У Росії заявили про атаку дронів на дата-центр «Яндекса» – це вже третя за останні кілька днів
У Росії заявили про атаку безпілотників в ніч проти 11 жовтня на дата-центр «Яндекса» у Володимирській області РФ. Про це повідомили у самій компанії, зазначивши, що інфраструктуру дата-центру пошкоджено, і його роботу повністю зупинено.
Хмарна платформа Yandex Cloud працює в аварійному режимі – її дві зони недоступні.
«Конфігурацію ресурсів, що залишилася, вважаємо нестійкою», – заявили в «Яндексі».
У різних регіонах Росії, зокрема у Сибіру, не працюють різні послуги «Яндекса», включаючи служби таксі, платежів, замовлення їжі. Як пише телеграм-канал «Обережно, новини», не працюють і внутрішні програми «Яндекса» для кур’єрів, водіїв та служби підтримки. Таксі, як зазначають користувачі, не вдається викликати в тому числі Москві та Петербурзі, Ростові-на-Дону, містах азіатської частини Росії і навіть за кордоном, де працює «Яндекс Go», зокрема в Сербії та Вірменії.
Не працює також державна ветеринарна система «ВетІС».
За повідомленням губернатора Володимирської області Олександра Авдєєва, в результаті атаки також відключилися дві підстанції, які постачають електроенергією для п’яти тисяч жителів. Також повідомлялося про евакуацію мешканців будинків, що розташовані неподалік місця атаки. Згодом Авдєєв повідомив про відновлення електропостачання на 80%. Постраждалих під час атаки не було.
Ударів по дата-центрам українські військові почали завдавати після низки ударів по дата-центрах в Україні, завданих російськими військовими.
Напередодні Міноборони Росії заявило про ураження дата-центру компанії «Тенет» в Одесі. У Росії за останні дні були уражені вже три дата-центри «Яндекса» – у Рязанській, Калузькій та тепер Володимирській областях.
Також у ніч на 11 вересня українські дрони атакували Сочі. Місцева влада повідомила про падіння «фрагментів безпілотників» на території аеропорту та пожежу в одній з адміністративних будівель. Про постраждалих не повідомлялося. Українські моніторингові канали пишуть про пожежу у районі розміщення систем ППО.
В аеропорту Сочі скасували або перенесли понад 30 рейсів, а в «Аерофлоті» заявили, що вимушено коригують розклад «на тлі обмежень, що діяли в повітряному просторі аеропорту Сочі, а також технічних проблем у самій авіагавані».
Міноборони Росії заявило, що сили ППО протягом ночі нібито збили 479 українських безпілотників, скільки збити не вдалося – не повідомляється.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
На тлі критики Трампа Зеленський заявив, що сьогодні продовжить координацію з європейськими партнерами
На тлі критики з боку президента США Дональда Трампа президент України Володимир Зеленський заявив, що сьогодні продовжить координацію з європейськими партнерами.
«Сьогодні продовжимо координацію з партнерами – будуть розмови з європейськими лідерами. Фактично щоденно на різних рівнях координуємось та працюємо над додатковими оборонними пакетами, передусім ППО та боєприпасами для бойової авіації. Все для захисту життів наших людей та інтересів України», – написав він у телеграмі.
За його словами, лише за цей тиждень сили РФ випустили близько 1450 авіабомб, 75 ракет різних типів та понад 1640 ударних дронів, з яких близько 60% – реактивні.
Напередодні Зеленський провів переговори з низкою європейських лідерів, зокрема прем’єрами Британії, Норвегії, президентами Франції та Фінляндії.
Ця заява Зеленського пролунала на тлі критики президента США Дональда Трампа та тверджень, що Росія хотіла б укласти угоду щодо завершення війни проти України, але президент України «з якихось причин» не хоче укладати угоду.
Цьому передувала розмова президента США Дональда Трампа та російського президента Володимира Путіна. Після цієї розмови було оголошено про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.
Україна розкритикувала домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну. У Євросоюзі заявили, що зараз не час послаблювати тиск на Росію, і Європа цього не робитиме.
Розмова Трампа та Путіна відбулася на тлі переговорів між українськими, американськими і європейськими посадовцями в Маямі щодо припинення війни Росії проти України. Ці перемовини достроково завершились.
Внаслідок атак ЗСУ у всіх регіонах Криму діють жорсткі обмеження подачі електроенергії: деталі
Життя без світла годинами вже стало звичним у більшості міст і районів окупованого Росією Криму. Фактично четвертий місяць триває тотальне обмеження подачі електроенергії. Дефіцит виник внаслідок ударів Сил оборони України по логістиці та енергетичній інфраструктурі РФ у відповідь на повномасштабну агресію проти України. Кримчани живуть тепер без світла, з обмеженням інтернету та незручностями у побуті.
Деталі дізнався проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Війська РФ атакували Харків авіабомбами: є загибла та поранені, зруйновані будинки
Харків зазнав атаки російським КАБами – під ударом був приватний сектор Немишлянського району, повідомив міський голова Ігор Терехов.
За його словами, 35-річну жінку деблокували з-під завалів пошкодженого будинку, попри усі зусилля медиків, від отриманих травм вона померла. Також відомо про трьох поранених.
Терехов поінформував, що було влучання на території СТО поряд з приватними будинками, є інформація про два вщент знищених приватних будинки, ще близько 15 пошкоджені вибуховою хвилею, горять кілька авто.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сили РФ атакувати Рівненщину, є постраждалі – ОВА
Російські війська продовжують атакувати Рівненщину, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Коваль.
За його даними, під час минулої атаки поранень зазнали троє людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Удар РФ по Слов’янську: є поранені, під завалами можуть бути люди
Російські війська вранці завдали удару по Слов’янську на Донеччині, наразі відомо про чотирьох постраждалих, повідомив очільник міської військової адміністрації Вадим Лях.
«Сьогодні, 11 жовтня, о 09:45, ворог завдав авіаудару по Слов’янську. Влучання у дві багатоповерхівки. Наразі відомо про чотирьох поранених. Усім надається медична допомога», – написав він у фейсбуці.
Президент України Володимир Зеленський також повідомив про російський удар по п’ятиповерхівці в Слов’янську – там повністю зруйнований під’їзд, під завалами можуть бути люди.
Згодом Вадим Лях уточнив, що внаслідок удару постраждали сім людей, троє з них госпіталізовані.
За його словами, війська РФ скинули на спальний район міста три ФАБ-250 – частково зруйновані дві багатоповерхівки, ще сім багатоквартирних будинків та магазин пошкоджені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ОВА: на Київщині після нічної атаки РФ виникла пожежа на складі
На Київщині у Бучанському районі триває ліквідація пожежі на підприємстві, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.
За його словами, внаслідок нічної атаки російського БпЛА виникла пожежа складських приміщень – займання локалізовано, триває ліквідація пожежі.
Загиблих і постраждалих немає.
За даними ОВА, за останню добу в Київській області через російські атаки постраждали четверо людей, були пошкодження 37 об’єктів. Місцева влада повідомила про пошкодження складів, підприємств, об’єкти інфраструктури, приватні будинки у Бучанському, Обухівському, Бориспільському, Вишгородському та Білоцерківському районах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський назвав умову припинення ударів по російських НПЗ
Президент України Володимир Зеленський назвав умову припинення українських ударів по російських НПЗ і наголосив, що будь-які деескалаційні кроки мають бути «взаємними та зі справжніми гарантіями».
«Реальна причина війни в Європі – Росія, і тільки вона. Вже сьогодні реально зупинити удари по енергетиці, але Путін не хоче цього робити. Україна буде готова зупинити удари по російських НПЗ, якщо Росія перестане наносити удари по нашій енергетичній інфраструктурі. Будь-які деескалаційні кроки мають бути взаємними та зі справжніми гарантіями», – написав він у телеграмі.
За його словами, лише за цей тиждень сили РФ випустили близько 1450 авіабомб, 75 ракет різних типів та понад 1640 ударних дронів, з яких близько 60% – реактивні.
Зеленський нагадав, що сьогодні вранці завершилися пошуково-рятувальні роботи в Запоріжжі, де через російський удар загинули 23 людини, четверо з них – діти.
«Вчора у Харкові росіяни вдарили по медичному закладу, цієї ночі були російські удари по цивільній інфраструктурі, житлових будинках, енергетиці. Вранці росіяни вдарили по п’ятиповерхівці в Слов’янську – там повністю зруйнований під’їзд, під завалами можуть бути люди», – додав президент.
Ця заява Зеленського пролунала на тлі критики президента США Дональда Трампа та тверджень, що Росія хотіла б укласти угоду щодо завершення війни проти України, але президент України «з якихось причин» не хоче укладати угоду.
Читайте також: «Одностороння поступка Кремлю» – ISW про домовленість Трампа і Путіна
Цьому передувала розмова президента США Дональда Трампа та російського президента Володимира Путіна. Після цієї розмови було оголошено про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.
Україна розкритикувала домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну. У Євросоюзі заявили, що зараз не час послаблювати тиск на Росію, і Європа цього не робитиме.
Розмова Трампа та Путіна відбулася на тлі переговорів між українськими, американськими і європейськими посадовцями в Маямі щодо припинення війни Росії проти України. Ці перемовини достроково завершились.
Неназваний високопоставлений український посадовець заявив виданню Financial Times, що Україна продовжить удари по російських нафтопереробних заводах, попри рішення Вашингтона.
Як пише Axios 10 жовтня із посиланням на неназваного українського посадовця, американські перемовники Стів Віткофф і Джаред Кушнер заявили, що президент США Дональд Трамп може припинити надавати Україні розвіддані, якщо Київ і надалі ігноруватиме його вимоги.
Американський посадовець заперечив, що такі погрози лунали. За його словами, пише Axios, Віткофф і Кушнер наголосили, що США є важливим партнером України, надаючи їй боєприпаси та розвіддані, а тому Київ не повинен вдаватися до дій, які шкодять американським споживачам.
Трамп заявив, що РФ хотіла б укласти угоду щодо завершення війни, але Зеленський «з якихось причин» не хоче
Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія хотіла б укласти угоду щодо завершення війни проти України, але президент України Володимир Зеленський «з якихось причин» не хоче укладати угоду.
«Я вважаю, що Росія хотіла б укласти угоду… Це питання можна було вирішити вже багато разів, але з якихось причин Зеленський не хоче укладати угоду», – заявив Трамп журналістам.
Зеленський, за його словами, міг би укласти набагато вигіднішу угоду два роки тому.
«Якщо поглянути на співвідношення сил – йдеться про мільйони солдатів з одного боку проти іншого... Гадаю, було б розумно... Якби він (Зеленський – ред.) уклав угоду два роки тому, його становище було б значно кращим. Він міг би укласти набагато вигіднішу угоду два роки тому», – додав президент США.
Відповідаючи на запитання журналіста щодо телефонної розмови з Путіним, Трамп заявив, що російський президент «дуже хотів би, щоб було досягнуто угоди».
Президент США Дональд Трамп 9 жовтня провів телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіном. Після цієї розмови він оголосив про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.
Це сталося на тлі переговорів між українськими, американськими і європейськими посадовцями в Маямі, спрямованих на припинення війни Росії проти України. Ці перемовини достроково завершились.
Зеленський розкритикував домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну.
Після того Трамп заявив, що хотів би бачити нову людину на посаді президента України.
«Я пропоную їм знайти нового лідера, який зможе укласти угоду. Він міг укласти багато угод, але чомусь ніколи цього не робив. І я вважаю, що Україні час обрати нового президента», – сказав президент США під час спілкування з журналістами.
Американський мільярдер Ілон Маск, якого у серпні український президент нагородив орденом Свободи, коментуючи цю заяву Трампа, написав, що Володимир Зеленський «зайшов надто далеко».
Натомість після цих заяв американська блогерка та прихильниця Трампа Лора Лумер, яка у липні відвідувала Україну, заявила, що замість вимог провести вибори в Україні міжнародна спільнота має чинити тиск на Путіна, щоб той завершив війну. Вона зауважила, що причина відсутності виборів в Україні – воєнний стан, який зумовлений активними бойовими діями, що тривають уже п’ять років.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що Путін скористався телефонною розмовою з Трампом 9 жовтня, щоб безпідставно звинуватити Україну у відсутності прогресу в мирних переговорах, незважаючи на те, що Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни в Україні.
За кілька днів до цієї розмови у МЗС наголосили, що Україна готова до кількох режимів припинення вогню, насамперед до повного та безумовного.
Виступаючи 1 жовтня на дискусійному клубі «Валдай» під Москвою, російський лідер Володимир Путін офіційно відкинув пропозицію про обопільне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних суднах, назвавши таку ініціативу «безглуздою». За словами Путіна, умови потенційного «енергетичного перемир’я», яке обговорювалося за посередництва США, не відповідають інтересам Москви.
Також Москва відкидає можливість припинення вогню за умови продовження військової допомоги Заходу Україні. За твердженням Кремля, у такому разі Київ нібито використає паузу на свою користь.
Інститут вивчення війни неодноразово звертав увагу на ознаки того, що Росія не хоче йти на будь-які суттєві компроміси в процесі мирних переговорів щодо припинення війни проти України.
«Ніхто не цікавиться нашим станом» – мама безвісти зниклого бійця. Як комунікують державні структури
Родини безвісти зниклих військовослужбовців зареєстрували 30 вересня цього року на сайті Кабінету міністрів України петицію №41/011030-26еп. Вони просять передбачити можливість включення безвісти зниклих військових до списків на обмін, якщо є підстави вважати, що вони могли потрапити в полон, навіть за відсутності офіційного підтвердження цього факту.
Також вимагають, щоб військові частини надавали родинам детальну інформацію про те, як і за яких обставин зник військовослужбовець. А ще вважають, що необхідно покращити взаємодію між державними структурами – Координаційним штабом, Нацполіцією, СБУ щодо пришвидшення пошуку.
Рідні безвісти зниклих військових говорять, що перебувають у стані очікування і невідомості місяцями, а дехто й роками.
Генштаб ЗСУ: на фронті протягом минулої доби було понад 220 боїв
На фронті протягом минулої доби зафіксували 221 бойове зіткнення, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав ракетного та 73 авіаційних ударів, під час яких скинув 255 керованих авіабомб. Крім того, загарбники застосували 8444 дрони-камікадзе та здійснили 2553 обстріли населених пунктів і позицій наших військ, з них 45 – із застосуванням реактивних систем залпового вогню
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку – 25 атак. На цій ділянці фронту противник намагався просунутися у районах населених пунктів Світле, Молодецьке, Новомиколаївка та в бік Добропілля, Новогришиного, Сергіївки.
На Гуляйпільському напрямку російські загарбники 21 раз атакували позиції українських захисників, намагаючись просунутися у районах Рибного, Верхньої Терси, Гіркого, Гуляйпільського, Малої Токмачки та в бік населених пунктів Косівцеве, Нове Запоріжжя, Рівне, Воздвижівка, Долинка, Копані.
На Костянтинівському напрямку зафіксовано 18 атак. Загарбники вели наступальні дії у районах Костянтинівки, Новоселівки, Торецького, Вільного та в напрямках населених пунктів Миколайпілля, Райське, Приют.
Бої також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському та Придніпровському напрямках.
На Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках противник штурмових дій не проводив.
В Інституті вивчення війни (ISW) заявляють, що геолоковані кадри, опубліковані 9 жовтня, демонструють, як російські війська завдають удару по українській позиції на північний захід від Андріївки (на північний схід від Борової), що свідчить про нещодавнє просування українських сил у цьому районі.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), темпи російського просування суттєво знизилися в березні 2026 року й відтоді залишаються «низькими». Понад те, кажуть аналітики, іноді Росія втрачає більше території, ніж захоплює.
Аналітики підрахували, що з березня до вересня цього року російські війська втратили контроль над майже 300 квадратними кілометрами раніше захопленої території України. Зокрема, в результаті операції Сил оборони «Вівальді», під час якої протягом кількох місяців ЗСУ звільнили щонайменше 147 квадратних кілометрів в районі Лиману.
Путін скористався розмовою з Трампом, щоб безпідставно звинуватити Україну у відсутності переговорів – ISW
Президент Росії Володимир Путін скористався телефонною розмовою з президентом США Дональдом Трампом 9 жовтня, щоб безпідставно звинуватити Україну у відсутності прогресу в мирних переговорах, незважаючи на те, що Росія, як і раніше, не бажає вести конструктивні переговори чи йти на будь-які поступки для припинення війни в Україні. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики звертають увагу на слова помічника російського президента Юрія Ушакова, який сказав, що Путін повідомив Трампу нібито далекобійні удари України по російській виборчій інфраструктурі під час виборів до Державної Думи Росії у вересні 2026 року «унеможливили» «негайне» відновлення мирних переговорів – намагаючись очорнити Україну як сторону, відповідальну за зупинку мирних переговорів.
«Насправді немає жодних доказів того, що Україна завдавала ударів по російській виборчій інфраструктурі під час виборів до Держдуми у вересні 2026 року, а твердження Росії про те, що Україна намагалася завдати ударів по виборчій інфраструктурі, залишаються безпідставними», – йдеться у звіті.
За словами Ушакова, Путін під час розмови наголосив, що рішучість Росії досягти всіх своїх військових цілей і завдань – що рівнозначно повній капітуляції України та Заходу – залишається незмінною. Україна, США та Європа неодноразово пропонували різні варіанти перемир’я та мирні пропозиції з поступками Росії – усі вони постійно відхилялися Кремлем.
Аналітики ISW зазначають, що Москва наполегливо намагається представити Україну як непримиренну сторону в мирних зусиллях, незважаючи на те, що Росія не запропонувала жодних поступок і відхилила численні компромісні пропозиції, з якими виступили США та Україна.
Те, що 9 жовтня Путін ще раз підтвердив свою прихильність незмінним військовим цілям Росії, свідчить про неготовність Кремля приймати будь-які компромісні мирні пропозиції на умовах, що не забезпечують виконання максималістських вимог Росії щодо повної капітуляції України, констатує Інститут вивчення війни.
Президент США Дональд Трамп 9 жовтня провів телефонну розмову з російським президентом Володимиром Путіном. Після цієї розмови він оголосив про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.
Мінфін США видав генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року.
Це сталося на тлі переговорів між українськими, американськими і європейськими посадовцями в Маямі, спрямованих на припинення війни Росії проти України. Ці перемовини достроково завершились.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну, який після цього, за словами Зеленського, лише посилить терор українських міст.
За кілька днів до цієї розмови у МЗС наголосили, що Україна готова до кількох режимів припинення вогню, насамперед до повного та безумовного.
Виступаючи 1 жовтня на дискусійному клубі «Валдай» під Москвою, російський лідер Володимир Путін офіційно відкинув пропозицію про обопільне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних суднах, назвавши таку ініціативу «безглуздою». За словами Путіна, умови потенційного «енергетичного перемир’я», яке обговорювалося за посередництва США, не відповідають інтересам Москви.
Також Москва відкидає можливість припинення вогню за умови продовження військової допомоги Заходу Україні. За твердженням Кремля, у такому разі Київ нібито використає паузу на свою користь.
Інститут вивчення війни неодноразово звертав увагу на ознаки того, що Росія не хоче йти на будь-які суттєві компроміси в процесі мирних переговорів щодо припинення війни проти України.
Генштаб ЗСУ: за добу війни, 10 жовтня, Росія втратила понад 1900 солдатів
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 552 840 своїх військових, зокрема 1 930 осіб – за останню добу, 10 жовтня, такі дані на ранок 11 жовтня навів Генштаб ЗСУ.
У командуванні ЗСУ також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 408 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 521 (+6)
- артилерійські системи – 51 039 (+39)
- РСЗВ – 2 205 (+4)
- засоби ППО – 1 701 (+2)
- літаки – 443
- гелікоптери – 356
- наземні робототехнічні комплекси – 2 924 (+7)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 558 457 (+1 531)
- крилаті ракети – 5 126
- кораблі / катери – 35
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 161 503 (+557)
- спеціальна техніка – 4 815 (+3).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Російська служба британського мовника BBC спільно з виданням «Медіазона» в оприлюднених 9 жовтня даних встановили, що від початку російського повномасштабного вторгнення в Україну на фронті загинули щонайменше 276 113 російських військових. Понад 7,8 тисяч з них – офіцери російської армії й інших силових структур. У зведенні враховано лише тих, чиї імена вдалося встановити за відкритими джерелами. Реальні цифри втрат можуть бути набагато вищими, щоразу вказують автори дослідження – за оцінками НАТО, до пів мільйона.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер час від часу цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. 30 липня він в інтерв’ю Fox News заявив, що Україна втратила 50 тисяч солдатів, ще приблизно 400 тисяч – поранені. Він також заявив про велику кількість зниклих безвісти.
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
США: республіканці у Палаті представників намагаються заблокувати угоду Трампа з Росією щодо дизелю
Конгресмен-республіканець Брайан Фіцпатрік планує домогтися голосування в Палаті представників законопроєкту, який забороняє закупівлі російської нафти, оскаржуючи рішення президента США Дональда Трампа про послаблення обмежень на експорт російського дизельного палива, оскільки законодавці попереджають, що цей крок може допомогти фінансувати війну Москви проти України.
Фіцпатрік (республіканець від штату Пенсильванія), співголова група підтримки (кокус) України у Конгресі США Ukraine Caucus у Палаті представників, 10 жовтня оголосив, що подасть на розгляд «Закон Рональда Рейгана «Мир через силу».
«Ми подамо двопартійний законопроєкт, щоб заблокувати будь-які закупівлі російської нафти, – написав Фіцпатрік у соцмережі X. – Його винесуть на розгляд через процедуру discharge, і він буде ухвалений переважною більшістю голосів».
Конгресмен Дон Бейкон (республіканець від штату Небраска) погодився виступити співавтором законопроєкту. Демократичного співавтора поки що не визначено.
Петиція про винесення питання на голосування (discharge) може змусити Палату представників провести голосування без схвалення відповідного комітету чи керівництва Палати, якщо вона набере 218 підписів.
Ця ініціатива стикається з часовими обмеженнями – відновлення голосувань у Конгресі заплановано лише через кілька тижнів, а поточний термін повноважень Конгресу закінчується в січні. Будь-який законопроєкт також потребуватиме схвалення Сенату і може зіткнутися з опором Білого дому.
Фіцпатрік послався на підхід колишнього президента Рональда Рейгана до протистояння з Москвою та підтвердив підтримку Конгресом президента України Володимира Зеленського, якого Трамп знову розкритикував.
«Росія незаконно вторглася в Україну. Росія несе повну відповідальність», – написав Фіцпатрік, додавши, що Конгрес та американський народ підтримуватимуть Зеленського «доти, доки не буде досягнуто перемоги України».
Запропонований законопроєкт відображає занепокоєння деяких республіканців щодо того, що пом’якшення обмежень щодо російських енергоносіїв може послабити тиск на президента Росії Володимира Путіна.
Президент США Дональд Трамп 9 жовтня після розмови з російським лідером Володимиром Путіним оголосив про домовленість між США й Росією про поставки мільйонів тонн російського дизелю на американський і світові ринки.
Мінфін США видало генеральну ліцензію, що дозволяє операції, пов’язані з продажем, постачанням, розвантаженням й імпортом дизельного пального російського походження, до 7 квітня 2027 року.
Це сталося на тлі переговорів між українськими, американськими і європейськими посадовцями в Маямі, спрямованих на припинення війни Росії проти України. Ці перемовини достроково завершились.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував домовленість між США й Росією, назвавши такий крок «слабкістю» США і «подарунком» Путіну, який після цього, за словами Зеленського, лише посилить терор українських міст.
Різке зростання цін на бензин і дизельне пальне у світі почалося у лютому цього року, після початку військової операції США й Ізраїлю в Ірані. Аналітики і багато споживачів пов’язують це з перекриттям Іраном Ормузької протоки у відповідь на удари США, що ускладнило вивезення нафти танкерами з країн Перської затоки, а також з санкціями на іранську й російську нафту.
Подорожчання бензину й дизелю викликає невдоволення американських виборців. Це може призвести до падіння рейтингу Республіканської партії і погіршення її перспектив на майбутніх проміжних виборах у листопаді до Конгресу США.
«Впала у дворі багатоповерхівок»: у Києві сапери вилучили бойову частину балістичної ракети РФ
У Києві на місці одного з російських ударів в Оболонському районі сапери вилучили бойову частину та безпечні залишки балістичної ракети, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, ракета впала у дворі житлових багатоповерхівок, пошкодивши одноповерхову споруду.
Рятувальники нагадують, що у разі виявлення підозрілого предмета треба не підходити і не чіпати його, негайно телефонувати 101 або 112.
10 жовтня російські війська атакували Київ дронами та балістикою. За даними місцевої влади, в Оболонському районі було влучання в будівлю ресторану, за іншою адресою – уламки ракети впали в дворі житлового будинку. Постраждали вісім людей.
Кілька днів тому після російської атаки 7 жовтня у Києві вибухотехніки знешкодили три нездетоновані балістичні ракети.
Нічна атака Росії: у ЗСУ заявили про знешкодження 94 з 116 дронів
Українські військові знешкодили 94 з 116 дронів, якими вночі атакувала Росія, повідомляє пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 08:30 протиповітряна оборона збила або подавила 94 БпЛА типу Shahed (74 із них – реактивні), Гербера, дронів інших типів.
Українські військові зафіксували влучання 10 БпЛА противника на 7 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 9 локаціях. Атака триває – в повітряному просторі перебувають близько 10 російських БпЛА.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 11 жовтня (з 18:00 10 жовтня) противник атакував 116 ударними БпЛА типу Shahed (95 із них – реактивні), Гербера, дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Орел, Курськ, Приморсько-Ахтарськ - РФ, тимчасово окупованих територій Донецька, Криму – Гвардійське.
Вночі російські війська атакували Дніпро та Одесу. За даними ОВА, в одному районів Дніпра був пошкоджений багатоповерховий будинок, постраждали четверо людей, серед них – двоє 8-річних дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Дніпро та Одеса вночі зазнали російських атак, серед постраждалих є діти – влада
Вночі російські війська атакували Дніпро та Одесу, є постраждалі, повідомляє місцева влада.
Близько 4:00 голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа повідомив, що російські безпілотники атакували обласний центр: в одному районі був пошкоджений багатоповерховий будинок, в іншому – зайнялися кілька складів із продуктами, вантажні та легкові автівки
За його даними, через нічну атаку РФ на Дніпро постраждали четверо людей, серед них – двоє 8-річних дітей. Ганжа повідомив, що одну дівчинку госпіталізували, ще троє постраждалих – 8-річна дівчинка, 29-річна жінка та 61-річний чоловік – лікуються амбулаторно.
Також пізно ввечері 10 жовтня російської атаки зазнала Одеса. Місцева влада поінформувала про пошкодження двоповерхового житлового будинку.
Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що через атаку були зруйновані три квартири, загорівся дах. Вогнеборці оперативно ліквідували пожежу. Люди не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Із м’ясокомбінату – на «м’ясні штурми»: як заробітки у Росії перетворюються на квиток на війну проти України
20 серпня Мірас Ташарганов вирушив до російського міста Курськ, щоб влаштуватися на роботу на м’ясопереробний завод, розраховуючи заробляти 90 000 рублів (близько 1 000 доларів) на місяць.
Натомість, за словами його родичів, 25-річного громадянина Казахстану забрали з місця роботи безпосередньо до військового призовного пункту, де його змусили підписати контракт з російською армією, яка воює проти України.
«Він сказав мені: «Вони кидають тобі контракт, приставляють пістолет до голови і кажуть підписати – і все. Вони навіть не запитали нас, хочемо ми цього чи ні», – розповіла Гульжан Ташарганова, мати Міраса, описуючи телефонний дзвінок від сина.
Публікація на цю тему за лінком
Каллас після рішення Трампа: не час послаблювати тиск на Росію, і Європа цього не робитиме
Очільниця Європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що зараз не час послаблювати тиск на Росію, і Європа цього не робитиме.
«За два дні внаслідок російських ударів загинуло понад 80 мирних українців. Крім того, Росія посилила гібридні атаки проти Європи – як держав-членів ЄС, так і союзників по НАТО. Призупинення санкцій щодо російського дизельного пального забезпечує Москві додаткові доходи для ведення війни», – написала вона у соцмережі X 10 жовтня.
За словами Каллас, 12 жовтня міністри закордонних справ країн ЄС планують затвердити найбільший від початку війни пакет санкцій, спрямованих проти російської воєнної машини.
Перед цим речник Єврокомісії у письмовому коментарі Радіо Свобода заявив, що Європейський Союз продовжуватиме зменшувати свою залежність від російських викопних видів палива і не бажає сприяти фінансуванню війни РФ проти України.
«Європа надто добре знає про приховані витрати, пов’язані з надмірною залежністю від російських вуглеводнів», – зазначив речник, додавши, що ЄС і надалі вважає необхідним укладення перемир’я, яке забезпечить захист світових продовольчих запасів й енергетичної інфраструктури в Україні й Росії.
Заява з’явилася після того, як 9 жовтня після розмови з російським лідером Володимиром Путіним президент США Дональд Трамп оголосив, що РФ у найближчі місяці поставить на американський і світовий ринки мільйони тонн дизельного пального.
Міністерство фінансів США випустило генеральну ліцензію, що дозволяє продаж, доставку, розвантаження й імпорт російського дизелю. Документ діє до 7 квітня 2027 року.
Президент України Володимир Зеленський назвав рішення США послабити санкції проти Росії без домовленості про деескалацію проявом слабкості. На його думку, це дозволить Москві отримати додаткові ресурси для продовження війни і посилить російські удари по українських містах.
Натомість Дональд Трамп 10 жовтня різко розкритикував Володимира Зеленського, заявивши, що Україні варто «отримати нового лідера», і поклавши на Зеленського провину за відсутність угоди про припинення війни, а також вимагаючи від Києва «негайно припинити» удари по російських нафтопереробних заводах.
Різке зростання цін на бензин і дизельне пальне у світі почалося у лютому цього року, після початку військової операції США й Ізраїлю в Ірані. Аналітики і багато споживачів пов’язують це з перекриттям Іраном Ормузької протоки у відповідь на удари США, що ускладнило вивезення нафти танкерами з країн Перської затоки, а також з санкціями на іранську й російську нафту.
Подорожчання бензину й дизелю викликає невдоволення американських виборців. Це може призвести до падіння рейтингу Республіканської партії і погіршення її перспектив на майбутніх проміжних виборах у листопаді до Конгресу США.
Сибіга після критики Трампа заявив, що Зеленський має підтримку українського народу
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що президент Володимир Зеленський має підтримку українського народу. Заява голови МЗС у X з’явилася після того, як президент США Дональд Трамп сказав, що Україні варто «отримати нового лідера», поклавши на Зеленського провину за відсутність угоди про припинення війни, а також вимагаючи від Києва «негайно припинити» удари по російських нафтопереробних заводах.
«Президент Зеленський очолює нашу країну в час війни – війни за незалежність, свободу і гідність. Він має підтримку українського народу, і саме народ має право вирішувати. Заяви з-за кордону лише підтверджують, що він добре виконує свою роботу. Він заслуговує на підтримку», – написав Сибіга.
Трамп 10 жовтня заявив, що Зеленський «міг би врегулювати цю війну багато разів», «але він вирішує цього не робити», додавши, що Україні варто «отримати нового лідера, здатного укласти угоду».
Це була найрізкіша критика Зеленського з боку Трампа відтоді, як їхні відносини покращилися після вкрай напруженої зустрічі в Білому домі в лютому 2025 року.
Заява пролунала через день після того, як президент України розкритикував США за угоду з Росією щодо постачання дизельного пального. Трамп після розмови з російським лідером Володимиром Путіним 9 жовтня заявив, що РФ поставить мільйони тонн дизелю на світовий і американський ринки протягом найближчим місяців. Зеленський назвав це рішення ознакою слабкості і заявив, що воно призведе до додаткового фінансування воєнних зусиль Росії.
Дональд Трамп також звинуватив Україну в поглибленні світового дефіциту дизельного пального через удари по російських НПЗ.
«Ми сказали йому: «Роби, що хочеш, але не завдавай ударів по дизельному пальному, тому що це велика проблема, серйозний дефіцит». А що він робить? Він іде і завдає удару по дизельному пальному. Він може робити все, що хоче, але цього він робити не може...», – сказав Трамп.
Різке зростання цін на бензин і дизельне пальне у світі почалося у лютому цього року, після початку військової операції США й Ізраїлю в Ірані. Аналітики і багато споживачів пов’язують це з перекриттям Іраном Ормузької протоки у відповідь на удари США, що ускладнило вивезення нафти танкерами з країн Перської затоки, а також з санкціями на іранську й російську нафту.
Подорожчання бензину й дизелю викликає невдоволення американських виборців. Це може призвести до падіння рейтингу Республіканської партії і погіршення її перспектив на майбутніх проміжних виборах у листопаді до Конгресу США.
Трамп, який визначив завершення війни пріоритетом, коли розпочав свій нинішній термін у січні 2025 року, знову заявив, що цієї повномасштабної війни не сталося б, якби він перебував на посаді.
Позиції Києва і Москви на переговорах залишаються діаметрально протилежними: Кремль не йде на жодні поступки, неодноразово відкидав заклики до повного припинення вогню і наполягає на своїх вимогах, зокрема щодо встановлення російського контролю над тією частиною Донбасу, яку РФ не контролює.
Оприлюднене цього місяця опитування Київського міжнародного інституту соціології засвідчило, що 71% українців виступають проти проведення виборів зараз, коли триває війна.
При цьому більш як половина українців (53%) вважає, що шостий президент України Володимир Зеленський має обмежитися одним терміном на посаді, натомість 42% потенційних виборців має думку, що чинний голова держави може вдруге претендувати на посаду.
У квітні 2026 року минуло сім років перебування Володимира Зеленського на президентській посаді при максимальному п’ятирічному терміні президенства. Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
США, зокрема президент Дональд Трамп, вже кілька разів порушували питання необхідності проведення виборів в Україні. Тим часом у Кремлі неодноразово заявляли, що президент Володимир Зеленський і український уряд є нібито нелегітимними через відсутність виборів під час війни.
Водночас американський Інститут вивчення війни (ISW) раніше заявляв, що Кремль продовжує обговорювати можливі вибори в Україні, щоб просувати своє неправдиве твердження про нелегітимність нинішнього українського уряду, наполягаючи на засобах контролю над політикою України. Аналітики зазначили, що Кремль продовжує сигналізувати, що відхилить будь-які результати виборів, які не приведуть до формування проросійського уряду в Україні.
Київ наголошує, що безпека залишається ключовою умовою для проведення виборів в Україні, яка практично щодня зазнає російських обстрілів.