У Єврокомісії готові повернутися до роботи над передачею російських активів Україні, якщо буде запит
У Єврокомісії заявили, що готові знову поновити зусилля щодо використання заморожених активів Росії для фінансування України, якщо такий запит надійде від країн-членів. Відповідне звернення уже підготували країни ЄС, зокрема Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща, воно є у розпорядженні Радіо Свобода.
Востаннє в ЄС питання про використання російських активів для України піднімали взимку, коли затверджували кредит на 90 мільярдів. Через вето Бельгії рішення про використання активів для надання кредиту не було ухвалене.
«Остання дискусія на цю тему справді відбулася на засіданні Європейської ради у грудні минулого року. Тоді не було достатньої підтримки, щоб просуватися далі з цим варіантом. Наскільки мені відомо, на цьому все й зупинилося. Саме тому, якщо зараз це питання знову буде порушене, нам потрібно буде його знову розглянути», – повідомила 27 серпня на брифінгу в Брюсселі речниця Єврокомісії Павла Пінью у відповідь на запитання Радіо Свобода.
Також у Єврокомісії повідомили, що наразі офіційного листа від чотирьох держав-членів із такою пропозицією ще не отримали, але запевнили, що після його отримання документ «уважно вивчать».
Чотири країни, кожна з яких представляє одну велику державу ЄС з усіх географічних частин Європи, підготували звернення до Єврокомісії про необхідність повернутися до питання ширшого використання заморожених російських активів для підтримки України. Автори наголошують, що погодженого ЄС кредиту Україні на 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки буде недостатньо з огляду на зростання вартості війни.
Країни пропонують доручити технічним експертам Єврокомісії разом із державами-членами опрацювати нові варіанти використання заморожених російських активів, за яких пов’язані з цим ризики розподілялися б між усіма країнами ЄС і жодна держава не несла б непропорційного тягаря.
Автори листа пропонують порушити це питання вже на найближчій неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі «Гімніх».
Речник Єврокомісії Балаш Уйварі водночас зауважив, що «це питання ніколи не знімалося з порядку денного».
За його словами, ще на саміті ЄС у грудні минулого року Європейська рада закликала Раду ЄС та Європарламент продовжити вивчати юридичні й технічні аспекти можливого репараційного кредиту, який спирався б на іммобілізовані російські активи, що перебувають у Євросоюзі.
«Єврокомісія готова надати будь-яку допомогу, яка може знадобитися у цьому процесі», – додав Уйварі.
В Європі заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів. Найбільша частина цих коштів, приблизно 190 мільярдів євро, зберігається у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії. У Великій Британії заморожено приблизно 30 мільярдів євро російських активів, а у Франції – 19 мільярдів євро.
«Росія може перевірити НАТО вже восени»: Балтія готується до відсічі агресії
Лист, із яким ознайомилося Радіо Свобода, свідчить про зростання занепокоєння через російську агресію в країнах Балтії. У ньому йдеться про «погіршення безпекового середовища» на тлі «зростання частоти порушень повітряного простору і вторгнень дронів». Про загрозу таких в Естонії раніше також попереджало керівництво країни.
Лист був надісланий президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн і підписаний трьома єврокомісарами з країн Балтії – Каєю Каллас, Андрюсом Кубілюсом і Валдісом Домбровскісом, – а також польським і фінським єврокомісарами.
Датований 30 липня лист став одним із низки тривожних сигналів щодо російської агресії, які лунали протягом літа і кульмінацією яких став несподіваний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня.
Реткліфф прилетів до Москви, щоб закликати Кремль не йти на ескалацію у відносинах із союзниками США – насамперед Естонією, Латвією і Литвою, підтвердили Радіо Свобода 26 квітня джерела, поінформовані про цей візит.
Цьому передувала публікація The Wall Street Journal від 6 серпня, з посиланням на американську розвідку, про те, що Росія може випробувати рішучість НАТО обмеженим вторгненням уже цієї осені. Більше інформації тут
Голова зовнішньої розвідки РФ підтвердив переговори з директором ЦРУ в Москві
Голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін заявив 27 серпня, що раніше цього тижня провів «робочу» зустріч із директором ЦРУ Джоном Реткліффом у Москві.
Як заявив Наришкін, сторони обговорили «низку питань, які перебувають у компетенції розвідувальних служб».
«А компетенція розвідувальних служб, як ви добре розумієте, це така досить делікатна й особлива річ», – сказав очільник СЗР Росії журналістам, не навівши деталей.
Наришкін додав, що в їхній зустрічі не було нічого незвичайного.
Як повідомив кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу з посиланням на джерела, знайомі з візитом, несподівана поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви цього тижня мала на меті застерегти Росію від нападів на країни НАТО, зокрема на Естонію, Латвію і Литву.
Про це також повідомили низка американських ЗМІ, посилаючись на власні джерела. Ані Вашингтон, ані Москва це не коментували.
Візит Реткліффа 25 серпня, його перший публічно відомий візит до Росії з моменту призначення директором ЦРУ за президентства Дональда Трампа, відбувся на тлі зростання стурбованості в країнах Балтії щодо російської агресії.
Президент США Дональд Трамп 26 серпня назвав візит Реткліффа «напіврутинним», додавши, що Вашингтон «хотів би бачити закінчення війни в Україні», і зазначивши, що «щось із цього може вийти». Інших деталей він не навів.
Кремль також не оголошував деталей про те, що обговорювалося. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що директор ЦРУ приїхав до Москви для у рамках «контакту між спецслужбами», а контакти Реткліффа із президентом Росії Володимиром Путіним не планувалися.
Сам Реткліфф не коментував поїздку.
На Херсонській ТЕЦ знищене все генеруюче обладнання після атаки РФ – «Нафтогаз»
Російські військові вночі проти 27 серпня вкотре атакували Херсонську ТЕЦ, внаслідок чого «повністю знищене і виведене з ладу все теплогенеруюче й енергогенеруюче обладнання, яке залишалося на станції», повідомив «Нафтогаз».
У компанії уточнили, що удар по території станції, внаслідок яого вона зазнала «критичних руйнувань», був завданий чотирма керованими авіаційними бомбами.
«Росіяни вдарили по виключно цивільному об’єкту, який забезпечує теплом значну частину житлових будинків Херсона. Ця атака не має жодного військового сенсу. Її єдина мета – терор цивільного населення і спроба позбавити десятки тисяч херсонців джерела тепла напередодні опалювального сезону», – заявив в. о. голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.
Раніше в «Нафтогазі» наголосили, що Херсонська ТЕЦ, виключно цивільний об’єкт, основне призначення якого – постачання тепла жителям міста, протягом 2026 року зазнала десятків російських атак. Попередній такий удар був 26 серпня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
У російському Петербурзі вибухнув автомобіль, повідомляють про загибель військового
У Санкт-Петербурзі в Росії вибухнув автомобіль, у якому перебували російський військовослужбовець і його дружина. Як повідомляють російські видання «Фонтанка» і Baza, чоловік загинув, його дружина госпіталізована з тяжкими пораненнями.
Вибух стався вранці 27 серпня на Колпинському шосе. За повідомленнями, за кермом автомобіля був підполковник, його ім’я не розкривається. За попередніми даними, у машині спрацював саморобний вибуховий пристрій.
Слідчий комітет Росії повідомив про відкриття кримінальної справи «за фактом займання автомобіля». За якою статтею – не уточнюється.
Як пише видання «Агентство», вибух стався у мікрорайоні, який активно забудовувався житлом для військових.
ГУР і СЗР: у Росії готують мобілізацію 600 тисяч осіб і силові заходи на випадок спротиву
Росія опрацьовує плани з проведення додаткової хвилі мобілізації у 2026 і 2027 роках, розраховуючи набрати 300 тисяч осіб цього року і 300 тисяч осіб – наступного, свідчать дані Головного управління розвідки Міністерства оборони України і Служби зовнішньої розвідки України, опубліковані на сайті Офісу президента 27 серпня.
За даними розвідок, у РФ передусім планують доукомплектовувати з’єднання і військові частини, що воюють проти України, а також підрозділи російських військ, які зараз формуються.
«Проведення додаткової хвилі мобілізації російське політичне керівництво розглядає як реагування на втрату державою-агресоркою ініціативи у війні, постійне зростання рівня втрат особового складу на фронті й відчутне уповільнення темпів рекрутингу контрактників у регіонах», – йдеться в повідомленні.
За даними розвідок, від січня до липня 2026 року РФ втратила близько 240 тисяч військових, із них щонайменше 140 тисяч – безповоротні втрати, а залучити за контрактом за цей час змогла менше: 232 тисячі осіб. Росія втрати у війні не коментує й офіційно не озвучує.
«У межах підготовки додаткової хвилі мобілізації й залучення кримінальних елементів на контракти розпочався процес відповідних змін російського законодавства і підзаконних актів, суттєво посилюється контроль за військовим обліком, створюються механізми додаткового рекрутингу осіб, що відбувають покарання в системі російських тюрем і таборів, розробляються додаткові заходи примусу», – йдеться в повідомленні.
У розвідках також зазначають, що російське керівництво готує комплекс заходів силового реагування «на можливі негативні соціальні й економічні наслідки переведення міст і регіонів на більш жорсткий воєнний режим».
Крім того, не виключене проведення підготовки частини мобілізованих на полігонах Білорусі.
У ГУР і СЗР зазначили, що найбільш імовірно, що рішення щодо мобілізації російський очільник Володимир Путін ухвалить після проведення виборів до Держдуми РФ, запланованих на 18-20 вересня цього року.
Влада України вже не вперше заявляє про наміри Кремля провести мобілізацію, починаючи з осені 2026 року. Раніше російські видання «Верстка» і «Важливі історії» з посиланням на джерела, близькі до адміністрації президента Росії, також повідомляли, що в Кремлі обговорюють можливість нової мобілізації восени 2026 року. За даними співрозмовників видань, підготовчі заходи вже ведуться, але остаточного рішення поки що не схвалили.
Офіційно влада РФ про плани з мобілізації не оголошувала.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті наприкінці липня вказував, що Путін, ймовірно, ще не ухвалив остаточного рішення щодо мобілізації, але Кремль готує умови для цього.
«Де ЄС? Де НАТО?»: чим атаки Росії в Чорному морі загрожують Україні та світу
Чорне море знову стає центром подій у війні і одним із найнебезпечніших маршрутів для судноплавства у світі.
Збільшення кількості атак створює загрозу для продовольчої безпеки світу. Лише в липні Росія 57 разів атакувала українські судна і 67 разів – портову інфраструктуру, згідно з даними уряду України.
Однак на швидке міжнародне дипломатичне врегулювання кризи не варто очікувати, вважають аналітики. Їхні оцінки тут
У Києві через атаку РФ поранений чоловік, пошкоджений спорткомплекс – КМВА
У Голосіївському районі Києва внаслідок російського удару вранці 27 серпня зазнав поранення чоловік, йому надають допомогу, повідомили в міській військовій адміністрації.
Щодо руйнувань, то, за даними КМВА, в Голосіївському районі загорівся автомобіль, а в Печерському районі пошкоджена будівля спортивного комплексу.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій також повідомили, що в Печерському районі сталося займання на відкритій території.
Міський голова Києва Віталій Кличко зазначив, що внаслідок нічної атаки в Шевченківському районі «значно пошкоджене» приміщення однієї з гімназій, також вибуховою хвилею повибивало вікна в комунальному медзакладі.
Три людини постраждали через удар РФ по Одесі – влада
В Одесі внаслідок російського удару 27 серпня постраждали три людини, повідомив очільник міської військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, постраждалих шпиталізували у стані середньої тяжкості.
«Майже всю ніч і ранок ворог тероризував Одесу. Внаслідок атаки пошкоджена інфраструктура, навчальний заклад і багатоповерховий будинок», – зазначив Лисак.
Очільник ОВА Олег Кіпер уточнив, що в Одесі пошкоджений 16-поверховий житловий будинок, два навчальні заклади і приватна оселя, а також обʼєкти інфраструктури, територія елеватора, гаражі й автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія: Ozon заявив про атаку на логістичні об’єкти компанії в Оренбурзі й Уфі
У ніч проти 27 серпня українські безпілотники атакували склади Ozon в російських Оренбурзі й Уфі, повідомили в компанії. Згідно з заявою, співробітників евакуювали – за попередніми даними, ніхто не постраждав.
Повідомляється, що об’єкт в Оренбурзі вже відновив роботу, а склад в Уфі зазнав незначних ушкоджень і тимчасово зачинений.
Українські моніторингові телеграм-канали Exilenova+ і Supernova+ писали, що після атаки безпілотників у Благовіщенську (розташований за 40 кілометрів від Уфи) горить склад Ozon. Повідомляється також про атаку на промзону Стерлітамака у Башкортостані. Офіційного підтвердження цієї інформації немає.
Міноборони Росії заявило про 267 збитих українських дронів над Бєлгородською, Брянською, Курською, Волгоградською, Воронезькою, Липецькою, Нижегородською, Ростовською, Самарською, Саратовською, Ульяновською областями РФ, Краснодарським краєм, Башкортостаном, окупованим Кримом й акваторіями Азовського й Чорного морів.
Українські військові атаку поки не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
П’ять областей були основними напрямками нічного удару РФ, влучання фіксують на 15 локаціях – ЗСУ
Російські військові вночі проти 27 серпня атакували Україну двома протикорабельними ракетами «Онікс», балістичними ракетами «Іскандер-М»/KN-23, а також 258 ударними безпілотниками, повідомляють Повітряні сили ЗСУ, не уточнюючи кількість балістичних ракет.
За словами військових, основними напрямками удару були Одещина, Київщина, Дніпропетровщина, Полтавщина і Запоріжжя.
«За попередніми даними, на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено протикорабельну ракету «Онікс», сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, три S8000 «Бандероль», а також 222 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрони інших типів на півдні, півночі, сході та у центрі країни… Крім того, частина ворожих засобів ураження не досягла своїх цілей, інформація щодо них уточнюється», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах зазначили, що внаслідок атаки зафіксовано влучання на 15 локаціях, а також падіння уламків на 11 локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Херсоні війська РФ атакували дроном чоловіка на велосипеді, він загинув – влада
У Корабельному районі Херсона внаслідок атаки російського дрона вранці 27 серпня загинув чоловік, повідомила місцева влада.
«З самого ранку у Корабельному районі Херсона окупанти атакували з дрона чоловіка, який їхав на велосипеді. Він дістав поранення, несумісні з життям. Наразі відповідні служби встановлюють особу загиблого», – написав у телеграмі очільник обласної військової адміністрації Іван Прокудін.
Голова Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько уточнив, що напад був здійснений близько 6:45.
Минулої доби, за словами Прокудіна, на Херсонщині внаслідок російських атак постраждали 18 людей, зокрема одна дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росія втратила ще 1400 своїх військових у війні проти України – Генштаб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 482 150 своїх військових, зокрема 1 400 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 27 серпня навів український Генштаб.
За даними командування ЗСУ, Росія також зазнала таких втрат у військовій техніці:
- танки – 12 304 (+4 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 237 (+7)
- артилерійські системи – 48 694 (+53)
- РСЗВ – 2 065 (+3)
- засоби ППО – 1 590 (+2)
- літаки – 440
- гелікоптери – 354
- наземні робототехнічні комплекси – 2 404 (+17)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 483 367 (+1 762)
- крилаті ракети – 5 052
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 140 248 (+494)
- спеціальна техніка – 4 602 (+10).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» на липень цього року встановила імена, прізвища й інші дані майже 235 тисяч загиблих військовослужбовців РФ. Реальна їхня кількість, за словами самих дослідників, може бути значно більшою – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Путін «цілеспрямовано і навмисно» атакує американський бізнес в Україні – сенатор Блюменталь
Росія цілеспрямовано й навмисно атакує американські підприємства в Україні, половина з них зазнала значних ударів російськими ракетами або безпілотниками, заявив сенатор-демократ США Річард Блюменталь на пресконференції у Києві 26 серпня.
«Американці повинні бути обурені тим, що Володимир Путін цілеспрямовано і навмисно атакує американський бізнес. Не варто помилятися: це не ракети чи дрони, які випадково зійшли з курсу. Ці атаки є навмисними й повторюються. Вони завдали збитків на мільйони доларів і є грубим порушенням міжнародного права, не кажучи вже про елементарні моральні норми. Я сподіваюся, що американський бізнес рішучіше звертатиметься до президента й Конгресу із закликом продемонструвати силу Сполучених Штатів, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів і покласти край цій війні», – наголосив він.
На запитання про те, наскільки тема підтримки України може бути важливою під час майбутніх проміжних виборів у США і чи може Вашингтон відновити фінансову допомогу Києву в разі перемоги демократів, сенатор висловив свій прогноз, що демократам вдасться здобути більшість у Палаті представників.
«Мій особистий прогноз полягає в тому, що демократи отримають більшість у Палаті представників. І, чесно кажучи, як демократ, я також маю надії щодо Сенату», – додав сенатор.
Зараз республіканці мають більшість у Палаті представників і Сенаті. У листопаді у США відбудуться проміжні вибори до Конгресу – переобиратимуться повний склад Палати представників і третина сенаторів.
Кілька днів тому міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що російські війська двома безпілотниками вдарили по американському заводу Mondelez на Сумщині, кілька працівників були поранені.
Це не перший удар військ РФ по підприємствах американських компаній в Україні. У лютому цього року, за даними МЗС, російські війська вже били по підприємству американської компанії Mondelez у Тростянці на Сумщині.
Також у серпні 2025 року російські військові ракетами «Калібр» влучили у цивільне підприємство у Мукачеві на Закарпатті. Міський голова Андрій Балога згодом уточнив, що російської атаки зазнав завод американської компанії з виробництва електроніки Flex, який забезпечував роботою тисячі місцевих жителів. У компанії Flextronics (Flex) підтвердили ураження заводу в Мукачеві.
Четверо дорослих і три дитини поранені в Запоріжжі й районі через удари РФ – ОВА
Сім людей, зокрема три дитини, поранені внаслідок російських атак на Запоріжжя і Запорізький район протягом доби, повідомив вранці 27 серпня очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Загалом упродовж доби окупанти завдали 738 ударів по 56 населених пунктах Запорізької області», – написав він у телеграмі, додавши, що шість ракет війська РФ спрямували на обласний центр – Запоріжжя.
За словами Федорова, надійшло 110 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів й об’єктів інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Києві під час атаки РФ уламки впали в дворі житлового будинку і на території школи – влада
Російські військові вночі проти 27 серпня атакували Київ, міська військова адміністрація повідомляє про падіння уламків у двох районах.
«У Подільському районі фіксується падіння уламків у дворі житлового будинку… У Шевченківському районі фіксується падіння уламків на території навчального закладу», – йдеться в повідомленні.
Інформації про потерпілих і пошкодження поки що не було.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Росстат фіксує зниження виробництва нафтопродуктів у Росії в липні порівняно з минулим роком
Виробництво нафтопродуктів та коксу в Росії в липні знизилося на 19,3% у річному вимірі, тобто порівняно з липнем 2025 року, проте зросло на 5,6% у порівнянні з червнем цього року – це випливає з опублікованих 26 серпня даних Росстату, передає канал «Настоящее время».
