Головні європейські газети відкриваються сьогодні заголовками про відставку чеського уряду прем’єра Мірека Тополанека. Сам по собі факт відставки у малій і не надто впливовій країні в Європі не прикував би до Чехії такої великої уваги, якби не дві пов’язані з цим події. По-перше, Чехія від початку року головує в Європейському Союзі, тобто з падінням уряду Мірек Тополанек втрачає офіційний мандат голови ЄС, і друге: позиція прем’єра Мірека Тополанека як голови ЄС в підходах до боротьби зі світовою економічною кризою розходиться з більшістю голосів у самому Європейському Союзі.
Виступаючи вчора на пленумі Євросоюзу чеський прем’єр гостро розкритикував США за те, що, на його думку, мільярдні фінансові вливання не допоможуть подолати кризу, а лише її загострять. «Це дорога до пекла», – дослівно сказав Мірек Тополанек, чим викликав шквал критики від політиків у Європі та Сполучених Штатах.
Недоречність цієї метафори, на думку аналітиків, сприймається особливо гостро ще й тому, що в Празі наступного тижня відкривається саміт ЄС-США, на який прибуде американський президент Барак Обама.
«Всі дивуються, як далеко прем’єр зайшов»
Замість зміцнювати діалог між ЄС та США у справах міжнародної безпеки й подолання глобальної кризи, Мірек Тополанек від цієї мети віддаляється, вважає, зокрема, політичний оглядач чеського телеканалу Z1 в Брюсселі Йогана Ґрохова.
«Тополанек і раніше не приховував свого дуже критичного погляду на підхід американського президента Барака Обами у вирішенні економічної кризи у США. Та оскільки він у середу виступав від імені Європейського Союзу в приміщенні Європейського парламенту, то мав би говорити від іменні ЄС, а не сам від себе. Тому всі дивуються, як далеко прем’єр зайшов. Адже минулого тижня на саміті ЄС у Брюсселі його члени не домовились про ухвалення рятівних фінансових вливань, та водночас у майбутньому їх і не виключили. Тобто, з цього виходить, що прем’єр Тополанек зайшов задалеко, особливо в самому стилі висловлювання», – зазначила Йогана Ґрохова.
Послаблення позиції Чехії як лідера ЄС загострює і ще одну важливу проблему: схвалення Лісабонського договору. Чехія як єдина країна – член ЄС досі не приступила до процесу ратифікації договору, через кризу цей процес віддаляється. Ірландія, яку чекає ще один референдум щодо Лісабонського договору, оглядається на Чехію. Те, про що боялись заговорити вголос, нині вже лунає відкрито: може статись, що країна, яка головує в ЄС, поховає Лісабонську угоду назавжди.
За іронією долі, саме Лісабонська угода могла б попередити у майбутньому ситуацію, в якій опинився ЄС через політичну кризу в Чехії. Згідно з угодою, Євросоюз мав би мати постійного голову, якого не потрібно було б змінювати щопівроку, як це відбувається зараз.
(Прага – Київ)
Виступаючи вчора на пленумі Євросоюзу чеський прем’єр гостро розкритикував США за те, що, на його думку, мільярдні фінансові вливання не допоможуть подолати кризу, а лише її загострять. «Це дорога до пекла», – дослівно сказав Мірек Тополанек, чим викликав шквал критики від політиків у Європі та Сполучених Штатах.
Недоречність цієї метафори, на думку аналітиків, сприймається особливо гостро ще й тому, що в Празі наступного тижня відкривається саміт ЄС-США, на який прибуде американський президент Барак Обама.
«Всі дивуються, як далеко прем’єр зайшов»
Замість зміцнювати діалог між ЄС та США у справах міжнародної безпеки й подолання глобальної кризи, Мірек Тополанек від цієї мети віддаляється, вважає, зокрема, політичний оглядач чеського телеканалу Z1 в Брюсселі Йогана Ґрохова.
«Тополанек і раніше не приховував свого дуже критичного погляду на підхід американського президента Барака Обами у вирішенні економічної кризи у США. Та оскільки він у середу виступав від імені Європейського Союзу в приміщенні Європейського парламенту, то мав би говорити від іменні ЄС, а не сам від себе. Тому всі дивуються, як далеко прем’єр зайшов. Адже минулого тижня на саміті ЄС у Брюсселі його члени не домовились про ухвалення рятівних фінансових вливань, та водночас у майбутньому їх і не виключили. Тобто, з цього виходить, що прем’єр Тополанек зайшов задалеко, особливо в самому стилі висловлювання», – зазначила Йогана Ґрохова.
Послаблення позиції Чехії як лідера ЄС загострює і ще одну важливу проблему: схвалення Лісабонського договору. Чехія як єдина країна – член ЄС досі не приступила до процесу ратифікації договору, через кризу цей процес віддаляється. Ірландія, яку чекає ще один референдум щодо Лісабонського договору, оглядається на Чехію. Те, про що боялись заговорити вголос, нині вже лунає відкрито: може статись, що країна, яка головує в ЄС, поховає Лісабонську угоду назавжди.
За іронією долі, саме Лісабонська угода могла б попередити у майбутньому ситуацію, в якій опинився ЄС через політичну кризу в Чехії. Згідно з угодою, Євросоюз мав би мати постійного голову, якого не потрібно було б змінювати щопівроку, як це відбувається зараз.
(Прага – Київ)
