Трамп планує зустріч із Зеленським на саміті НАТО в Анкарі 8 липня
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським у рамках саміту Північноатлантичного альянсу. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу з посиланням на Білий дім 5 липня.
За його даними, Трамп і Зеленський проведуть зустріч удень у середу, 8 липня.
Публічно сторони не анонсували зустріч.
Того ж дня президент США планує зустріч із президентом перехідного періоду Сирії Ахмадом аш-Шараа.
Зеленський 4 липня повідомив, що провів телефонну розмову з президентом США. За його словами, під час розмови йшлося про поточну ситуацію на фронті та в дипломатії.
Під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Білому домі ввечері 24 червня Дональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський «добре справляється» і похвалив його за сміливість. Так Трамп відповів на запитання журналіста про те, чи він вважає, що Зеленський «зараз перемагає» у війні з Росією. Раніше Трамп говорив, що в Зеленського «немає карт» для перемоги.
Крім того, президент США заявляв, що Росія повинна укласти угоду про припинення війни.
Наступний саміт НАТО запланований на 7 і 8 липня в столиці Туреччини Анкарі.
Голова Запорізької області повідомив про загиблого через удар РФ по обласному центру
У Запоріжжі через російську атаку загинула одна людина, є поранені, повідомив голова області Іван Федоров
«Одна людина загинула, ще дев’ять поранені внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя. Дві авіабомби зруйнували приватні будинки та пошкодили 35 квартир у багатоповерхівці. Виникла пожежа», – заявив він.
За даними Федорова, серед постраждалих – 14-річний хлопчик і 89-річна жінка. Голова області додав, що всім постраждалим надають необхідну допомогу.
Згодом голова області уточнив, що кількість постраждалих зросла до 13: «у людей контузії та осколкові поранення».
Раніше Федоров повідомляв про двох поранених поліцейських через російський удар по багатоповерхівці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Голова Міноборони Польщі заявив, що уряд розсекретить дані про військову допомогу Україні
Уряд Польщі розкриє дані про військову допомогу Україні з 2022-го по 2026 рік, заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш 5 липня.
За його твердженням, він віддав відповідний наказ після консультацій із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском.
Косіняк-Камиш нагадав, що передачу військової допомоги почав уряд під керівництвом партії «Право і справедливість», в якому Міноборони очолював Маріуш Блащак. Також про кожен пакет допомоги доповідали президенту Польщі Каролю Навроцькому, перед тим – його попереднику Анджею Дуді.
«Я також доручив Службі військової контррозвідки (SKW) розслідувати, хто навмисно намагався розкрити державну таємницю. Ми діємо в зоні бойових дій поблизу нашого кордону, і будь-які дії проти польських національних інтересів ставлять під загрозу безпеці польських жінок і чоловіків», – додав урядовець.
Напередодні член польського парламенту від правої партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак заявив, що уряд Польщі нібито потай від Сейму передав Україні «дорогі та важкодоступні ракети-перехоплювачі для систем Patriot». За твердженням Босака, ці ракети Польща закупила в Сполучених Штатів для розбудови власної системи протиповітряної оборони.
Влада України неодноразово заявляла про потребу в системах Patriot і ракетах до них для відбиття російських ударів балістичними ракетами.
Чергове місто спустошене, «кілзона» вже біля Словʼянська: місцеві та бійці – про ситуацію на Донбасі
Армія РФ прагне пробитися на околиці Слов’янська, а кілзона тут починається уже на виїзді із міста. Кореспондент Радіо Свобода побував на передових позиціях десантників 81 окремої аеромобільної бригади і побачив, як триває боротьба з російськими дронами. Це, зокрема, піше патрулювання та знищення дронів-«ждунів» скидами з БпЛА. Останнє найбільше місто на цьому напрямку перед Слов’янськом - Миколаївка. Тут під щоденними ударами російських дронів, реактивної, ствольної артилерії та керованих авіабомб лишаються трохи більше тисячі цивільних. Евакуація з міста ускладнена: жителі або виходять пішки, або їх вивозять військові та волонтери.
Повернулися з евакуації і знайшли родину: історія першої в Україні сімейної домівки для дітей з інвалідністю
«Мрію, щоб усі діти знайшли своїх батьків, щоб усі діти були щасливі. А для щастя не потрібно так багато. Їх просто треба приймати такими, якими вони є», – розповідає Марина Бороніна, яка понад рік тому стала мамою-вихователькою у Львові. Це перший в Україні дитячий будинок сімейного типу для дітей з інвалідністю, створений для того, щоб вони зростали не в спеціалізованих закладах, а з родинним теплом, підтримкою та жили звичайним життям.
Сьогодні Марина виховує трьох дітей із Дніпропетровщини, які повернулися в Україну після евакуації за кордон, а також двох львівських дівчаток. Каже: усі п’ятеро – народжені серцем. За її словами, саме в родині діти розвиваються значно швидше. Це вона бачить і на прикладі своїх вихованців, які за цей час підросли, навчилися допомагати по дому та почали відвідувати освітні заклади. Своєю історією Марина поділилася з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».
FT: Україна від початку 2026-го била по російських НПЗ в 11 разів більше, ніж за цей період торік
Україна значно наростила удари по російській енергетичній інфраструктурі, що, за оцінкою Financial Times, стало однією з причин найбільшої паливної кризи в Росії за останні десятиліття. Про це видання пише з посиланням на власний аналіз та дані польської аналітичної групи Rochan Consulting.
За підрахунками аналітиків, у травні українські безпілотники успішно атакували російські нафтопереробні заводи 16 разів – рекордний місячний показник від початку повномасштабної війни.
Всього з початку 2026 року російські НПЗ зазнали щонайменше 194 ударів – це в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року.
За даними FT, ефективність української кампанії зросла завдяки збільшенню виробництва далекобійних безпілотників, удосконаленню тактики їх застосування та, як стверджують джерела газети серед українських чиновників, допомоги американської розвідки при виборі маршрутів польоту в обхід російських засобів ППО.
Журналісти зазначають, що зростання інтенсивності атак змусило більше ніж половину російських регіонів запровадити обмеження на продаж палива. Черги на автозаправних станціях спостерігаються навіть у Москві, де в червні українські безпілотники кілька разів атакували єдиний нафтопереробний завод – Московський НПЗ у Капотні.
На думку опитаних Financial Times експертів, українська стратегія змінилася: якщо раніше удари були зосереджені переважно на нафтовій інфраструктурі, то тепер вони спрямовані на одночасне ослаблення енергетичної, логістичної, промислової та експортної систем Росії.
При цьому Кремль не демонструє готовності змінити свою позицію щодо війни, йдеться в публікації. За словами джерел газети, що беруть участь у мирних консультаціях, Москва, як і раніше, розраховує домогтися своїх максималістських цілей і не готова до істотних поступок на переговорах.
Агентство Reuters раніше повідомляло, що влітку споживання бензину в Росії становить щонайменше 110 тисяч тонн на добу.
Президент Росії Володимир Путін 28 червня визнав дефіцит палива в деяких регіонах, але заявив, що Росія займається цим питанням.
Паливна криза в регіонах Росії та на окупованих нею українських територіях виникла на тлі атак української армії на російські нафтові об’єкти. За даними Reuters, через удари ЗСУ було призупинено роботу великих НПЗ у центральній частині Росії, вже до середини червня країна втратила близько 25% виробництва бензину порівняно з середньодобовим показником у червні 2025 року.
Росія вдарила по багатоповерхівці в Запоріжжі, є поранені – ОВА
Російські війська атакували Запоріжжя, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров увечері 5 липня.
«Внаслідок ворожого удару по Запоріжжю пошкоджено багатоповерхівку», – заявив він.
Згодом голова області уточнив, що внаслідок удару є постраждалі, не уточнивши їхню кількість. За даними Федорова, серед поранених – двоє поліцейських:
«Правоохоронці госпіталізовані. Стан одного з них медики оцінюють, як важкий».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Суд заочно ув’язнив кримську проросійську блогерку Бобкіну на 11 років за сприяння армії РФ
Суд в Україні заочно на 11 років засудив кримчанку з окупованої Феодосії за допомогу армії РФ. Як з’ясував проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з судового реєстру України, йдеться про засуджену з кримінального провадження № 22023011000000099 проросійську активістку Олену Бобкіну.
Згідно з матеріалами справи, Бобкіна, проживаючи в Феодосії, вела Телеграм-канал і сторінку у російській соцмережі «ВКонтакте», де регулярно публікувала реквізити карток російського «Сбербанка» для збору грошей на закупівлю автомобілів, FPV-дронів, тепловізорів, касок, антидронових рушниць, генераторів, медикаментів та інших засобів для російських військ.
Слідство встановило, що жінка не лише збирала кошти, а й особисто організовувала їх передачу російським військовим формуванням, зокрема:
- в серпні 2022 року Бобкіна зібрала гроші на два автомобілі, FPV-дрони та антидронову рушницю, які особисто передала російським військовим у Армянську
- у січні 2023-го вона передала два автомобілі військовослужбовцям окремого гвардійського десантно-штурмового Донського козачого полку РФ
- у лютому 2023-го – ще два автомобілі військовослужбовцям Донської козацької бригади
- у квітні 2023 року передала авто та запчастини для нього російським військовим
- у грудні 2023 року жінка зібрала та передала кошти на ремонт авто, яким користувалися військові окремої гвардійської бригади берегової оборони РФ
- у червні-липні 2024 року організувала збір коштів на тепловізори, каски та засоби індивідуального захисту для російських підрозділів, що діють на Харківському напрямку
Справу №755/14754/24 розглянув Святошинський районний суд Києва ще 4 червня. Як випливає з матеріалів справи, Бобкіна позиціонувала себе як проросійська блогерка і регулярно публікувала контент на підтримку «спеціальної військової операції» (так російська влада називає повномасштабну війну проти України), виправдовуючи дії російських військ та дискредитуючи українську армію.
Доказами у справі стали протоколи оглядів її Telegram-каналу та сторінки у ВКонтакті, відеозаписи, в тому числі інтерв’ю, де вона розповідала про свою «волонтерську» діяльність на користь російських військ, а також дані Державної міграційної служби України, які підтверджують, що Бобкіна залишається громадянкою України.
Захист просив суд виправдати Бобкіну, заявивши, що провину не доведено. Однак суд, дослідивши всі докази, дійшов висновку про наявність прямого наміру та систематичний характер її дій, спрямованих на надання допомоги збройним формуванням РФ.
При призначенні покарання суд врахував, що злочин належить до категорії особливо тяжких, а також особу обвинуваченої, яка раніше не була засуджена. Обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання, суд не встановив.
Окрім 11-річного ув’язнення, суд позбавив Бобкіну права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, на 12 років і конфіскував її майно. Перелік майна не вказано.
Вирок міг бути оскаржений у Київському апеляційному суді протягом 30 днів. Інформації про апеляційне оскарження редакція Крим.Реалії наразі не знайшла. Термін відбування покарання обчислюватиметься з моменту початку виконання вироку. Бобкіну оголосили в розшук.
«Нафтогаз» фіксує удари Росії по своїх об’єктах у трьох областях
Об’єкти групи «Нафтогаз» зазнають атак другий день поспіль, повідомила компанія 5 липня.
Удари фіксують у Полтавській, Харківській та Сумській областях.
«Ворог застосовує дрони різного типу, зокрема, реактивні. Атаки тривають практично безперервно від учорашнього ранку. На кількох виробничих об’єктах здійнялися масштабні пожежі. Є значні руйнування, роботу частини обладнання зупинено. Завдяки завчасно вжитим заходам безпеки працівники не постраждали», – йдеться в повідомленні.
Компанія додає, що наразі неможливо оцінити повний масштаб пошкоджень, фахівці зможуть почати обстеження, коли це дозволять безпекові умови.
«Росія цілеспрямовано б’є по українському газовидобутку, намагаючись зірвати підготовку країни до зими. Попри постійні атаки, наші команди продовжують роботу», – додає «Нафтогаз».
Напередодні голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький повідомив, що російські дрони вранці 4 липня атакували один із газовидобувних активів компанії на Полтавщині.
За даними «Нафтогазу», від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 324 працівники «Групи Нафтогаз».
1 травня голова правління «Нафтогазу України» Сергій Корецький повідомляв, що від початку року Росія 96 разів атакувала обʼєкти «Нафтогазу». За його словами, сили РФ за час опалювального сезону атакували всі напрями роботи «Нафтогазу» – від видобутку і транспортування газу й нафти до теплоенергетики й автозаправних комплексів.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року і взимку 2026-го війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
Від середини квітня «Укренерго» не застосовувало заходів обмеження споживачів, але через сильну спеку з 30 червня їх почали застосовувати в усіх регіонах України.
Російські військові битимуть по АЗС, потрібно утриматися від їх відвідування – голова Сумської ОВА
Голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 5 липня попросив жителів прифронтового регіону «тимчасово утриматися» від відвідування автозаправних станцій через високий ризик російських ударів.
«За отриманою інформацією, найближчим часом ворог має намір завдати ударів по території автозаправних станцій на Сумщині та в кількох інших областях. Закликаємо жителів області тимчасово утриматися від відвідування АЗС та не перебувати поблизу їхніх територій без нагальної потреби. Керівництво автозаправних станцій поінформоване. Надані відповідні доручення щодо посилення заходів безпеки», – написав чиновник у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Обговорили потребу в додатковій ППО» – Зеленський розповів про розмови з лідерами Франції та Швеції
Тема захисту України від балістичних ударів із боку Росії була центральною у спілкуванні президента України Володимира Зеленського з лідерами Франції та Швеції. Про це глава української держави повідомив 5 липня за результатами онлайн-розмов із президентом Франції Емманюелем Макроном і прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном.
«Поінформував про ситуацію на полі бою, про ключові загрози. Росія робить все, щоб продовжити ракетні і дронові удари по території України, по наших містах і селах. Обговорили можливості нашої протидії, нашого захисту життя та потребу у додатковій ППО», – розповів Зеленський за результатами розмови з Макроном.
«Ключове – це, звісно, ППО. Зараз ми бачимо, що росіяни роблять ставку на удари балістикою, комбіновані удари, реактивні «шахеди». Захист від цього – це ключ, щоб позбавити Росію можливості затягувати війну. Звісно, ми проговорили з Ульфом речі, які можна зробити заради більшого захисту. Працюємо активно і щоб вчасно забезпечити всю інфраструктуру, тренування та запуск використання шведських «гріпенів» (літаків Gripen – ред.)», – відзначив президент за підсумками спілкування з Ульфом Крістерссоном.
З Макроном Зеленський також обговорив «дипломатичні перспективи» потенційного миру з Росією.
«Важливо, щоб ми кожен наш крок у перемовинах, у тиску на Росію, у наближенні миру робили максимально підготовлено та скоординовано з ключовими партнерами. Наша позиція – Європа має бути у процесі дипломатії, і голос Європи повинен мати значення», – додав президент України.
Раніше 5 липня Зеленський повідомив, що впродовж тижня Росія випустила по українській території близько 2200 ударних дронів, понад 1730 керованих авіаційних бомб та 106 ракет різних типів, майже половина з яких були балістичними.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія за тиждень застосувала проти України близько 2200 дронів, понад 1730 КАБів та 106 ракет – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що впродовж тижня Росія випустила по українській території близько 2200 ударних дронів, понад 1730 керованих авіаційних бомб та 106 ракет різних типів, майже половина з яких були балістичними. Про це глава держави повідомив 5 липня в телеграмі.
За його словами, практично щодня під російськими обстрілами перебувають Суми, Запоріжжя, Херсон, Харків, Дніпро, а також прикордонні й прифронтові громади. Зеленський згадав і про масований ракетний удар по Києву, внаслідок якого загинула 31 людина, ще 102 дістали поранення, серед них четверо дітей.
Зеленський твердить, що Україна вже має спроможності збивати понад 90% ударних дронів, однак можливостей для перехоплення балістичних ракет досі недостатньо.
«Ми посилюємо нашу ППО спільною роботою з європейцями над антибалістикою. Потрібні відповіді від партнерів на наші запити про ППО. Кожен пакет ракет-перехоплювачів – це реальний захист життів. Я дякую всім лідерам, які знаходять можливості допомагати саме так», – відзначив президент України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ повідомив про ураження аеродрому та інших об’єктів у Криму
У ніч на 5 липня підрозділи Сил оборони України уразили аеродром «Гвардійське» в окупованому Криму, повідомив Генеральний штаб України.
«Ступінь завданих збитків уточнюється. Аеродром «Гвардійське» є одним із ключових військових аеродромів Російської Федерації на тимчасово окупованому Кримському півострові. Він використовується для базування літаків оперативно-тактичної та морської авіації, забезпечення бойових вильотів, логістики та технічного обслуговування авіаційної техніки», – вказано в повідомленні.
