Доступність посилання

ТОП новини

Нове захоплення заручників – Україна стає небезпечнішою чи ні?


Поліція оточила район бізнес-центру в Києві, де нападник утримував заручницю, 3 серпня 2020 року

Черговий інцидент в Україні із захопленням заручників не означає, що у державі зросла небезпека пересічних людей. Це констатували опитані Радіо Свобода експерти після затримання у Києві нападника, який утримував заручницю і погрожував вибухівкою. Рівень загрози зріс не в останні тижні, коли трапилися три схожих інциденти (крім «київського» – у Луцьку та на Полтавщині). Небезпека для держави взагалі та окремих її громадян посилилася ще понад шість років тому – після розв’язаної проти України війни, яку не припиняє Росія, зауважують фахівці. А від захоплень заручників неврівноваженими людьми не застрахована жодна держава, наголошують експерти.

ЩО ТРАПИЛОСЯ?

Спецпризначенці СБУ спільно із поліцією затримали 3 серпня нападника, який захопив заручницю і погрожував вибухівкою у відділенні одного з комерційних банків в одному з бізнес-центрів у Києві. Нападника затримали під час його спілкування із представниками медіа всередині банку. Чоловік представився «святим духом» і наказав арештувати усіх президентів у світі.

У перебігу затримання потерпілих немає, експерти обстежили приміщення і вибухівку не знайшли. Про це повідомив у фейсбуці заступник голови МВС України Антон Геращенко.

Загалом інцидент тривав близько трьох годин – о 12:00 до поліції зателефонувала представниця АТ «Універсал Банк» (Шевченківський район Києва, приміщення бізнес-центру «Леонардо») та повідомила, що у відділення зайшов невідомий чоловік віком до 35 років, який сказав, що в нього в рюкзаку – бомба, і попросив викликати поліцію. Затримання відбулося близько 14:50.

Терміново провели евакуацію працівників банку та відвідувачів

У соцмережах та на деяких телеканалах обговорювали те, що біля нападника на оприлюднених фото були присутні дві різні заручниці. СБУ уточнила на своїй сторінці у фейсбуці: «Під час захоплення … банківської установи її співробітники перебували на робочих місцях. Зокрема, співробітниця банку, до якої спочатку звернувся зловмисник – вона й була зафіксована на перших фото з місця події». За цими даними, потім нападник погодився залишити у заручниках будь-кого з працівників банку. Терміново провели евакуацію працівників банку та відвідувачів, а керівник відділення добровільно залишилася і стала єдиною заручницею. Саме її зафіксували на пізніших фото.

ЩО ТРАПЛЯЛОСЯ?

Менш ніж за два тижні в Україні сталися три інциденти із захопленням заручників.

21 липня у центрі Луцька озброєний чоловік захопив шістнадцятьох заручників в автобусі. Спершу він відпустив трьох людей: літню жінку, підлітка й вагітну жінку. Перед цим із нападником вийшов на зв'язок президент України Володимир Зеленський. Президент виконав вимогу нападника: оприлюднив у соцмережі відео із закликом «Фільм «Земляни» 2005 року дивитися всім». Згодом це відео видалили.

Володимир Зеленський
Володимир Зеленський

Після 12 годин утримування заручників нападник здався поліції. Загиблих і поранених не було, хоча нападник здійснив постріл, коли до автобуса підходив перший заступник голови Нацполіції Євген Коваль. Куля пройшла через скло, над головою силовика.

Завершення спецоперації силовиків у Луцьку із затримання нападника, який утримував заручників в автобусі; 21 липня 2020 року
Завершення спецоперації силовиків у Луцьку із затримання нападника, який утримував заручників в автобусі; 21 липня 2020 року

Через два дні після подій у Луцьку поліція повідомила, що в Полтаві чоловік, підозрюваний у незаконному заволодінні транспортним засобом, захопив у заручники працівника карного розшуку. При цьому підозрюваний погрожував гранатою. Після переговорів він обміняв утримуваного на полковника поліції та виїхав на наданому йому автомобілі з Полтави. Пізніше в поліції повідомили, що він залишив машину і втік у лісопосадку. Тиждень тривали пошуки втікача – і 1 серпня МВС повідомило про його загибель під час спецоперації силовиків у селищі міського типу Опішня на Полтавщині. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розмістив у твітері відео, на якому видно двох чоловіків, один з яких, імовірно, підозрюваний, інший – поліцейський. Після пострілу ймовірний підозрюваний падає, поліцейський відбігає, і біля підозрюваного вибухає граната.

А ще через два дні – події у Києві.

ЩО МАЄМО?

Тенденція лише така – Україна вже шість років перебуває у стані неврозу
Володимир Фесенко

Захоплення, ескалація насильства і звинувачення проти влади у слабкості – це не новина останніх тижнів, зазначив у коментарі Радіо Свобода політичний експерт Володимир Фесенко. На його погляд, це все було ще до президентства Володимира Зеленського – при його попередникові Петру Порошенку. На думку експерта, головний критерій дій влади – збереження життя заручників. В інших державах світу, які довели свою спроможність боротися із захопленням заручників, наприклад, в Ізраїлі, саме це є визначальним мірилом. А повністю застрахувати себе від таких нападів не може жодна – навіть найпрофесійніша за рівнем спецслужб – держава. Тим більше, коли йдеться про Україну, проти якої понад шість років триває війна, додає експерт.

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

«Якщо шукати в цих інцидентах тенденцію, то вона є лише такою – Україна вже шість років перебуває у стані неврозу. І дається взнаки й війна, і економічна криза, й соціальні проблеми, все разом це і позначається. А у реакції на такі інциденти владі треба демонструвати жорсткість і силу. Інакше ці інциденти повторюватимуться. Хоча кожен такий випадок – окремий, варто зважати на обставини. Одна річ – «полтавський» нападник, де поліція діяла саме за таким принципом – з виявом сили. Інша – Луцьк. Головне ж – збереження життя заручників! З цієї точки зору, були абсолютно правильними (дії Зеленського – ред)», – стверджує Володимир Фесенко.

У здоровому суспільстві такі випадки є рідкісними
Микола Маломуж

Чергове захоплення заручників в Україні – свідчення нездорового сучасного стану суспільства, констатує зі свого боку в коментарі Радіо Свобода експерт з питань спецслужб Микола Маломуж. Причини: по-перше – війна проти України, а по-друге – низький рівень кадрів в усіх структурах влади – і правоохоронців, і не лише, додає він. Коли непрофесіонали є в освіті, інформаційній сфері, у культурі – це теж зрештою впливає на моральне здоров’я суспільства і на створення підґрунтя для чергових захоплень заручників, додає Маломуж.

Микола Маломуж
Микола Маломуж

«Події у Києві виникли не на порожньому місці. У здоровому суспільстві такі випадки є рідкісними, як, наприклад, із Брейвіком (організатор і виконавець вибуху в центрі Осло і нападу на молодіжний табір правлячої Норвезької робочої партії у липні 2011 року. Тоді загинули 77 осіб, 151 людина отримала поранення – ред.) І більше таких випадків, ані до, ані пізніше у Норвегії, не траплялося. Чому? Бо висока мораль і правосвідомість», – каже Микола Маломуж.

Водночас Микола Маломуж теж схвалює дії Зеленського під час спецоперації щодо «луцького» нападника.

«Це – не класичний нападник, він виглядає як неврівноважена людина, яка намагалася реалізувати свої фобії та амбіції. Це – не поступка (переговори з ним президента Зеленського – ред.), яку іноді роблять в інших державах для тих, хто підриває державний устрій, основи людськості. Хоча методи нападника були дуже небезпечними. Зрештою, спецслужби і МВС не зуміли організувати ефективний переговорний процес для звільнення заручників, тому напряму змушений був долучитися Зеленський», – каже експерт.

Немає причин говорити, що українське суспільство є дестабілізованим
Валерія Жовтянська

Натомість соціальний психолог Валерія Жовтянська зауважує в коментарі Радіо Свобода, що немає підстав уважати, що останнім часом суспільство деградувало до такого рівня, що в державі раз-у-раз трапляються захоплення заручників.

«Немає причин говорити, що українське суспільство є дестабілізованим, що соціальні норми чи стандарти поведінки... Наскільки я знаю, і у випадку «луцького» нападника, і у випадку «київського» нападника йдеться про людей з певними психологічними проблемами. Спрогнозувати поведінку таких людей дуже важко. І, на жаль, такі випадки зустрічаються в усіх країнах. І, на жаль, швидше за все, зустрічатимуться і в Україні. Тому говорити, що саме політична ситуація чи стресовий стан суспільства цьому сприяє, не можна. Інша справа, що певні події стають для людей із нестійкою психікою тригером, спусковим гачком для певних дій, у тому числі захоплення заручників», – констатує Валерія Жовтянська.

І цими подіями необов’язково мають стати певні політичні новини. «Останньою краплею» для такого потенційного нападника можуть стати, наприклад, і проблеми в особистому житті, й накопичені побутові труднощі, каже фахівець.

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG