Генштаб заявив про ураження НПЗ, малого ракетного корабля й інших «важливих об’єктів» у РФ
Генштаб Збройних сил України заявив про ураження низки «важливих об’єктів і цілей» Росії в ніч проти 4 жовтня.
Зокрема, у командуванні ЗСУ підтвердили, що підрозділи Сил оборони України завдали удару по підприємству «Кіришінефтеоргсинтез» у місті Кіриші, Ленінградської області Росії.
«На об’єкті зафіксовано вибухи й пожежу. Результати ураження уточнюються. Кіришський нафтопереробний завод є одним із найбільших НПЗ на території країни-агресора. Його річна потужність – 18,4 млн тонн переробки нафти в рік», – йдеться в повідомленні.
Крім того, у Генштабі заявили, що в районі Онезького озера (Республіка Карелія, РФ) пошкоджений малий ракетний корабель «Буян-М». Ступінь збитків з’ясовується, кажуть у командуванні.
«Окрім того, Сили оборони уразили в Курській області радіолокаційний комплекс «Гармонь» і транспортно-заряджаючу машину зі складу ОТРК «Іскандер». Разом із тим, завдано удару по командному пункту 8-ї армії збройних сил противника, що дислокується на тимчасово окупованій території Донеччини. Ціль уражено. Результати уточнюються», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні про ураження НПЗ у Ленінградській області українськими безпілотниками писали російські ЗМІ. Влада Росії втрати не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Одна людина загинула, 33 – постраждали через удари РФ у шести областях протягом доби – ОВА
Протягом доби у шести прифронтових областях внаслідок російських ударів загинула одна людина, 33 – зазнали поранень, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
Зокрема, очільник Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомив, що на Донеччині минулої доби загинув житель Комишувахи, ще сім людей зазнали поранення: у Комишувасі, Новоолександрівці й Костянтинівці.
У Харківській області протягом минулої доби російських ударів зазнали дев’ять населених пунктів, внаслідок чого постраждали п’ять людей. Крім того, як повідомив очільник ОВА Олег Синєгубов, в області пошкоджені й зруйновані обʼєкти цивільної інфраструктури.
На Сумщині, за даними ОВА, через російські удари постраждали дев’ять людей.
«У Середино-Будській громаді через скидання ВОГ із БпЛА поранені три жінки 59, 67 і 76 років і двоє чоловіків 60 і 74 років. В Андріяшівській громаді (за уточненою інформацію) внаслідок ракетного удару зранку 3 жовтня постраждали три цивільні особи: дві жінки 62 і 50 років і дитина 8 років. У Миколаївській селищній громаді через атаку БпЛА поранено 56-річного чоловіка», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, протягом доби, від ранку 3 жовтня до ранку 4 жовтня, російські війська здійснили 198 обстрілів по 50 населених пунктах в 21 територіальній громаді Сумської області, найбільше обстрілів зафіксовано у Сумському, Шосткинському, Охтирському районах.
Вісім людей зазнали поранень через російські удари на Херсонщині. «Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили дві багатоповерхівки і 12 приватних будинків. Також окупанти понівечили приватні автомобілі та газопровід. Витік газу перекрито, загроз та пожеж наразі немає», – повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
У Запорізькій області протягом доби поранені три людини внаслідок російських атак на Запорізький район, повідомив очільник ОВА Іван Федоров.
За його словами, загалом упродовж доби загарбники завдали 596 ударів по 17 населених пунктах Запорізької області, надійшло 80 повідомлень про пошкодження житла, техніки й об’єктів інфраструктури.
Про поранену внаслідок нічного російського обстрілу жінку повідомив очільник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«Ворог атакував чотири райони області. На Дніпро агресор скерував БпЛА. Пошкоджена інфраструктура. Також російські війська здійснили ракетну атаку на Павлоград. Люди не постраждали. Цілив противник і по Покровській громаді Синельниківського району. Поранення отримала 51-річна жінка. Зайнялися три приватні будинки, один з яких – зруйнований. Горіла також господарська споруда. Внаслідок влучання дрона в Межівській громаді вогнем охопило гараж», – повідомив Лисак.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Близько третини російських атак на фронті минулої доби було на Покровському напрямку – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксували 159 боєзіткнень, близько третини з них було на Покровському напрямку, повідомив Генштаб Збройних сил України у ранковому зведенні 4 жовтня.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 56 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Володимирівка, Разіне, Никанорівка, Родинське, Новоекономічне, Миролюбівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Новосергіївка і Філія», – йдеться в повідомленні.
На Новопавлівському напрямку, за даними Генштабу, російські війська здійснили 28 атак у районах населених пунктів Зелений Гай, Соснівка, Вороне, Січневе, Новоіванівка, Новогригорівка і в бік Новомиколаївки.
Крім того, бойові дії минулої доби тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Вчора противник завдав трьох ракетних і 67 авіаційних ударів, застосував 41 ракету, скинув 142 керовані авіабомби. Крім цього, здійснив 4433 обстріли, зокрема 93 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 6264 дрони-камікадзе», – йдеться в повідомленні.
За спостереженнями британської розвідки у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
У Росії повідомляють про удар по НПЗ у Ленінградській області
У ніч проти 4 жовтня безпілотники завдали удару по місту Кіриші Ленінградської області Росії, місцева влада повідомила про роботу ППО і «займання в промзоні».
Тим часом, телеграм-канал Astra стверджує, що удару було завдано по нафтопереробному заводу «Киришинефтеоргсинтез», який вже неодноразово зазнавав українських ударів.
Офіційного підтвердження цьому немає. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко, який повідомив про «займання в промзоні», не вказував назви підприємства.
Українські військові атаку поки що не коментували.
«Киришинефтеоргсинтез» (КІНЕФ) – одне з найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Як нагадує Astra, його вже атакували у вересні й березні 2025 року, а також у березні 2024 року.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксовано влучання 3 ракет і 36 БпЛА
Російські військові в ніч проти 4 жовтня атакували Україну 109 ударними безпілотниками типу Shahed, «Гербера» й інших типів, а також трьома балістичними ракетами Іскандер-М/KN-23, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 73 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрони інших типів на півночі і сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання трьох ракет і 36 ударних БпЛА на 21 локації, а також падіння уламків на чотирьох локаціях.
У Повітряних силах додали, що атака триває, в повітряному просторі зафіксовано декілька БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На Чернігівщині через удари РФ пошкоджені важливі об’єкти електропостачання – влада
Російські військові в ніч проти 4 жовтня завдали удару дронами по Чернігівщині й пошкодили одразу кілька важливих об’єктів електропостачання, повідомило «Чернігівобленерго».
За повідомленням, аварійні відключення торкнулися близько 50 тисяч споживачів.
«Енергетики приступили до перезаживлення. У той же час в області продовжує діяти графік погодинного відключення електропостачання (ГПВ). Сьогодні його принцип передбачає відключення три через три (три години світло у черги є і три – немає). Робимо все можливе, щоб додаткових відключень, незважаючи на ситуацію, не було. Більше того – сподіваємось, що не в пікові години відключення будуть навіть полегшені», – йдеться в повідомленні.
Очільник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус повідомив, що російські війська вночі також завдали удару по об’єкту інфраструктури у місті Чернігові, і зараз рятувальники ліквідовують наслідки обстрілу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Залишив Росію, щоб воювати за Україну. Історія бійця РДК «Трумена»
Анатолій на позивний «Трумен» – боєць Російського добровольчого корпусу родом із Сибіру. Вже два роки доброволець живе в Україні, куди мріяв переїхати з юних років і ще до повномасштабної війни намагався отримати українське громадянство.
Отримати український паспорт йому вдалося у 2024-му. За рік до того «Трумен» таки приїхав до України та став на її захист, вступивши до лав РДК. Анатолій пройшов бої під Авдіївкою, Вовчанськом, а також під Куп’янськом, де отримав важке поранення і втратив ногу.
У розмові з Радіо Свобода «Трумен» відверто розповідає про життя в Росії, вибір воювати за Україну, як вивчив українську мову, про свій досвід служби і втрату ноги, а також про реабілітацію після поранення.
Боєць також ділиться думками про майбутнє, завершення війни та повоєнні відносини між українцями та росіянами. Читайте і дивіться про це за лінком
Генштаб ЗСУ: Росія за добу втратила 950 своїх військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 114 380 своїх військових, зокрема 950 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 4 жовтня повідомив український Генштаб.
За даними командування ЗСУ, армія РФ зазнала таких втрат у військовій техніці:
- танки – 11226 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23298 (+1)
- артилерійські системи – 33428 (+15)
- РСЗВ – 1515 (+1)
- засоби ППО – 1222
- літаки – 427
- гелікоптери – 346
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 66543 (+450)
- крилаті ракети – 3803 (+10)
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 63398 (+73)
- спеціальна техніка – 3971 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Кабмін вирішив обмежити доступ до даних про оборонних виробників на час воєнного стану
Кабінет міністрів України ухвалив рішення обмежити доступ до даних про підприємства оборонно-промислового комплексу в публічних реєстрах на час дії воєнного стану, повідомила 3 жовтня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
«Посилюємо захист українських зброярів від російських атак і диверсій. На запит виробників уряд ухвалив рішення обмежити доступ до даних про підприємства ОПК з публічних реєстрів, зокрема про їхнє місце розташування і виробничі потужності», – написала Свириденко у телеграмі.
За її словами, приховання даних відбудеться саме з публічних агрегаторів, «щоби будь-хто не зміг отримати ці дані».
«Заклали запобіжники, щоб норма стосувалася саме оборонних виробників і саме на час дії воєнного стану… Безпека нашої оборонної індустрії – ключова умова, щоб масштабувати виробництво, впроваджувати інновації і ще ефективніше забезпечувати нашу армію всім необхідним», – заявила прем’єрка.
Держава-бензоколонка імпортує бензин. Ось результат ЗСУ
Президент України Володимир Зеленський повідомив у своєму зверненні, що Росія імпортує бензин і це правильні результати Служби безпеки, Збройних Сил, розвідки й українських виробників зброї.
«Були сьогодні доповіді й щодо наших цілком справедливих ударів по російських об'єктах – по їхній логістиці, паливному комплексу. Я вдячний нашим воїнам за влучність. Росія обирає війну, Росія руйнує життя наших людей і повинна за це відповідати – далекобійність наша буде збільшуватись.
Росія імпортує бензин, причому в різних географіях: і в Азії, з Китаю та інших країн, і в Європі, зокрема з Білорусі. Це один із результатів путінської війни – країна-бензоколонка не продає, а імпортує бензин. Це правильні результати Служби безпеки України, наших Збройних Сил України, нашої розвідки й наших українських виробників зброї».
У лікарні помер 79-річний чоловік, поранений під час російської атаки на Сумщині 30 вересня – ОВА
79-річний чоловік, який зазнав поранень під час російської атаки 30 вересня у Конотопській громаді на Сумщині, помер у лікарні, повідомив 3 жовтня очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Чотири дні лікарі боролися за його життя, однак сьогодні серце чоловіка зупинилося», – написав голова у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Макрон відреагував на загибель французького журналіста від російського дрона в Україні
Президент Франції Емманюель Макрон відреагував на загибель в Україні французького журналіста Антоні Лаллікана.
«Наш співвітчизник, фотожурналіст Антоні Лаллікан супроводжував українських військових на фронті опору. З глибоким сумом я дізнався про його загибель від удару російських дронів. Я висловлюю щирі співчуття його родині, близьким й усім його колегам, які, ризикуючи своїм життям, інформують нас і свідчать про реальність війни», – написав Макрон у соцмережі X.
Французький фотожурналіст Антоні Лаллікан 3 жовтня загинув на Донбасі внаслідок удару дрона, а український журналіст Георгій Іванченко постраждав під час цієї атаки, повідомили Міжнародна і Європейська федерації журналістів (IFJ-EFJ). За повідомленням, обидва журналісти були в захисних жилетах з написом «Press».
У Славутичі відновлюється електропостачання – ОВА
У Славутичі на Київщині відновлюється електропостачання, повідомив очільник обласної військової адміністрації Микола Калашник.
«Починаємо підключення обʼєктів. Незабаром світло повернеться у кожну домівку», – заявив голова ОВА.
Зокрема, він повідомив, що заживлені об’єкти критичної інфраструктури (водоканал, лікарня, дві школи), головна каналізаційно-насосна станція підключена до загальних мереж електроживлення.
«Місто живе. Магазини працюють, на полицях – продукти, на заправках – паливо. Логістика налагоджена й працює безперебійно… У місті розгорнуто 10 стаціонарних пунктів незламності і п’ять мобільних пунктів ДСНС», – зазначив Калашник.
Славутич залишився без світла 1 жовтня, тоді міський голова Юрій Фомічев повідомив про російський удар по підстанції 330 кВ.
Частина Донеччини знеструмлена через російські обстріли – ОВА
Частина Донецької області знеструмлена внаслідок російських обстрілів, повідомив ввечері 3 жовтня очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Зокрема, за його словами, без світла залишилися вся Дружківка і Костянтинівка, а також деякі райони Краматорська.
«Росіяни продовжують цілеспрямовано бити по критичній інфраструктурі. Сьогодні їхньою мішенню стала енергетика», – написав Філашкін у телеграмі.
За його словами, як тільки дозволить безпекова ситуація, фахівці відновлять електропостачання.
У Генштабі повідомили про ураження об’єктів ППО у Воронезькій області Росії
Сили спеціальних операцій Збройних сил України уразили обʼєкти ППО на території Воронезької області Росії, повідомив Генштаб ЗСУ 3 жовтня.
«Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф «Лена» і трасовий радіолокаційний комплекс «Сопка-2», – йдеться в повідомленні.
У Генштабі зазначили, що РЛС П-14Ф «Лена» була елементом системи контролю повітряного простору навколо військової авіабази ВПС Росії Бутурлинівка у Воронезькій області РФ, а ТРЛК «Сопка-2» був елементом системи суцільної стіни пеленгації повітряного простору вздовж кордону з Україною. Його уразили в селі Гармашівка, Воронезької області Росії.
У російському Міноборони ці втрати не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Французький фотожурналіст загинув внаслідок удару дрона в Україні – IFJ
Французький фотожурналіст Антоні Лаллікан 3 жовтня загинув на Донбасі внаслідок удару дрона, український журналіст Георгій Іванченко постраждав, повідомили Міжнародна і Європейська федерації журналістів (IFJ-EFJ). За повідомленням, обидва журналісти були в захисних жилетах з написом «Press».
Федерації заявили, що засуджують цей воєнний злочин і закликають владу розпочати розслідування для встановлення винних.
«Обставини інциденту, який стався вранці в п’ятницю о 9:20 за місцевим часом, залишаються предметом розслідування», – зазначили федерації.
4-та окрема важка механізована бригада у фейсбуці повідомила, що Лаллікан загинув внаслідок прицільного удару російського FPV-дрона.
Євросоюз продовжив санкції через «гібридні загрози» Росії: в списку Медведчук і Марчевський
Рада Європейського Союзу продовжила дію санкційного списку, пов’язаного із «російськими гібридними загрозами» – про це вона повідомила 3 жовтня.
Відтак обмежувальні заходи «проти осіб, відповідальних за дії Росії з дестабілізації за кордоном», діятимуть до 9 жовтня 2026 року. Рада ЄС пояснила рішення «продовженням гібридної діяльності Росії, в тому числі маніпулювання та втручання іноземної інформації проти ЄС, його держав-членів та партнерів».