Федеральна служба державної статистики РФ опублікувала щомісячну доповідь «Соціально-економічне становище Росії» (січень-липень 2026 року). З неї випливає, що за січень-липень обсяги виробництва скоротилися на 9,2% щодо відповідного періоду 2025 року. Найбільш значне падіння у річному вираженні – 21,7% – було в червні.
Абсолютні обсяги виробництва нафтопродуктів Росстат не публікує за рішенням влади. Публікується лише зведений індекс за видом діяльності «виробництво коксу та нафтопродуктів».
Виробництво палива в Росії скорочується на тлі атак українських безпілотників на нафтопереробні заводи, кількість яких помітно зросла останніми місяцями. Це призвело до перебоїв із паливом у багатьох регіонах. Росія також змушена була розпочати закуповувати паливо за кордоном.
Водночас Росія активно експортує сиру нафту. Агентство Reuters минулого тижня зазначало, що постачання нафти із західних портів Росії в першій половині серпня знизилися приблизно до 2,3 мільйона барелів на добу, що, як стверджується, на 15% нижче від початкового плану навантаження.
Це головним чином пов’язано зі збоями в роботі порту Новоросійськ, також через українські атаки. Експорт нафти з Новоросійська скоротився приблизно до 0,4 мільйона барелів на добу порівняно з 0,8-1 мільйоном барелів на добу в червні та липні, повідомили трейдери.
Схуд на 35 кг і розповідав про чарівника: як український морпіх пережив 4 роки полону в Росії
За даними українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з 2022 року до країни вдалося повернути понад 9,7 тисячі військових і цивільних.
Один із них – Олександр Іванов, майор морської піхоти та оборонець Маріуполя Донецької області. У російському полоні він провів чотири роки. Його звільнили в травні 2026 року: зараз він проходить реабілітацію в центрі TYTANOVI і поступово повертається до мирного життя.
«Після полону, коли ти чотири роки перебуваєш у емоційній напрузі, емоційний діапазон трохи змінює свої частоти. Перший час дуже важко висвітлювати всі свої емоції», – зізнається він в інтерв’ю. Читайте і дивіться за лінком
Росія атакувала Херсон, серед поранених – 10-річний хлопчик
Російські війська вдарили по двох районах Херсона увечері 26 серпня, повідомляє обласна військова адміністрація.
Зокрема, російський дрон атакував автомобіль у Корабельному районі міста.
«Внаслідок атаки постраждав 10-річний хлопчик. У дитини діагностували вибухову травму та різані рани голови і спини», – повідомляє ОВА.
Дитину госпіталізували в середньому стані тяжкості. Очільник міської адміністрації Ярослав Шанько уточнив, що медики надають хлопчику необхідну допомогу та продовжують обстеження.
Раніше ОВА повідомила, що удару зазнав Дніпровський район обласного центру. Внаслідок цієї атаки вибухових травм зазнали 19-річна дівчина та двоє чоловіків 34 та 33 років. Їм надають необхідну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Уряд спростив правила зберігання ліків на час воєнного стану
Кабінет міністрів спростив правила зберігання лікарських засобів на період воєнного стану, повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький 26 серпня.
За його словами, рішення дозволить фармацевтичним компаніям залучати додаткові складські приміщення для зберігання ліків.
«Таке рішення необхідне через постійні російські удари по складах і логістичних об’єктах. Компанії зможуть розосереджувати запаси ліків та бути більш гнучкими в плані логістики», – повідомив Корецький.
Він висловив очікування, що рішення допоможе забезпечити безперебійне постачання ліків до аптек.
Російські атаки по українській логістиці, зокрема, призвели до перебоїв постачання продуктів до супермаркетів у Києві останніми тижнями.