доки триває війна, він запропонував відкинути, натомість зосередитися на тому, щоб «не допустити успіху Путіна в Україні».
«Якщо ви приймете цей аргумент, ви де-факто дасте Путіну стимул продовжувати війну, щоб уникнути членства України в НАТО. Ось чому ми повинні зламати цей аргумент. Тому я також вважаю, що запрошення розпочати переговори про вступ таким чином прокладе шлях до миру», – резюмував Расмуссен.
У лютому 2024 року посолка США в НАТО Джуліан Сміт заявила, що не очікує від альянсу запрошення до членства України на саміті у Вашингтоні в липні 2024 року. Сміт зауважила, що торік оборонний союз був дуже чітким: майбутнє України – в НАТО, а після Вільнюського саміту 2023 року союзники «наполегливо працювали, щоб зробити низку кроків, щоб допомогти Україні з необхідними реформами для наближення до євроатлантичної інтеграції».
«На цьому етапі я очікую, що союзники дадуть зрозуміти, що альянс продовжує зближуватися з Україною, і що ми робимо конкретні кроки, які слугуватимуть мостом між тим, де ми зараз перебуваємо, і повноправним членством», – сказала вона.
Україна, яка бореться з російським вторгненням, чітко дала зрозуміти, що її мета – стати членом військового альянсу. Київ і деякі його союзники в НАТО, особливо у Східній Європі, наполягають на запрошенні до членства, хоча й визнають, що Україна не може вступити до НАТО, перебуваючи в стані війни.
Сили РФ вдарили по житловій забудові у центрі Харкова – влада
У Харкові вдень 14 травня пролунав потужний вибух, у місті і області було оголошено повітряну тривогу, зазначив мер Ігор Терехов.
«Чи то в місто приліт, чи то в передмістя – з’ясовуємо. Будьте обережні», – додав Терехов.
Раніше Повітряні сили України повідомляли про пуск керованих авіаційних бомб по території Харківської області.
Згодом Терехов повідомив, що «росіяни вдарили по району житлової забудови, навколо розташовані багатоквартирні будинки». Про руйнування і постраждалих інформація уточнюється.
Голова ОВА Олег Синєгубов зазначив, що «є ймовірність повторних ударів по місту». Також очільник області додав, що «росіяни вдарили по центральній частині міста».
Пізніше Терехов уточнив, що «відомо про удар по житловій висотці в центрі міста».
За даними місцевої влади, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський обговорив з Макроном ситуацію на Харківщині та військову допомогу Україні
Президент України Володимир Зеленський оговорив з французьким президентом Емманюелем Макроном ситуацію на Харківщині під час телефонної розмови 14 травня, написав він у соціальній мережі Х.
«Приділили особливу увагу оборонним потребам України, зокрема додатковим засобам протиповітряної оборони, артилерії, далекобійним засобам і боєприпасам», – йдеться у повідомленні.
За словами Зеленського, Макрон підтвердив свою участь у Глобальному саміті миру у Швейцарії.
«Я високо ціную важливу роль Франції в реалізації Формули миру, зокрема пункту щодо ядерної безпеки. Обговорили важливість заохочення країн глобального Півдня до участі в саміті та скоординували позиції із цього питання», – написав президент.
Раніше Макрон розповів, що має стратегічну мету – не дати Росії перемогти у війні, тому він досі не виключає можливості введення військ в Україну.
«Якби росіяни прорвали лінію фронту, якби був запит від України – чого сьогодні немає – ми б законно мали б поставити собі це питання. Тому я думаю, що виключати це апріорі означає не засвоїти уроки останніх двох років», – сказав політик.
До цього Макрон застерігав західні держави від прояву будь-яких ознак слабкості щодо Росії, повторивши свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну. В інтерв’ю французькому телебаченню Макрон зауважив, що направлення сухопутних сил зараз не стоїть на порядку денному, але Європа повинна залишити «всі варіанти» відкритими на випадок поширення війни.
Війська РФ продовжують просуватися вглиб Харківщини: чи досягла Росія свого?
Проєкт DeepState у ніч на 14 травня повідомив про чергове просування армії Росії на півночі Харківської області – біля Вовчанська та у Глибокому, а також про окупацію села Лук'янці.
Бої у відносно великому Вовчанську, судячи з карти проекту, точаться зараз у межах міста – північ населеного пункту позначена як «сіра зона». Агресор також просунувся біля Ягідного на Куп'янському напрямку, на південь від Первомайського на захід від Донецька, біля Старомайорського та Вербового на півдні України.
Український Генштаб вдень 14 травня повідомив про 73 атаки армії Росії за добу – зокрема, про вісім – на Харківському напрямку. Гарячіше за все на Краматорському, Покровському та Курахівському напрямках – а отже, РФ не відмовляється від ідеї захопити весь Донбас, незважаючи на те, що відкрила новий фронт.
Головні питання випуску:
- Чому ЗСУ не можуть зупинити Росію практично на всьому фронті?
- Чи досягла Росія свого на Харківщині?
- Чи може агресор прорвати фронт на півночі України у нових місцях?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Гості програми:
Роман Бочкала – військовий журналіст
Віталій Кулик – політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства
Сергій Горбатенко – журналіст Донбас Реалії
Вистачатиме зброї – буде достатньо й людей. Єрмак прокоментував мобілізацію в Україні
Бажання українських чоловіків вступати до лав Збройних сил України напряму залежить від рівня оснащення бригад. Про це на саміті демократій у Копенгагені 14 травня заявив глава Офісу президента України Андрій Єрмак.
Відповідаючи на запитання про ймовірні труднощі з мобілізацією, топпосадовець зауважив, що «жодна мобілізація в історії будь-якої країни не була популярною». Водночас назвав чинники, що впливають на мотивацію українців.
«За два роки ми показали, що наші люди дуже мотивовані, але це дуже залежить від того, як ми оснащуємо наші бригади. Це дуже відповідає сильним політичним рішенням, ухваленим нашими партнерами. Тому ми дуже прагнемо насамперед продовжити підписання безпекових угод на основі Вільнюської декларації. Зараз дуже наполегливо працюємо з нашими американськими друзями та колегами», – сказав Єрмак.
Коментуючи російський наступ на Харківщині, глава ОП назвав ситуацію «складною», але повідомлення про нібито масову евакуацію з Харкова назвав «неправдою».
«Я приїхав з України і хочу сказати, що ми зберігаємо цю позицію, ми продовжуємо боротися… Але знову ж таки, ми просимо одне: нам потрібна достатня кількість зброї. Наші люди не втомилися. Наш народ сильний. Наші герої продовжують боротьбу. Ми просимо більше протиповітряної оборони, артилерії, ракет великої дальності та можливість використовувати це для відповіді. Тому що іноді одна проблема, яка у нас є, полягає в тому, що нашому солдату не вистачає ні амуніції, ні зброї», – резюмував Єрмак.
Раніше під час зустрічі в Києві з держсекретарем США Ентоні Блінкеном президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність якнайшвидшого доправлення раніше погодженої американської військової допомоги до України, насамперед систем протиповітряної оборони.
Після місяців затримки Конгрес США нарешті схвалив пакет допомоги Україні на суму 61 мільярд доларів. Очікується, що допомога надходитиме прискореними темпами, оскільки Вашингтон прагне надолужити місяці, коли в Конгресі намагалися домовитися про допомогу.
10 травня США виділили Україні новий пакет допомоги на загальну суму близько 400 мільйонів доларів. У Пентагоні уточнили, що цей пакет військової допомоги включатиме розширений перелік систем протиповітряної оборони, додаткові системи HIMARS, бронетехніку, протитанкові засоби, патрульні катери, а також інші озброєння.
Через кілька днів, 13 травня, у Білому домі анонсували новий пакет військової допомоги Україні.
«Ворог змінив тактику»: ЗСУ щодо ситуації у Часовому Яру
Російські військові зменшили кількість масованих «м’ясних штурмів» у районі Часового Яру Донецької області, йдеться у повідомленні речника ОСУВ «Хортиця» Назара Волошина в ефірі телемарафону.
«У Часовому Яру ситуація не змінилася. Тривають активні бойові дії вдень і вночі. Ворог територіальних успіхів за останні дні не мав. Він продовжує знищувати Часів Яр артилерією та КАБами, які скидає на місто і населенні пункти поблизу», – розповів Волошин.
За його словами, «росіяни намагаються захопити Часів Яр і його висоти, щоб надалі обстрілювати Дружківку, Слов’янськ і Краматорськ».
Окрім того, Волошин каже, що «ворог змінив тактику»: російські військові «вже не проводять таких масованих «м’ясних штурмів», як раніше, а частіше намагаються заходити зі сторони Іванівського і Богданівки, щоб знайти слабкі місця в українській обороні».
«Ворог кидає останнім часом на штурм мобілізованих, колишніх в’язнів. Техніку ворог приберігає. Противник докладає всіх зусиль, щоб певні успіхи мати на цьому напрямку, але в нього успіхів немає. При цьому проводить активний артилерійський вплив і застосовує скиди із дронів на околиці Часового Яру», – додав речник.
Також, за його словами, «лише за попередню добу на цьому напрямку було зафіксовано майже 150 мінометних і артилерійських обстрілів. На ранок також було зафіксовано 12 штурмів ворога».
