Доступність посилання

Позов проти Зеленського: Міндіч заговорить?

Міндіч і Цукерман оскаржують санкції Зеленського

Фігурант справи про корупційні схеми в сфері енергетики («Мідас», або «Міндічгей») Тимур Міндіч позивається до президента України Володимира Зеленського: вимагає скасування санкцій.

Позивається і Олександр Цукерман.

  • Санкції скасувати реально?
  • Чому Міндіч скористався оскарженням лише тепер?
  • Що насправді стоїть за позовом до президента?

Народний депутат від «Слуги yароду» Олег Дунда заявив, що не пам’ятає жодного випадку, коли санкції в Україні скасовували через суд, тому шанси на задоволення позовів мінімальні. На його думку, справа Міндіча показує поширену схему, коли гроші виводять за кордон, але люди залишаються пов’язаними з активами та зв’язками в Україні.

«Навіть якщо ти вкрав у держави гроші й переїхав в іншу країну, фактично ти там ніхто. Санкції забороняють нормальне існування такого роду корупціонера», – заявив Дунда.

Водночас Ярослав Юрчишин, народний депутат від «Голосу», наголосив: з юридичної точки зору, оскарження санкцій є цілком законним механізмом захисту. Він зазначив, що підставами для скасування можуть бути порушення процедури, непропорційність санкцій або відсутність загрози нацбезпеці. Однак, додав, довести їхню безпідставність у справі про корупцію в енергетиці буде складно.

«Найімовірніше, і те, що говорить принаймні Міндіч – це про безпідставність санкцій. Тобто «і я не я, і хата не моя». Тому процес буде досить цікавий», – каже Юрчишин.

10 листопада НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів».

У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували імена семи підозрюваних. За даними від джерел у правоохоронних органах, серед них є бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), один з «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів» Олександр Цукерман («Шугармен») та інші.

Під час судового засідання прокурор зазначив, що слідство вважає Міндіча керівником групи, яка отримувала і відмивала гроші з корупційних схем в енергетиці.

За словами сторони обвинувачення, Міндіч «здійснював загальне керівництво та координацію усіх учасників ЗО, встановлював правила поведінки та конспірації, розприділяв об'єкти майна та коштів, отримані внаслідок вчинення злочинів».

Олександр Цукерман («Шугармен») назвав «брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну.

Тимур Міндіч, який, за даними джерел журналістів у правоохоронних органах, виїхав з України вночі 10 листопада, одразу справу не коментував. Їх оголосили в розшук.

Пізніше Міндіч заявив, що «медійно з мене зробили крайнього».

1 грудня суд заочно обрав для Міндіча запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

13 листопада РНБО застосувала санкції проти Міндіча і Цукермана. Серед запроваджених проти кожного з них 18 обмежувальних заходів є блокування активів, позбавлення нагород, запобігання виведенню капіталів за межі України.

Єрмак оскаржує запобіжний захід

Тим часом ще один фігурант розслідувань Андрій Єрмак знову у суді: оскаржує запобіжний захід у 140 мільйонів. Суму зібрали – Єрмак на волі, але з електронним браслетом. Тікати, каже, не збирається. Журналісти питають його про Міндіча.

  • Що далі?
  • Які перспективи справи?
  • Зеленський має на все це реагувати публічно?
  • Єрмак зберіг політичний вплив?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Вищий антикорупційний суд на своєму засіданні 21 травня залишив без змін запобіжний захід колишньому голові Офісу президента Андрієві Єрмаку – тримання під вартою з альтернативою внесення застави 140 мільйонів гривень.

Таке ж рішення суд ухвалив 14 травня.

Як передає кореспондент Радіо свобода, клопотання про зміну запобіжного заходу подали обидві сторони. Прокуратура клопотала про збільшення розміру застави на 40 мільйонів.

Саме 180 мільйонів гривень застави від самого початку вимагало обвинувачення. На думку прокурорки, саме така сума може унеможливити ризики, зокрема йдеться про переховування та перешкоджання розслідуванню.

Натомість сторона захисту подала клопотання про скасування запобіжного заходу, оскільки вручену Єрмаку підозру вважають необґрунтованою.

«Підозра побудована на припущеннях прокурора. Немає жодного доказу, який би справді доводив, що Андрій Борисович може бути причетний до цієї справи», – заявив адвокат Ігор Фомін.

Захисник Єрмака додав, що у підозрі йдеться про гроші, отримані незаконним шляхом, але як саме та скільки, адвокат не зрозумів.

Сам Єрмак заявив, що не планує нікуди виїжджати. Він розповів, що після внесення застави 18 травня одразу здав закордонні паспорти та носить електронний браслет. Навіть показав його для журналістів.

Оскільки рішення залишилося без змін, в Андрія Єрмака залишаються ті ж обовʼязки: носити браслет, не залишати території населеного пункту, де проживає, не спілкуватися зі сторонами у справі та свідками. Прибувати на кожен виклик слідчого судді або прокурора.

18 травня політик вийшов під заставу.

Єрмак вважає необґрунтованими висунуті проти нього звинувачення.

Проєкт Радіо Свобода «Схеми» зʼясував, хто вніс решту застави, щоб Єрмак вийшов з СІЗО – необхідну суму (і навіть із запасом) вдалося зібрати впродовж вихідних.

НАБУ ввечері 11 травня повідомило про викриття «організованої групи, причетної до легалізації 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом». За даними слідства, протягом 2021–2025 років підозрювані «відмили» понад 460 млн грн шляхом зведення котеджного містечка у селі Козин на Київщині – йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько 8 га чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також окремої резиденції загального користування – спа-зони.

Про підозру повідомили колишньому керівнику Офісу президента України і ще шістьом фігурантам справи.

Форум

XS
SM
MD
LG