Світовий банк: оцінку потреб України на відновлення підвищили до 588 млрд доларів
Загальна вартість реконструкції та відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить 588 млрд доларів протягом наступного десятиліття – це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік, таку оновлену «Оцінку завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5)» оприлюднили уряд України, Група Світового банку, Єврокомісія та ООН.
«Нам все ще вдається швидко відновлюватися та розвиватися далі. Підтримка (Світового банку, ЄС та ООН – ред.) допомагає нам терміново відремонтувати нашу критично важливу інфраструктуру, щоб країна продовжувала функціонувати, а також продовжувати систематичні заходи з відновлення, зосереджені на енергетичних проектах та житлі для наших людей», – заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Зазначається, що оцінка RDNA5, яка охоплює завдану шкоду за майже чотири роки з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2025 року, демонструє, що пряма шкода в Україні наразі сягнула 195 млрд доларів порівняно зі 176 млрд доларів у оцінці RDNA4 та 152 млрд доларів у оцінці RDNA3.
В останньому оновленні представлено огляд майже чотирьох років впливу, що охоплюють 46 місяців з лютого 2022 року по грудень 2025 року. У ньому зазначається, що прямі збитки в Україні вже сягнули понад 195 мільярдів доларів США, порівняно зі 176 мільярдами доларів США у RDNA4 від лютого 2025 року, причому найбільше постраждали житловий, транспортний та енергетичний сектори. Зазначається, що збитки, втрати та потреби залишаються зосередженими в прифронтових областях та великих мегаполісах.
В енергетичному секторі, який зазнав посилення нападів, з моменту RDNA4 спостерігається приблизно 21% збільшення кількості пошкоджених або знищених активів, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії, а також централізоване теплопостачання.
У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24% з моменту RDNA4 і є результатом посилення нападів на залізниці та порти протягом 2025 року. Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад три мільйони домогосподарств.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Дуже негарно» – Зеленський оцінив висловлювання Залужного про події 2022 і 2023 років
Президент України Володимир Зеленський оцінив висловлювання посла України у Великій Британії, колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про події, пов’язані з обшуками у 2022 році та контрнаступальною операцією Сил оборони у 2023 році. Про це глава держави сказав в інтерв’ю агентству France-Presse.
«Я вважаю просто, що сьогодні обговорювати деталі, про які говорив Валерій Федорович, також дуже негарно. Бо ніхто з цього не виграє. Все ж таки йдеться про нашу армію… Вона сьогодні воює. І він не буде, скажімо так, гарно виглядати, якщо буде розмовляти про це і продовжувати», – вказав Зеленський, додавши, що «зараз треба фокусуватися на інших речах».
Колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний розповів в інтерв’ю агентству Associated Press, оприлюдненому 18 лютого, що мав розбіжності в поглядах із президентом Володимиром Зеленським щодо оборони після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.
За словами генерала, розроблений разом із партнерами в НАТО план контрнаступу влітку 2023 року провалився, оскільки «Зеленський та інші офіційні особи не виділили необхідних ресурсів». Залужний стверджує, що початковий план полягав у тому, щоб зосередити достатньо сил в «одному кулаці» для деокупації окремих територій Запорізької області, а потім висунутися в бік Азовського моря. Воєначальник вважає, що це перерізало б коридор, який армія РФ використовувала для постачань із Криму.
Замість реалізації цього плану, розповів Залужний, Сили оборони України були розподілені по великій території, що послабило ударну міць.
Також колишній головнокомандувач ЗСУ сказав, що у вересні 2022 року він мав «напружену» зустріч у штабі Зеленського, після якої вирушив до свого офісу в Києві. За кілька годин «кількадесят» агентів СБУ з’явилися в його офісі для обшуку приміщення. Залужний розповів, що правоохоронці не сказали, що саме шукають, але він завадив їм обшукати документи та комп’ютери. Він назвав рейд явною погрозою і в присутності співробітників спецслужби зателефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку та голові СБУ Василю Малюку. Після цих дзвінків агенти були відкликані.
У Львові взяли під варту підозрювану у вчиненні теракту і попрощалися з загиблою поліцейською
Галицький районний суд Львова 23 лютого ухвалив взяти під варту без права внесення застави жінку, підозрювану у вчиненні теракту у Львові, передає кореспондентка Радіо Свобода.
33-річна жителька Костополя Рівненської області перед засіданням заявила: не знала, що закладає саме вибухівку, і не розуміла, що через неї постраждають люди. Кілька останніх місяців жила у Львові, змінювала місця проживання. Вибухові пристрої, за її словами, виготовляла по відеозв’язку зі спільником. Деталі за його порадами закуповувала сама, ще один спільник був у Львові.
«Суд задовольнив клопотання прокуратури. Свідчення підозрюваної були короткі і стосувалися того, що саморобні пристрої вони виготовляла під керівництво чоловіка, який назвався Марк. Ми перевіряємо всі версії, в тому числі причетність до злочину РФ та інших спільників на території України. Їй за один вибуховий пристрій, як ми з'ясували, пропонували по одній тисячі доларів. Вона з ними (спільниками – ред.) спілкувалася російською мовою», – розповів прокурор Львівської області Назар Марків.
Ще триває досудове розслідування щодо спільниці з Харкова, яка телефонувала на лінію 102, щоб повідомити про пограбування магазину.
Унаслідок вибухів, які сталися у Львові у нія проти 22 лютого, загинула 23-річна поліцейська, 25 людей були поранені.
23 лютого у Львові попрощалися з поліцейською Вікторією Шпилькою, яка загинула під час вибухів. Поховають її в селі Верба Волинської області.
23-річна Вікторія родом із Волині. Вона розпочала службу в патрульній поліції на Херсонщині, а з 2023 року служила на Львівщині. Торік вона одружилася, її чоловік також патрульний. Батько Вікторії з 2014 року служить у ЗСУ.
Єврокомісія не готує «плану Б» щодо фінансування України – Домбровскіс
Європейська комісія наразі не готує альтернативного сценарію фінансування України, попри блокування Угорщиною кредиту на 90 мільярдів євро. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода 23 лютого заявив єврокомісар із питань економіки Валдіс Домбровскіс.
«На цьому етапі я б не починав шукати нові альтернативи, тому що щодо цього пакету на 90 мільярдів євро вже виконано багато роботи й проведено значну підготовчу роботу», – сказав Домбровскіс і додав, що наразі Брюссель зосереджений на розблокуванні рішення цього рішення, а не на пошуку альтернативних механізмів.
Єврокомісар нагадав, що у грудні всі держави-члени ЄС, включно з Угорщиною, погодили такий кредит для України. І що Будапешт, як і ще кілька країн, не бере участь у фінансуванні кредиту.
За його словами, поки вирішується питання з Угорщиною у Раді Євросоюзу, Єврокомісія продовжує працювати над фіналізацією інших необхідних документів, зокрема кредитної угоди, меморандуму про взаєморозуміння та стратегії фінансування на рік.
«Ми продовжуємо готувати всі ці документи, щоб змогти розпочати виплати так, як ми планували, – на початку квітня… Очевидно, нам доведеться знайти рішення. Треба сказати, що це не перший випадок, коли ми стикаємося з труднощами з Угорщиною. Наразі ми перебуваємо в тісній взаємодії з державами-членами, і я маю сказати, що сподіваюся знайти шлях уперед», – наголосив Домбровскіс.
Чергову спробу затвердити кредит на 90 мільярдів євро в Раді ЄС зроблять 24 лютого під час засідання міністрів загальних справ Євросоюзу у Брюсселі.
Угорщина та Словаччина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці грудня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. 23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».
23 лютого у Єврокомісії підтвердили, що «Росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», зауважуючи водночас на зобов'язаннях України відремонтувати його. Терміни, додали, залежать від української сторони.
Також у Єврокомісії наголосили, що очікують від усіх лідерів ЄС дотримання їхнього зобов’язання, взятого на себе торік на саміті 18 грудня, виділити Україні багатомільярдну позику. Спроби як Євросоюзу загалом, так і окремих держав-членів переконати керівництво Угорщини та Словаччини відмовитися від їхніх вето щодо кредиту для України й чергового антиросійського пакету санкцій продовжаться на різних рівнях. Попередній намір об’єднання полягав у тому, щоб затвердити ці рішення до четвертої річниці повномасштабного вторгнення.
На фронті відбулося 40 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 23 лютого на фронті відбулося 40 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник з території РФ завдав артилерійських обстрілів по районах населених пунктів, зокрема Леонівка, Архипівка Чернігівської області; Безсалівка, Будки, Волфине, Рогізне, Суходіл, Рижівка, Нововасилівка, Голишівське, Нескучне, Нова Гута, Товстодубове Сумської області», – вказано у зведенні станом на 16:00.
Понад половина боїв зафіксована на двох напрямках на Донеччині – Костянтинівському та Покровському.
«На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 10 наступальних дій поблизу Щербинівки, Іванопілля, Софіївки, Берестка та у бік Костянтинівки, Новопавлівки. Чотири атаки досі тривають.
На Покровському напрямку з початку доби російські окупанти здійснили 13 спроб потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Удачне та у бік населеного пункту Шевченко», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Куп’янському, Лиманському, Олександрівському та Гуляйпільському напрямках.
