Після смертельної стрілянини в школі в Казані 11 травня питання про те, як запобігти схожим трагедіям, які в Росії стають усе більш поширеними в останні роки, стало найважливішим питанням обговорення в країні.
Деякі посадовці авторитарної влади давнього президента Володимира Путіна швидко запропонували заходи, які могли б іще більше посилити роль держави в житті громадян. Але інші коментатори кажуть, що приклад, який подає влада, вдаючись до насильства в умовах політичних викликів і звинувачуючи в провалах зовнішніх «ворогів», може сприяти смертельному насильству.
В’ячеслав Володін, спікер Державної думи, нижньої палати парламенту Росії, написав у телеґрамі, що «необхідно обговорювати» пропозиції щодо обмеження «анонімності в інтернеті». Такі обмеження, про які, за словами Володіна, «лунають пропозиції», «зменшили б обсяг контенту, що пропагує насильство, героїзує екстремізм».
Виступаючи на ютуб-каналі ведучого державних ЗМІ і прихильника твердої лінії Володимира Соловйова, уповноважена з прав дитини Татарстану Ірина Волинець звинуватила в стрілянині в Казані, в якій були вбиті дев’ять людей і 23 поранені, «абсолютну відсутність державної ідеології».
«Поки не буде державної ідеології, поки діти не будуть зайняті в позаурочний час так, як це було в Радянському Союзі, при чому ця діяльність повинна бути забезпечена державою, … якщо ми зараз радикально не змінимо нашу систему, то, на жаль, ситуація буде повторюватися», – сказала Волинець.
«Держава зловживає інформацією»
У відповідь на трагедію в Казані Міністерство освіти Мурманської області на півночі Росії наказало створити базу даних учнів і недавніх випускників, які «схильні до порушень дисципліни» і «виявляють невмотивовану агресію». Але наказ міністерства, який з’явився в кількох місцевих публікаціях, містив вебадресу такої бази даних, яка містила особисту інформацію про сотні учнів, хоча файл був, вочевидь, створений лише о 14:25 11 травня за московським часом.
Базу даних швидко зняли з мережі після того, як її помітили журналісти, але репортери видання «Медіазона» встигли знайти описи окремих учнів, серед яких були такі: «приносив ножі до школи», «суїцидальна поведінка», «нецензурна лайка», «учасник акції на підтримку [опозиціонера Олексія] Навального», «виступає проти російського законодавства» чи «не визнає авторитету».
Як повідомляється, у файлі містилася інформація про учнів із міст і селищ по всій області, зокрема, в деяких випадках, і їхні облікові записи в соціальних мережах.
Казанська політична коментаторка і громадська активістка Дар’я Кулакова заявила Радіо Свобода, що влада має незаперечну історію зловживання заходами безпеки у політичних цілях. Коли, за її словами, в Казані встановили камери спостереження по всьому місті, правоохоронці використовували їх у першу чергу для виявлення і покарання антиурядових демонстрантів.
«У січні, після мітингів проти [президента Росії Володимира] Путіна в Казані, з’явився телеґрам-канал «Красная Казань», де викладали списки учасників мітингів і погрози на їхню адресу, – сказала Кулакова. – Через те, що доступ до камер і системи розпізнавання облич має тільки поліція, неважко зробити висновок, що, ймовірно, поліція якось брала участь у передачі цих особистих даних. Автори каналу попереджали про швидку відплату протестувальникам, але поліція чомусь ігнорувала погрози на адресу людей».
«Скрізь вороги»
Тактика поведінки держави цілком може спричиняти проблему, вважає московський політолог Дмитро Орєшкін.
«Люди не розуміють, що відбувається, – сказав він Радіо Свобода. – Їм постійно розповідають, що ми «оточені ворогами», що насправді «весь світ керується таємними силами». І ось ці теорії змови на слабку психіку створюють збуджувальний вплив».
Аналітик і колишній кремлівський спічрайтер Аббас Галлямов має схожий погляд.
«Люди звикають бачити навколо себе ворогів і шукають причини своїх невдач у довколишніх так самісінько, як цим займається російська держава, – сказав він. – Вони відтворюють ті самі моделі поведінки, до яких звикли».
Раніше російська влада не бажала терпіти таку критику. У липні 2020 року дописувачка Радіо Свобода Світлана Прокоп’єва була засуджена до значного штрафу за «виправдання тероризму» за коментар, який вона зробила щодо вибуху, спричиненого підлітком-смертником у приміщенні управління Федеральної служби безпеки (ФСБ) в Архангельську в листопаді 2018 року. Прокоп’єва припустила, що дії хлопця могли бути мотивовані почуттям відчаю і зневіри, викликаними репресивним політичним кліматом у путінській Росії.
У Росії в Татарстані прощаються із загиблими під час стрілянини в школі (фотогалерея)
Психолог Денис Давидов заявив телеканалові «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», що Росії безумовно потрібні більш наукові й прозорі дослідження таких випадків насильства, щоб реагувати на них комплексно.
«У першу чергу необхідно в Росії організувати дуже серйозну дослідницьку групу під патронажем серйозного міністерства, не Міністерства освіти навіть, – сказав Давидов. – В Америці цим займається Секретна служба, вона залучила найкращих і найвідоміших психологів і видає регулярні звіти про свої дослідження. У нас як у вчених загалом немає доступу до фактичних даних про те, що відбувається».
Тим часом у дописі в фейсбуці прокремлівський аналітик Сергій Марков високо оцінив 25-річну Ельвіру Ігнатьєву, вчительку англійської мови, яка загинула під час трагедії в Казані, й інших учителів школи.
«Усі виконували свій обов’язок і намагалися врятувати дітей, – написав Марков. – Вони показали, що в нас морально здорове суспільство».
А прокремлівський коментатор Соловйов опублікував у ютубі відео під назвою: «Західні структури скуповують пабліки «ВКонтактє». Хто може стояти за нападом на школу в Казані?».
