Фіала обіцяє надіслати десятки тисяч снарядів для ЗСУ у найближчі дні
У межах чеської ініціативи із поставок амуніції для Збройних сил України з країн поза ЄС перші кілька десятків тисяч снарядів надійдуть вже у червні. Про це перед робочою зустріччю з питань оборони України у Празі сказав прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Перші десятки тисяч снарядів 155-міліметрового калібру будуть доставлені у червні. Україна може очікувати першу поставку у найближчі дні», – сказав Фіала.
Очільник чеського уряду зазначив, що до їхньої ініціативи долучилися 15 країн ЄС та НАТО і сумарно виділили на її фінансування 1,6 мільярда євро.
Чехія координує дії низки країн, які вносять фінансування на закупівлю боєприпасів для потреб України.
Раніше радник з питань національної безпеки Чехії Томаш Пояр заявив, що в рамках чеської ініціативи з постачання боєприпасів не пізніше червня в Україну почнуть надходити артилерійські снаряди. Як повідомляється, чеська кампанія зібрала достатньо коштів, щоб закупити сотні тисяч снарядів на ринках за межами ЄС.
Країни Європейського союзу пообіцяли Україні мільйон артилерійських снарядів до кінця березня, але їхні виробничі потужності обмежені, і обіцянку виконати не вдалося. Тоді уряд Чехії оголосив, що збирає значну кількість снарядів – загалом близько 800 000 – для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Прем’єр-міністерка Данії: плануємо до кінця року надіслати до України 500 тисяч снарядів
У межах чеської ініціативи з поставок Україні амуніції з країн поза ЄС країни-партнери планують до кінця року надіслати пів мільйона снарядів. Про це перед зустріччю з питань оборони України у Празі сказала прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Надання амуніції та засобів ППО залишаються найважливішими пріоритетами ля всіх нас, і для України… Це допоможе змінити ситуацію на фронті. Це дуже необхідно, і ми продовжуватимемо ці зусилля так довго, як це буде потрібно», – зазначила Фредеріксен.
У зустрічі у Празі також взяли участь прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня, президент Польщі Анджей Дуда, прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала, а також американські представники.
Очільник чеського уряду зазначив, що до їхньої ініціативи долучилися 15 країн ЄС та НАТО і сумарно виділили на її фінансування 1,6 мільярда євро.
Раінше прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив, що 20 країн, які приєдналися до чеської ініціативи із закупівлі артилерійських снарядів для Сил оборони України, пообіцяли надати кошти для придбання 500 тисяч боєприпасів.
Напередодні радник з питань національної безпеки Чехії Томаш Пояр заявив, що в рамках чеської ініціативи з постачання боєприпасів не пізніше червня в Україну почнуть надходити артилерійські снаряди. Як повідомляється, чеська кампанія зібрала достатньо коштів, щоб закупити сотні тисяч снарядів на ринках за межами ЄС.
Країни Європейського союзу пообіцяли Україні мільйон артилерійських снарядів до кінця березня, але їхні виробничі потужності обмежені, і обіцянку виконати не вдалося. Тоді уряд Чехії оголосив, що збирає значну кількість снарядів – загалом близько 800 000 – для України з третіх країн за межами Європейського союзу.
Макрон вважає, що Україні варто дозволити бити по військових цілях у Росії
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Україні варто дозволити наносити удари по військових об’єктах на території Росії. Про це він сказав 28 травня на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцом.
«Ми вважаємо, що ми повинні дозволити їм нейтралізувати військові об’єкти, з яких запускаються ракети, звідки атакують Україну», – сказав Макрон.
Однак він підкреслив, що «ми не повинні дозволити їм торкатися інших цілей в Росії і, очевидно, цивільних об’єктів».
Після коментарів Макрона Шольц заявив, що існують правила використання зброї, яка постачається в Україну, і що це «завжди має бути в рамках міжнародного права». Він також зазначив, що Німеччина і Франція «надали різну зброю».
З відповіді Шольца не зрозуміло, чи підтримує він позицію Макрона у цьому питанні, раніше він виступав проти використання німецької зброї для ударів на території РФ.
Сьогодні президент Росії Володимир Путін пригрозив Заходу, що українські удари по російській території із західної зброї можуть мати серйозні наслідки і призвести до небезпечної ескалації.
Раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що союзникам по НАТО варто переглянути свою політику, яка не дозволяє Україні використовувати їхню зброю для ударів по території Росії.
Водночас 20 травня голова Пентагону Ллойд Остін на пресконференції за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
На Херсонщині 51-річний чоловік загинув через російський обстріл – ОВА
Російські війська ввечері 28 травня обстріляли село Гаврилівка Бериславського району на Херсонщині, внаслідок чого загинув місцевий житель, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Кілька годин тому окупанти обстріляли населений пункт. Важкі травми отримав 51-річний чоловік. На жаль, поранення виявились смертельними», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Війська РФ завдали авіаударів по центру Торецька, є загиблі та поранені – прокуратура
Увечері 28 травня російська армія атакувала трьома авіабомбами житлові квартали у центральній частині міста Торецьк на Донеччині. Відомо про двох загиблих та трьох поранених, повідомляє обласна прокуратура.
«Внаслідок прямого влучання зруйновано під’їзди у двох багатоповерхових будинках та будівлю підприємства. Тілесні ушкодження, несумісні з життям, отримали 63-річний місцевий мешканець та його дружина. Поранень різного ступеня тяжкості зазнали троє жінок віком 24, 53 і 63 років», – йдеться у дописі.
За попередніми даними правоохоронців, російські війська застосували для атаки на населений пункт бомби «КАБ-250».
Вранці армія Росії завдала удару по селищу Олексієво-Дружківка в Краматорському районі Донецької області, повідомляв голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін. Поранень зазнали троє людей. Атака пошкодила близько сотні будинків, із них три – майже повністю знищені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Укренерго» не планує вимкнень світла на 29 травня
«Укренерго» не планує обмежень споживання електроенергії на 29 травня, повідомила пресслужба НЕК.
«29 травня відключення не прогнозуються. При зміні ситуації в енергосистемі про застосування заходів обмеження споживання буде повідомлено додатково», – йдеться в повідомленні.
Відключень не було і 28 травня, що гендиректор енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко пов’язав із виходом з ремонту одного енергоблоку АЕС – «це як мінімум допоможе покрити споживання, що значно зросло через кондиціонери».
Однак, він зазначив, що «радіти рано, адже у весняно-літній період у ремонти виводитимуть інші енергоблоки».
«Водночас попрошу все ж бути економними. Я розумію, що хочеться ввімкнути кондиціонер, у самого вчора рука тягнулася до пульта. Але поки що можна обійтися відкритими вікнами. Тож давайте так і робити», – додав Коваленко.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила спершу обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, згодом – відключення для побутових споживачів.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
«Контрнаступ ЗСУ 2025 році може бути успішнішим, ніж у 2023-му» – генерал армії США
Військової допомоги від США на 60 мільярдів доларів разом із підтримкою ЄС достатньо, аби Сили оборони України значно змінили ситуацію на полі бою – за певного підходу і протягом року-півтора. Про пріоритети для українського військового командування після отримання американської допомоги, ресурси України та Росії у війні на виснаження та перспективи оборони і нового наступу ЗСУ – Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з Дугласом Лютом, колишнім постійним представником США при НАТО і генерал-лейтенантом армії США у відставці.
Спікер ВР назвав «безглуздими» заяви Путіна щодо «нелегітимності» Зеленського
До завершення воєнного стану президентом України лишатиметься Володимир Зеленський. Так спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук відповів лідеру Росії Володимиру Путіну, який знову зробив заяву про «нелегітимність» президента України.
Раніше сьогодні Путін заявив, що повноваження Зеленського нібито не можуть бути продовжені згідно з українським законодавством. Зокрема, він заявив, що в українській Конституції немає положень про продовження повноважень президента під час воєнного стану.
«Рекомендував би допитливим читачам опановувати текст нашої Конституції не вибірково й звернути увагу на частину 1 статті 108: «Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України». У демократичних суспільствах це називається неперервністю влади», – написав Стефанчук у своєму фейсбуці.
Спікер ВР зазначив, що президентом України є і до завершення воєнного стану буде залишатися Володимир Зеленський відповідно до Конституції та законів України.
Стефанчук назвав озвучені Путіним наративи «безглуздими» і порадив йому почитати конституцію власної країни.
«Йдеться не про якісь примарні для Росії засади демократичного устрою чи прав людини та громадянина. А хоча б у тій частині, де сказано, що російська федерація вживає заходів із підтримки та укріплення міжнародного миру та безпеки, забезпеченню мирного співіснування держав і народів. Аби далеко не гортати – це стаття 79.1», – резюмував Стефанчук.
Путін вже робив подібні заяви раніше. 24 травня у Мінську він заявив, що повноваження президента України Володимира Зеленського закінчилися. Білоруський правитель Олександр Лукашенко також сказав, що в питанні легітимності Зеленського «юридичної чистоти немає і бути не може».
Натомість у Європейському союзі не мають сумнівів у легітимності президента України, сказав 21 травня представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано.
Офіційний представник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік також заявив, що Зеленський продовжує залишатися для ООН президентом України.
24 травня на пресконференції в Харкові для центральноазійських ЗМІ Зеленський також розповів про ставлення українців до цього питання і зазначив, що заяви російського президента – «нецікаві».
«Українці знають Конституцію, знають закони. Заяви нелегітимного президента Російської Федерації щодо легітимності президента України, відверто кажучи, нецікаві. Я вважаю, що всі адекватні люди, які вміють читати закони…, прочитають і зроблять висновки. Це мене зовсім не хвилює», – сказав він.
Формально президентський термін Зеленського справді минув. Його інавгурація відбулася 20 травня 2019 року, а за Конституцією України термін повноважень президента чітко обмежений пʼятьма роками. Водночас 108 стаття Конституції вказує, що президент має виконувати свої обовʼязки до обрання нового глави держави. До початку повномасштабної війни планувалося, що наступні вибори відбудуться 31 березня 2024 року, але зараз вони відкладені через воєнний стан (він діятиме щонайменше до 11 серпня).
В усіх областях України оголошували повітряну тривогу через ракетну небезпеку
В усіх регіонах України оголошена повітряна тривога через ракетну небезпеку.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що зафіксували зліт МіГ-31К, який є потенційним носієм ракет «Кинджал».
Через декілька хвилин тривогу скасували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Черги, затримання, повістки. Що не так із роботою ТЦК?
- Нові правила мобілізації діють вже 10 днів. Чи готові ТЦК прийняти кількість людей, які стали в черги? У ВР говорять про ініціативу продовжити термін для оновлення даних. Кореспонденти Радіо Свобода перевірили, як працюють електронні черги, впроваджені у тестовому режимі у ТЦК.
- У мережі обговорюють випадок із редактором «Економічної правди», якого, за даними редакції УП, утримували без засобів зв’язку в ТЦК майже добу. В ОК «Південь» заявили, що він не оновив дані - в редакції спростовують. Чи можуть затримувати людей в ТЦК? Що робити, якщо співробітники ТЦК справді порушують права? Як загалом працює мобілізація за новими правилами?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Україна і Португалія уклали безпекову угоду, яка передбачає виділення Києву 126 млн євро цього року
Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру 28 травня в Лісабоні підписали двосторонню угоду про співпрацю у сфері безпеки, повідомив Офіс українського голови держави.
«Угода закріплює зобов’язання Португалії підтримувати Україну для відновлення її територіальної цілісності в межах кордонів 1991 року, включно з територіальним морем. Португалія надасть щонайменше 126 мільйонів євро військової підтримки цього року. Також вона підтверджує участь у коаліції F-16, міжнародній коаліції спроможностей морської безпеки, у програмі закупівлі боєприпасів великого калібру, зусиллях із розмінування і зміцнення морської безпеки», – йдеться в повідомленні.
За даними ОП, окремі блоки угоди присвячені двосторонній співпраці в галузі оборонної промисловості, розвідці, боротьбі з організованою злочинністю і пропагандою, а також протидії хімічним, біологічним, радіологічним і ядерним ризикам.
«Україна й Португалія координуватимуть і зміцнюватимуть спільні зусилля для підтримки нашої країни на її шляху до майбутнього вступу в НАТО. У блоці щодо політичного співробітництва йдеться про підтримку Української формули миру, притягнення агресора до відповідальності, посилення санкцій проти РФ і спільну роботу над створенням механізму надання компенсації за збитки, втрати або шкоду, спричинені російською агресією», – йдеться в повідомленні.
В Офісі президента зазначили, що Португалія стала 12-ю країною, із якою Україна уклала двосторонню безпекову угоду на виконання положень Спільної декларації G7, ухваленої у Вільнюсі 12 липня 2023 року. До цього Україна підписала двосторонні угоди з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією і Бельгією. З останніми двома країнами угоди уклали під час візитів президента Зеленського 27 і 28 травня.
Шмигаль прибув до Праги на зустріч із лідерами кількох країн-партнерів щодо військової допомоги
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прибув до резиденції голови чеського уряду Петра Фіали, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Там він планує робочу зустріч із лідерами Чехії, Данії, Нідерландів, Польщі, Латвії, а також із представниками Сполучених Штатів.
Учасники говоритимуть про чеську ініціативу з надання снарядів для Збройних сил України, нові поставки протиповітряної оборони, а також про зняття заборони на використання західної зброї проти цілей на території РФ.
Шмигаль також повідомив, що під час двосторонньої зустрічі з Фіалою сторони обговорили реалізацію артилерійської ініціативи, на яку «зібрано вже понад 1,6 мільярда євро».
«Для нас важливо, аби боєприпаси надходили вчасно, системно та згідно з графіком уже з червня. Проговорили також можливість використання зброї партнерів для захисту на території агресора», – повідомив Шмигаль.
Він додав, що розмова також стосувалася спільного виробництва в сфері ОПК, об’єднання зусиль для посилення тиску на Росію, в тому числі конфіскації російських активів.
Чехія координує дії низки країн, які вносять фінансування на закупівлю боєприпасів для потреб України.
Раінше радник з питань національної безпеки Чехії Томаш Пояр заявив, що в рамках чеської ініціативи з постачання боєприпасів не пізніше червня в Україну почнуть надходити артилерійські снаряди. Як повідомляється, чеська кампанія зібрала достатньо коштів, щоб закупити сотні тисяч снарядів на ринках за межами ЄС.
Путін пригрозив Заходу наслідками в разі дозволу ЗСУ бити по території РФ
Президент Росії Володимир Путін пригрозив Заходу, що українські удари по російській території із західної зброї можуть мати серйозні наслідки і призвести до небезпечної ескалації.
Розмовляючи з журналістами під час поїздки в Узбекистан, Путін заявив, що Москва уважно стежить за дискусією про дозвіл українським військовим застосовувати далекобійну зброю по території Росії.
«Представники країн НАТО, особливо в Європі, особливо в малих країнах, повинні розуміти, з чим вони граються. Вони повинні пам’ятати, що є державами з невеликою територією і щільним населенням. Цей фактор їм потрібно мати на увазі, перш ніж говорити про завдання ударів углиб Росії», – сказав Путін.
Раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ сказав, що союзникам по НАТО варто переглянути свою політику, яка не дозволяє Україні використовувати їхню зброю для ударів по території Росії.
Водночас 20 травня голова Пентагону Ллойд Остін на пресконференції за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.
26 травня канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив проти розширення географії ударів німецькою зброєю по території Росії й укотре наголосив на необхідності уникати ескалації.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
Зеленський прибув до Португалії
Президент України Володимир Зеленський 28 травня прибув до Португалії. На військовому аеродромі Лісабона його зустріли президент Португалії Марселу Ребелу де Соуза і прем’єр-міністр Луїш Монтенегро, повідомляють місцеві ЗМІ.
Під час візиту мають підписати двосторонню угоду з безпеки.
До Португалії президент України приїхав після візиту до Бельгії, де 28 травня була підписана двостороння угода про співпрацю у сфері безпеки і довгострокову підтримку.
Угода передбачає виділення Бельгією щонайменше 977 мільйонів євро військової допомоги Україні у 2024 році. Також бельгійська влада взяла на себе зобовʼязання надавати підтримку Києву впродовж 10-річного терміну дії угоди. Крім того, цей документ підтверджує зобовʼязання Бельгії поставити Україні 30 винищувачів F-16 до 2028 року, перші з них надійдуть уже цього року.
Під час візиту до Бельгії Зеленський також відвідав військову базу «Мелсбрук», де проходять навчання українські військовослужбовці.
27 травня Зеленський перебував в Іспанії, де також підписав безпекову угоду між країнами.
Візити президента України планувалися раніше на середину травня. Але через ситуацію на фронті Володимир Зеленський 15 травня дав доручення перенести всі міжнародні заходи за його участю. Повідомлялось, що тоді були скасовані візити до Іспанії та Португалії.
На початку травня президент України Володимир Зеленський повідомляв про підготовку семи нових двосторонніх безпекових угод, зокрема зі США.
Девʼять безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією,Нідерландами, Фінляндією, Латвією.
Прокуратура передала до суду справу проти Марченко щодо фінансування Росгвардії та МВС Росії
Прокурори скерували до суду обвинувальний акт щодо дружини колишнього народного депутата «за фінансування Росгвардії та МВД РФ», заявляє Офіс генерального прокурора 28 травня.
За повідомленням, справу за фактами злочинів проти національної безпеки України передали прокурори Івано-Франківської обласної прокуратури. Фігурантці інкримінують фінансування дій із метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також колабораційну діяльність.
«Слідством встановлено, що дружина колишнього народного депутата України, який був лідером забороненої партії «ОПЗЖ» та вже позбавлений українського громадянства, була кінцевим бенефіціаром мережі київських компаній і підприємств у Ялті. Через них обвинувачена упродовж 2014-2022 років переводила мільйонні суми на фінансування Росгвардії та МВС РФ, а також передавала матеріальні ресурси незаконним збройним формуванням держави-агресора», – заявляє Офіс генпрокурора.
Читайте також: ЄС включив Медведчука до списку санкцій у звʼязку з Voice of Europe – МЗС Чехії
ОГП не називає імені підозрюваної. Обставини вказують на дружину Віктора Медведчука Оксану Марченко.
За оцінкою слідства, Марченко разом із трьома іншими фігурантами перерахувала державі-агресору понад 21 мільйон гривень під виглядом сплати податків та зборів за охорону нерухомості на території окупованого Криму.
У рамках розслідування суд наклав арешт на майно Марченко вартістю понад 18,4 мільярда гривень.
«Одного зі спільників обвинуваченої вже засуджено до позбавлення волі. Обвинувальний акт стосовно ще двох – на розгляді в суді», – додає прокуратура.
У лютому 2023 року Служба безпеки України повідомила, що Оксана Марченко була причетна до «масштабної схеми підпільного фінансування російських окупаційних угруповань» з боку громадян України. Зокрема, йшлося про переведення коштів на рахунки Росгвардії та МВС РФ в окупованому Криму.
Міноборони: розсилати повістки через «Резерв+» поки не планують
У Міністерстві оборони України заявили, що поки не планують розсилати повістки через мобільний застосунок «Резерв+». Про це в ефірі телемарафону 28 травня сказала заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко.
«Наразі робота над таким функціоналом не ведеться, тому що немає законодавчого рішення на будь-якому рівні. Тому повістки через застосунок «Резерв+» не розсилаються. І поки що не плануються», – сказала вона.
Черногоренко нагадала, що свої дані, згідно з новими нормами мобілізації в Україні, які набули чинності з 18 травня, оновили вже понад один мільйон 250 тисяч військовозобов’язаних, із них 1,1 мільйона – через застосунок «Резерв+».
18 травня набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня.
Життя, смерть і дилема на новій лінії фронту України: залишитися чи поїхати?
КОЗАЧА ЛОПАНЬ, Україна – Снаряд, випущений із відстані три кілометри з російського боку кордону, як артилерійська стріла, гуркотів над селом Козача Лопань. Обстріл ведеться як з півночі, так і з півдня кожні 10 хвилин або навіть менше протягом одного дня в середині травня.
Армія РФ просунулась біля Уманського та Нетайлового: де ЗСУ її зупинять?
Армія Росії просунулась біля Уманського та Нетайлового, повідомив у ніч на 28 травня проєкт DeepState. Обидва ці села розташовані на захід від Авдіївки, і агресор почав просуватися там уперед після захоплення цього великого міста.
За 30 кілометрів на захід від цих сіл лежить Покровськ – ще одне велике місто на Донбасі. У разі його ахоплення війська Росії зможуть створити загрозу Костянтинівці, Дружківці та Краматорську з півдня.
Покровський напрямок залишається найгарячішим на фронті, судячи з повідомлень українського Генштабу – увечері 27 травня відомство відзвітувало про 21 атаку агресора там. Загалом на фронті сталося 97 бойових зіткнень.
Головні питання випуску:
- Що дозволяє Росії йти вперед на захід від Авдіївки?
- Де ЗСУ зможуть зупинити агресора – з огляду на те, що ситуація з боєприпасами на фронті виправляється?
- І яке завдання-максимум ставить перед своєю армією лідер РФ Володимир Путін напередодні Саміту миру у Швейцарії?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 17 травня заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.
- Президент України Володимир Зеленський ввечері 16 травня заявив, що Силам оборони «вдалося додати впевненості напрямку Вовчанська», але російські обстріли не припиняються.
- На кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів, заявив секретар РНБО Олександр Литвиненко 14 травня. Однак наголосив, що загрози штурму міста Харкова поки немає.
- Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ, місто з довоєнним населенням майже 17 тисяч людей.
- Україна зможе почати обмежені контрнаступальні операції наприкінці цього року, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни, опублікованому 27 квітня. За прогнозами аналітиків, ЗСУ «із високою ймовірністю» стабілізують лінію фронту вже у наступні місяці.
- З середини травня ситуація для України буде складною, але не катастрофічною, заявив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю BBC Україна, опублікованому 22 квітня.
- Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив Буданов в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
- Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
Генштаб: інтенсивність боїв на Покровському напрямку зросла «майже вдвічі»
Російська армія продовжує наступальні дії, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 28 травня. Найбільшу активність спостерігають на Покровському та Куп’янському напрямках.
Від початку доби на фронті зафіксували 64 бойових зіткнення. На Харківському напрямку наразі тривають бої біля Липців та Стариці, російська армія застосовує керовані авіабомби.
Зросла інтенсивність російських штурмових дій на Куп’янському напрямку – армія РФ атакувала позиції Сил оборони біля Синьківки, Новоселівки, М’ясожарівки, Дружелюбівки та Твердохлібового 12 разів, вісім із них відбили. Зараз тривають бої в районах Петропавлівки, Степового, Новоєгорівки та Невського.
Крім того, російські загарбники намагаються штурмувати на Краматорському напрямку, одна з чотирьох атак ще триває.
«Особливо активний противник сьогодні на Покровському напрямку. Тут інтенсивність боїв збільшилась майже вдвічі. На даний час зафіксовано 15 боєзіткнень. П’ять з них ще тривають поблизу Новоолександрівки, Калинового та Прогресу. Костянтинівку окупанти обстріляли некерованими авіаційними ракетами», – повідомляє командування.
Також фіксуються спроби російської армії атакувати на Времівському та Оріхівському напрямках.
«На Придніпровському напрямку, на плацдармах на лівому березі Дніпра, російський агресор сім разів намагався потіснити підрозділи Сил оборони неподалік Ольгівки та Нової Тягинки. Атакував з використанням п’яти КАБів. Успіху не мав. Триває бій біля Кринок», – йдеться в зведенні.
Напередодні Генштаб повідомляв про близько сотні бойових зіткнень. Найгарячішою залишалася ситуація на Покровському, Куп’янському, Харківському та Времівському напрямках.
Російські війська вдарили по селищу на Донеччині, троє людей поранені – ОВА
Армія Росії завдала удару по селищу Олексієво-Дружківка в Краматорському районі Донецької області, повідомляє голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін 28 травня.
«Зранку росіяни скинули на містечко півторатонну об’ємно-детонуючу авіаційну бомбу з модулем планерування і корекції. Легкі поранення отримала дитина – вона не потребує госпіталізації, натомість двоє поранених дорослих доставлені в лікарню», – заявив він.
За даними Філашкіна, атака пошкодила близько сотні будинків, із них три — майже повністю знищені. Наразі триває ліквідація пожеж.
За попередню добу, як повідомляв голова області, на Донеччині загинув один житель Калинівки, ще троє цивільних зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.