Також в українському командуванні заявляють про ураження автомобільного мосту через річку Грузький Яланчик у районі Гусельникового та автомобільного мосту через річку Кальміус у районі Старомар’ївки Донецької області, їх російські військові використовують для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та матеріально-технічних засобів.
«Окрім того, уражено три склади боєприпасів противника – в районах Макіївки Донецької області, Довжанська на Луганщині та Преображенки Херсонської області», – додають у Генштабі.
Починаючи з червня, військові й енергетичні об’єкти, а також російські логістичні шляхи в окупованому Криму зазнають найбільш масових атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни. Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі, у Криму через дефіцит палива заборонили продаж бензину цивільним, запроваджені графіки відключення електроенергії, а перед Керченським мостом спостерігаються черги. Дитячі оздоровчі заклади і табори до вересня скасували прийом відпочивальників.
Як пояснив мету ударів міністр оборони України Михайло Федоров, «відбувається ізоляція Криму дронами». Це, за його словами, може призвести до «дуже несподіваних наслідків для росіян».
Паливна криза в РФ: імпорт білоруського бензину сягнув історичного максимуму
Росія в червні 2026 року збільшила імпорт бензину з Білорусі до історичного максимуму. З 1 до 25 червня, пише видання «Ведомости» з посиланням на дані Центру цінових індексів (ЦЦІ), до Росії з Білорусі ввезли 141 тисячу тонн палива, що в 2,4 раза перевищує обсяг поставок за весь травень. У червні 2025 року обсяг імпорту бензину з Білорусі становив лише 1000 тонн.
За даними ЦЦІ, Білорусь переспрямувала до Росії обсяги палива, які раніше призначалися для країн Центральної Азії.
На думку експертів, опитаних виданням, збільшення імпорту бензину з Білорусі дозволить поліпшити ситуацію із паливом на російському ринку, але не зможе повністю покрити дефіцит бензину.
Білорусь здатна експортувати 1,8-2 мільйона тонн бензину на рік, тобто близько 150-170 тисяч тонн на місяць, розповів експерт із енергетики Кирило Родіонов.
Агентство Reuters раніше повідомляло, що влітку споживання бензину в Росії становить щонайменше 110 тисяч тонн на добу.
На тлі паливної кризи, спричиненої ударами українських безпілотників по нафтових об’єктах, Росія змушена закуповувати більше палива в інших країнах. Країна розпочала імпортувати бензин із Індії, а також веде переговори із Казахстаном.
Міністерство енергетики Киргизстану в липні попросило Білорусь та сусідні країни допомогти з постачанням палива, оскільки 90% бензину до Киргизстану постачалося з Росії.
Сили РФ ударили по Богодухову, загинули двоє – влада
Російські військові атакували Богодухів на Харківщині дронами, повідомив зранку 5 липня голова ОВА Олег Синєгубов.
«Унаслідок удару двоє чоловіків загинули. 26-річна жінка зазнала гострої реакції на стрес. Пошкоджено супермаркет, меблевий магазин та два автомобілі», – написав чиновник.
На місці удару працюють усі екстрені служби, додав Синєгубов.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На Харківщині через удари РФ за добу троє людей загинули, вісім постраждали – ОВА
На Харківщині за минулу добу внаслідок російських обстрілів троє людей загинули, постраждали восьмеро, серед них дитина, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
«Протягом минулої доби ворожих ударів зазнали Харків і 22 населені пункти Харківської області. У місті Харків постраждали жінки 45, 22, 60 років та 10-місячна дівчинка; у селі Велетень Зміївської громади зазнали гострої реакції на стрес чоловіки 48 і 52 років; у сел. Великий Бурлук постраждав 54-річний чоловік; у селі Лозова Вовчанської громади одна людина загинула (дані уточнюються), постраждав 32-річний чоловік; у селі Веселе Липецької громади загинув 69-річний чоловік; у селі Довжанка Вільхуватської громади загинув 55-річний чоловік», – указано в повідомленні.
За інформацією Синєгубова, в області пошкоджені та зруйновані обʼєкти цивільної інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російські військові били по Україні чотирма ракетами і 125 дронами – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 5 липня російські військові атакували територію України однією протирадіолокаційною ракетою Х-31 із акваторії Чорного моря, трьома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із повітряного простору окупованої частини Запорізької обл., 125 БпЛА із чотирьох напрямків у Росії, а також з окупованих Донецька та Гвардійського в Криму, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 112 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни, три керовані авіаційні ракети Х-59/69, протирадіолокаційна ракета Х-31 не досягла цілі. Зафіксовано влучання чотирьох ударних БпЛА на трьох локаціях, а також падіння збитих (уламки) на восьми», – інформують українські військові і додають, що атака триває, тому необхідно дотримуватися правил безпеки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На фронті відбулося майже 300 боїв за минулу добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 4 липня на фронті зафіксовано 295 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав одного ракетного удару, застосував дві ракети, здійснив 58 авіаційних ударів, скинувши 252 керовані авіабомби. Крім того, застосував 8799 дронів-камікадзе та здійснив 2775 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 46 – із реактивних систем залпового вогню. За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили сім пунктів управління та шість районів зосередження живої сили», – йдеться в ранковому зведенні.
Найбільше боїв відбулося на Донеччині, вказують у Генштабі.
«На Слов’янському напрямку противник штурмував 25 разів, в бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка та у районах Різниківки й Закітного.
На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 17 атак, в районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля та в бік Довгої Балки.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 31 штурмову дію агресора у районах населених пунктів Шахове, Родинське, Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Гришине та в бік населених пунктів Вільне, Кучерів Яр, Новий Донбас, Сергіївка, Шевченко, Іванівка, Білицьке», – вказано в повідомленні.
Також напруженою була ситуація на Південно-Слобожанському напрямку на Харківщині та на Гуляйпільському напрямку на Запоріжжі.
«На Південно-Слобожанському напрямку противник 15 разів атакував позиції наших підрозділів в районі населених пунктів Стариця, Синельникове, Артільне, Кудіївка, Вільча та у бік Хатнього, Ізбицького, Зарубинки, Шев’яківки.
На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 38 атак у районах Добропілля, Залізничного, Святопетрівки та у бік населених пунктів Воздвижівка, Гуляйпільське, Гірке, Цвіткове, Чарівне, Верхня Терса, Староукраїнка, Косівцеве», – інформують українські військові.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
За оцінкою Інституту дослідження війни, російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досяг «значних оперативних успіхів», хоча в червні російські війська досягли і продовжують досягати тактичних успіхів у Костянтинівці.
Днями в інтерв’ю ТСН головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що кількість основних напрямків, де російські військові ведуть активні наступальні дії, зменшилась із 13 до семи.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 29 червня вказав, що армія РФ активізувалася на Слов’янському напрямку: ділянка фронту, що тривалий час була серед найбільш стабільних, тепер у зведеннях Генштабу ЗСУ – серед лідерів за кількістю бойових зіткнень.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
На Дніпропетровщині двоє людей поранені через удари РФ – влада
На Дніпропетровщині двоє людей дістали поранень, повідомив станом на 7:30 5 липня голова ОВА Олександр Ганжа.
«Понад 10 разів ворог атакував 4 райони безпілотниками, артилерією і ракетами. У Дніпрі пошкоджене підприємство. У Павлограді понівечені оселі й автівки. Постраждали двоє людей. У Кам’янському районі противник поцілив по П’ятихатській громаді. Пошкоджена інфраструктура. На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Червоногригорівська, Марганецька громади. Понівечений приватний будинок», – ідеться в повідомленні очільника обласної влади.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Духмяна мрія»: як переселенка з Харкова відкрила пекарню в пам’ять про загиблого чоловіка
«Бути добрим, як хліб» – ці слова зустрічають відвідувачів львівської пекарні «Духмяна мрія». Саме так любив говорити Євген – чоловік власниці закладу Світлани Бондаренко. Вони разом планували кожну деталь майбутньої пекарні, але втілювати плани жінці довелося вже самотужки – чоловік загинув на фронті.
У приміщенні пахне свіжою випічкою та кавою. Поруч із місцем для гостей облаштований невеликий куточок пам’яті. Так його називає сама Світлана. На полицях – їхні з Євгеном спільні фотографії, які нагадують: це місце – не звичайна пекарня, а продовження їхнього спільного життя та мрії.
За торговельною залою розташована кухня, де Світлана разом із двома помічницями працює над майбутньою випічкою. Двічі на рік – у день народження Євгена та день його загибелі – жінка роздає хліб на здобу відвідувачам. Цю традицію вона привезла з рідної Луганщини. Своєю історією вона поділилася з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».