Доступність посилання

ТОП новини
12 липня 2020, Київ 07:21

Скорочення чи оптимізація: якою має бути українська армія, щоб адекватно протидіяти агресії Росії


Під час військового параду до Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2018 року

Якою структурно і технологічно має бути українська армія, щоб змогти адекватно відреагувати на широкомасштабну агресію? Щодо цього досі немає єдиної думки всередині української політичної та військової еліти, попри те, що вже іде сьомий рік відтоді, як Росія порушила територіальну цілісність України, окупувавши Крим та спровокувавши бойові дії на Донбасі. Керівництво Міністерства оборони і Генштабу ЗСУ кажуть про оптимізацію чисельності посад в армії. Їх підтримують прихильники швидкої модернізації Збройних сил. Натомість критики скорочення застерігають, що це може призвести до зниження обороноздатності. Які аргументи звучать від усіх сторін?

Приводом для нового витка дискусії став пост першого заступника голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, колишнього командувача
десантно-штурмовими військами, народного депутата від «Європейської солідарності» Михайла Забродського.

Він написав, що на засіданні комітету поставили запитання міністру оборони Андрію Тарану про те, «Чи планується скорочення чисельності ЗСУ, яке саме та за рахунок кого?».

На що міністр відповів, що планується «оптимізація», а саме: скорочення невакантних посад.

Забродський наводить цитату Тарана: «По живому різати не дам» і наводить, натомість, дані, які, за його словами, «надходять із різних джерел, перш за все з військ».

Зокрема, мова йде про скорочення декількох ескадрилій тактичної авіації, розвідувальних, артилерійських і танкових підрозділів в ДШВ і Морській піхоті
Михайло Забродський

«Наразі вже заплановане скорочення чисельності Сухопутних військ, більше десятка тисяч осіб, Повітряних сил, Морської піхоти та ДШВ – по декілька тисяч осіб. Загалом близько сорока тисяч посад. Зокрема, мова йде про скорочення декількох ескадрилій тактичної авіації, розвідувальних, артилерійських і танкових підрозділів в ДШВ і Морській піхоті», – написав генерал Забродський.

Росія озброює армію, незважаючи на коронавірус
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:06:08 0:00

Генеральний штаб ЗСУ дав роз'яснення

У ході оптимізації штатної чисельності Збройних сил України «не відбудеться скорочення жодної бойової частини та жодного військовослужбовця, передбачається лише скорочення посад», повідомляється у роз’ясненні Генерального штабу ЗСУ.

Генштаб стверджує, що протягом року проводить лише заходи поетапного приведення штатної чисельності військ у відповідність до визначених законодавством України показників.

Переважно будуть скорочені посади у військових частинах та підрозділах, які не залучаються до виконання завдань в операції Об’єднаних сил, кажуть у Генштабі.

У Генштабі пояснили, що однією з ключових проблем розвитку ЗСУ є невідповідність між їхньою штатною чисельністю та показниками, які не повинні перевищувати 250 тисяч осіб, у тому числі 204 тисяч військовослужбовців.

«На сьогодні у Збройних силах України утримується багато посад, які протягом трьох і більше років не були укомплектовані, що у свою чергу не дає можливості нормально організувати службу, якісно спланувати підготовку фахівців у навчальних закладах та навчальних центрах, забезпечити їхній кар’єрний супровід та підготовку до виконання завдань за призначенням. Хронічна неукомплектованість не дозволяє досягти необхідної злагодженості підрозділів, суттєво знижує боєздатність військових частин», – ідеться у роз’ясненні.

У роз'ясненні Генштабу ЗСУ стверджується, що оптимізація штатної чисельності дасть можливість утримувати бойові підрозділи ЗСУ:

  • укомплектованими підготовленим особовим складом;
  • забезпеченими озброєнням, військовою технікою та матеріальними засобами;
  • здатними виконувати покладені на них завдання.​

Віктор Муженко, начальник Генерального штабу ЗСУ у період із липня 2014-го до травня 2019 року:

– Швидше за все, мова йде про скорочення штатних посад, які дійсно є вакантними, тобто такими, на які військовослужбовці не призначені.

Але на сьогоднішній час, я вважаю, робити це не є доцільно.

Згідно із законом, «списочна» чисельність армії складає біля 250 тисяч
Віктор Муженко

Згідно із законом України «Про чисельність ЗСУ», «списочна» чисельність армії складає біля 250 тисяч. Із них 204 тисячі – це військовослужбовці, а 46 тисяч – цивільні.

Однак сюди враховані і ті, хто виведений зі штату рішеннями судів, перебувають у декретних відпустках та інше. Державні кошти на їхні зарплати та забезпечення не витрачаються. Таких десь 10-12 тисяч.

Таким чином реальна наявність – десь біля 240 тисяч, що забезпечує можливість комплектування і нарощування чисельності армії.

Штатна чисельність є більшою за «списочну» (наявну), бо вона була збільшена в 2014 році в зв’язку з російською агресією
Віктор Муженко

Штатна чисельність є більшою за «списочну» (наявну), бо вона була збільшена в 2014 році в зв’язку з російською агресією, мобілізацією, переходом на штати воєнного часу, оскільки штати мирного часу не дають можливості розміщувати мобілізованих та добровольців, а на даний час і резервістів.

У період 2016-2018 років було проведено ряд організаційних заходів, що дали можливість скоротити штатну чисельність.

І це навіть із урахуванням того, що було сформовано кілька десятків нових частин – більшість із яких бойові, такі, що беруть участь у бойових діях.

Україна завдає удару у відповідь по російських «Градах»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:08:29 0:00

Чому, на мій погляд, треба зробити штатну чисельність ЗСУ більшою, аніж 250 тисяч?

  • По-перше, це дає можливість кардинально зменшити час для доукомплектування військових частин резервістами і, відповідно, суттєво підвищити оперативність стратегічного розгортання, що дуже важливо у випадку розв’язання Росією масштабної агресії.
  • По-друге, це дає можливість призивати резервістів не тільки на збори, а і проводити з ними злагодження у складі своїх підрозділів та військових частин. В іншому випадку ці люди будуть поза штатом, що не відповідає нормативно-правовій базі. Це зменшить спроможності ЗСУ і в цілому обороноздатність.

Мені незрозуміла мета цих заяв про можливість скорочення.

Реальні показники боєготовності будуть знижені
Віктор Муженко

Можливо, це робиться із метою штучного підняття рівня укомплектованості військових частин і, відповідно, підняття паперових показників боєготовності. Можливо, для бравурних доповідей щодо покращення стану Збройних сил.

На мій погляд, це обдурювання і себе, і керівництва країни. Бо реальні показники боєготовності будуть знижені.

Чому мова йде про частини Сухопутних військ, Повітряних сил, ДШВ i Морської піхоти? Тому що саме ці частини виконують бойові завдання, і саме вони були переведені на штати воєнного часу, і в абсолютній більшості саме в них кількість штатних посад суттєво перевищує чисельність, і саме їх за недоукомплектованість більше всього критикують «диванні стратеги і експерти».

Що стосується організаційно-штатної структури військових частин ДШВ і Морської піхоти, то наявність танкових чи артилерійських підрозділів у їхньому складі визначалася:

  • наявними загрозами;
  • спроможністю до виконання завдань;
  • бойовим досвідом;
  • досвідом розвинутих армій світу, які, в свою чергу, тепер враховують наш досвід.

Зараз, на мою думку, більш актуальною проблемою є морально-психологічний стан армії, спричинений зміною політики й відсутністю чітких орієнтирів і перспектив. До того ж, звучать заяви російських пропагандистів про те, що «ЗСУ – це зборище алкоголіків, які здадуться без жодного пострілу». І жодної реакції на поширення цих меседжів із боку керівництва ЗСУ і МО я не бачу. А, між тим, Україну обороняє армія, яка єдина має досвід реальних бойових дій у Європі із новітнім агресором, яким є Росія.

Михайло Самусь, заступник директора з міжнародних питань у Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння / CACDS:

– Суть не в скороченні, а суть в самому підході, у розумінні, що потрібні системні зміни.

Сучасні Збройні сили – це високотехнологічна система, яка має бути готовою миттєво реагувати на загрози і з усією ефективністю відповідати на них, швидко ухвалювати рішення і швидко визначати координати цілей противника.

У сучасних збройних конфліктах не чисельність є вирішальною, а абсолютно інші фактори.

Якщо Росія вирішить провести проти України воєнну операцію, то вона буде тривати лише кілька годин
Михайло Самусь

Якщо Росія вирішить провести проти України наступну воєнну операцію, то вона буде тривати фактично кілька годин. І якщо протягом цих годин Збройні сили України зможуть відреагувати на загрози у радіоелектронному спектрі, на інформаційні загрози, на дії сил спеціальних операцій Росії, на масовані ракетні удари – і тактичними ракетами, і крилатими ракетами з морського напрямку, на повітряні удари, то тоді можна говорити про ефективність Збройних сил України.

Якщо це будуть триста тисяч військових, які будуть діяти за моделями минулих століть, то ці Збройні сили нічого не зможуть вдіяти.

Будуть нанесені радіоелектронні удари, ракетні удари і за кілька годин будуть виведені з ладу і система управління військами, і державна система управління, будуть знищені основні можливості протиповітряної оборони. А протиракетної оборони Україна взагалі немає. Внаслідок цього армія старого зразка, якої б чисельності вона б не була, втратить управління і буде спроможна лише чинити хаотичні дії у відповідь, які вже нічого не вирішать.

А Росія технологічно й організаційно до такої короткої ефективної війни уже готова. З Чорноморського флоту вони можуть нанести удар і по Києву, і по всіх важливих об’єктах.

Як російська армія знищувала українську бронетехніку
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

Наша концепція зміцнення обороноздатності, у відповідності до викликів, полягає у тому, що сучасна армія повинна мати:

  • високопрофесійне ядро;
  • постійнодіючу територіальну оборону;
  • короткотривалий (до 3 місяців), але ефективний призов для всіх.

Ядро Збройних сил – це професійний компонент, готовий до ведення бойових дій високотехнологічними засобами, із бойовим досвідом і умінням використовувати усі види сучасної зброї:

  • ракетну;
  • радіоелектронну;
  • корабельну;
  • авіаційну;
  • автономні роботизовані комплекси;
  • БПЛА та інші безпілотні системи.

Іншими словами, це невелика за чисельністю, але підготовлена за найкращими зразками професійна армія, здатна ефективно протидіяти сучасним воєнним загрозам.

Наступний постійнодіючий компонент Збройних сил країни – це територіальні війська або тероборона. Але організовані зовсім за іншим принципом, аніж це є зараз. Зараз це більш пострадянська модель, коли територіальна оборона починає активізовуватися в особливий період чи у випадку воєнної загрози.

А ми говоримо про модель, яка є схожою на модель Естонії чи Литви, коли територіальна оборона діє постійно. Ці формування не лише готуються до спільних дій із професійними підрозділами у разі нападу, а й у мирний час виконують завдання в інтересах громад – гасять пожежі, ліквідовують наслідки стихійних лих.

Це два-три місяці базової військової підготовки за методиками Ізраїлю, країн Балтії, США, яку мають пройти усі
Михайло Самусь

Третій компонент – це короткий призов. Це два три місяці базової військової підготовки за методиками Ізраїлю, країн Балтії, США, яку мають пройти усі. Це коли кожен, не наносячи шкоди ні кар’єрі, ні навчанню, за три місяці отримує базову військову підготовку: і медичну, і вогневу, і тактичну…

Під час цього призову і буде зрозуміло, хто зможе і захоче стати професійним військовим, хто висловить бажання піти в територіальну оборону за місцем проживання, а хтось залишитися у мобілізаційному резерві на воєнної загрози.

Парад ветеранів. День незалежності, Киїів, 24 серпня 2019 року
Парад ветеранів. День незалежності, Киїів, 24 серпня 2019 року

Наразі цей підхід аналізують у Міністерстві оборони і РНБО. Є розуміння, як видається, і в Офісі президента, що треба створювати професійну сучасну армію, зміцнювати тероборону і змінити підхід до призову. Наскільки вони підуть далі, будемо бачити.

Точно йде рух по територіальній обороні, оскільки зараз вже готово кілька законопроєктів. Зокрема, і законопроєкт Кривоноса, який досить близький до наших поглядів.

Найбільш небезпечним напрямком я б зараз назвав Чорне море – це навчання «Кавказ 2020», на тлі яких Росія може проводити якісь операції. Можливо, це будуть операції по блокуванню українських портів – Одеси та інших, може бути реалізований і відомий план пробивання сухопутного коридору у Крим.

Насправді загроз багато і Україні треба будувати сильну армію.

Росія обміняє Крим на Донбас? | Донбас Реалії
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:26:23 0:00

Читайте ще:

Міністри оборони НАТО обговорили нарощування Росією ядерного арсеналу​

Кремлівська тактика гібридної агресії: 80 років тому СРСР окупував країни Балтії

«Мінськ» у глухому куті – Захід мусить відкинути намагання Росії обмежити суверенітет України» – аналітик​

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG