«Відкрию фінансування з Європейського фонду миру» – Боррель про навчання українських військових
Навчальна місія для українських військових дозволила підготувати для участі в бойових діях 40 тисяч бійців ЗСУ і була «дуже успішною», розповів 28 травня перед засіданням міністрів оборони Євросоюзу верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель.
«Держава-член хоче продовжити навчання українських військових, я відкрию фінансування з європейського фонду миру. Звичайно, Україна хоче збільшити призов, хоче збільшити кількість військ. Солдат без підготовки марний. Солдат без підготовки – це просто вбивство людей без будь-якої підтримки в боях», – наголосив Боррель.
Він відзначив, що «навчання стає все складнішим, тому що це не класична війна, де потрібно знати ази».
«Ні, ця війна складна і вимагає радіоелектронної боротьби, і з мінами багато проблем. Тому все це треба тренувати. Підготовка солдата до участі у цій війні – це не тижні. Це довше. Тож всі країни-члени брали участь сьогодні. Сподіваюся, ми будемо готові збільшити кількість українців для тренування – це справа збереження життя. Відправити солдата на передову без спеціальної підготовки – це створити дуже жахливу ситуацію», – сказав очільник європейської дипломатії.
Підготовка і тренування українських військових є частиною багатьох із безпекових угод, які впродовж останніх місяців Україна укладає зі своїми партнерами. Серед іншого, всі пілоти і техніки, які літатимуть і обслуговуватимуть винищувачі F-16, готуються в кількох європейських країнах та у США.
Очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель вважає за необхідне знайти баланс між «ризиком ескалації» та «потребою українців захищатися», коли західні лідери ухвалюють рішення про дозвіл на застосування наданої Києву зброї по території РФ. Про це, як передає кореспондентка Радіо Свобода, Боррель сказав 28 травня перед засіданням міністрів оборони Євросоюзу.
«Немає жодних суперечностей, щоб воювати проти того, хто воює проти вас зі своєї території. Я впевнений, дехто обговорюватиме ризик ескалації, але потрібно збалансувати ризик ескалації та потребу українців захищатися. Бо якщо ти не можеш зайти туди, звідки йдуть атаки, ти абсолютно в асиметричній ситуації. І це стає все більше і більше вирішальним, тому що удари по Києву відбуватимуться з російської території», – попередив верховний комісар ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки.
Раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що союзникам по НАТО варто переглянути свою політику, яка не дозволяє Україні використовувати їхню зброю для ударів по території Росії.
22 травня спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон заявив, що Україні треба дати можливість воювати так, як вона вважає за потрібне. До цього стало відомо, що 13 членів Конгресу США закликали дозволити українській армії використовувати американську зброю для ударів по території Росії. Лист до голови Пентагону підписали і демократи, і республіканці.
20 травня глава Пентагону Ллойд Остін на пресконференції за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
14 травня видання Politico з посиланням на двох неназваних офіційних осіб США повідомило, що політика адміністрації Джо Байдена щодо заборони використання Україною наданої США зброї для ударів по території Росії не змінилася. Джерела Politico заявили, що військова допомога США Україні призначена «для оборони, а не для наступальних операцій» на території Росії.
Аналітики Інститут вивчення війни заявили, що українська операція щодо завдання ударів по системах у Росії, які безпосередньо підтримують наступальні наземні операції Росії на півночі Харківської області, за своєю суттю була б оборонною, і характеризувати таку спробу як «наступ» було б некоректно.
Бельгія передасть Україні 30 літаків F-16 до 2028 року
Бельгія надасть Україні 30 винищувачів F-16 до 2028 року, але перші літаки мають бути поставлені «до кінця цього року», заявила міністерка закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб.
В інтервʼю телеканалу RTL очільниця зовнішньополітичного відомства зазначила, що зобовʼязання про передання винищувачів буде закріплено в угоді, яку підпишуть 28 травня у Брюсселі під час візиту президента України Володимира Зеленського.
У травні 2023 року Бельгія приєдналася до міжнародної «коаліції F-16». Спочатку участь Бельгії обмежувалася навчанням і матеріально-технічною підтримкою, але восени уряд вирішив поставити і самі літаки, які будуть замінені на сучасніші F-35. Бельгія також надасть боєприпаси зі своїх запасів, щоб оснастити ними F-16, призначені для України.
Українські пілоти нині проходять навчання. За даними видання The New York Times, Україна може отримати до липня лише шість із приблизно 45 винищувачів F-16, обіцяних західними країнами. Очікується, що до літа цього року будуть готові 12 льотчиків – це менше, ніж повна ескадрилья.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Тисяча мегават потужності до системи – Міненерго повідомило про виведення з ремонту блоку АЕС
Після ремонту до енергомережі підключено атомний блок однієї з атомних електростанцій, повідомило зранку 28 травня Міністерство енергетики України.
«Плановий ремонт блока завершили на три дні раніше запланованого терміну. Наразі блок набирає потужність. Він додасть до енергосистеми 1000 МВт потужності», – ідеться в повідомленні.
Як указує Міненерго, це вже другий блок АЕС, на якому атомники цьогоріч провели необхідні ремонтні роботи.
Наразі до планових виходів в ремонт готуються ще кілька блоків. «Це критично необхідно, аби забезпечити стабільну та безперебійну роботу усіх девʼяти (доступних нині – ред.) атомних блоків протягом опалювального сезону», – відзначають у міністерстві.
Повернення до енергосистеми одного гігавата потужності є суттєвим з огляду на ситуацію в галузі. Як розповів Українському радіо директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко, навесні Україна споживає близько 12 ГВт генерації, взимку, за температури мінус 10 градусів, цей показник зростає до 18–19 ГВт.
Польща не повинна виключати відправку військ в Україну – Сікорський
Польща не повинна виключати відправку військ в Україну, заявив міністр закордонних справ Радослав Сікорський в інтерв’ю Gazeta Wyborcza.
Відповідаючи на запитання, чи готова Польща відправити війська в Україну, Сікорський сказав: «Ми не повинні цього виключати. Ми повинні залишити Путіна в здогадках щодо наших намірів».
Водночас міністр не уточнив, якою буде роль польських військ.
Союзники, які обіцяють Україні підтримку стільки, скільки буде потрібно для відбиття російської агресії, вони в цілому виключили можливість відправки військових в країну.
Раніше президент Франції Еммануель Макрон розповів, що має стратегічну мету – не дати Росії перемогти у війні, тому він досі не виключає можливості введення військ в Україну.
«Якби росіяни прорвали лінію фронту, якби був запит від України – чого сьогодні немає – ми б законно мали б поставити собі це питання. Тому я думаю, що виключати це апріорі означає не засвоїти уроки останніх двох років», – сказав політик.
До цього Макрон застерігав західні держави від прояву будь-яких ознак слабкості щодо Росії, повторивши свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну. В інтерв’ю французькому телебаченню Макрон зауважив, що направлення сухопутних сил зараз не стоїть на порядку денному, але Європа повинна залишити «всі варіанти» відкритими на випадок поширення війни.
Війська РФ вночі завдали удару по Боровій на Харківщині, поранена людина – ДСНС
Російські війська вночі завдали удару по житловому масиву селища Борова на Харківщині, поранена людина, повідомляє у телеграмі пресслужба Державної служби з надзвичайних ситуацій.
За повідомленням, пошкоджень зазнали приватні та багатоповерхові житлові будинки – виникли 3 пожежі, загальна площа яких склала близько 500 кв.м.
Рятувальники ліквідували наслідки російських ударів, додають у ДСНС.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов додав, що удар стався о 23:05. За його даними, постраждав 70-річний чоловік, госпіталізований із вибуховими пораненнями.
Також Синєгубов повідомив, що за іншою адресою виникла пожежа на відділенні «Нової Пошти».
На Херсонщині за добу поранені двоє цивільних – Прокудін
Сили РФ упродовж минулої доби обстріляли Львове, Антонівку, Михайлівку, Новоолександрівку, Станіслав, Дніпровське, Білозерку, Комишани та місто Херсон, повідомив зранку 28 травня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Російські військові поцілили в житлові квартали населених пунктів області, пошкоджено три приватних будинки. Було зафіксоване влучання в навчальний заклад, стільникову вежу та водонапірну башту. Побиті господарча споруда та приватний автомобіль. Через російську агресію дві людини дістали поранення», – написав чиновник у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Хто отримає право на бронь від мобілізації. За відстрочку – 20 тисяч
- Як отримати бронь від мобілізації?
У Комітеті з питань економічного розвитку є напрацьовані ініціативною групою пропозиції щодо економічного бронювання. Як воно працюватиме, якщо Рада підтримає таку ідею? Хто зможе бронювати працівників і чи не розділять гроші в обмін на відстрочку українське суспільство? Відповіді на ці питання шукаємо у трансляції Свобода Ранок з українськими нардепами.
- Коли чекати на іноземних інструкторів в Україні?
Між Україною та Францією тривають дискусії щодо відправлення в Україну іноземних інструкторів. Який вплив таке рішення може мати в перспективі для російсько-української війни? Та наскільки серйозними є наміри Китаю вторгнутися на Тайвань? The Telegraph пише, що Китай готує армаду поромів для вторгнення на острів.
- Нові вибухи у Луганську: чи постраждало військове училище?
У окупованому Луганську пролунали вибухи – про це стало відомо з місцевих телеграм-каналів. Голова Луганської ОВА Артем Лисогор розповів, що вибухи прогриміли в районі колишнього Луганського вищого військового авіаційного училища штурманів та авіаційного ремонтного заводу, що поряд. Розповідаємо деталі.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Росія втратила за добу майже півтори тисячі військових і понад 20 танків – Генштаб ЗСУ
Російська армія втратила близько 503 800 людей особового складу за час повномасштабної війни в Україні, повідомив Генеральний штаб Збройних сил 28 травня.
За даними штабу, протягом попередньої доби втрати російської армії сягнули близько 1460 військових.
Також, за даними Генштабу, армія РФ втратила:
- танків – 7692 (+21 одиниця за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 14 858 (+40)
- артилерійських систем – 13 029 (+48)
- РСЗВ – 1085 (+1)
- засобів ППО – 815
- літаків – 357
- гелікоптерів – 326
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 10 482 (+15)
- крилатих ракет – 2221
- кораблів/катерів – 27
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 17 740 (+46)
- спеціальної техніки – 2122 (+4)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
За даними розвідки Британії, станом на початок травня загальна кількість втрат Росії від лютого 2022 року становила понад 465 000 осіб.
Американський Інститут вивчення війни у квітні в одному зі своїх звітів зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Уночі українські військові збили три дрони Shahed – Генштаб ЗСУ
Уночі 28 травня сили РФ атакували Україну трьома ударними безпілотниками типу Shahed із району російського міста Приморсько-Ахтарськ, повідомив зранку Генеральний штаб ЗСУ.
«Ворожі безпілотники було збито підрозділами Повітряних сил у Запорізькій, Дніпропетровській та Черкаській областях», – указано в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зброя Україні потрібна зараз, а не наступного року – Боррель
Очільник зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель заявив на брифінгу у Брюсселі 27 травня, що Україна для самооборони потребує військової допомоги «зараз», а не наступного року. На початку зустрічі Боррель сказав, що за дві останні доби відбулися «жахливі» події у Секторі Гази та в Україні.
За словами Борреля, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба знову говорив про необхідність постачання Україні комплексів Patriot для запобігання російським авіанальотам та ракетним ударам.
Боррель наголосив, що в європейських політичних колах дедалі активніше обговорюється тема зняття обмежень та надання Києву права ширше застосовувати західну зброю проти російських військ.
Щодо міжнародної конференції щодо України, яка невдовзі відбудеться у Швейцарії, глава європейської дипломатії зазначив, що з одного боку Росії пропонує розпочати мирні переговори, з іншого завдає ударів по Харкову. Боррель заявив про тверду підтримку майбутнього саміту щодо України.
За повідомленням Bloomberg, Євросоюз прагне після проведення у червні у Швейцарії заходу, який українська влада називає Глобальним самітом миру, долучитися до організації восени у Саудівській Аравії діалогу про мир в Україні з участю Росії.
Іран поставив Росії новітні авіабомби – Bild
Іран розпочав постачання до Росії керованих авіабомб Qaem-5 («Каїм-5»), стверджує німецьке видання Bild. Його військовий експерт Юліан Рьопке дійшов такого висновку, проаналізувавши відеозапис із місця падіння іранського важкого безпілотника Mohajer-6, який розбився в Курській області РФ минулими вихідними.
Імовірно, дрон мав атакувати Сумську область України, але не долетів до цілі. Зважаючи на кадри, безпілотник мав на борту авіабомби Qaem-5, які раніше російська армія не застосовувала на війні з Україною.
На думку експерта, використання таких авіабомб може говорити про «новий рівень» військової співпраці між Тегераном та Москвою.
Бі-Бі-Сі зазначає, що боєприпас на фото і відео справді дуже схожий на Qaem-5 – авіабомбу малого діаметру, яка може встановлюватися на іранські безпілотники Mohajer-6 і Hamaseh. Ця бомба має телевізійне наведення та може оснащуватися різними типами боєголовок. Її заявлена дальність польоту становить до 40 кілометрів. В Ірані її прийняли на озброєння в серпні 2019 року.
Вибухи у Луганську: Лисогор каже про удари в районі авіаційного училища і ремонтного авіазаводу
У окупованому Луганську ввечері 27 травня пролунали вибухи – про це стало відомо з місцевих телеграм-каналів.
Згодом голова обласної військової адміністрації Артем Лисогор розповів, що вибухи прогриміли в районі колишнього Луганського вищого військового авіаційного училища штурманів та авіаційного ремонтного заводу, що поряд.
«Трохи більше року тому окупанти провели там перше з 2014 року стендове випробування двигуна, але у жовтні 2023-го там розквітла «бавовна», яка зіпсувала росіянам плани. Тепер ще раз. Що саме пошкоджено або зруйновано – окупанти, як і зазвичай, не покажуть. Це означатиме, що втрати авіаційної техніки можуть бути суттєвими», – припускає очільник ОВА.
Вибухи у Луганську підтвердив очільник підконтрольного Москві угруповання «ЛНР» Леонід Пасічник. Він заявив, що удари завдали «українські націоналісти».
Президент Латвії закликає зняти обмеження на удари по військових цілях в Росії
Наступ Росії – це наслідок зволікань і нерішучості Заходу, тому партнерам варто зняти обмеження на застосування Україною зброї, яку вони їй надають. Про це заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс в інтерв’ю CNN.
«Те, що ми бачимо, – наслідок нашої неспроможності надати Україні зброю та накладання обмежень на те, як Україна може її застосовувати – для ударів по території Росії. Ми говоримо не про цивільних, а про легітимні військові цілі», – розповів політик.
Рінкевичс додав, що погоджується зі словами генерального секретаря НАТО про те, що настав час переглянути обмеження щодо застосування Україною західної зброї.
«На мою думку, немає жодної прагматичної раціональної причини не дозволяти Україні застосовувати надану зброю проти Росії у той спосіб, який буде найефективнішим. Оцінки, що Росія у відповідь може розпочати якусь ескалацію, ґрунтуються на не дуже чітких оцінках реальної ситуації. Чому? Тому що Росія вже розпочала ескалацію», – вважає президент Латвії.
Він зазначив, що Латвія не накладає жодних обмежень на застосування зброї, яку надає Україні. І подібні рішення приймає кожна окрема країна, а не НАТО загалом.
«Можливо, один зі страхів, думаю, безпідставний, що Росія застосує тактичну ядерну зброю. Думаю, це російський шантаж, з дуже гарним розрахунком. Але деякі країни ведуться на нього. Це не те, що я можу порадити робити», – резюмував Рінкевичс.
Раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що союзникам по НАТО варто переглянути свою політику, яка не дозволяє Україні використовувати їхню зброю для ударів по території Росії.
20 травня глава Пентагону Ллойд Остін на пресконференції за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
За добу на фронті відбулося 97 бойових зіткнень. Найгарячішою залишалася ситуація на Покровському, Куп’янському, Харківському та Времівському напрямках, йдеться 27 травня у зведенні Генерального штабу Збройних сил України станом на 22.30.
«Протягом доби противник завдав по території України два ракетні із застосуванням двох ракет та 43 авіаційні удари із застосуванням 50 КАБів, застосував 418 дронів-камікадзе. Здійснив понад 2900 обстрілів по позиціях наших військ та населених пунктах із використанням різних типів озброєння», – повідомили у ЗСУ.
На Покровському напрямку українські військові відбивали 21 атаку сил РФ. 11 штурмових спроб російської армії прорватися далі від Очеретиного успіху не мали, кажуть у Генштабі.
«На окремих ділянках ситуація напружена. Сили оборони вживають активних заходів для недопущення просування ворога. На цьому напрямку з початку доби противник втратив понад 350 осіб у живій силі вбитими та пораненими та 27 одиниць озброєнь і військової техніки», – вказано у повідомленні.
Також за даними Генштабу, ЗСУ відбили 10 російських атак на Харківському напрямку, по вісім на Краматорському і Курахівському, сім на Куп’янському, по п’ять на Лиманському і Сіверському напрямках і чотири на Времівському напрямку.
На Придніпровському напрямку, на плацдармах на лівому березі Дніпра, зазнали невдачі сім спроб РФ відтіснити підрозділи ЗСУ в районі Кринок.
Після засідання Ставки головнокомандувача президент Володимир Зеленський заявив, що намір російських військ – відтягнути Збройні сили України на північ, щоб просунутися на сході. За його словами, ЗСУ знають, як відповідати на ці плани російської армії.
Раніше Сирський повідомляв, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
Україна відчує брак шкільних підручників після знищення у Харкові типографії – Політучий
Після знищення частини типографії «Фактор-Друк» у Харкові внаслідок удару російської ракети українські школи відчують брак підручників, а ринок книговидання може зменшитись на 40%, принаймні до відновлення постраждалої друкарні. Про це Голосу Америки розповів президент холдингу «Фактор-Друк» Сергій Політучий. Він також розповів про стан постраждалих співробітників та поділився оцінками, як, де і у скільки обійдеться відновлення друку книг у Харкові.
У Португалії повідомили про запланований на завтра візит Зеленського до країни
Президент України завтра, 28 травня, відвідає з робочим візитом Португалію, повідомляє пресслужба президента країни Марселу Ребелу де Сози.
«Візит президента Зеленського є частиною спільного наміру поглибити чудові відносини між двома державами, з особливим акцентом на зміцненні співпраці у сфері безпеки та оборони. Він також надасть можливість підтвердити відданість Португалії суверенітету та територіальній цілісності України, а також політичній, військовій, фінансовій та гуманітарній підтримці Києва», – йдеться в дописі.
Зазначено, що Зеленський проведе робочі зустрічі з прем’єр-міністром Луїшем Монтенегро та президентом Марселу Ребелу де Соузою.
Раніше сьогодні Зеленський прибув до Іспанії, де підписав безпекову угоду між країнами.
Візити президента України планувалися раніше на середину травня. Але через ситуацію на фронті Володимир Зеленський 15 травня дав доручення перенести всі міжнародні заходи за його участю. Повідомлялось, що тоді були скасовані візити до Іспанії та Португалії.
Міноборони Франції про направлення своїх інструкторів в Україну: це питання обговорюється
Міністерство оборони Франції заявило, що направлення військових інструкторів в Україну для навчання Збройних сил ще обговорюється. Про це у Міноборони Франції сказали у відповідь на запит агенції AFP після того, як головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський привітав «ініціативу Франції направити в Україну інструкторів для підготовки українських військовослужбовців».