Російські війська близько 5 ранку 10 травня почали обстріл прикордонних населених пунктів на Харківщині та пішли в наземний наступ на двох ділянках: у напрямку Липців та Вовчанська. Останній при цьому потужно обстрілювали з РСЗВ, артилерії та авіації, місцева влада оголосила евакуацію.
За повідомленням Міністерства оборони України, протягом доби на Вовчанському напрямку противник здійснював авіаудари із застосуванням керованих авіаційних бомб, Харківська обласна військова адміністрація повідомляла про проникнення ДРГ.
Також раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що вище російське військово керівництво поставило задачу своїм військам захопити Часів Яр до 9 травня.
Кабмін створить Стратегічну інвестиційну раду – Шмигаль
Кабінет міністрів України створить Стратегічну інвестиційну раду задля формування єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій та пропозицій для вдосконалення законодавства, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль за підсумками засідання уряду 14 травня.
«Важливо чітко бачити скільки, куди та навіщо інвестує держава і на які результати розраховує», – зазначив Шмигаль.
Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що український уряд працює над залученням інвестицій до України з боку американських компаній. Він окреслив шість найбільш перспективних сфер для американських інвестицій в Україні. Це енергетика, оборонна промисловість, аграрний сектор, критична сировина, ІТ, а також будівництво.
Унаслідок обстрілів РФ у прикордонні на Харківщині загинуло двоє людей – ОВА
У Вовчанській громаді Чугуївського району Харківщини через російські обстріли загинуло двоє місцевих жителів, повідомив 14 травня начальник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Через ворожі обстріли, які відбулися у місті Вовчанськ об 11:55, загинула 80-річна жінка. Відбулося загоряння приватного будинку. У селі Гатище внаслідок осколкового поранення загинув 83-річний цивільний», – йдеться у дописі.
Вранці внаслідок обстрілу Харкова постраждали чотири людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
Напередодні секретар секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко в інтерв’ю французькому інформаційному агентству AFP розповів, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч військових. За його словами загрози штурму міста Харкова наразі немає.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Уряд призначив виконувачів обов’язків глав Мінагро та Мінвідновлення. Ось що про них відомо
Кабінет Міністрів України призначив тимчасових виконувачів обов’язків міністра аграрної політики та продовольства та міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, повідомив 14 травня представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
За його словами, тимчасово покладено виконання обов’язків міністра аграрної політики та продовольства на Висоцького Тараса, а міністра розвитку громад, територій та інфраструктури на Шкуракова Василя.
З 2021 року Тарас Висоцький обіймав посаду першого заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
24 серпня 2023 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили Висоцькому та ексзаступнику міністра економіки Олександру Грибану підозру у розтраті понад 62 мільйонів гривень під час закупівлі продуктів.
Міністерство аграрної політики заперечувало збитки або отримання неправомірної вигоди у справі, яка інкримінується заступнику міністра Тарасу Висоцькому.
Сам Висоцький підозру публічно не коментував.
Вищий антикорупційний суд не скасував повідомлення про підозру Висоцькому. Таке рішення 2 травня ухвалив ВАКС. Захист чиновника подав апеляційну скаргу на це рішення.
Шкураков Василь з серпня 2021 року працював першим заступником міністра інфраструктури України. Також з 2005 по 2017 роки працював у Міністерстві фінансів України, а з 2018 році працював в міністерстві на посаді заступника міністра.
Раніше Верховна Рада звільнила Миколу Сольського з посади міністра аграрної політики.
Національне антикорупційне бюро України 23 квітня заявило, що ексголову аграрного комітету Верховної Ради – чинного міністра викрили на заволодінні державною землею на 291 мільйон гривень і спробі заволодіння землею ще на 190 мільйонів гривень. Згодом суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 червня із можливістю внесення застави у понад 75 мільйонів гривень. 26 квітня стало відомо, що за Миколу Сольського внесли заставу, його звільнили з-під варти.
Читайте також: Міністра Сольського звільнили з-під варти – Мінагропрод
Сольський, у свою чергу, заявив, що у справі про заволодіння державною землею йдеться про події 2017-2018 років, коли він був адвокатом і не був ані міністром аграрної політики і продовольства України, ані головою комітету Верховної Ради України з питань аграрної і земельної політики. Він зазначив, що справа «стосується спору між державними підприємствами і фізособами, зокрема військовими АТО за землі, які були надані останнім у володіння відповідно до закону».
Того ж дня Верховна Рада звільнила Олександра Кубракова з посади віцепрем’єр-міністра з відновлення України, міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.
Кубраков повідомив, що не обговорював з керівництвом фракції «Слуга народу» і очільником уряду Денисом Шмигалем ймовірність свого звільнення.
Олександр Кубраков очолив об’єднане Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури у грудні 2022 року. Однак у президентській фракції «Слуга народу» вирішили знову розділити це відомство.