Дослідження: третина українців вважають сильну армію найкращою гарантією безпеки
Дослідницька компанія Gradus оприлюднила дослідження настроїв українців напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення.
Дослідження провели через мобільний застосунок Gradus серед 1000 респондентів від 18 до 60 років.
За висновками опитування, найбільш очікуваними новинами для українців залишаються припинення війни та поліпшення матеріального добробуту.
«Найбільш ефективною гарантією безпеки після завершення війни українці вважають потужну власну армію — 33%. Угоди про безпеку з іншими країнами, нові оборонні союзи та вступ до НАТО значно поступаються довірі досвіду і мужності ЗСУ», – йдеться в звіті.
За даними Gradus, іншими гарантіями безпеки серед варіантів відповіді були:
- двосторонні міжнародні безпекові угоди – найкращою гарантією назвали 16% респондентів
- нова система безпеки в Європі за участі України – 15%
- вступ України до НАТО – 11%
- нейтральний статус під міжнародним протекторатом – 10%
Серед головних пріоритетів післявоєнного відновлення учасники опитування називають відновлення критичної інфраструктури, відбудову зруйнованого Росією житла, реформу судової системи та боротьбу з корупцією.
Журналісти встановили імена понад 186 тисяч російських військових, загиблих на війні проти України
Російська служба Бі-бі-сі, видання «Медіазона» та команда волонтерів встановили імена 186 102 російських військових, які загинули з початку повномасштабної війни з Україною, передає російська служба Радіо Свобода.
За останній місяць кількість підтверджених імен зросла майже на 20 тисяч – це рекордний приріст за весь час підрахунків, повідомляють розслідувачі. Водночас, як наголошують автори дослідження, зростання загиблих не пов’язане з поточною ситуацією на фронті.
В основі методології підрахунку – аналіз відкритих повідомлень: некрологів, записів у соцмережах, оголошень про розшук зниклих безвісти. Реальна кількість втрат може бути набагато більшою.
За місяць дослідникам вдалося зіставити дані, зібрані кілька років, з відкритими державними базами, передусім зі списками реєстру спадкових справ, який фактично підтверджує смерть людини.
«Є конструктив»: Зеленський обговорив із делегацією України переговори в Женеві
Президент Володимир Зеленський 20 лютого провів зустріч із українською делегацією на зустрічі в Женеві – про це він повідомив у коментарі журналістам.
За його словами, зустріч тривала півтори години й стосувалася підсумків тристоронніх переговорів у Швейцарії.
«Перше, на що б звернув увагу – саме на військовій підгрупі вважаю, що є конструктив. Всі три сторони визнали, що, якщо буде закінчення війни, припинення вогню, то моніторингом припинення вогню будуть займатися передусім американці. Вони будуть головуючими в цьому напрямку. Я думаю, що все-таки це дуже важливий результат, який команда сьогодні принесла», – заявив Зеленський.
Крім того, голова держави повідомив про домовленості на гуманітарному треку політичної підгрупи, зокрема, обговорення обміну полоненими:
«Поки що зарано говорити про позитив, але також знайшли конструктив, що найближчі дні визначаться з обміном, в якій кількості і коли він може бути – обмін військовополонених України на військовополонених Росії».
Росія вдарила по Запорізькому району, троє поранених
Російська армія вдарила по Комишувасі в Запорізькому районі, повідомив голова області Іван Федоров 20 лютого.
Він уточнив, що удари керованими авіабомбами зруйнували та пошкодили житлові будинки. Виникла пожежа в багатоквартирному будинку.
Спершу було відомо про поранених 22-річну жінку та 27-річного чоловіка.
Згодом Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила про трьох постраждалих:
«Надзвичайники дістали 22-річну жінку зі зруйнованої квартири й транспортували до карети «швидкої». Постраждалу госпіталізували. 77-річну жінку також доправили до медзакладу для обстеження. 27-річного чоловіка лікарі оглянули та надали йому необхідну допомогу на місці».
Двоє поліцейських загинули через удар РФ по евакуаційному автомобілю на Харківщині
Російський безпілотник атакував евакуаційний підрозділ поліції «Білі Янголи» в Куп’янському районі, повідомила Національна поліція 20 лютого.
За повідомленням, загинули поліцейські 23-річна Юлія Келеберда та 39-річний Євген Калган. Ще один поліцейський зазнав тілесних ушкоджень.
Поліція уточнює, що спецпризначенці підрозділу «Білі Янголи» прямували для проведення евакуації цивільних. Їхній автомобіль зазнав удару дроном «Ланцет» поблизу села Середній Бурлук.
Читайте також: Харківщина: через російський удар загинула людина, уражена складська будівля
Нацполіція висловила співчуття рідним і близьким загиблих:
«Це непоправна втрата для всього особового складу Національної поліції. Ми втратили не просто колег, ми втратили відданих побратимів, сміливих і щирих людей, які до останнього подиху залишалися вірними присязі та своєму обов’язку».
Поліцейські, які займаються евакуацією, регулярно зазнають ударів російської армії. Зокрема, в січні російські військові вдарили FPV-дроном по поліцейському автомобілю в Чугуївському районі.
Розслідування розстрілів на Майдані: ДБР заочно повідомило про підозру ексголові Генштабу
Державне бюро розслідувань 20 лютого повідомило про завершення розслідування щодо посадовців колишніх батальйонів харківського та львівського «Беркута», а також помічника начальника штабу одного з цих підрозділів. Крім того, про підозру заочно повідомили колишньому очільнику Генерального штабу.
Зокрема, екскомандирам «Беркута» інкримінують організацію та сприяння умисним убивствам і заподіянню тілесних ушкоджень учасникам акцій протесту. Обвинувальний акт скерували до суду.
За даними слідства, 18 лютого 2014 року вище керівництво України ухвалило рішення про силовий розгін Майдану в центрі Києва. Напередодні підрозділи «Беркута» додатково озброїли помповими рушницями та патронами, зокрема зі свинцевою картеччю і кулями, забороненими до застосування. Також використовувалися світлошумові гранати російського виробництва, які не проходили належної експертизи безпечності.
Читайте також: ДБР повідомило керівникам ФСБ і МВС Росії про підозру в злочинах проти учасників Революції Гідності
«У ніч з 18 на 19 лютого 2014 року підрозділи «Беркута» з Харківської та Львівської областей під керівництвом обвинувачених разом з іншими силовиками неодноразово намагалися зачистити Майдан. Вони безпідставно застосували надмірну силу, спецзасоби та вогнепальну зброю. Унаслідок цих дій загинули 12 осіб, понад 130 отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, зокрема вогнепальні», – йдеться в повідомленні.
ДБР зазначає, що командир Львівського «Беркута» мав громадянство Росії і згодом був позбавлений українського громадянства. Крім того, помічник начальника штабу цього підрозділу привласнив вогнепальну зброю та приховав її, намагаючись ускладнити проведення балістичних експертиз і роботу слідчих.
«Суд обрав обвинуваченим запобіжні заходи. На їхнє майно накладено арешт для забезпечення відшкодування шкоди», – додає бюро.
Також слідчі ДБР заочно повідомили про підозру колишньому начальнику Генерального штабу, якого «вважають учасником злочинної організації, створеної колишнім президентом України у 2010–2014 роках».
У Каллас прокоментували план поступок, яких вона очікує від Росії
Будь-яке мирне врегулювання в Україні потребуватиме підтримки Євросоюзу, щоб бути втіленим – про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода в Брюсселі, заявив представник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні.
Ель-Ануні не уточнював, чи отримали в столицях держав-членів план високої представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас. Цей план пропонує вимагати поступок від Росії, зокрема, в питанні чисельності її армії, компенсації Україні збитків, заборони присутності російських військ у Білорусі, Україні, Молдові, Грузії та Вірменії. Також пропонується не визнавати де-юре окупації українських земель Росією.
Крім того, від Москви можуть вимагати припинення кампанії з дезінформації, кібератаки, порушення повітряного простору та втручання у вибори на території Європи та сусідніх країнах.
«Підхід Високої представниці ґрунтується на наших інтересах у безпечній і стабільній Європі. Будь-який план припинення російської агресії проти України потребуватиме підтримки ЄС, щоб спрацювати. І перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ 23 лютого я не випереджатиму події і не коментуватиму дискусії, які тривають зараз», – сказав Радіо Свобода Ель-Ануні.
Висока представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас поширила серед представників країн-членів ЄС документ, у якому викладені поступки, на які Росія має погодитися під час переговорів з Україною. З ним ознайомилося Радіо Свобода.
У документі, представленому Каєю Каллас, ідеться про те, що мир та безпека неможливі «без участі ЄС за столом переговорів та без урахування основних інтересів ЄС». Деякі частини документа можуть бути винесені на обговорення міністрів закордонних справ ЄС під час зустрічі у Брюсселі 23 лютого.
25 січня президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Вільнюсі, заявив, що позиція Києва щодо територій не змінилася, а до компромісів мають бути готові всі сторони. Він також зазначив, що двосторонні гарантії безпеки зі США готові «на 100%», і Київ очікує на їх підписання.
Зеленський раніше в грудні заявив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Натомість у Кремлі продовжують відкидати західні гарантії безпеки для України і сигналізують про дотримання своїх максималістських цілей у війні, зазначали раніше аналітики ISW.
ДНК-експертиза та виплати родинам загиблих: як випадок Далецького змінить правила МВС і Міноборони
Після прецеденту з 46-річним військовослужбовцем Назаром Далецьким, якого більше ніж два роки вважали загиблим, а він 5 лютого 2026 року повернувся з російського полону, МВС повідомило, що надалі в експертних установах ДНК-дослідження проводитимуть щонайменше за двома методами або з аналізом ДНК-профілів двох родичів. Зазначивши, що проведення повторної експертизи не є обов’язковою умовою, згідно з чинним законодавством.
Водночас адвокати, які займаються проблемними питаннями, пов’язаними з безвісти зниклими воїнами, тими, хто у полоні чи загинув, наголошують, що на сьогодні в Україні не налагоджений чіткий механізм взаємодії між різними структурами у владі.
Які на сьогодні є проблеми з проведенням ДНК-експертизи, а також загалом у питаннях, коли військовослужбовець вважається безвісти зниклим, і виплатами матеріальної компенсації?
ОГП: російського військового ув’язнили довічно за розстріл українських полонених
Шевченківський районний суд Києва визнав військовослужбовця Росії винним у воєнному злочині та призначив йому довічне позбавлення волі, повідомив 20 лютого генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Він зазначив, що прокурори Офісу генпрокурора наполягали саме на такому вироку.
Засуджений – стрілець 1-ї роти морської піхоти 1-го батальйону 40-ї окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту армії Росії.
«У січні 2025 року під час боїв у Курській області РФ він разом із іншими військовими облаштував засідку. Двоє українських захисників здалися в полон: склали зброю, підняли руки. Попри це, обвинувачений відкрив по них прицільний вогонь. Обидва військовополонені загинули», – заявив Кравченко.
Він навів висновок суду, за яким не було військової необхідності застосовувати силу, засуджений усвідомлював злочинність наказу й міг відмовитися від виконання. Дії російського військового кваліфікували за статтею про «порушення законів та звичаїв війни, вчинене групою осіб, що спричинило загибель осіб під захистом міжнародного гуманітарного права».
Крім того, суд частково задовольнив цивільний позов і стягнув із засудженого 50 мільйонів гривень моральної шкоди на користь потерпілої.
Ім’я засудженого Кравченко не називає.
18 лютого «Суспільне.Крим» повідомило, що обвинувачення вимагає довічного ув’язнення для російського військового родом із Криму за розстріл двох українських полонених у Курській області. Він визнав провину під час засідання.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, розстріл солдатів, що здаються в полон, є воєнним злочином.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.
В ОП заперечили повідомлення про наміри готуватися до «війни ще на три роки»
В Офісі президента України заперечили повідомлення ЗМІ про те, що Володимир Зеленський нібито мав розмову з радниками, на якій йшлося про необхідність готуватися ще до трьох років війни і провал мирних переговорів.
Радник українського президента Дмитро Литвин у чаті з журналістами 20 лютого заявив, що не було ані такої розмови з радниками і негативу про переговори, ані такого завдання про «війну ще на три роки». За його словами, «це просто фейк».
Раніше про проведення закритої розмови президента України з радниками заявив журналіст видання Wall Street Journal Боян Панчевський. У подкасті журналіста Пауля Ронцгаймера Панчевський сказав, що на зустрічі минулого четверга Зеленський нібито оголосив, що переговори провалилися, і що тепер потрібно розробити план «ще на три роки війни». Джерело цієї інформації журналіст не навів. Це повідомлення поширювали, зокрема, російські ЗМІ.
Повідомлення з’явилися на тлі завершення чергового раунду тристоронніх переговорів України, США і Росії щодо припинення війни.
Президент Зеленський повідомив напередодні, що 20 лютого проведе нараду за підсумками тристоронніх переговорів з членами української делегації, які повернулися до Києва.
Раніше, в інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого, Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Планованої дати переговорів голова держави не навів, але підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.
Відразу по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія) Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів.
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
У Білому домі заявили, що на тристоронніх переговорах був «значний прогрес». «Було досягнуто значного прогресу з обох сторін, обидві сторони погодилися ознайомити своїх лідерів і продовжувати спільну роботу над мирною угодою. Тож у майбутньому буде ще один раунд переговорів», – заявила речниця Білого дому Керолайн Левітт на брифінгу 18 лютого.
Деталей розмов не розголошують.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Зустрічі відбулися за тиждень до четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ, в результаті якого загинули або були поранені майже два мільйони людей з обох боків.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом, Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Європейські розвідки скептично оцінюють шанси на досягнення угоди про припинення війни в Україні 2026 року. Про це Reuters за умов анонімності заявили керівники п’яти європейських розвідувальних служб.
За словами співрозмовників агентства, Кремль не хоче швидкого завершення війни. Четверо з них зазначили, що російська влада використовує переговори зі США для тиску з метою зняття санкцій та укладення торговельних угод. Переговори в Женеві одне з джерел Reuters назвало «театралізованою виставою».
Зеленський розповів, до яких компромісів готова Україна
Україна готова до «реальних компромісів», але не ціною власної незалежності та суверенітету, заявив президент Володимир Зеленський у інтерв’ю японському агентству Kyodo.
«Ми готові говорити про компроміси зі Сполученими Штатами. Але не отримувати знову і знову ультиматуми від росіян. Вони – агресор. Усі це визнали. Це не змінилося. Багато країн, які були посередниками або намагалися бути посередниками із самого початку цієї війни, особливо на Близькому Сході та в Азії, а також інші держави – усі визнають, що Росія є агресором», – сказав він.
Водночас, за словами президента, компромісом з боку України є вже готовність обговорювати компроміси з країною-агресором. Він додав, що готовність зупинитися на поточній лінії зіткнення – це «великий компроміс»:
«Вони захопили майже 20 % нашої території. І ми готові говорити про мир зараз на основі принципу «стоїмо там, де стоїмо». Це великий компроміс. Що Росія пропонує нам як компроміс? На що вони готові? Вони сказали: «Ми готові не окуповувати ваші інші області». Але це тероризм. Навіть самі ці слова – це тероризм. «Я готовий вас не вбивати – віддайте нам усе». Що це означає? Це не компроміс. Це ультиматум».
Зеленський додав, що Київ готовий до компромісів, які поважають український суверенітет і територіальну цілісність, але не до ультиматумів.
За оцінкою ISW на тлі переговорів у Женеві, російські чиновники дали зрозуміти, що Росія не задовольниться лише територіальними поступками, і підтвердили відданість початковим воєнним цілям РФ, які включають розвал альянсу НАТО.
Раніше по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія), які тривали 17 і 18 лютого, Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання».
Тим часом, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що «занадто рано» оцінювати результати переговорів. Попередніх коментарів від американських чиновників не було.
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
У Севастополі цілу ніч була повітряна тривога, лунали вибухи
У Севастополі в окупованому Криму протягом цілої ночі була повітряна тривога, підконтрольна Росії влада заявила про атаку безпілотників на місто.
Як написав у своєму телеграм-каналі підконтрольний РФ голова Севастополя Михайло Развожаєв, ППО нібито збила 26 дронів. Він також стверджує, що внаслідок атаки загинув чоловік.
«Загинув 30-річний чоловік, який під час атаки перебував на одній із вулиць у районі Камишового шосе. Він отримав осколкове поранення голови та грудної клітки від падіння осколків від збитого БпЛА. Бригада «швидкої допомоги» оперативно прибула на місце на виклик, проводили реанімаційні заходи, але врятувати його не вдалося», – написав Развожаєв.
Крім того, він заявив, що в місті через падіння уламків вибиті шибки у кількох багатоповерхівках, пошкоджені приватні будинки й автомобілі.
Водночас про вибухи в районі Севастополя повідомляв телеграм-канал «Кримський вітер». За повідомленнями читачів каналу, російська ППО активно працювала в районі аеродромів «Бельбек» і «Кача». Про наслідки атак щодо них поки невідомо. Українські військові ці повідомлення не коментували.
Від 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети, в більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання у військові об’єкти, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Пункт управління БПЛА та склади: Генштаб повідомив про удари ЗСУ по окупованих територіях
Українські війська уразили низку пунктів управління, складів та районів зосередження російських сил, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України 20 лютого.
«Одразу кілька цілей було уражено на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Зокрема, під удари потрапили пункт управління БпЛА в районі Златополя, склад матеріально-технічних засобів (р-н н.п. Богданівка) та ремонтна база окупантів у районі Розівки. Також наші воїни били по району зосередження живої сили противника поблизу Степногірська», – йдеться в повідомленні.
Також українські війська, за даними штабу, уразили командно-спостережний пункт та зосередження живої сили РФ у районі Любимівки та на Тендрівській косі на території тимчасово окупованої Херсонщини.
Крім того, Сили оборони уразили два склади матеріально-технічних засобів: у районі Лобанового в Криму та в районі Можняківки на тимчасово окупованій Луганщині.
«Втрати ворога та масштаби завданих збитків уточнюються. Сили оборони України продовжують методично виснажувати бойові спроможності агресора та руйнувати його воєнний потенціал», – додає командування.
Російське командування не повідомляло про ураження. Міноборони РФ заявило раніше про збиття 149 українських дронів протягом ночі, в тому числі 20 над Кримом.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
Міненерго: через удари РФ є знеструмлення у 5 областях
Внаслідок російських ударів 20 лютого є знеструмлені споживачі у Миколаївській, Сумській, Харківській, Дніпропетровській і Запорізькій областях, повідомив перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов.
У Міненерго нагадали, що сьогодні у більшості регіонів вимушено діють погодинні відключення, а в окремих областях застосовані аварійні відключення.
Крім того, за даними відомства, через складні погодні умови без електропостачання залишаються 40 населених пунктів у Херсонській, Миколаївській, Одеській і Дніпропетровській областях.
Очільник Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що внаслідок нічної атаки РФ у Запоріжжі вісім тисяч споживачів залишаються без електропостачання.
«Близько 6-ї ворог атакував критичну інфраструктуру Запоріжжя. 41 тисяча абонентів були знеструмлені. Енергетики одразу приступили до ліквідації наслідків. Роботи тривають», – додав він.
Повітряні сили повідомили, що російські військові в ніч проти 20 лютого атакували Україну однією балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 128 ударними безпілотниками, близько 80 із яких – дрони «Шахед».
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 107 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотниками інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні. За даними військових, зафіксовано влучання балістичної ракети і 21 ударного БпЛА на 14 локаціях, а також падіння уламків на одній локації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія судить одного з організаторів «русской весны» Губарєва
Кремль переслідує чергового лідера «русской весны» на Донбасі: Павла Губарєва звинуватили в дискредитації російської армії. Він – один із засновників угруповання «ДНР», у 2014-му його називали «народним губернатором», Губарєв загалом – один із найбільш упізнаваних персонажів початку російської агресії на Донбасі. Зараз він веде власний блог та критикує окупаційну владу Росії на Донбасі.
Розбірки в середовищі «зет-блогерів» – постійне явище. Переслідують їх переважно за критику управління та корупції в російській армії. Когось – на словах, когось – юридично. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) пояснюють, чому Кремль закриває рота тим же, хто за нього бореться.
Армія РФ атакувала об’єкти «Нафтогазу», виникла пожежа – голова компанії
Російські війська дронами атакували нафтогазову інфраструктуру Групи «Нафтогаз» у Полтавській області, повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
«Внаслідок атаки зафіксовано руйнування, на обʼєкті триває пожежа. До ліквідації наслідків залучені підрозділи ДСНС України. Це – черговий цілеспрямований удар по нашій нафтогазовій інфраструктурі», – написав Корецький у соцмережах, додавши, що лише з початку року РФ понад 20 разів атакувала об’єкти Групи «Нафтогаз».
Днями в компанії повідомили, що протягом повномасштабного вторгнення Росія завдала 401 удар по інфраструктурі «Групи Нафтогаз», зокрема в 2025 році зафіксовано 229 атак – більше, ніж за попередні три роки разом.
«Найважчим став жовтень 2025 року. Упродовж місяця по інфраструктурі групи було завдано 25 комбінованих атак», – зазначили у пресслужбі.
У групі додали що атаки спричинили втрати власного видобутку, через що вона мусить імпортувати додаткові обсяги газу для стабільного проходження опалювального сезону.
Компанія регулярно повідомляє про ураження своїх об’єктів російськими атаками. 12 лютого повідомив голова правління «Нафтогаз» Сергій Корецький повідомив про чергові російські обстріли Херсонської ТЕЦ.
Китайський тил Путіна. Чому Європі досі складно обмежити зв’язки Москви й Пекіна
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні політики дискутують, чи можуть дипломатичний тиск і санкції переконати Китай обмежити підтримку Москви.
Однак через чотири роки після вторгнення підтримка Росії з боку Китаю лише поглибилася. Пекін забезпечує Росії життєво важливу економічну «подушку» шляхом закупівлі енергоносіїв, постачання критичних мінералів для виробництва дронів, а також стабільний потік товарів подвійного призначення – зокрема мікроелектроніки та промислового обладнання, повідомили Радіо Свобода високопосадовці ЄС.
Поліція: спецслужби РФ вербували громадян Молдови для вбивств публічних осіб в Україні
Національна поліція України повідомляє, що спільно з молдовськими правоохоронцями зірвала російські плани і затримала агентурно-бойову групу, яка на замовлення спецслужб РФ планувала вбивства медійних і політичних українських діячів. За повідомленням, оприлюдненим вранці 20 лютого, для виконання вказівок російських спецслужб вербували громадян Молдови, яких у подальшому направляли до України.
«Уже на території нашої держави вони збирали детальну інформацію про потенційні «об’єкти»: місця проживання і роботи, маршрути пересування, місця перебування, а також опрацьовували можливі способи вчинення вбивства. Після чого чекали вказівок від куратора, який підтримував зв’язок з російськими спецслужбістами», – кажуть у Нацполіції.
За даними правоохоронців, «достеменно встановлено», що серед тих, кого планували вбити – «відомий журналіст, внесений у Росії до списку «екстремістів» й оголошений у розшук, один із керівників державного стратегічного підприємства, чинні військовослужбовці Головного управління розвідки Міноборони України, у томі числі бійці Іноземного легіону ГУР, ССО, а також громадський активіст, вихідець із РФ, що зайняв проукраїнську позицію». Імен цих людей у поліції не наводять.
Генпрокурор України Руслан Кравченко, зі свого боку, повідомив, що серед цілей замовних вбивств РФ представник з питань стратегічної комунікації ГУР МОУ, заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов.
У поліції кажуть, що ціллю російських спецслужб було через резонансні вбивства посіяти страх, деморалізувати суспільство, створити відчуття незахищеності й дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні.
За повідомленням, організатором і координатором агентурно-бойової групи виявися 34-річний громадянин Молдови, який раніше відбував покарання у РФ, де був завербований спецслужбами.
«Після повернення до Молдови підтримував проросійське угруповання, діяльність якого була спрямована на дестабілізацію країни й організацію масових протестів у 2022-2023 роках. Фігурант сформував ієрархічну структуру і залучив помічників-співвітчизників віком до 25 років. Вони вербували молодих хлопців, здебільшого тих, хто навчався у військових навчальних закладах, для виконання завдань ворожих спецслужб за кордоном. Крім того, займалися їх транспортуванням до Україну, поселенням, фінансуванням та легендуванням», – заявили у поліції.
За виконання замовних убивств представники спецслужб Росії обіцяли винагороду у розмірі сотень тисяч доларів, зокрема, за ліквідацію кадрового офіцера ГУР Міноборони обіцяли заплатити 100 000 доларів, кажуть правоохоронці.
Операцію під назвою «Енігма 2.0» проводили на території двох держав: України і Молдови.
«19 лютого співробітники Департаменту стратегічних розслідувань і Головного слідчого управління Нацполіції спільно зі співробітниками Національного інспекторату розслідувань Генерального інспекторату поліції Молдови, за процесуального керівництва Прокуратури з боротьби з організованою злочинністю й особливих справ Молдови і за участю спецпідрозділу «Фулджер», провели спільні заходи на території Молдови. Затримали 34-річного куратора агентурно-бойової групи, а також осіб, причетних до агентурної мережі», – йдеться в повідомленні. Одночасно в Україні пройшли обшуки в Києві й Одесі, в ході яких затримали учасників агентурної групи і вилучили засоби зв’язку, зброю, техніку й інші речові докази.
Генпрокурор Кравченко повідомив, що в Україні одночасно провели понад 20 обшуків і затримали сімох осіб. У Молдові, за його даними, затримали ще трьох осіб, зокрема, організатора мережі і двох його спільників.
«Учасникам злочинної групи повідомлено про підозру. Готується клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», – зазначив генпрокурор.
Усі заходи в межах цієї спецоперації проводилися під егідою Європолу й Інтерполу, додали в поліції.
Напередодні поліція Молдови без подробиць повідомляла про слідчі дії у складі спільної слідчої групи, сформованої співробітниками молдовської поліції і правоохоронних органів України, у справі про підготовку вбивств публічних діячів України, замовлених спецслужбами РФ.
Російська сторона ситуацію поки що не коментувала.
Українські правоохоронці регулярно повідомляють про затримання осіб, яких вони називають російськими агентами. Їх підозрюють, зокрема, в держзраді та диверсіях на замовлення російських спецслужб.
Влада Молдови неодноразово заявляла про російське втручання з метою використати Молдову проти України. Зокрема, президентка Молдови Мая Санду наголошувала, що Україна залишається «щитом» Молдови, і влада в Кишиневі «має моральний обов’язок не допустити використання Молдови проти України і не допустити втягування нашої країни у війну».
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксовано влучання ракети «Іскандер-М» і 21 дрона
Російські військові в ніч проти 20 лютого атакували Україну однією балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 128 ударними безпілотниками, близько 80 із яких – дрони «Шахед», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 107 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і безпілотниками інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання балістичної ракети і 21 ударного БпЛА на 14 локаціях, а також падіння уламків на одній локації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.