«Навчання на українській території – це один із проєктів, який обговорюється після конференції з підтримки України, скликаної (президентом Франції Емманюелем Макроном) 26 лютого. Як і всі проєкти, які обговорювалися з цієї нагоди, цей продовжує бути предметом роботи з українцями, зокрема для розуміння їхніх точних потреб», – заявили в міністерстві.
Сирський 27 травня також повідомив, що вже підписав документи, які дозволять першим французьким інструкторам невдовзі відвідати українські навчальні центри й ознайомитися з їхньою інфраструктурою і персоналом.
Головнокомандувач висловив сподівання, що «рішучість Франції буде спонукати інших партнерів долучитися до такої ініціативи».
Раніше президент Франції Еммануель Макрон розповів, що має стратегічну мету – не дати Росії перемогти у війні, тому він досі не виключає можливості введення військ в Україну.
«Якби росіяни прорвали лінію фронту, якби був запит від України – чого сьогодні немає – ми б законно мали б поставити собі це питання. Тому я думаю, що виключати це апріорі означає не засвоїти уроки останніх двох років», – сказав політик.
До цього Макрон застерігав західні держави від прояву будь-яких ознак слабкості щодо Росії, повторивши свою позицію про те, що не можна виключати введення західних військ в Україну. В інтерв’ю французькому телебаченню Макрон зауважив, що направлення сухопутних сил зараз не стоїть на порядку денному, але Європа повинна залишити «всі варіанти» відкритими на випадок поширення війни.
Удар РФ по Харкову: кількість поранених зросла до 12 – ДСНС
Кількість постраждалих унаслідок удару по Харкову вдень 27 травня зросла до 12, повідомляє Державна служба із надзвичайних ситуацій. Раніше було відомо про одну загиблу і десятьох постраждалих через авіаудар по місту.
«Сьогодні близько 16:00 ворожа авіація вдарила керованими авіабомбами по цивільному підприємстві міста Харкова. Внаслідок вибуху зруйновано дах виробничого цеху. Виникла пожежа, яку вогнеборці оперативно ліквідували», – розповіли рятувальники.
Голова ОВА Олег Синєгубов повідомляв про 11 постраждалих. Згодом з’ясувалось, що жінка, яка перебувала у важкому стані, померла.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові, внаслідок чого спалахнула масштабна пожежа. Наразі відомо про 18 загиблих.
Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні заявила, що нещодавні російські удари по Харкову, зокрема суботній удар по гіпермаркету, «продовжують тенденцію збільшення жертв серед цивільного населення» в місті й Харківській області.
Відтоді, як російські збройні сили розпочали наземний наступ на Харківську область 10 травня, ММПЛУ підтвердила, що 45 цивільних осіб було вбито і 189 поранено в Харкові й Харківській області, йдеться в заяві місії.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Держборг України перевищив 6 трильйонів гривень – Мінфін
У квітні 2024 року сума державного і гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 86,17 млрд гривень (у доларовому еквіваленті – на 0,47 млрд доларів США), йдеться у відповідній статистиці Міністерства фінансів.
Зазначається, що на 30 квітня 2024 року державний та гарантований державою борг України становив 6 010,42 млрд грн, або 151,52 млрд доларів США.
Зокрема, державний та гарантований державою зовнішній борг становив 4 298,92 млрд грн (71,52% загальної суми), або 108,37 млрд дол. США; державний та гарантований державою внутрішній борг – 1 711,50 млрд грн (28,48%), або 43,14 млрд дол. США.
Наприкінці березня Міністерство фінансів повідомило, що протягом місяця до бюджету України надійшло близько 9 мільярдів доларів США зовнішнього фінансування.
При цьому в уряді наголосили, що кошти від ЄС є першим траншем у межах нового інструменту Ukraine Facility. Вони є частиною перехідного фінансування, загальний обсяг якого сягає 6 мільярдів євро.
Рада Європейського cоюзу схвалила започаткування інструменту Ukraine Facility загальним обсягом 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки в лютому. Ці кошти буде спрямовано на підтримання життєдіяльності, відновлення української держави та проведення реформ на шляху до членства в Європейському союзі.