Київ – Останнє пленарне засідання Верховної Ради України 2019 року – вже позаду, наступного разу депутати зберуться вже 14 січня. Серед зробленого 2019 року – держбюджет-2020, новий Виборчий кодекс та оновлення ЦВК, зміна концепції недоторканності та ще багато нововведень, які подекуди критикували за «турборежим» їхнього ухвалення: деякі з них вже набули чинності, а деякі запрацюють із нового року. Радіо Свобода зібрало 7 із них, на які ми звернули увагу.
1. Недоторканність
Законопроєкт «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» ухвалили ще у вересні 2019-го. Відповідно до нього, депутати не несуть відповідальності за голосування та політичні висловлювання у Раді, окрім образи і наклепу.
Пізніше, вже у грудні, парламент ухвалив законопроєкт 2237, який має узгоджувати змінену статтю Конституції з рештою українського законодавства. Ця новела викликала дискусії, а НАБУ і САП закликали президента його ветувати як такий, що блокує їхню роботу.
Зокрема, авторам законопроєкту закидали саботаж зняття недоторканності з депутатів через те, що рішення про початок провадження може ухвалювати тільки генпрокурор, а до відсутності відповідальності за голосування і висловлювання додали формулювання «а також під час виконання депутатських повноважень», що дехто трактує як відновлення недоторканності, але автори таке тлумачення відкидають. Кажуть: генеральний прокурор не може, а мусить починати провадження, якщо депутат вчинив злочин, а процедура насправді є значно простішою, ніж раніше, коли Рада мала дати дозвіл на таке розслідування і арешт депутата.
28 грудня президент підписав 2237 .
2. Зміни до Бюджетного кодексу України
Цей законопроєкт депутати ухвалили 14 листопада 2019 року. Серед основних новацій – створення Боргового агентства України, яке управлятиме процесами, пов’язаними з державним боргом, і координуватиметься урядом через міністра фінансів (раніше цим займався Мінфін напряму).
Окрім того, у законі є низка новацій щодо джерел фінансування держбюджету у зв’язку із запровадженням з 1 серпня 2019 року ринку електроенергії. Серед підтриманих депутатами правок була така, що в 2020 році акцизний податок з виробленого в Україні та ввезеного в країну пального буде залишатися в місцевих бюджетах, хоча профільний комітет був проти.
Також зазначається, що соціальну допомогу сиротам, дітям без батьківського піклування, малозабезпеченим сім’ям та людям з інвалідністю будуть надавати з державного бюджету напряму, а не через місцеву владу, яка отримує субвенцію для цього із державного бюджету.
Критики законопроєкту закидали його авторам, що документ обмежує право територіальних громад розпоряджатися коштами, але у профільному комітеті кажуть, що йдеться винятково про балансування бюджету, аби «він працював».
Крім цього документа, парламент також ухвалив окремий законопроєкт, який вносить зміни до Бюджетного кодексу у питаннях будівництва доріг і який також набуває чинності 1 січня 2020-го.
3. Держбюджет-2020
Сам державний бюджет на 2020 рік Верховна Рада також ухвалила 14 листопада. Доходи держбюджету затверджені на рівні 1 трильйон 79 мільярдів гривень, видатки становитимуть 1 трильйон 170 мільярдів гривень. Бюджет передбачає мінімальну зарплату на рівні 4 тисяч 723 гривні. Мінімальний прожитковий мінімум упродовж року зросте з 2 тисяч 27 до 2 тисяч 189 гривень. Мінімальна пенсія має зрости з 1 тисячі 638 гривень до 1 тисячі 769 гривень.
Президент підписав закон про бюджет на 2020-й 11 грудня.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук повідомив, що Україна востаннє буде ухвалювати державний бюджет на один рік, оскільки надалі ухваленню кошторису передуватиме ухвалення «повноцінної трирічної декларації».
4.Викривачі корупції
Законопроєкт «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» Рада ухвалила 17 жовтня 2019-го.
Відповідно до нього, викривачі корупції (тобто ті, хто повідомляє про злочин) можуть претендувати на 10% від суми, на яку здійснено зловживання, якщо сума хабара чи завданих державі збитків принаймні у 5 тисяч разів більша за актуальну суму прожиткового мінімуму (тобто перевищує 10 мільйонів гривень). Нагороду виплачуватимуть із бюджету, її розмір визначає суд.
Окрім того, уточнюється алгоритм захисту викривачів: ці люди мають право на допомогу адвоката, НАЗК може захищати їхні права у суді.
Закон передбачає, що в разі загрози життю та здоров’ю викривачі мають право на захист безпеки – своєї власної та близьких осіб. Їм також гарантується відшкодування судових витрат, пов’язаних із захистом своїх прав, психологічна допомога та в окремих випадках – звільнення від юридичної відповідальності.
Закон також захищає трудові права викривачів та їхніх близьких: їм не можна створювати перешкоди в працевлаштуванні, професійній та громадській діяльності, проходженні служби або навчанні.
5. Державний кордон
Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону» ухвалили у другому читанні наприкінці жовтня 2019 року.
Відповідно до нього, прикордонникам надаються в постійне користування земельні ділянки завширшки 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону для будівництва фортифікаційних споруд та інших потрібних там інфраструктурних об’єктів. При цьому ДПСУ звільняється від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у зв’язку з облаштуванням державного кордону.
6. Географічні зазначення
Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень» ухвалений у вересні 2019 року. Він уточнює формулювання у Господарському та Цивільному кодексах, а також законі «Про охорону прав на зазначення походження товарів».
Географічне зазначення – це назва, яка пов’язує якийсь продукт із регіоном, де той виробляється. Вказувати і враховувати це зазначення, зокрема, вимагає Угода про асоціацію з ЄС: до 2023 року українські виробники повинні відмовитись від використання назв європейських сирів, а до 2026-го – деяких спиртних напоїв.
В Україні свідоцтво про географічне зазначення 2019 року вперше серед усіх продуктів отримав закарпатський сир «Гуцульська овеча бриндзя» (це сталося у листопаді). Як повідомили в уряді, цей продукт має право на визнання в ЄС.
7. Штрафи для «євробляхерів»
Штрафи для власників нерозмитнених авто на іноземних номерах починають діяти з нового року, відповідно до рішення Кабміну від 2 жовтня.
Власник авто, який порушив встановлений термін перебування транспортного засобу на території України, повинен буде сплатити митні платежі та штраф від 8500 гривень.
