Доступність посилання

ТОП новини
14 липня 2020, Київ 15:20

Ексклюзив. Найбільш горезвісний олігарх Молдови перебуває у США всупереч санкціям – посадовці


Влад Плахотнюк звертається до політичної демонстрації в Кишиневі, 9 червня 2019 року. Невдовзі по тому він утік із країни

Він був одним із найвпливовіших і найбільш сумнозвісних олігархів у Молдові за три десятиліття її незалежності, людиною, що пов’язана з «викраденням сторіччя» – зникненням суми в 1 мільярд доларів із молдовських банків у 2014 році.

Давній залаштунковий гравець, Влад Плахотнюк утік із Молдови в червні 2019 року після того, як його витіснили з парламенту в перебігу зміни уряду, здійсненої за підтримки Росії, США і європейських партнерів. Відтоді він зник із людських очей і, як вважають, пересувався з одним чи кількома паспортами на інші імена.

У січні Сполучені Штати наклали на скиненого олігарха і його родину візові обмеження «через його причетність до значної корупції, …яка підірвала верховенство права і тяжко зашкодила незалежності демократичних інституцій у Молдові».

Але і молдовські, і американські посадовці, знайомі з ситуацією, повідомили Радіо Свобода, що останніми місяцями Плахотнюк не раз бував у США, серед того й принаймні один раз уже після того, як Державний департамент запровадив щодо нього візові обмеження. Американські посадовці говорили на умовах анонімності через делікатність ситуації.

Такий перебіг подій занепокоїв антикорупційних експертів і активістів у Молдові, а також спостерігачів за кордоном, які побоюються, що адміністрація США подає поганий сигнал країнам, які намагаються подолати корупцію і поліпшити урядування.

«Якщо Владімір Плахотнюк дійсно перебуває десь у США, це буде не дивно, але зневірливо», – сказав Вільям Гілл, американський дипломат, який очолював місію Організації з безпеки і співпраці в Європі в Молдові наприкінці 1990-х і в 2000-х роках.

«США втратили значну частку довіри і підтримки в громадянському суспільстві Молдови за останні кілька років через постійне і, здавалось би, не критично важливе бажання Вашингтону співпрацювати з Плахотнюком майже до останніх днів його перебування при владі, – каже дипломат. – Підтримка Плахотнюка, прихована чи відверта, призвела до того, що багато хто в Молдові дедалі більше сприймає американську риторику на підтримку реформ і демократії як здебільшого егоїстичну антиросійську геополітику».

Молдовські посадовці, включно з чинним президентом Ігорем Додоном, місяцями публічно скаржилися, що США докладають недостатньо зусиль, щоб притягти Плахотнюка до відповідальності. «Ми бачимо, що американці не поспішають, – сказав Додон в інтерв’ю Радіо Свобода минулого місяця в відповідь на запитання, де перебуває Плахотнюк. – Я вважаю, що це вплине на образ США – якщо вони, з одного боку, роблять такі заяви, а з іншого далі надають йому політичне прикриття».

А речниця Додона Кармена Стерпу на прохання розповісти детальніше, звідки президент знає, що Плахотнюк бував у США, сказала Радіо Свобода, що це Додонові «особисто підтвердив» посол США в Молдові Дерек Гоґан.

Лідери Демократичної партії Молдови Влад Плахотнюк (ц), Андріан Канду (л) і Павел Філіп (п) на пресконференції після зустрічі з президентом, Кишинів, 2 квітня 2019 року
Лідери Демократичної партії Молдови Влад Плахотнюк (ц), Андріан Канду (л) і Павел Філіп (п) на пресконференції після зустрічі з президентом, Кишинів, 2 квітня 2019 року

Посольство США в Кишиневі відмовилося коментувати це в відповідь на запити Радіо Свобода телефоном і електронною поштою.

Із Плахотнюком наразі неможливо сконтактувати, щоб просити про коментар.

«Викрадення століття»

Молдова, що лежить між Румунією й Україною, є однією з найбідніших країн Європи, яка потерпає від шаленої корупції, політичного неспокою і дестабілізації через Придністров’я – сепаратистський регіон, що вийшов із-під контролю Кишинева після короткої війни, що спалахнула, коли місцеві проросійські сепаратисти односторонньо проголосили «незалежність» 1990 року.

А протягом 2012–2014 років із найбільших банків Молдови зникла сума більш ніж в 1 мільярд доларів – це майже одна восьма від валового внутрішнього продукту країни.

Конфіденційний звіт, який замовив центральний банк країни і підготувала міжнародна розслідувальна фірма Kroll, задокументував зв’язки низки юридичних і фізичних осіб із одним 28-річним бізнесменом, який у той період узяв під контроль три великі банки. Цей бізнесмен, Ілан Шор, як стверджується, потім видав величезні кредити своїм же компаніям протягом трьох днів у листопаді 2014 року, мовиться у звіті, який був «злитий» і оприлюднений опозиційним парламентарем.

Шор, який, як вважають, зараз перебуває в Ізраїлі, був у 2016 році обвинувачений і пізніше засуджений за відмивання грошей і розтрату у зв’язку з цим викраденням. Колишнього прем’єр-міністра Влада Філата обвинувачували в прийнятті хабарів у зв’язку з цим викраденням і 2016 року визнали винним у корупції. На початку грудня він вийшов на волю, відбувши три роки позбавлення волі.

Ілан Шор виступає в перебігу передвиборчої кампанії в Кишиневі 22 лютого 2019 року
Ілан Шор виступає в перебігу передвиборчої кампанії в Кишиневі 22 лютого 2019 року

Але нахабність злочину і відчуття, що до відповідальності не притягли тих, хто стояв за ним, розлютило і розчарувало багатьох молдован.

Плахотнюк був головою Демократичної партії Молдови і на початку 2010-х років став заступником голови парламенту.

У червні 2019 року в результаті політичних домовленостей, які завершилися створенням коаліції проєвропейських і проросійських партій, зокрема і Соціалістичної партії Додона, Плахотнюк утік із Молдови. Наступними днями Росія висунула проти нього кримінальні обвинувачення, заявляючи, що він брав участь у мережі контрабанди наркотиків.

У грудні Додон публічно заявив, що Плахотнюк користується іншим паспортом, на ім’я Владімір Новак.

Національний антикорупційний центр Молдови тим часом надіслав два офіційні запити до посольства США з проханням допомогти знайти Плахотнюка.

Перший із них, датований 4 грудня, містить прохання про допомогу «компетентних органів США (Міністерства юстиції, ФБР, поліції)» в пошукові особи, ім’я якої в оприлюдненій версії зафарбоване. В ньому мовиться, що ця особа «могла перебувати» в двох місцевостях у регіоні Маямі, зокрема в готелі Setai Miami Beach Hotel і житловому будинку Portofino Tower, у дні 5–7 липня 2019 року.

Другий, за 10 грудня, містить схожий запит, але в ньому згадане ще одне (теж замальоване) ім’я – вочевидь, те інше ім’я, яким, як стало відомо, користувався Плахотнюк.

Анджела Старінскі, речниця НАЦ, підтвердила, що замальовані імена – Плахотнюкові. «НАЦ чекає на офіційну відповідь влади США. Але неофіційними каналами ми вже отримали інформацію, що він був на території Сполучених Штатів», – сказала вона Радіо Свобода 3 березня.

13 січня державний секретар США Майк Помпео оголосив про запровадження заборон на візи для Плахотнюка і його родини.

Урядові органи США відмовилися відповісти на запитання Радіо Свобода, чи перебував Плахотнюк у Сполучених Штатах. Державний департамент передав питання до Міністерства внутрішньої безпеки, яке відмовилося відповісти, посилаючись на міркування охорони приватного життя. ФБР теж відмовилося відповідати на запитання Радіо Свобода.

Але один із урядовців США підтвердив, що Плахотнюк побував у Сполучених Штатах останніми тижнями, хоча не було ясно, чи він усе ще був там у день, коли відбулася розмова з урядовцем, 4 березня.

Іще одна людина повідомила, що бачила Плахотнюка за багатим обідом в одному з китайських ресторанів у Маямі у Флориді наприкінці січня.

Обидва співрозмовники говорили на умовах анонімності.

«Наскільки я знаю, Плахотнюк зараз у США, – сказав Радіо Свобода 4 березня Андріан Канду, колишній голова парламенту і хрещеник Плахотнюка. – Це не має нікого дивувати».

Кайл Паркер, чільний працівник апарату Гельсінської комісії США, урядового органу, що стежить за дотриманням прав людини, сказав, що влада США має кілька політичних інструментів, щоб впливати на злочинців і корумпованих посадовців у всьому світі: візові обмеження Держдепартаменту, «Акт Магнітського» – закон 2012 року, що спрямований проти посадовців Росії, яких вважають корумпованими чи причетними до порушень прав людини, і «Глобальний акт Магнітського» 2016 року, спрямований проти таких людей зі всього світу.

Надання Плахотнюкові можливості перебувати у США створює проблему, каже він. «Ця історія має ширші наслідки, – каже Паркер, колишній працівник апарату Конгресу, який брав участь у розробці «законів Магнітського». – Такі речі деморалізують людей у таких місцях, як Молдова, де триває боротьба проти масштабної корупції серед посадовців».

«Коли ми ухвалювали «закони Магнітського», ми мали на увазі недопущення саме таких ситуацій. Ми не хочемо бути притулком для клептократів», – сказав він Радіо Свобода.

Закон, за яким Плахотнюкові має бути відмовлено в візі, відомий як «параграф 7031», має на меті не допустити в’їзду до США осіб, яких визнали причетними до «масштабної корупції» чи «грубого порушення прав людини». Але, схоже, він не стосується іноземців, які вже перебувають у США.

Вплив Вашингтону?

Хоча ім’я Плахотнюка відоме дослідникам корупції й експертам із питань колишніх радянських республік, воно мало знане в ширших колах.

Але минулого місяця його ім’я вже не сходило з язиків, коли засоби інформації у США повідомили, що Річард Ґренелл, який нині виконує обов’язки директора національної розвідки, 2016 року написав в американських газетах серію статей, у яких захищав Плахотнюка.

Американська організація журналістських розслідувань ProPublica повідомила, що Ґренелл не поінформував, що Плахотнюк заплатив йому за цю роботу, і не зареєструвався в Міністерстві юстиції за законом про реєстрацію іноземних агентів.

Один із представників Ґренелла, який пізніше став послом США в Німеччині і спецпредставником на переговорах між Сербією й Косовом, відмовився повідомити організації ProPublica, в чому полягала в той час оплачена консультаційна робота Ґренелла, але він твердив, що той і не мав реєструватися за тим законом.

Валеріу Паша, який керує молдовською неурядовою організацією WatchDog.MD, каже, що присутність Плахотнюка у Сполучених Штатах може бути елементом зусиль правоохоронних органів США з метою ретельно зібрати дані про ще ширші обсяги відмивання грошей, ніж документувалися в Молдові протягом більш ніж десятиліття.

«Він може бути надзвичайно корисним і справді добрим джерелом інформації для США, – каже Паша. – Він може бути цінним джерелом інформації про схеми відмивання грошей, у яких він брав безпосередню участь».

Проєкт викриття організованої злочинності і корупції OCCRP оприлюднив 2014 року свідчення, що вказують на масштабну багаторічну схему з участю криміналу і корумпованих політиків у Росії, які використовували банки в Молдові.

Серджіу Тофілат, молдовський антикорупційний активіст, обраний минулого року до міської ради Кишинева, каже, що для Молдови більшою проблемою є те, що її юридична система повністю скомпрометована корумпованими урядовцям і бізнесом. «Ми не знаємо точно, чому він у США», – сказав Тофілат Радіо Свобода про Плахотнюка. За його словами, було б добре «повернути Плахотнюка в Молдову і притягти його до відповідальності за злочинну діяльність, яку він здійснював у Молдові протягом минулих 15 років, коли він перебував при владі чи дуже близько до влади».

«Але для цього нам потрібна справді незалежна система правосуддя, – каже він. – А в Молдові немає справді незалежної системи правосуддя, тож немає підстав для екстрадиції Плахотнюка – адже він може просто уникнути правосуддя».

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG