Доступність посилання

ТОП новини
19 листопада 2019, Київ 09:28

На саміті в Лондоні обговорюють шляхи подолання кризи


Групове фото світових лідерів, які зібрались на саміт G-20 («Група 20-ти») у Лондоні, 2 квітня 2009 р.
Лідери 20 найрозвиненіших країн світу обговорюють сьогодні на саміті в Лондоні шляхи подолання глобальної економічної кризи.

Перед самітом лідери Німеччини та Франції Анґела Меркель та Ніколя Саркозі закликали посилити регулювання фінансових ринків.

Президент США Барак Обама відкинув припущення про нібито існування розбіжностей між учасниками саміту в питанні, що важливіше – регулювання ринків чи стимулювання економіки.

За повідомленнями, «група 20-ти» має намір виділити додатково 750 мільярдів доларів для боротьби з кризою, найважчою з часів Другої світової війни.

«Ми маємо збудувати новий Бреттон Вудз, нову фінансову архітектуру на майбутнє. Інколи саме під час кризи люди можуть домовитися про речі, які здаються очевидними і які відкладалися роками, але далі їх відкладати вже не можуть. Ми зараз маємо збудувати нову необхідну фінансову архітектуру для глобальної епохи», – заявив прем’єр Великої Британії Ґордон Браун.

Але з наближенням саміту британські політики вже говорили про нього не як про вирішальний момент історії, а як про «елемент процесу».

Аналітики погоджуються, що в Лондоні навряд чи буде зроблено прорив. Але вони говорять, що навіть якщо домовленості не будуть всеохопними, однак їхнім країнам все ж вдасться домовитися про основні правила гри, то і це буде великим успіхом саміту.

Особливо важливою, на думку професора економіки зі швейцарського університету Сент-Ґаллена Сімона Івнетта, була б домовленість про дієву відмову від протекціонізму. Адже саме протекціоністські заходи, вважають експерти, зараз поглиблюють кризу.

«Якщо уряди зможуть сказати, що ми не вдаватимемося до протекціонізму і будемо стежити за дотриманням цих обіцянок чи покладемо відповідальність за це на певний орган, то тоді кінцева декларація матиме «зуби». Ïм будуть потрібні конкретні домовленості, коли слова будуть підкріплені конкретними механізмами, які будуть називати і ганьбити уряди, що порушуватимуть домовленості», – каже Сімон Івнетт.

До оголошення результатів саміту залишилося чекати вже лічені години. На думку оглядачів, зустріч навряд чи стане новим Бреттон Вудзом.

Але вони сподіваються, що саміт не стане і новою Лондонською Монетарною та Економічною Конференцією, яка завершилася в 1933 році повним провалом.

Як заявив Девід Мілібенд, міністр закордонних справ Великої Британії, «економічна криза дала волю конкуруючим силам, і прогресивним, і реакційним. У нинішньому взаємозалежному світі дисбаланси створюють ненадійність і роблять усіх нас біднішими. Тепер це наш шанс – знайти нову рівновагу». Власне, цю рівновагу і спробують знайти на саміті в Лондоні.

А тим часом у Лондоні напередодні саміту відбулися масові акції протесту прибічників лівих рухів, антиглобалістів, активістів екологічних організацій.

Окремі акції переросли у сутички. Повідомляють про одного померлого під час демонстрації. Поліція затримала десятки учасників акцій.

Ніколя Саркозі погрожує у Лондоні грюкнути дверима

Пристрасті зростають напередодні антикризового саміту двадцяти найпотужніших економік світу. Президент Франції Ніколя Саркозі щойно заявив, що демонстративно покине лондонську зустріч, якщо не побачить конкретних результатів. До того ж, пропозиції проекту прикінцевого документа цієї зустрічі його не влаштовують. Що означають ці ультиматуми офіційного Парижа?

Іще минулого тижня французький президент Ніколя Саркозі зробив недвозначний «хід конем», заявивши: «Я не приєднаюся до світового саміту, який вирішить нічого не вирішувати».

А щойно у його виконанні пролунали нові зауваження, що додають напруженості в очікуванні результатів, які мали б вивести світ із фінансової та економічної деградації.

Міністр економіки Франції Крістін Лаґард в інтерв’ю одній із західних агенцій підтвердила серйозні наміри свого президента.

«Пан Саркозі у цьому плані був досить зрозумілим, – зазначає міністр. – Він каже: якщо очікуваних результатів не буде, то він не поставить свого підпису на підсумковому комюніке. Це означає покинути саміт, і пан Саркозі налаштований рішуче».

Регулювання й контроль за податковими оазами

Трохи пізніше, виступаючи перед французьким Сенатом, Крістін Лаґард пролила світло на те, якого результату очікує Ніколя Саркозі. Це будь-якими методами і за будь-яку ціну отримати згоду представників інших країн щодо поглибленої перебудови світової регуляторно-фінансової системи.

Мається на увазі створення потужніших глобальних установ, що наглядатимуть за світовою капіталістичною системою та регулюватимуть її – наприклад, тримаючи під контролем податкові оази чи слідкуючи за правильністю оплат трейдерів.

Висуваючи такі вимоги, Ніколя Саркозі заручився підтримкою німецького канцлера Анґели Меркель.

Проте з цих питань сформувалася й опозиція, а саме Сполучені Штати та Великобританія. Вони не згодні з ідеями поглибленого контролю за фінансовою системою, навіть при тому, що Лондон дав свою згоду на створення міжнародних правил оплати банкірів.

Тим часом Ніколя Саркозі каже, що немає сенсу й «скликати саміт, який нічого не дасть».

Голова однієї з провідних політичних сил Франції, «Союзу за народний рух», Ксав’є Бертран переконаний, що Ніколя Саркозі має рацію, нагнітаючи пристрасті перед лондонським самітом.

«Якщо керівники країн Групи двадцяти збираються разом, то тільки для ухвалення рішень, – заявляє французький політик. – Нині не час для риторики у Лондоні. Це час рішень щодо податкових оаз, щодо фінансового регулювання. Причому з єдиною умовою: ніколи надалі не допустити подібних фінансово-економічних криз. Ми маємо для цього всі можливості, але ще слід дійти згоди».

Чому інші лідери мовчать?

Ще у період керування Радою Європейського Союзу Ніколя Саркозі у грудні минулого року мав гіркий досвід участі у саміті «двадцятки» у Вашингтоні. При цьому саме він був серед ініціаторів подібних зустрічей.

Той перший саміт закінчився голослівними деклараціями про «наміри» й «необхідності» відновити економіку та краще контролювати світові ринки. З огляду на це президент Франції, який вважає себе першим державним діячем, що виступив за «гуманізацію світового капіталізму», чекає від нинішнього саміту більшого.

Проте у середу зранку Ніколя Саркозі також заявив, що проект резолюції саміту не влаштовує ні його, ні німецького канцлера Анґелу Меркель.

«Сьогодні ще жодна з угод не закріплена, не стабілізована, – каже Ніколя Саркозі. – Я знаю зі власного досвіду, що на саміті треба буде воювати до останньої хвилини. Тим часом запропоновані проекти у нинішньому стані не влаштовують ні Францію, ні Німеччину».

За оцінками політиків та експертів, перебіг саміту країн Групи двадцяти обіцяє бути дуже складним.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG