Село Рижівка на кордоні з Росією у Сумській області нещодавно геть опустіло. За даними місцевої влади, нині там залишаються лише шестеро мешканців. Буквально за кілька днів березня звідти похапцем виїхали приблизно дві сотні людей. Через сильні обстріли з боку Росії люди вибиралися із села як могли – і власним транспортом, і завдяки добровольцям, що вивозили їх, і навіть пішки.
Обстріли прикордоння на Сумщині останнім часом значно посилилися. Однак ситуація у Рижівці ще й ускладнена тим, що по той бік кордону її сусідом є село Тьоткіно. Саме цей населений пункт у Курській області Росії був одним із напрямків прориву на територію РФ створених з громадян Росії збройних формувань «Російський добровольчий корпус», «Легін Свобода Росії» та Сибірський батальйон», що воюють у складі Інтернаціонального легіону України.
У ніч на 12 березня вони зайшли на територію Тьоткіно, розпочавши свою спільну військову операцію. Того ж дня у Рижівці стало куди гучніше, ніж було до того.
«Обстріл почався ще у вівторок. Ми пересиділи, було не дуже шумно. В середу ніби затихло. А в четвер зранку у погріб ледь встигли застрибнути. Дві години просиділи у погребі. Ходуном ходило все. Ложили саме на наш (куток – ред.)...снаряди. А тоді, як вилізли, зрозуміли, що ж ніхто не зупиниться. Треба щось робити», – розповідає жителька Рижівки Валентина.
Вона з сім’єю самостійно евакуювалася з села на власній машині «Газель».
«З нами їхали я, чоловік, неповнолітня дитина, мої батьки, свекруха, наша бабуся, якій 94 роки, і ще й мамина сусідка кричить «заберіть мене». Ще й сусідку…В «Газелі» зверху! Покидали якісь покривала, мішки, покутались покривалами, посідали, …молилися, трусилися… І обстріл не закінчувався. Ми трохи проїхали і – знову»
У Рижівці сім’я Валентини залишила усе нажите майно і господартво. Свійських тварин просто випустили на волю. Наступного дня господарі повернулися за ними. Однак вивезти вдалося не усіх.
«Зранку ми біля 50 овечок випустили отак просто по селу. А корів випустили, щоб був доступ до сіна, до води. Виживуть-не виживуть. І в п'ятницю за ними приїхали, було розбито ще більше. Наш куток – це ж 160 метрів від самого кордону. Корови перелякані. Одна корова була поранена дуже. Одного телятка довелося кинути. У нього зломана нога, кість стирчала. Кинули. Треба було дорізати, а почався обстріл, ми його просто кинули»
Інша мешканка Рижівки, літня жінка теж залишила вдома все. Серед небагатьох речей, які взяла – ікона.
«Утоли мои печали» («Утамуй моя печалі – ред.»)… Чудотворна ікона. Дуже помагає», – показує жінка. Вона впевнена, що саме вищі сили допомогли їй врятуватися під час обстрілу:
«Я сиділа за столом, а думаю, зараз поїм, їсти зварила, поїла. А воно ж б’є, туда-сюда. А мені Господь дав так, вроді щось як крикнуло мені, що «туди іди». Я ж туди в хату зайшла. Тільки зайшла – чую ляпає. Я в коридорі сіла на стільчик, а воно як дало. Стеля провалився, дірка, всюди дим. Я вже не знаю як мені вискочить. Ікону схватила, Господи, і вийшла».
Місцевих, які не могли виїхати самостійно, вивозили небайдужі. Евакуація із Рижівки була небезпечною, адже дорога із села йде вздовж кордону і її постійно обстрілювали з території Росії.
Розвідка Великої Британії 4 квітня оприлюднила підрахунки російських атак по лінії фронту за березень, відзначивши, що вони дещо скоротилися порівняно з лютим.
«На лінії фронту, кількість зафіксованих російських атак була на 9% нижчою у березні 2024 року порівняно з лютим 2024-го, скоротившись від близько 2 340 до 2 120», – йдеться в зведенні.
Розвідка зазначає, що кількість нападів на Авдіївському напрямку склала третину від загальної кількості в лютому, коли місто захопили російські війська. Але ця частка впала до чверті в березні.
Читайте також: Генштаб: за добу на Новопавлівському напрямку було 22 спроби сил РФ прорвати оборону ЗСУ
«Відомі російські атаки на південний захід від Донецька збільшилися від 721 в лютому до 806 у березні, складаючи 38% від усіх атак на лінії фронту. Попри ці зусилля, Росія не досягла жодних значних здобутків у цьому районі і продовжує битися за маленькі населені пункти, в тому числі Новомихайлівку, Георгіївку та Урожайне», – додає відомство.
Генеральний штаб Збройних сил повідомив вранці 4 квітня, що на Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили 22 атаки російських військ. Командування раніше зазначало, що напрямок залишається найбільш активним, зокрема, триває оборона Новомихайлівки та Урожайного.
У Польщі українських дітей-біженців зобов’яжуть піти до місцевих шкіл – Міносвіти
З 1 вересня 2024 року всі українські діти, які зараз через війну перебувають у Польщі, будуть зобов’язані піти до місцевих шкіл. Відповідний законопроєкт готує Міністерство освіти Польщі і він вже на завершальному етапі. Про це сьогодні повідомила заступниця міністра Йоанна Муха, передає кореспондентка Радіо Свобода.
За її словами, після міжурядових консультацій з українськими колегами, які відбулися у Варшаві 28 березня, стало відомо, що в Польщі 50-60 тисяч українських дітей не охоплені польською системою освіти. Це суттєво менша цифра, ніж до того називали неурядові організації.
Читайте також: «Українські біженці врятували польську економіку». Інтерв'ю із представником Міграційної платформи EWL
«Українська сторона дуже зацікавлена у тому, щоб обов’язок відвідувати польські школи українськими дітьми був впроваджений. Зі свого боку вони пропонують співпрацю і ми з цієї пропозиції скористаємося. Більша частина цієї програми вже готова, чекаємо на погодження закону і тоді офіційно поінформуємо про деталі», – повідомила Йоанна Муха.
Попередньо відомо, що для українських дітей у польських школах запровадять спеціальні уроки української мови. Для цього працевлаштують вчителів із України, для них запропонують спрощену процедуру нострифікації дипломів.
Також попередньо відомо, що українських дітей навчатимуть європейської інтеграції. У міністерстві освіти вважають, що ці знання їм знадобляться у світлі майбутнього вступу України до Європейського союзу.
Станом на червень 2023 року в Польщі були офіційно зареєстровані 975 тисяч українських біженців.
Після нічної атаки війська РФ знову завдають ударів по Харкову – влада
Після нічної атаки дронами війська РФ знову завдають ударів по Харкову, повідомляє місцева влада.
«Харків та область: окупанти завдають ударів», – написав у телеграмі голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Близько 12:40 на Харківщині та у низці інших областей оголосили повітряну тривогу через загрозу застосування балістичного озброєння. Після цього у соцмережах писали про звуки вибухів в Харкові.
Читайте також: Окрім Харкова, сили РФ вночі завдали ударів ще по двох містах області – поліція
Близько 1:00 4 квітня російські війська «шахедами» атакували Харків. Повідомлялось про удари по приватних, так і багатоквартирних житлових будинках. За останніми даними місцевої влади, загинули четверо людей, серед них є троє рятувальників, які прибули за викликом на одну із адрес і зазнали повторного удару дронами. Також постраждали 12 людей, серед яких виявилася медсестра екстреної медичної допомоги, яка разом з бригадою прибула на місце подій для надання допомоги.
«Готова майже на 80%». Росія продовжує будувати нову залізницю в окупації: які загрози для фронту
Залізниця від російського Ростова-на-Дону до Криму через новоокуповані території України може становити проблему для українських військ, заявив в ефірі телемарафону очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов. Водночас він зазначив, що Сили оборони України зможуть впоратися з ділянками, прокладеними на суходолі.
Чи будує Росія нову залізницю до окупованого Криму через Запорізьку і Херсонську області? На якому етапі наразі будівництво колій і коли їх зможуть використовувати російські війська – зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Про початок будівництва залізниці від Якимівки до Ростова-на-Дону через Бердянськ і Маріуполь у листопаді минулого року говорив призначений Росією керувати окупованою частиною Запорізької області Євген Балицький.
Президент Росії Володимир Путін у березні цього року повідомив, що залізниця від Ростова-на-Дону до Донецька, Маріуполя та Бердянська вже начебто відновлена. Він також зазначив, що незабаром залізниця пройде до Севастополя, і вона має стати альтернативою Керченському мосту, переконаний Путін.
Кореспондент Центру журналістських розслідувань Сергій Старушко розповів «Новинам Приазов’я», що будівництво активно просувається на північ від Маріуполя на окупованій частині Донецької області.
«Моїм головним посланням будуть системи Patriot» – Кулеба перед засіданням Ради Україна-НАТО
Під час засідання Ради Україна-НАТО міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба проситиме союзників надати більше систем Patriot, а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ анонсував створення нових рамок для довгострокової підтримки України в її протистоянні російській агресії. Про це вони розповіли у Брюсселі перед початком зустрічі міністрів закордонних справ альянсу 4 квітня.
«Порятунок українських життів, порятунок української економіки, порятунок українських міст залежить від наявності в Україні Patriot та інших систем ППО. Ми говоримо про Patriot, тому що це єдина система яка може перехоплювати балістичні ракети», – розповів Кулеба.
Вітаючи членів НАТО з 75-річчям альянсу він зауважив, що «не хочуепсувати вечірку», але саме системи Patriot будуть його головним посланням сьогодні.
Синєгубов: через удар Росії по Харківсьому району загинув цивільний
Російські війська обстріляли Харківський район, удар прийшовся між населеними пунктами – про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Внаслідок удару загинув цивільний чоловік, який перебував під час удару у тракторі. Дані встановлюються», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Раніше місцева влада також повідомила про обстріл Харкова – мер міста Ігор Терехов заявив про вибухи в місті.
Читайте також: Синєгубов: троє з постраждалих через удар РФ по Харкову – у важкому стані
Близько 1:00 4 квітня російські війська «шахедами» атакували Харків. Повідомлялось про удари по приватних, так і багатоквартирних житлових будинках. За останніми даними місцевої влади, загинули четверо людей, серед них є троє рятувальників, які прибули за викликом на одну із адрес і зазнали повторного удару дронами. Також постраждали 12 людей, серед яких виявилася медсестра екстреної медичної допомоги, яка разом з бригадою прибула на місце подій для надання допомоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони, зокрема, Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ВООЗ зафіксувала понад 1 600 атак на медичну систему України від лютого 2022 року
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Всесвітня організація охорони здоровʼя (ВООЗ) зафіксувала 1682 атаки медичну систему в Україні, що призвело до 128 смертей і 288 поранень медичного персоналу та пацієнтів, повідомляє пресслужба організації.
Також ВООЗ звертає увагу, що працівники швидкої допомоги та інший персонал, який обслуговує медичний транспорт, мають ризик загинути або отримати травму втричі вищий, ніж інші працівники медичної галузі.
«Багато бригад екстреної допомоги потрапляють під обстріл або по дорозі на виклик, або на своїх базах. Вже чотири наших співробітника загинули, 12 людей отримали поранення та були госпіталізовані», – цитує організація начальницю Центру екстреної медичної допомоги Херсонської ОВА Галину Салдан.
Зазначається, що з 68 атак, підтверджених ВООЗ протягом першого кварталу 2024 року, 12 (майже 20%) були спрямовані на служби екстреної медичної допомоги, включаючи девʼять атак на пункти екстреної медичної допомоги, сім атак призвели до пошкодження машин швидкої допомоги.
У серпні 2022 року ВООЗ зафіксувала 473 напади на медичні установи за час масштабної війни РФ в Україні.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Суд виніс вирок у справі жителя Краматорська, якого обвинувачували в наведенні російського ракетного удару на місто в червні 2023 року, повідомив Офіс генерального прокурора.
«Чоловіка засуджено до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна за державну зраду (ч. 2 ст. 111 КК України)», – йдеться в повідомленні.
Як встановив суд, чоловік працював працював на газотранспортному підприємстві, його завербував представник Росії. 27 червня минулого року до обвинуваченого звернувся учасник збройного угруповання «ДНР» із завданням перевірити інформацію про наявність українських військових у піцерії RIA PIZZA у Краматорську.
Читайте також: СБУ: жительці Харкова загрожує довічне ув’язнення за коригування російських ракетних ударів
«Засуджений погодився на пропозицію. У центрі міста він помітив на парковці автівки з військовими номерами та самих військових у закладі харчування. Чоловік записав два відео, які одразу надіслав співрозмовнику в месенджер Telegram. Аби ніхто не помітив його зацікавленості локацією, усі свої дії чоловік старанно приховував від сторонніх очей», – розповіли в прокуратурі.
До оголошення вироку чоловік перебував під вартою. Його затримали 28 червня 2023 року. Розслідування вела Служба безпеки України.
Російська армія завдала ракетного удару по Краматорську 27 червня 2023 року. Внаслідок загинули 13 людей (у тому числі чотири дитини), постраждали – 60.
У Міноборони пояснили, що буде після скасування статусу «обмежено придатний»
Міністерство оборони пояснило, що чекає на військових та військовозобовʼязаних після скасування статусу «обмежено придатний», вказано на сайті відомства.
Всі, хто мають статус «обмежено придатний», повинні повторно пройти Військово-лікарську комісію протягом 9 місяців, тобто до 4 лютого 2025 року, повідомляє пресслужба Міноборони.
Після повторного огляду військових, які визнані непридатними звільнять з військової служби, а визнані придатними – продовжать службу. Відповідно військовозобов’язані, визнані непридатними, будуть зняті з військового обліку, а визнані придатними – зможуть проходити службу.
4 квітня опубліковано підписаний Президентом Володимиром Зеленським закон № 3621-IX, який, зокрема, передбачає скасування статусу «обмежено придатний».
Тепер Міністерство оборони має внести зміни до свого підзаконного акту, наказу №402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України». Саме в цьому документі перераховувалися стани здоровʼя, які дозволяли встановлювати статус «обмежено придатний».
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
Маневреність, швидкість, легкість у керуванні і потужна гармата – основні переваги французького «колісного танку» АМХ-10 RC, який опанували українські військовослужбовці за період повномасштабної війни з Росією.
Морпіхи постійно вдосконалюють навички стрільби з основної 105-мм гармати АМХ-10 RC та штатного кулемета.
Кореспондент Радіо Свобода побував на тренуванні екіпажу АМХ-10 RС 37-ї бригади морської піхоти.
«Вдосконалюємося, щоб наближати перемогу»: морпіхи 37-ї бригади тренуються на бойовій машині АМХ-10 RC (фотогалерея)
Шмигаль обговорив з Рінкевичсом конфіскацію російських активів у Латвії
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час візиту до Риги обговорив з президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом вступ України в ЄС і НАТО та конфіскацію російських активів в країні, повідомляє 4 квітня пресслужба Кабінету міністрів.
Вказано, що під час візиту до Латвії українського прем’єра, сторони говорили про напрацювання нових рішень із конфіскації російських активів, також Україна зацікавлена у співробітництві у сфері безпеки між країнами.
«Ми зацікавлені в розширенні співробітництва й започаткування спільних оборонних виробництв», – зазначив Шмигаль.
Раніше Польща та країни Балтії закликали ЄС працювати над арештом заморожених російських державних активів для відновлення України. Повідомлялося, що країни хочуть, щоб західні уряди використали 300 мільярдів євро із заморожених резервів центрального банку Росії, щоб допомогти внутрішньо переміщеним особам в Україні та почати відбудову країни.
Станом на вересень 2022 року вартість активів, заморожених у банках Латвії через санкції проти Росії, оцінювалася у близько 80 мільйонів євро.
Бербок після Ради Україна – НАТО: системи ППО «потрібні Україні зараз»
У Брюсселі завершилися зустріч Ради Україна – НАТО, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 4 квітня.
У спільному відеозверненні з німецькою колегою Анналеною Бербок Кулеба повідомив, що закликав учасників зустрічі «негайно надати Україні більше систем протиповітряної оборони», спроможних збивати балістичні ракети, зокрема, Patriot.
«Я ціную відповідь від союзників, зокрема, від Німеччини», – сказав він.
Бербок, своєю чергою, зазначила, що учасники Ради «чітко почули» голову українського МЗС.
«Ми бачимо, що відбувається в Україні, і розуміємо, що вам потрібна ППО зараз, тому що зараз школярі мають бути в безпеці, порт у Одесі має бути захищений. Ми, Німеччина, є співголовою Коаліції спроможностей. Тож після потужного заклику від міністра ЗС України, ми знову закличемо Європу, аби всі перевірити, де їхні засоби ППО, що вони можуть надати Україні», – повідомила дипломатка.
Раніше Кулеба анонсував, що під час засідання Ради Україна-НАТО проситиме союзників надати більше систем Patriot.
Напередодні голова МЗС вказав на те, що Україна наразі є єдиною країною в світі, яка мусить «майже щодня» відбивати удари балістичних ракет. Він закликав передати до ЗСУ «всі системи Patriot у світі, які можуть бути надані Україні».
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Також 25 березня РФ атакувала Київ балістичними ракетами, 10 людей постраждали.
Гетьманцев: комітет ВР підтримав законопроєкт щодо контролю за гральним бізнесом
Комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу доопрацьований законопроєкт, який розробили з метою боротьби з ігровою залежністю, повідомив 4 квітня очільник профільного комітету Данило Гетьманцев.
«Доопрацьований комітетом законопроєкт N9256-д має сприяти рішенню проблеми загострення поширення ігрової залежності під час воєнного стану, зокрема, серед військовослужбовців, які перебувають в екстремальних стресових умовах, що може спричиняти підвищені ризики формування ігрової залежності», – вказано у повідомленні.
Зазначається, що документ посилює контроль за діяльністю організаторів азартних ігор та лотерей та передбачає:
- посилення вимог до реклами азартних ігор (у тому числі заборона реклами в інтернеті, пропонується збільшення штрафних санкцій за порушення у цій сфері (з 300 до 600 мінімальних заробітних плат), повторне порушення може бути підставою для анулювання ліцензії;
- уточнюються порядок і наслідки проведення фактичних перевірок;
- моніторинг в мережі інтернет щодо виявлення вебсайтів та мобільних застосунків, які надають доступ на території України до азартних ігор без відповідної ліцензії;
- встановлення додаткових критеріїв для анулювання ліцензій та вимог до надавачів послуг у сфері азартних ігор;
- на період воєнного стану запроваджується нова підстава для включення до реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів або участь в азартних іграх;
- для включених до реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів або участь в азартних іграх, запроваджується механізм компенсації на користь гравця, якому організатор не забезпечив неможливість участі в азартній грі;
- запровадити неможливість використання гравцем більше ніж одного рахунка для здійснення всіх розрахунків із організатором азартних ігор;
Раніше президент України Володимир Зеленський обіцяв «захистити інтереси суспільства» у сфері онлайн-казино та анонсував кроки щодо контролю у цій сфері.
До того петиція щодо обмеження роботи онлайн-казино, зареєстрована 29 березня, всього за пів дня зібрала необхідну для розгляду кількість підписів.
Автор петиції просить Зеленського внести до Верховної Ради законопроєкт, який передбачатиме заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців на час воєнного стану, заборону благодійним фондам співпрацювати з учасниками грального ринку та зобов’язання інтернет-провайдерів та мобільних операторів блокувати вебсайт нелегальних казино.
Гральний бізнес був легалізований в Україні в 2020 році. Відповідний закон викликав неоднозначну реакцію. До того він в Україні був офіційно заборонений із 2009 року, але експерти звертали увагу, що гральні заклади просто перейшли працювати в «тінь».
Голова МЗС про 100 млрд від НАТО: «в нинішній моделі фінансування – шансів у цієї ініціативи нуль»
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба після 15 зустрічей з колегами у штаб-квартирі НАТО та засідання Ради Україна-НАТО повідомив, що наразі в Альянсі не має наявних інструментів, аби надати Україні 100 мільярдів євро допомоги протягом чотирьох років. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Зараз НАТО намагаються зібрати 500 мільйонів доларів на рік на пакет допомоги. Тобто в нинішній моделі фінансування – шансів у цієї ініціативи нуль, бо вони 500 мільйонів не можуть зібрати, а так їм треба буде 20 мільярдів збирати. В нинішній моделі. Але, якщо вдасться вирахувати форму участі кожного в обов’язковому порядку у фінансуванні, тоді ця ідея має право на існування і шанс на реалізацію», – пояснив український міністр.
Ідея генсека НАТО Єнса Столтенберґа полягає у тому, що потрібно знайти формулу, за якою Україні допомагатимуть не просто добровільно на двосторонній основі, а колективно.
«Тому що зараз ситуація яка – коли Єнс (Столтенбрег – ред.) каже, що 90% допомоги Україні іде з країн НАТО – це правда. А якщо взяти список країн НАТО, то ці дев’яносто відсотків розподіляються між ну дуже-дуже маленькою кількістю союзників. Тому він і каже: давайте по-чесному розподілимо, щоб всі системно зробили свій внесок відповідно до свого бюджету і своїх можливостей», – пояснив ситуацію Кулеба.
2 квітня агентства AFP і Bloomberg із посиланням на осіб, знайомих з обговореннями, повідомили, що генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ запропонував створити п’ятирічний фонд для України в розмірі 100 мільярдів доларів, щоб залучити Альянс до надання зброї Києву.
Коментуючи ці дані, Столтенберґ напряму не підтвердив точну суму, водночас назвав метою саміту в липні ухвалити рішення щодо фінансування.
Через удар РФ на Харківщині загинув чоловік, ще двоє поранені: люди працювали на полі – ОВА
За уточненими даними, внаслідок російського обстрілу земельної ділянки у Харківському районі 4 квітня загинув фермер, ще дві людини госпіталізовані, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Внаслідок ворожого обстрілу земельної ділянки між селами Березівка та Коротич загинув 36-річний працівник агропідприємства. Також поранені 55 та 21-річні чоловіки – госпіталізовані», – вказано у повідомленні.
Синєгубов уточнив, що усі постраждалі в момент удару працювали на полі. Три сільгоспмашини – пошкоджені.
Раніше місцева влада повідомила, що російські війська обстріляли Харківський район, внаслідок якого загинув цивільний чоловік – він перебував під час удару у тракторі.
Близько 1:00 4 квітня російські війська «шахедами» атакували Харків. Повідомлялось про удари по приватних, так і багатоквартирних житлових будинках. За останніми даними місцевої влади, загинули четверо людей, серед них є троє рятувальників, які прибули за викликом на одну із адрес і зазнали повторного удару дронами. Також постраждали 12 людей, серед яких виявилася медсестра екстреної медичної допомоги, яка разом з бригадою прибула на місце подій для надання допомоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони, зокрема, Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ООН: з початком весни українські фермери стикаються з підвищеним ризиком смерті і травм через міни
Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ) наголосила 4 квітня, що з приходом весни українські фермери стикаються з підвищеним ризиком загибелі чи травмування через міни.
За даними місії, лише в березні в результаті інцидентів із застосуванням мін і вибухонебезпечних залишків війни (ВЗВ) загинули 10 цивільних осіб і 18 – зазнали поранення. Семеро жертв були працівниками сільського господарства.
«Українські фермери стикаються з підвищеним ризиком смерті й травм, адже розпочинають посівну цієї весни на полях, які потенційно забруднені мінами і вибуховими залишками війни», – заявила Даніель Белль, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
За даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року ММПЛУ задокументувала в Україні 1158 втрат серед цивільного населення – 360 загиблих і 798 поранених – через міни і вибухонебезпечні залишки війни. Навесні 2023 року кількість таких втрат різко зросла, особливо це торкнулося фермерів, які працюють на землі, наголосили в організації.
ММПЛУ зауважила, що нещодавні інциденти свідчать про потенційне збільшення кількості інцидентів цього року, пов’язаних з мінами, що повторює модель минулого року.
Місія наголосила, що потрібно докласти всіх можливих зусиль, щоб ретельно нанести на карту і позначити місця розташування мін, а також якнайшвидше почати розмінування забруднених територій.
За даними ДСНС, України потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
Міжнародний комітет Червоного Хреста заявляв, що нерозірвані бомби, снаряди і міни не лише загрожують людському життю в Україні, але й можуть зробити багато родючих сільськогосподарських угідь непридатними для використання на роки.
Кулеба анонсував ревізію наявних систем ППО у світі
Німеччина ініціює аналіз наявних у світі батарей Patriot та інших систем протиповітряної оборони й комбінацій, необхідних для їх передачі Україні, повідомив за результатами Ради Україна-НАТО у Брюсселі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Німеччина як голова коаліції протиповітряної оборони ініціює зараз негайно аналіз всіх наявних не лише у союзників, але взагалі в світі систем батарей Patriot й інших систем ППО, і що можна зробити, які комбінації побудувати для того, щоб ці батареї були доставлені в Україну», – зазначив міністр закордонних справ.
Кулеба також закликав партнерів поділитися своїми системами Patriot.
«Я чітко сьогодні ідентифікував батареї, які, на наше переконання, є доступними в країнах НАТО. І попросив не шукати відмовки, чому неможливо їх доставити, а взяти їх і доставити. І зараз буде вестися робота над цим питанням», – наголосив Кулеба.
Голова української дипломатії не зміг назвати терміни, коли робота може завершитися конкретними результатами, однак висловив переконання, що вони точно будуть.
«Ті зусилля, які докладає зараз президент і вся його дипломатична команда, завершаться (я не маю сумнівів) постачанням в осяжному майбутньому нових систем ППО, в тому числі Patriot Україні», – резюмував міністр.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, зі свого боку, зазначила, що учасники Ради «чітко почули» голову українського МЗС.
«Ми бачимо, що відбувається в Україні, і розуміємо, що вам потрібна ППО зараз, тому що зараз школярі мають бути в безпеці, порт у Одесі має бути захищений. Ми, Німеччина, є співголовою Коаліції спроможностей. Тож після потужного заклику від міністра ЗС України, ми знову закличемо Європу, аби всі перевірити, де їхні засоби ППО, що вони можуть надати Україні», – повідомила дипломатка.
Напередодні Кулеба вказав на те, що Україна наразі є єдиною країною в світі, яка мусить «майже щодня» відбивати удари балістичних ракет. Він закликав передати до ЗСУ «всі системи Patriot у світі, які можуть бути надані Україні».
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Також 25 березня РФ атакувала Київ балістичними ракетами, 10 людей постраждали.
Тепер Водяне: Росія проривається далі на захід від Авдіївки
Проєкт DeepState повідомив у ніч проти 3 квітня, що армія Росії окупувала Водяне – це частина селища Первомайське на захід від Авдіївки та Донецька.
Вже наступного дня аналітики зазначили, що агресор просунувся і в Бердичах – це ще один напрямок російських штурмів на північний захід від Авдіївки. Фронт там, судячи з карти, майже злився з каскадом водосховищ, які можуть стати природною лінією оборони для ЗСУ.
Наприкінці березня на цьому напрямку армія агресора провела, ймовірно, одну з найбільших механізованих атак за весь час повномасштабного вторгнення – на захід від Тоненького. У спробі штурму брало участь понад 50 одиниць танків і БМП: частина була спалена Силами оборони, частина відступила.
У Силах оборони повідомлення щодо просування військ РФ не коментували 26 лютого – після того, як тодішній спікер ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій підтвердив відхід українських підрозділів від селища Ласточкине, щоб «організувати оборону по лінії населених пунктів Орлівка – Тоненьке – Бердичі і не допустити подальшого просування супротивника далі в західному напрямку».
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зауважили збільшення механізованих штурмів армії Росії на всьому театрі воєнних дій.
Раніше видання Politico зазначало, що перебої з постачанням зброї Україні від країн Заходу та дефіцит бійців ЗСУ може призвести до обвалення фронту в Україні – якщо Росія атакуватиме такими самими темпами.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Співзасновник «Кварталу» Борис Шефір: «Я не можу дивитися, як руйнують пам’ятники Пушкіну»
Борис Шефір – у минулому бізнес-партнер Володимира Зеленського. На початку 2000-х він разом зі своїм братом Сергієм Шефіром та Володимиром Зеленським заснували «Студію Квартал-95».
Коли Володимир Зеленський вирішив іти у президенти, Борис Шефір брав активну участь у кампанії, був одним зі співавторів його передвиборчої програми.
Однак на відміну від брата Сергія Шефіра, який із травня 2019 року по 30 березня 2024-го був першим помічником президента, Борис Шефір не отримав ні офіційної посади на держслужбі, ні формально не долучався до політичних процесів в Україні.
Більше того – через публічні висловлювання Бориса Шефіра Офісу президента доводилося відхрещуватися від Шефіра-старшого ще в травні 2019 року. Мовляв, Борис Шефір висловлює власну приватну думку, а сам Зеленський із ним не спілкується.
При цьому Борис Шефір залишався в «кварталівському» бізнесі до кінця 2023 року. Тоді він вийшов зі співзасновників ТОВ «Квартал-95», а його частка перейшла брату Сергію Шефіру. І хоча, відповідно до реєстру юридичних осіб, Борис Шефір досі залишається керівником іншої компанії групи – ТОВ «Студія Квартал-95», він переконує, що фактично відійшов від справ.
Зараз Борис Шефір живе у Німеччині. Повертатися в України до закінчення війни, каже, не планує. Про стосунки із Зеленським, повномасштабне вторгнення в Україну, пам’ятники Пушкіну та вірші Ліни Костенко – він розповів у розмові з Радіо Свобода.