Численні листи, книги видані у довоєнний час, документи і газетні публікації про вбивство і судовий процес, про діяльність Товариства імені Симона Петлюри, фотографії – усе це вперше представлено на виставці в історичному архіві у Львові.
Митрополит висловив надію про об’єднання українського народу
У січні 1920 року Симон Петлюра у листі до митрополита УГКЦ Андрея Шептицького передав слова привітання «за працю для добра українського народу», яку митрополит, «серед найтяжчих умовин, провадив». Симон Петлюра висловив надію, що 1920 рік принесе змученому українському народові більше радості.
Митрополит вважав Симона Петлюру авторитетним політиком, зазначив Володимир Кіт, провідний спеціаліст львівського центрального історичного архіву. «Між Митрополитом Андреєм і Симоном Петлюрою були доброзичливі стосунки. Відомо, що Митрополит Шептицький завжди різко засуджував будь-які прояви насильства у вирішенні різноманітних питань і проблем, а особливо єврейського (від автора: митрополит Андрей продемонстрував ставлення до єврейського народу у роки Другої світової війни, коли у греко-католицьких монастирях і на Святоюрській горі переховував сотні євреїв від винищення). Митрополит відповів на лист Симону Петлюрі і висловив бажання і надію про об’єднання західних та східних земель в одне ціле, благословив на право єдності всіх українських земель, досі роз’єднаних», – каже Володимир Кіт.
Адвокатом підсудного був радянський консул
У жовтні 1924 року Симон Петлюра, як відомо, переїхав до Парижа. У французькій столиці він виконував обов’язки голови Директорії УНР. Через неповних два роки, 25 травня 1926 року, на одній з паризьких вулиць головний отаман українських військ загинув від рук радянського агента Самуїла Шварцбарта. Судовий процес тягнувся 17 місяців.
У залі суду Шварцбарт виправдовувався, що вбивство було помстою за єврейські погроми в Україні у 1919 році, організовані Петлюрою. Адвокатом підсудного був представник радянського консула в Парижі. З архівних матеріалів дізнаємося, що захисниками Шварцбарта у суді виступили такі відомі особи у світі як Ромен Роллан, Альберт Ейнштейн, Олександр Керенський, Максим Горький.
Більшовицькі агенти надовго погіршили відносини між двома народами
У повідомленні головної управи Товариства імені Симона Петлюри за вересень 1926 року, яке є у фондах львівського історичного архіву, мовиться, що є «відомості, що совіти вживають всіх заходів, щоб доставити з місць матеріали, щоб заплямувати світлу пам’ять нашого національного героя і нашу визвольну боротьбу. Таким чином, на судовому процесі виявиться сильна планова акція, підкріплена значними грошовими засобами, проти того, що для нас, борців за волю нашого народу, є найсвятішим і найдорожчим».
«Незважаючи на явні докази непричетності головного отамана Симона Петлюри до єврейських погромів, вирок суду у справі вбивства виправдав Шварцбарта, наклавши на нього штраф розміром 1 фрак і прибирання території від крові на місці злочину», – зазначив науковець Володимир Кіт.
Більшовицьким агентам таки вдалося смертю Симона Петлюри ускладнити і погіршити відносини між українським та єврейським народом, заплямувати ім’я українського авторитетного політика.
Не лише Симон Петлюра, але й інші видатні українські діячі Євген Коновалець (23 травня 1938 р.), Роман Шухевич (5 березня 1950 р.), Лев Ребет (12 жовтня 1957 р.), Степан Бандера ( 14 жовтня 1959 р.) загинули від рук радянських спецслужб.
(Львів – Київ – Прага)
Митрополит висловив надію про об’єднання українського народу
У січні 1920 року Симон Петлюра у листі до митрополита УГКЦ Андрея Шептицького передав слова привітання «за працю для добра українського народу», яку митрополит, «серед найтяжчих умовин, провадив». Симон Петлюра висловив надію, що 1920 рік принесе змученому українському народові більше радості.
Митрополит вважав Симона Петлюру авторитетним політиком, зазначив Володимир Кіт, провідний спеціаліст львівського центрального історичного архіву. «Між Митрополитом Андреєм і Симоном Петлюрою були доброзичливі стосунки. Відомо, що Митрополит Шептицький завжди різко засуджував будь-які прояви насильства у вирішенні різноманітних питань і проблем, а особливо єврейського (від автора: митрополит Андрей продемонстрував ставлення до єврейського народу у роки Другої світової війни, коли у греко-католицьких монастирях і на Святоюрській горі переховував сотні євреїв від винищення). Митрополит відповів на лист Симону Петлюрі і висловив бажання і надію про об’єднання західних та східних земель в одне ціле, благословив на право єдності всіх українських земель, досі роз’єднаних», – каже Володимир Кіт.
Адвокатом підсудного був радянський консул
У жовтні 1924 року Симон Петлюра, як відомо, переїхав до Парижа. У французькій столиці він виконував обов’язки голови Директорії УНР. Через неповних два роки, 25 травня 1926 року, на одній з паризьких вулиць головний отаман українських військ загинув від рук радянського агента Самуїла Шварцбарта. Судовий процес тягнувся 17 місяців.
У залі суду Шварцбарт виправдовувався, що вбивство було помстою за єврейські погроми в Україні у 1919 році, організовані Петлюрою. Адвокатом підсудного був представник радянського консула в Парижі. З архівних матеріалів дізнаємося, що захисниками Шварцбарта у суді виступили такі відомі особи у світі як Ромен Роллан, Альберт Ейнштейн, Олександр Керенський, Максим Горький.
Більшовицькі агенти надовго погіршили відносини між двома народами
У повідомленні головної управи Товариства імені Симона Петлюри за вересень 1926 року, яке є у фондах львівського історичного архіву, мовиться, що є «відомості, що совіти вживають всіх заходів, щоб доставити з місць матеріали, щоб заплямувати світлу пам’ять нашого національного героя і нашу визвольну боротьбу. Таким чином, на судовому процесі виявиться сильна планова акція, підкріплена значними грошовими засобами, проти того, що для нас, борців за волю нашого народу, є найсвятішим і найдорожчим».
«Незважаючи на явні докази непричетності головного отамана Симона Петлюри до єврейських погромів, вирок суду у справі вбивства виправдав Шварцбарта, наклавши на нього штраф розміром 1 фрак і прибирання території від крові на місці злочину», – зазначив науковець Володимир Кіт.
Більшовицьким агентам таки вдалося смертю Симона Петлюри ускладнити і погіршити відносини між українським та єврейським народом, заплямувати ім’я українського авторитетного політика.
Не лише Симон Петлюра, але й інші видатні українські діячі Євген Коновалець (23 травня 1938 р.), Роман Шухевич (5 березня 1950 р.), Лев Ребет (12 жовтня 1957 р.), Степан Бандера ( 14 жовтня 1959 р.) загинули від рук радянських спецслужб.
(Львів – Київ – Прага)
