ЛОНДОН – Одного із січневих вечорів у конференц-залі в центрі Лондона на елітній вулиці Пел-Мел відбулася зустріч чималої групи угорців. У кімнаті з кришталевими люстрами, величезними антикварними картинами й круглими столами зібралося понад 200 людей. Незабаром, 3 квітня, мають відбутись вибори до угорського парламенту, тому представники діаспори не могли пропустити можливість побачити опозиційного кандидата у прем’єр-міністри – 49-річного консервативного мера Петера Маркі-Зая.
Ця перша закордонна кампанія Маркі-Зая відзначилася успіхом.
«Я сподіваюся, що цього квітня ще більше громадян Угорщини підуть на виборчі дільниці», – сказав Тамаш Чіллаг, кандидат у депутати від угорської центристської партії «Моментум». Як організатор передвиборчої кампанії Маркі-Зая в Лондоні, він передбачає, що в одній лише Великій Британії можна розраховувати на підтримку від 75 000 до 100 000 людей.
Я сподіваюся, що цього квітня ще більше громадян Угорщини підуть на виборчі дільниціТамаш Чіллаг
На попередніх виборах більшість угорців, які проживають за кордоном, зокрема в географічно близьких до Угорщини країнах, голосували за правлячу консервативну партію «Фідес» і прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Проте старіння населення та асиміляція угорців, що живуть у Західній Європі, змінило електоральні вподобання нового покоління молодих, політично-заангажованих виборців, які вже не розділять політичних поглядів Орбана.
Дві групи
Нині угорська діаспора розділена на дві окремі групи. Найбільшою є група двох мільйонів етнічних угорців, які заселяють прикордонні регіони ще з 1920 року, коли за умовами Тріанонського договору значна частина Угорського Королівства перейшла до сусідніх держав – сучасних Румунії, Словаччини, Сербії, Хорватії, Словенії та України.
Друга група – це люди, що емігрували за часів комунізму. Нещодавно до них почали долучатися угорські заробітчани, які переважно їдуть працювати до інших країн ЄС. Точні цифри визначити важко, але вважається, що ця нова «популяція експатріантів» налічує від 300 000 до 400 000 осіб.
Відчайдушна відданість Орбану з боку старшої традиційної діаспори не є несподіванкою, враховуючи, що прем’єр-міністр надав їм угорське громадянство в 2011 році, право голосу в 2012 році і продовжував підтримувати їх фінансово – тобто діяв згідно зі своєю націоналістичною стратегією.
З огляду на те, що голосування 2022 року набирає ознак найбільшого виклику правлінню Орбана та може поставити його в скрутне становище, опозиція на чолі Маркі-Заєм планує «взяти на гачок» другу групу діаспори.
У Великій Британії живе майже 190 000 угорців, і їхня кількість зростає з початку 2000-х років. У 2006 році, за даними «Statista», за кордон з Угорщини виїхало 4314 осіб; у 2019 році ця кількість становила майже 50 000. Рівень міграції після вступу країни до ЄС збільшився, тож тепер кожна шоста угорська дитина народжується за межами країни.
Хоч доступ до даних обмежено, відомо, що угорці у Великій Британії більш охоче голосують за опозиційні партії. Група волонтерів провела екзит-пол у 2018 році, який показав, що на виборах у Лондоні тільки 7 відсотків людей віддало свій голос за «Фідес» Орбана.
Ця тенденція поширена і в інших країнах. За цьогорічними даними, лише 11 відсотків угорських емігрантів з 5000 опитаних проголосували б за «Фідес».
Лілі Горвад є прихильницею об’єднаної опозиції лівоцентристських партій та праворадикального «Йоббіка». Вона переїхала за кордон 15 років тому і зараз живе в Лондоні. Горвад розповіла Радіо Свобода, що вона не завжди була політично активною, але кампанія партії «Фідес» проти ЛГБТ обурила її не на жарт. Вона зазначила, що не є прихильницею жодної з партій, але об’єднану опозицію та Маркі-Зая підтримує.
Цього року мене ніщо не зможе знеохотити, навіть якщо доведеться провести години у чергах на дільниціЛілі Горват
Орбан зазнає критики ще з початку свого прем’єрства у 2010 році, оскільки його засуджують за руйнацію демократичних інституцій Угорщини шляхом обмеження незалежності судів та контролю над ЗМІ. Несхвальну реакцію ЛГБТ-спільноти та Європейської комісії викликала низка законів, виданих у 2021 році, про викладання питань гомосексуальності та трансгендерності у школах.
«Я чула, що на минулих виборах треба було відстояти велику чергу на дільницях, тож я передумала туди йти, – сказала Горвад. – Але цього року мене ніщо не зможе знеохотити, навіть якщо доведеться провести години у чергах».
Аннамарія Карваліц, угорка, що живе в Лондоні, також рішуче налаштована голосувати проти правлячої партії.
«Я буду голосувати за опозиційну коаліцію, тому що я втомилася від одержимих владою сил, які тільки те й роблять, що експлуатують мою країну», – сказала Карваліц. Вона приїхала навчатись до Британії ще п’ять років тому. «Як і багато хто», – прокоментувала вона свій переїзд.
На вибори 2018 року Аннамарія поїхала до Угорщини, оскільки це збігалося з її канікулами в університеті. «Цього разу я цілеспрямовано поїду додому, – сказала вона, – аби взяти участь у кампанії та підрахунку голосів».
«Багато угорців-емігрантів не підтримують уряд. [Уряд] це усвідомлює, тому й ускладнює нам голосування», – сказала Карваліц.
У той час як угорцям, які живуть за кордоном і не мають угорської адреси – що є нормальним для етнічних угорців, які живуть у сусідніх державах – дозволяється надсилати свої голоси поштою, угорці, які зберегли свою адресу, але живуть за межами країни, повинні особисто йти на вибори до дільниці, які контролює Національна виборча служба Угорщини.
«Більше дільниць для «нової» діаспори»
Виборці часто скаржаться на нестачу дільниць, до яких ще й треба довго діставатись. У Великій Британії є лише три виборчі дільниці – в Лондоні, Единбурзі та Манчестері – хоча влада обіцяє розширити лондонський виборчий центр до початку цьогорічних виборів.
Буду голосувати за опозиційну коаліцію, тому що я втомивлася від одержимих владою силАннамарія Карваліц
Мігранти-заробітчани та опозиція вважають таку ситуацію несправедливою. «Ми не створювали цю систему, ми не можемо на неї ніяк вплинути, але ми вже протестували проти неї», – заявив лідер опозиції Маркі-Зай під час виступу в Лондоні.
Угорець Балаш Ланг, який живе у Британії, опублікував петицію із закликом створити більше виборчих дільниць, яку вже підписали понад 8000 людей.
«Ми попросили відкрити виборчі дільниці у 15 великих містах [Британії], натомість Національна виборча служба Угорщини погодила встановлення лише трьох з них», – сказав Ланг. «Тож наша задача полягає в залученні небайдужих для захисту прав угорців з інших 12-х міст, щоби всі, незалежно від політичних переконань, могли проголосувати».
Ланг є одним із активістів нещодавно заснованої недержавної організації «Допомога діаспори» (Diaspora Aid), яка збирає пожертви на допомогу угорцям з різних частин Британії дістатися третього квітня до виборчих дільниць.
«Коли люди сідатимуть у автобус, ми не питатимемо їх, за кого вони голосуватимуть, тому що нам насправді байдуже. Ми просто хочемо вирішити проблему, розібратися з якою не здатні ні влада, ні опозиційні партії», – сказав він.
Невдоволення логістикою процесу голосування часто лунають від традиційної діаспори – двох мільйонів угорців, що населяють сусідні з Угорщиною країни. За день до виборів вони мають дозвіл відіслати свій голос поштою.
Орбан та його партія «Фідес» мають шалену підтримку. Дослідження показують, що в Трансільванії, частині північно-західної Румунії, де проживає близько 1,2 мільйона етнічних угорців, понад 80 відсотків виборців проголосували б за Орбана і «Фідес», і тільки 2 відсотки – за об’єднану опозицію.
Громадянство і фінансова допомога
У Сузі, селі на сході Хорватії, де проживає багато етнічних угорців, вибір більшості людей такий же. Угорська служба Радіо Свобода поспілкувалася з приблизно 50-ма селянами, й усі вони сказали, що голосуватимуть за Орбана та «Фідес».
«Орбан надав [нам] угорське громадянство, і з 2017 року ми отримуємо від нього велику підтримку», – розповіла місцева жителька Ілона Пінкерт. «Тому ми за них й голосуємо, і нам байдуже, хто є опозицією в Угорщині і чого вони хочуть».
Орбан надав нам угорське громадянство, і з 2017 року ми отримуємо від нього велику підтримкуІлона Пінкерт
Орбан не тільки надав громадянство етнічним угорцям, а й фінансово забезпечував їхню спільноту. У звіті «infosecurity.sk» зазначено, що підтримка діаспори зросла в десять разів з 2010 року, й у 2018 році складала близько 383 мільйонів євро (435 мільйонів доларів).
За даними звіту Радіо Свобода від липня 2021 року, етнічні угорські громади та громадські групи на Західній Україні за останні 10 років отримали щонайменше 115 мільйонів євро від уряду Угорщини.
Гроші зазвичай спрямовують до ЗМІ та освітніх закладів, що функціонують угорською мовою, а решта спрямовується на місцеві соціальні, релігійні та культурні програми.
Йозеф Кромер – колишній мер сусіднього села Змаєваць (угорською Vorosmart), де проживає близько 700 людей, у розмові з Радіо Свобода висловив своє задоволення через те, що за часів його головування на гроші угорського уряду було відремонтовано «зруйнований» громадський центр.
Інший місцевий житель, Тівадар Добо, що має неподалік 40 гектарів сільськогосподарських угідь, успішно подав заявку на підтримку з Угорщини на придбання сільськогосподарської техніки. «Орбан – хороша людина», – сказав Добо. На запитання Радіо Свобода про корумпованість Орбана та його партії, Добо відповів прямо: «У нас нічого не вкрали».
«Фідес розраховує на ці голоси», – сказав Ендре Томас, член будапештської партії «Моментум» і кандидат від опозиції до парламенту. «Я вважаю, що прорахунком опозиції є те, що вони ніколи не дбали про цих потенційних виборців».
Традиціна діаспора – це такий собі «міцний горішок», який угорській опозиції розколоти не під силу. Їхня свідомість перебуває далеко від конференц-зали на вулиці Пел-Мер. Багато угорських мерів у Трансільванії нещодавно опублікували лист, у якому висловили свою неприязнь до опозиції та заявили, що не стануть зустрічати Маркі-Зая з «хлібом і сіллю», якщо той завітає до них.
Це несхвалення здебільшого ґрунтується на переконанні, що опозиція хоче відібрати у них право голосу та громадянство. Колишній прем’єр-міністр Ференц Дюрчань, лідер ліберальної партії «Демократична коаліція», яка зараз є членом шестипартійного опозиційного альянсу, провів відому кампанію проти надання етнічним угорцям громадянства перед референдумом 2004 року.
Мешканець Трансільванії Томас вважає, що це не просто план. Він висловив Радіо Свобода свою думку, що об’єднана опозиція не планує позбавляти етнічних угорців громадянства чи права голосу, однак «Фідес» сприятиме цьому хибному переконанню за посередництвом проорбанських ЗМІ та використовуватиме цю дезінформацію під час передвиборної кампанії.
«Партія «Фідес» проводить потворну й агресивну кампанію. Вони почали її ще 30 років тому, й продовжують донині, – сказав Томас. – Цій партії знадобилася не одна кампанія, аби завоювати довіру людей».
Те, що може спрацювати на користь опозиції в довгостроковій перспективі, так це демографічні показники. За новими оцінками, вперше з 1920 року показник чисельності етнічних угорців у сусідніх державах впав нижче 2-ох мільйонів.
Орбан і «Фідес» вели тривалу гру з угорською діаспорою. Можливо, опозиції доведеться вдатися до таких самих дій.