Як писав нещодавно проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.
Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 16 лютого повідомляв, що українські військові «проводять результативні контратакувальні, штурмові дії» на Олександрівському напрямку та в районі Гуляйполя.
Армії РФ залишилося 13 км до Слов'янська: як їй вдається просуватися?
Армія РФ продовжує просуватися на схід від Слов'янська – про це повідомляє проєкт DeepState.
20 лютого, за повідомленням аналітиків, агресор просунувся біля Різниківки та Голубівки, 21-го – біля Платонівки, Бондарного, Привілля та у Свято-Покровському, а 23-го – у Никифорівці, Липівці та біля Платонівки.
Ці просування відбуваються широким фронтом на схід від Слов'янська – його довжина сягає 25 кілометрів. Від «червоної зони» біля Никифорівки до міської межі міста залишається близько 13 кілометрів.
Криза на Слов'янському фронті триває з часу захоплення російською армією Сіверська наприкінці 2025 року, а також просування агресора в Серебрянському лісі.
Російські війська йдуть на місто також і з Лиманського напрямку з північного сходу – там їй вдалося вже перетнути річку Сіверський Донець.
Вранці 23 лютого український Генштаб повідомив про шість атак армії РФ на Слов'янському напрямку.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Стали відомі подробиці «різких» переговорів Сибіги з угорським і словацьким колегами
Під час закритої дискусії на Раді ЄС із закордонних справ 23 лютого, де обговорювалося вето Угорщини та Словаччини на 20-й пакет санкцій, Угорщина була більш різкою, Словаччина – більш стриманою. Про це Радіо Свобода стало відомо від кількох дипломатів, що поспілкувалися з кореспонденткою в Брюсселі на умовах анонімності.
«Сибіга (міністр закордонних справ України – ред.) заявив, що ремонтні роботи тривають і запропоновано альтернативний маршрут; Сійярто (міністр закордонних справ Угорщини – ред.) одразу відкинув це та звинуватив Україну в брехні. Угорщина повторила, що без відновлення транзиту вона заблокує 20-й пакет та кредит (90-мільярдну позику для України – ред.). Словаччина була більш стриманою», – розповів співрозмовник Радіо Свобода.
Єврокомісія, за словами співбесідників, запевнила всіх присутніх за столом, що вона залишається на зв’язку з українською стороною щодо стану трубопроводу «Дружба», і що «існує чітке зобов’язання швидко завершити ремонтні роботи».
Ще один дипломат розповів Радіо Свобода про «значне розчарування» серед інших 25 держав-членів тим фактом, що Угорщина та Словаччина блокують критично необхідні для України рішення, про які домовилися раніше. Окрім нового пакету санкцій, також ідеться про остаточне схвалення 90-мільярдної позики на основі бюджету ЄС.
«Дехто відкрито поставив під сумнів мотиви Угорщини, припустивши, що це стосується виборів, а не нафти», – заявив дипломат, побажавши залишитися анонімним.
Угорщина та Словаччина блокують схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. Дві країни обіцяють зберігати вето, доки не відновиться транспортування російської сировини нафтопроводом «Дружба».
Українські посадовці заявляють, що він пошкоджений у результаті російських обстрілів наприкінці грудня. Угорські та словацькі посадовці відкидають це твердження. 23 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив про відсутність фізичних перепон постачанням, натомість наголосивши на політичних. За словами очільника угорської дипломатії, в такий спосіб Київ змушує Будапешт розблокувати переговорний процес з Україною про її членство в ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС 23 лютого наполіг, що нафтопровід пошкоджений, тому повторив свою пораду двом європейським столицям «адресувати ультиматуми Кремлю».
23 лютого у Єврокомісії підтвердили, що «Росія зруйнувала нафтопровід «Дружба», зауважуючи водночас на зобов'язаннях України відремонтувати його. Терміни, додали, залежать від української сторони.
Також у Єврокомісії наголосили, що очікують від усіх лідерів ЄС дотримання їхнього зобов’язання, взятого на себе торік на саміті 18 грудня, виділити Україні багатомільярдну позику. Спроби як Євросоюзу загалом, так і окремих держав-членів переконати керівництво Угорщини та Словаччини відмовитися від їхніх вето щодо кредиту для України й чергового антиросійського пакету санкцій продовжаться на різних рівнях. Попередній намір об’єднання полягав у тому, щоб затвердити ці рішення до четвертої річниці повномасштабного вторгнення.
Євросоюз продовжив на рік санкції проти РФ
Європейський Союз продовжив до 24 лютого 2027 року, дію санкцій, запроваджених проти Росії через повномасштабну війну проти Україні. Текст рішення 23 лютого оприлюднений в офіційному журналі ЄС.
«Доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати основоположні норми міжнародного права, включаючи, зокрема, заборону на застосування сили, закріплену у статті 2(4) Статуту Організації Об’єднаних Націй, або міжнародного гуманітарного права, доцільно залишати чинними всі заходи, запроваджені Союзом», – указано в заяві.
Рішення набере чинності 24 лютого 2026 року.
У Євросоюзі нагадали про резолюцію Генеральної асамблеї ООН, яка вимагає від РФ «негайно, повністю та беззастережно» вивести війська з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів та припинити всі воєнні дії, включно з «нападами на цивільне населення та цивільні об’єкти». Текст документа був схвалений 24 лютого 2025 року.
Буданов анонсував новий обмін полоненими між Україною та РФ – «більше, ніж минулого разу»
Голова Офісу президента України Кирило Буданов сподівається, що новий обмін полоненими між Україною та РФ відбудеться вже цього тижня. Про це він сказав в інтерв’ю телеканалу «Суспільне» 23 лютого.
«Ми працюємо над цим. Значна цифра. Більше, ніж минулого разу, скажімо так», – сказав він, не оприлюднивши додаткових деталей.
За словами Буданова, новий раунд переговорів може пройти, ймовірно, 26–27 лютого. Головною темою залишається питання територій, РФ продовжує наполягати на контролі над Донбасом.
5 лютого Україна в рамках 71-го обміну полоненими з Росією повернула з неволі 157 військових і цивільних громадян. Це – перший у 2026 році обмін полоненими. За даними координаційного штабу, з російської неволі визволено 150 військових і сімох цивільних українців.
«Змусили мене переглянути позицію». Орбан повідомив ЄС, що відступається від зобов’язання щодо 90 мільярдів для України
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтвердив намір блокувати 90 мільярдів євро для України. Відповідний лист, датований 23 лютого, очільник угорського уряду надіслав президентові Європейської ради Антоніу Кошті.
У листі Орбан нагадує про рішення саміту ЄС 18 грудня, коли лідери, не домовившись про так звану репараційну позику, врешті погодилися надати Україні 90 мільярдів євро із бюджетного резерву Євросоюзу. Угорщина, а також Словаччина і Чехія не заперечували, бо отримали виняток – вони не платитимуть. Тепер Орбана не влаштовує й це.
«Нещодавні події змусили мене переглянути свою позицію. Від середини лютого Україна відмовляється відновлювати транспортування сирої нафти трубопроводом «Дружба» до Угорщини з політичних міркувань та через порушення своїх міжнародних зобов’язань. Це неспровокований акт ворожості, який підриває енергетичну безпеку Угорщини», – пише Орбан Кошті.
Прем’єр Угорщини повторює свої погрози залишати багатомільярдний кредит Україні в заблокованому стані, доки транзит нафти «Дружбою» до його країни не відновиться.
«Доки це залишається так, Угорщина не підтримуватиме внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову політику, необхідних для використання бюджетного резерву ЄС для кредитної лінії», – завершує своє послання Орбан.
Внесення відповідних змін до згаданого Орбаном документа формально вимагає одностайності всіх країн ЄС – в іншому разі рішення про позику неможливо реалізувати. Його планували урочисто затвердити 24 лютого на спеціальній сесії Європарламенту, скликаній до річниці вторгнення.
Україна розраховує на перший транш із 90-мільярдного кредиту навесні 2026 року, інакше ситуація з фінансуванням видатків, попереджали в українському уряді й підтверджували в Єврокомісії, стане критичною.
Чотири роки вторгнення в Україну: чи навчилася армія Росії воювати краще?
До України Росія здійснила повномасштабне вторгнення в іншу суверенну державу – Грузію. Москва здобула перемогу після 16-денної війни у 2008 році, але вона була незграбною і засвідчила, що збройні сили Росії потребують докорінної модернізації.
Чотири роки тому напівреформована російська армія знову пройшла випробування на міцність, коли сотні тисяч військових вдерлися в Україну. Судячи з приголомшливих втрат – понад 1,2 мільйона вбитими і пораненими, і ця цифра зростає – усе виявилося ще більш незграбним. І Москва досі не здобула перемогу.
Путін втягує Білорусь у війну, «відчуваю ризик» – Зеленський
Олександр Лукашенко робить «велику помилку», посилюючи військову співпрацю з Москвою, а лідер РФ Володимир Путін «втягує білорусів» у війну, яку Росія веде проти України. Про це в оприлюдненому 23 лютого інтерв’ю білоруському незалежному сайту «Зеркало» заявив президент України Володимир Зеленський.
«Втягує, але це не означає, що білоруські солдати, військові, прикордонники сьогодні прийдуть на нашу територію. Як я вже казав, зараз інша війна – можна втягувати технологічно. Він залучає розміщенням своїх допоміжних технічних сил на вашій території. (І тому) вже не може Лукашенко сказати: «Я не контролював (ракети), це раніше тут стояло, і тому воно полетіло». Але таких дронів, як зараз, не було до початку війни, таких ретрансляторів не існувало, якими вони користуються, жодного «Орешника» фізично на території Білорусі не було. І він не може просто так з’явитися... Знаєте, відчуваю ризик. Відчуваю», – розповів глава української держави.
Раніше в лютому білоруський авторитарний лідер Олександр Лукашенко у відповідь на заяви російської розвідки сказав, що «немає сили, здатної відірвати Білорусь від Росії».
Минулого тижня Служба зовнішньої розвідки Росії опублікувала попередження про нібито плани Заходу щодо Білорусі – мовляв, західні країни шукають у Білорусі нових «ліберальних пасіонаріїв» «для реалізації сценарію «кольорової революції».
«Броньованим бусом, який возив алмази, зараз вивозимо людей». Евакуація на Запоріжжі
Від початку повномасштабної війни Росії проти України місто прийняло понад 300 тисяч людей, які евакуювалися із окупованих і прифронтових територій, повідомляє міська рада Запоріжжя. Із перших днів вторгнення, місто фактично стало хабом для тих, хто тікав від російських військ, виїжджав із прифронтових територій і вибирайся із окупації.
Як це відбувалося тоді? І як зараз евакуйовують людей із прифронту?
На Олександрівському напрямку відновлений контроль над 400 кв. км території – Сирський
На Олександрівському напрямку від кінця січня цього року угруповання ДШВ і суміжні підрозділи відновили контроль над 400 квадратними кілометрами території і вісьмома населеними пунктами, повідомив 23 лютого головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.
Як написав Сирський у телеграмі, під час робочої поїздки у Південну операційну зону він відвідав частини, які наступають, і частини, які тримають оборону «на одній із ключових ділянок фронту».
«Ситуація на цій ділянці складна. Противник продовжує чинити тиск, активно застосовує для інфільтрації малі штурмові групи, використовує артилерію, безпілотні засоби, подекуди – бронетехніку. Але наші воїни не лише тримають оборону а й успішно діють в наступальній операції», – заявив головнокомандувач.
Напередодні угруповання Десантно-штурмових військ ЗСУ повідомило, що українські десантники проводять операцію на Олександрівському напрямку, щоб витіснити війська РФ за межі Дніпропетровщини.
«Основними завданнями, які стоять перед підрозділами угруповання, є зрив планів противника щодо подальшого просування у Дніпропетровській та Запорізькій областях, розгрому угруповання військ противника і витіснення його за межі адміністративного кордону Дніпропетровської області», – йшлося у повідомленні.
У ДШВ ситуацію характеризували як дуже динамічну і зазначили, що незважаючи на активні штурмові дії противника, українські підрозділи відбивають усі атаки й успішно проводять наступальні дії.
Там додали, що з початком операції українські підрозділи відновили контроль над територією понад 300 кв. км.
Як писав раніше проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, цієї весни-влітку армія РФ може готувати новий великий наступ – метою, швидше за все, стануть Слов’янсько-Краматорська агломерація та/або Оріхів-Запоріжжя. Про це, зокрема, говорив оглядач групи «Інформаційний опір» Костянтин Машовець. Також він говорив в одному з ефірів, що це може стати «лебединою піснею» Росії на фронті – у неї залишається занадто мало ресурсів для наступу, а економічні проблеми всередині РФ загострюються.
Наприкінці зими Сили оборони змогли скоригувати цей план Росії – на стику Донецької, Дніпропетровської й Запорізької областей вони розпочали контрнаступальні дії, відкинувши агресора від Покровського і ширше – від Оріхіва – зі сходу. Судячи з повідомлень Z-пабліків, наступ ЗСУ там триває.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 16 лютого повідомляв, що українські військові «проводять результативні контратакувальні, штурмові дії» на Олександрівському напрямку і в районі Гуляйполя.
Генштаб: у Криму уражений район зосередження ракетного підрозділу
Сили оборони України уразили військові об’єкти і логістику російських військ на окупованих територіях України, зокрема район зосередження ракетного підрозділу в окупованому Криму, повідомив 23 лютого Генштаб ЗСУ.
«23 лютого на тимчасово окупованій території АР Крим, уражено район зосередження ракетного дивізіону 15-ї окремої берегової ракетної бригади Чорноморського флоту РФ (має на озброєнні БРК «Бастіон»). Зафіксовані ураження цілей. Втрати ворога уточнюються», – йдеться в повідомленні.
«Бастіон» – це береговий ракетний комплекс. Призначений для ураження надводних кораблів різних класів і типів зі складу десантних з’єднань, конвоїв, корабельних і авіаносних ударних груп, а також одиночних кораблів і наземних радіоконтрастних цілей в умовах інтенсивної вогневої і радіоелектронної протидії. Після початку війни проти України Росія почала застосовувати цей протикорабельний комплекс для ударів по наземних цілях.
За даними командування, також у районі населеного пункту Нижня Кринка на окупованій території Донеччини уражений склад боєприпасів російських загарбників зі складу угруповання військ «Юг».
«Крім того, у районі населеного пункту Велика Новосілка тієї ж області, уражено склад матеріально-технічних засобів окупантів. А у районі населеного пункту Покровка (ТОТ Миколаївської області) уражено пункт управління БпЛА десантно-штурмового полку ворога. Втрати противника та остаточні масштаби завданих збитків уточнюються», – заявили в Генштабі.
Російські військові це повідомлення поки не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що Сили оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по військових об’єктах противника на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ задля зниження наступальних спроможностей російського агресора.
ЗСУ: іноземці з 75 країн служать у Сухопутних військах
Добровольці з 75 країн приєдналися до підрозділів Сухопутних військ Збройних сил України. Про це в інтерв’ю Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів заступник начальника відділу координації з питань проходження військової служби іноземцями в ЗСУ Костянтин Мілевський. Щомісяця тільки з підрозділами Сухопутних військ підписують контракти близько 600 громадян інших країн.
«Зараз трошки холодніше. Люди з теплих країн не дуже їдуть. Можемо відняти до 50 чоловік з цих 600. Стане тепліше, буде трошки більше. Але ми говоримо про середньостатистичну цифру», – каже офіцер.
Загалом кількість іноземних добровольців, які в той чи інший час служили або ж продовжують служити у підрозділах Сухопутних військ ЗСУ становить понад 10 тисяч.
«Ми не намагаємося залучити до лав ЗСУ людей більше, ніж приділимо їм уваги. Що таке увага? Це підготовка, бойове злагодження, оснащення їх озброєнням, обмундируванням. Можна, звичайно, збільшити кількість до умовної тисячі, півтори і десяти, але якщо немає кому займатися цими людьми, то результату не буде», – розповів Мілевський.
Іноземці також воюють у підрозділах Головного управління розвідки та Нацгвардії. Формально у Силах оборони України вони мають ті ж права та обов’язки, що і громадяни України. Але головна відмінність: вони можуть розірвати контракт за власним бажанням через пів року служби.
У лютому 2022 року, після початку повномасштабного російського вторгнення, президент України Володимир Зеленський заявив про формування окремого підрозділу територіальної оборони – Інтернаціонального легіону для іноземців, які хочуть «приєднатися до захисту безпеки у Європі та світі».
Зеленський: Путін не хоче зупиняти війну, але «не хоче» не означає «не зробить»
Президент Володимир Зеленський заявляє, що російський лідер Володимир Путін не має наміру зупиняти війну проти України, і наголосив, що Захід має зосередитися на стримуванні Росії, а не на намаганнях догодити Путіну. Зеленський сказав про це в інтерв’ю британській медіакорпорації Бі-Бі-Сі.
На запитання щодо того, чи Путін не зупинить цю війну, якщо тільки не опиниться під колосальним тиском, а цього, ймовірно, не відбувається, Зеленський сказав: «І так, і ні. Побачимо. І так, і ні. Він цього не хоче, але «не хоче» не означає «не зробить». Дай Боже. Дай Боже, ми досягнемо успіху».
Президент також заявив, що Україна не погодиться на територіальні поступки в обмін на припинення вогню. «Я просто дивлюся на це інакше. Я сприймаю це не просто як землю. Для мене це означає вийти, тобто послабити наші позиції, кинути сотні тисяч наших людей, які там живуть. Ось як я на це дивлюся. І я впевнений, що цей «вихід» розділить наше суспільство», – сказав Зеленський.
Він додав, що Путіну «потрібна ця пауза». «Це правда, що б він не говорив. І коли він відновиться… Наші європейські партнери кажуть – три-п’ять років. На мою думку, він зможе відновитися за пару років, не більше. І куди він піде далі? Ми не знаємо. Але те, що він захоче продовжити, – факт», – заявив голова держави.
Зеленський також висловив думку про те, що Путін вже розпочав Третю світову війну. «Питання, наскільки він може захопити ті чи інші території, і питання, як його зупинити. Не тому, щоб Росія не виграла, а тому, що Росія хоче принести свій світ і змінити людям життя, яке їм подобається і яке вони обирають самостійно. Тому я вважаю і вважав, що Путін уже почав цю війну. І ми зупиняємо його від широкої війни, повномасштабної, Третьої світової війни. Ми сьогодні є форпостом і зупиняємо Путіна», – зазначив він.
В інтерв’ю Пірсу Морґану, опублікованому на YouTube ввечері 18 лютого, Володимир Зеленський заявив, що наступний раунд тристоронніх переговорів зі США і Росією щодо припинення війни РФ проти України знову пройде у Швейцарії. Планованої дати переговорів голова держави не навів, але підкреслив важливість проведення переговорів саме в Європі.
Відразу по завершенню переговорів між Україною, США і Росією в Женеві (Швейцарія) Зеленський заявив, що спостерігався прогрес у військових аспектах, але в політичних сферах залишаються «чутливі питання». «Поки що позиції різні, бо перемовини були непрості… Тобто в напрямку військовому прогрес я почув, у напрямку політичному – був діалог, домовилися йти далі, домовилися продовжувати. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», – додав президент, зазначивши, що деталі знатиме по поверненню групи в Україну.
Водночас в Офісі президента України 20 лютого заперечили повідомлення ЗМІ про те, що Володимир Зеленський нібито мав розмову з радниками, на якій йшлося про необхідність готуватися ще до трьох років війни і провал мирних переговорів. Радник українського президента Дмитро Литвин заявив, що не було ані такої розмови з радниками і негативу про переговори, ані такого завдання про «війну ще на три роки». За його словами, «це просто фейк».
Виступаючи перед російськими державними ЗМІ після завершення офіційних переговорів 18 лютого, головний переговорник Москви Володимир Мединський заявив, що переговори були «важкими, але діловими», і що подальші зустрічі будуть.
Перед цим головний посланець Білого дому в Женеві Стів Віткофф заявив, що було досягнуто «значного прогресу». «Обидві сторони погодилися надати оновлену інформацію своїм відповідним лідерам і продовжити роботу над досягненням угоди», – написав він у дописі на X.
Деталей розмов не розголошують.
Переговори, які тривали в Женеві два дні: 17 і 18 лютого – третій раунд тристоронніх зустрічей, що відбулися протягом останнього місяця – були зосереджені на двох найскладніших перешкодах на шляху до припинення війни Росії проти України: територіальних претензіях і гарантіях безпеки.
Попри зусилля США з посередництва у припиненні війни, Росія не виявила готовності відступати від своїх жорстких вимог, які включають відмову України від територій Донбасу.
Тим часом Україна наполягає на сильних гарантіях безпеки від США і європейських союзників, які допомогли б захистити її від майбутньої російської агресії.
Фільм «Пан Ніхто проти Путіна» здобув премію Британської кіноакадемії
Премію Британської академії кіно та телевізійних мистецтв (BAFTA) у номінації «Найкращий документальний фільм» отримав «Пан Ніхто проти Путіна» – картина про пропаганду у російській школі.
Його режисером є американець Девід Боренштейн, а співавтором і одним із головних героїв – Павло Таланкін, який працював педагогом-організатором і відеографом у школі провінційного містечка Карабаш на Уралі, в Челябінській області РФ.
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році він став знімати все, що відбувалося у навчальному закладі – лінійки, збори, урочисті вечори та уроки, які вимагало записати міністерство освіти. У 2024 році Таланкін вивіз відзнятий матеріал із Росії.
У категорії «Найкращий документальний фільм» також була номінована стрічка українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки».
У категорії «Найкращий адаптований сценарій» перемогу здобула стрічка «Одна битва за іншою» режисера Пола Томаса Андерсона. Цей фільм разом із іншими номінаціями здобув одразу шість премій BAFTA.
Найкращим анімаційним фільмом визнали «Зоотрополіс 2» Джареда Буша та Байрона Говарда.
Найкращим британським фільмом за версією BAFTA став фільм «Гамнет» Хлої Чжао, перемогу в категорії «Найкращий дебют британського автора, режисера чи продюсера» здобув фільм «Тінь мого батька» режисера Акіноли Дейвіса-молодшого.
Каллас про переговори з Росією: «якщо не просиш нічого – ще й заплатиш зверху»
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу обговорять 23 лютого в Брюсселі пропозицію верховної представниці Каї Каллас щодо поступок, які слід вимагати від Росії як частину мирного врегулювання в Україні. Про це перед засіданням заявила сама Каллас, передає кореспондентка Радіо Свобода з Брюсселя.
«Говоритимемо про те, про що саме слід вести переговори з Росією… Якщо ми хочемо зупинити війну й не допустити її подальшої ескалації, ми маємо побачити поступки з боку Росії», – заявила Каллас.
Топдипломатку ЄС запитали, чи хоче вона виступити в ролі переговірника з Росією, що нині обговорюють деякі країни блоку. 2024 року МВС Росії оголосило Каю Каллас у розшук. Верховна представниця з закордонних справ ЄС зауважила, що важливіше, які поступки очікуються від Москви, а не хто це озвучить.
«Той, хто веде переговори – двосторонньо чи як представник Європи – має ставити питання, на які поступки готова піти Росія. Бо якщо просиш багато – отримаєш мало; якщо просиш мало – не отримаєш нічого; якщо не просиш нічого – ще й заплатиш зверху», – зауважила Каллас.
Серед пропозицій топдипломатки – обмеження чисельності російської армії на тлі відповідних дискусій про обмеження української. Вона, однак, не відповіла, як саме має скоротитися двомільйонна нині армія держави-агресорки, назвавши це «предметом обговорення». Також Каллас вважає за потрібне вимагати від Росії виведення її військ не лише з України, а і з Білорусі, Молдови, Грузії «для балансу переговорів».
«Для довготривалого миру було б логічно вимагати виведення військ з усіх окупованих територій. Дехто каже, що це нереалістично, але вимоги Росії також нереалістичні – вона вимагає території, які навіть не завоювала військовим шляхом (в Україні – ред.)», – наголосила топпосадовиця.
Також Каллас зауважила, що не поділяє оптимізму головного переговірника США Стіва Віткоффа щодо можливого прориву в переговорах з огляду на неготовність російської сторони до нього у політичних питаннях.
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Спеціальний посланець президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф напередодні в інтерв’ю Fox News заявив, що очікує на «хороші новини» в найближчі тижні, а також допускає зустріч президента України Володимира Зеленського з російським лідером Володимиром Путіним.
«Я думаю, що на рівні керівництва їм важко довести угоду до кінця. Джаред (інший представник США на переговорах Джаред Кушнер – ред.) і я сподіваємося, що ми представили обом сторонам кілька пропозицій, які зблизять їх протягом найближчих трьох тижнів і, можливо, навіть приведуть до саміту між Зеленським і Путіним», – сказав Віткофф.
Віткофф не виключив, що до цієї зустрічі може приєднатися і президент США Дональд Трамп, але додав, що він «не хоче приїжджати на зустріч, якщо не відчуває, що може завершити цю справу і отримати найкращий результат».
Ні Київ, ні Москва наразі про таку можливу зустріч не повідомляли.
Зеленський раніше заявляв про готовність зустрітися з Путіним. Зокрема 11 лютого він оголосив про готовність до діалогу на всіх інших майданчиках, крім Росії та Білорусі. Так він відповів на заяву Москви про готовність прийняти українську делегацію.
Кулеба: РФ атакувала припортову інфраструктуру на Одещині
Росія в ніч проти 23 лютого атакувала припортову інфраструктуру Одещини, пошкоджена територія накопичувача вантажного транспорту, повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення – міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
«Це черговий удар по цивільній логістиці й портовій інфраструктурі. Росія системно атакує об’єкти, які не мають жодного військового призначення, намагаючись підірвати економіку регіону та країни загалом. Усі профільні служби працюють на місці, наслідки атаки ліквідовуються», – зазначив Кулеба.
Раніше голова ОВА Олег Кіпер повідомив, що на Одещині внаслідок російського удару вночі проти 23 лютого загинули дві людини, троє – постраждали, з них дві людини перебувають у тяжкому стані.
За словами Кіпера, вночі війська РФ знову атакували Одещину ударними безпілотниками, під ударами опинилися об’єкти промислової, енергетичної й цивільної інфраструктури.
«Внаслідок атаки пошкоджено виробничі та складські приміщення, адміністративні будівлі, приміщення автомагазину, транспортні засоби. Крім того, один з безпілотникiв влучив у квартиру в багатоповерховому будинку, без детонації. Психологи ДСНС надали допомогу мешканцям. Пожежі, що виникли, оперативно ліквідували рятувальники. На місцях працюють екстрені й комунальні служби, які усувають наслідки», – додав голова ОВА.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що російські військові в ніч проти 23 лютого атакували Україну однією балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 126 ударними безпілотниками, близько 80 із яких – «Шахеди». За словами військових, сили ППО знешкодили 105 дронів, вондночас зафіксовано влучання балістичної ракети і 20 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння уламків на одній локації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.