Журналісти програми Схеми (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») опублікували дані про неафішовану зустріч директора НАБУ та президента України, що відбулася 26 квітня пізно ввечері у приватній резиденції Порошенка у Козині під Києвом. Це спровокувало дискусію: чи може голова антикорупційного органу проводити неформальні зустрічі з головою держави. Серед питань також і те, чи справді могла йти мова виключно про суперечливі норми законопроекту про Антикорупційний суд, як запевняє Артем Ситник, та наскільки сильно цей формат кидає тінь на незалежність правоохоронного органу.
«Мені не подобається сам факт його таємних зустрічей з президентом, не подобається, що вночі, вдома і без афішування», – наголошує народний депутат Мустафа Найєм.
Водночас він не вважає, що подібні переговори якимось чином вплинули на роботу Національного антикорупційного бюро.
«Помилки це не завжди катастрофа. Але якщо ці помилки залишаються закритими для суспільства, вони стають звичками, звички – нормою, а ось це уже катастрофа», – резюмує він.
Про те, що головною проблемою зустрічі Ситника з Порошенком у Козині є її непублічність, пише і активіст «Автомайдану» Олексій Гриценко.
«Ні в кого не було б запитань, якби після зустрічі директор НАБУ сказав би публічно, що відбулась така зустріч і проговорили ті чи інші питання», – зазначає він.
Утім, додає, що на його думку, говорити про конфлікт інтересів чи реальний вплив наразі зарано.
«Не можу собі уявити, щоб спецпрокурор Міллер, який розслідує втручання Росії в президентські вибори і справу Пола Манафорта, таємно зустрічався вдома у президента Дональда Трампа», – пише член колегії МВС України Антон Геращенко.
Тим часом голова правління Експертного центру з прав людини Володимир Сущенко вважає, що зустрічі у такому форматі можуть свідчити лише про бізнес-домовленості.
«Якщо три людини в державі вночі вирішують питання бути чи не бути судовому органу, та ще й у сфері протидії топ-корупції, то про яку політику, мораль, державність, право і антикорпуцію взагалі може йти мова...?» – зазначає він.
На тому, що до повноважень керівника НАБУ не входить лобіювання законів, наголошує юрист Станіслав Цись.
«Коротше, ці антикорупціонери зламалися, несіть нових», – наполягає він.
А політтехнолог Сергій Гайдай пояснює нічну зустріч в Козині відсутністю у очільника НАБУ розуміння того, що це – неправильно.
«Етика і політична культура не передбачають поїздок додому до президента і таємних нічних зустрічей з людиною, що очолює корупційну вертикаль в цій державі і його смотрящим», – наголошує він.
«НАБУ – Нічне Антикорупційне Бюро України», – жартує журналіст Сергій Іванов.
«Дивно, що не прозвучала версія «Повістку приносив, на допит викликав», – іронізує політолог Євген Магда.
Про своє ставлення до нічного візиту очільника НАБУ додому до президента заявила і Рада незалежного контролю Національного антикорупційного бюро (РГК НАБУ). У своїй заяві вона наголошує на тому, що такі зустрічі мають відбуватися відкрито та прозоро, а саме Бюро повинне дотримуватись високих стандартів у роботі.
«Водночас РГК НАБУ розуміє, що для плідної та ефективної діяльності Бюро може взаємодіяти з різними гілками влади. Зокрема і щодо ухвалення закону про антикорупційний суд», – зазначають представники ради.
Є чимало і тих, хто став на захист очільника НАБУ.
Наприклад, антикорупціонер Віталій Шабунін пише про те, що немає жодних фактів того, що ця зустріч якимось чином вплинула на роботу НАБУ.
«Навпаки. Ситник послідовно відстоював антикорупційний суд в робочому форматі. Це добре видно з жорстких офіційних позицій НАБУ та коментарів Ситника для медіа. Проблема не в тому, що він зустрічався з президентом, а в тому, що в президента така репутація, що зустріч з ними одразу кидає тінь на будь-кого», – зазначає він.
Про те, що висновки треба робити за справами, а не за тим, хто, з ким і коли зустрічається, пише користувач Іван Дак:
А також експерт з питань реформи правоохоронних органів Борис Малишев зазначає: «Місце для зустрічі та компанія – це, звісно, не катастрофа, але невелика пляма на іміджі. Але висновки треба робити по справах».
Такої ж думки і експерт «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Лємєнов.
«Підтримую Ситника в словах, що «навіть на війні сторони інколи сідають за стіл переговорів». І переговори треба вести, інакше – зруйнуємо державу в погоні за намаганням досягти цілей будь-якими методами», – пише він.
Як аргумент на підтвердження своїх слів, Лємєнов вказує, що після цієї зустрічі була проголосована «надважлива правка до закону щодо створення антикорупційного суду», а отже, Ситник досяг своєї цілі у цих перемовинах.
«Ситнику респект, що не бігав від журналістів, а просто пояснив суть свого візиту», – підсумовує він.
На захист голови НАБУ Артема Ситника став і член Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков. Зокрема, він обґрунтовує, чому зустріч відбулася пізно вночі та у неформальній обстановці.
«Часто трапляється так, що зустрітися в інший час і в іншому місці не виходить, особливо коли час і місце обираєш не ти, а зустрітися потрібно саме тобі», – зазначає він, хоча і не заперечує того, що держслужбовці все ж таки мають проводити зустрічі офіційно.
Наявність фігури Олександра Грановського у цій історії, на думку Жернакова, подвоює негативний ефект від самого факту такої зустрічі, але Ситника могли і не попередити завчасно про присутність такого співрозмовника на обговоренні.
«Одне – коли проходять кулуарні зустрічі і після того «раптом» зливаються справи, інше – коли зустріч була одна, її ніхто не приховував, і пов'язати її з якимись негативними наслідками неможливо», – підсумовує він.
Тим часом громадський активіст Валерій Пекар пояснює пізній час зустрічі Ситника з Порошенком тим, що «багато вищих чиновників живе у режимі, який не збігається із традиційним розкладом офісного планктону».
«Ми вже давно вийшли із традиційного сільськогосподарського укладу «день-ніч». Я загалом не бачу проблеми», – наголошує він.
«Зате тепер у гаранта жучок в акваріумі», – підсумовує користувач Вадим Кожевников.
«Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») зафіксували, як пізно ввечері 26 квітня директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник відвідував у Козині будинок, у якому мешкає президент України Петро Порошенко. У цей же час біля воріт резиденції були помічені і автівки, якими користується депутат Олександр Грановський, якого називають «куратором» президента у судах і прокуратурі.
Сам очільник НАБУ у коментарі програмі підтвердив, що справді був там, і зазначив, що вважає цю зустріч нетаємною. За словами Ситника, того вечора він спілкувався лише з президентом у форматі тет-а-тет, а депутата Грановського не бачив.
На запитання, чи є прийнятною ситуація, коли директор незалежного антикорупційного органу вночі приїжджає додому до президента, голова Бюро відповів: «Було приємно, що думка НАБУ важлива для учасника цього процесу (створення антикорупційного суду – ред.), тому що в нас є… була комунікація з главою держави з приводу створення антикорупційного суду».
Депутат Олександр Грановський на запитання «Схем» щодо цієї зустрічі не відповів. На момент виходу сюжету в ефір не надійшла і відповідь від Адміністрації президента.