Санкції через діяльність Росії із дестабілізації наразі застосовуються до 47 людей і 15 організацій. Їхні активи заморожені, а громадянам та компаніям Євросоюзу заборонено надавати їм кошти, фінансові активи чи економічні ресурси. Фізичним особам також заборонено в’їжджати на територію блоку.
У санкційному переліку, зокрема, колишній український політик Віктор Медведчук і його соратник Артем Марчевський, якому торік надали захист у Словаччині. Серед них також колишня білоруська журналістка Наталія Судленкова, яка, за версією чеської влади, була російською агенткою, а в травні 2025 року виїхала до Москви.
До підсанкційних юридичних осіб включили одну із засекречених військових частин Головного управління генерального штабу збройних сил РФ (відоме як ГРУ) – №29155.
Український проросійський політик та бізнесмен Віктор Медведчук, а також Артем Марчевський із його оточення та проєкт Voice of Europe потрапили до списків санкцій Євросоюзу у 2024 році.
Новий скандал із ТЦК: що не так з методами мобілізації?
Лисак: через російські атаки постраждали 4 жителі Синельниківського району
Російські війська атакували Межівську громаду Синельниківського району безпілотниками, повідомляє голова Дніпропетровської області Сергій Лисак увечері 3 жовтня.
«Постраждали 4 чоловіки. У них мінно-вибухові травми та осколкові поранення. Їм надали необхідну допомогу», – повідомив він у своєму телеграм-каналі.
У громаді також зайнялися приватний будинок і суха трава, пошкоджені господарська споруда, гараж і два мотоцикли.
Читайте також: У ДСНС повідомили, що рятувальники потрапили під повторний удар РФ на Полтавщині
Також армія РФ атакувала Нікопольський район важкою артилерією та FPV-дронами, додав Лисак:
«Дісталося райцентру, Марганецькій, Покровській та Червоногригорівській громадам. Там минулося без потерпілих. Понівечені 2 оселі місцевих, 4 господарські споруди та сонячні панелі. Зачепило також лінію електропередач. Подекуди обстеження територій триває».
За уточненими даними ОВА, внаслідок нічної атаки на Дніпро були пошкоджені ще три автомобілі.
Куп’янськ на межі – та інші фронтові негаразди ЗСУ
Українські сили у вересні 2022 року захопили погано підготовлені російські оборонні позиції, стрімко просунулись на північ, схід і південь по Харківській області, вийшли до річки Оскіл і звільнили Куп’янськ, великий залізничний вузол. Це була вершина успіху для України, яка стала не тільки свідченням української відваги, але й симптомом російського безладу.
Минуло три роки, і Куп’янськ знову опинився на межі захоплення Росією. Цього разу це відображає українські труднощі не менше, ніж російську рішучість – і готовність Кремля зазнавати приголомшливих втрат.
Четвертий сезон боїв у межах повномасштабної війни Росії проти України добігає кінця, і ситуація вздовж 1100-кілометрової лінії фронту загалом нагадує ситуацію на його початку.
Росія втратила понад 1 мільйон солдатів станом на сьогодні, з них щонайменше чверть убитими, за даними, озвученими головою Секретної розвідувальної служби Великої Британії (MI-6) Річардом Муром. Втрати України менші, але, з огляду на чисельність населення, можливо, більш обтяжливі: орієнтовно 400 тисяч загалом, з яких щонайменше 100 тисяч убитими (це висновки Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), зроблені на основі публікацій у західних медіа).
«Це війна на виснаження, – каже Тібо Фуйє, військовий експерт і заступник директора Інституту стратегічних та оборонних досліджень, французького аналітичного центру. – Вирішальним фактором є виключно здатність витримувати тиск, терпляче підточуючи потенціал противника; усе це матиме накопичувальний ефект, а не стане вирішальним ударом».
Якщо на фронті не станеться істотного перелому, падіння Куп’янська може збігтися з настанням осінніх дощів і холодної погоди; для українських сил – деморалізуючий фінальний акорд на 44-му місяці вторгнення.
Далі читайте тут