Інна Кузнецова: Пане Голубченко, як дожилися до такого, що три місяці дають на виконання завдань Президента Януковича? Кажуть, що безлад в столиці.
Анатолій Голубченко: Може, це вже буде повторення одного і того ж, але не сказати цього неможливо. Як може працювати міська влада в політичному безладі, коли в державі безлад політичний, коли йде боротьба за Київ, і головними чинниками цієї боротьби є посада мера, керівників управлінь і взагалі, як мати б найбільший вплив у місті Києві для вирішення своїх якихось політичних амбіцій і цілей?
Я думаю, що в цих умовах, хто б не працював тут, то кращої оцінки не отримав би. Бо реально все, що робилося в Києві, розглядалося політичними силами, як зробити так, щоб було чим гірше, тим краще.
Тому цьому є політична причина.
Є питання безумовно і управлінські, організаційні. Я з цим погоджуюся. Тому в цілому київська влада отримала оцінку «незадовільно» у підсумковій нараді за дорученням Президента України, яку проводив Прем’єр-міністр України Азаров. Була дана низка доручень, три місяці на покращення ситуації.
Я сказав би, що за політичними подіями йшли економічні санкції. Наприклад, якщо взяти скудну цифру у 500 мільйонів, яка була виділена на функції столиці, ми не отримали більше половини. Як це назвати?
Як назвати те, що ми не отримали жодної копійки по різниці в перевезенні пасажирів пільгових категорій населення? Що можна пояснити з того, що тарифи Кабмін відміняв в порушення всіх законів, подавав до суду тільки для того, щоби створити таку ситуацію в Києві, коли всі не платять, коли міністр ЖКГ закликає не проплачувати за тарифи?
А тепер, що буде? Ця «встряска» була потрібна. Я відверто скажу, що президент абсолютно точно оцінив роботу, дав абсолютно точні доручення. Пройшла нарада, ми отримали все те, що повинні були отримати.
Але, на щастя, в цьому уряді змінилися і підходи. Коли ти отримуєш незадовільну оцінку і разом з тим отримуєш доручення реальне на покращення ситуації, коли дається час на це покращення, коли залучається весь уряд до вирішення твоїх проблем у зв’язку з такою ситуацією, то от буквально пройшов тиждень, а ми відчули, що реальна пішла допомога…
Ми провели з міністром ЖКГ спільну нараду. Ми розглянули питання формування тарифів. Завдання було поставлене таким чином: що треба зробити, щоб не збільшувати тарифи? Що потрібно зробити, щоби покращити якість послуг? Що потрібно вирішити на державному рівні для того, щоб ми могли не підвищувати тарифи? Що потрібно вирішити нам для того, щоб була налагоджена система контролю за кількістю і якістю комунальних послуг?
Ми домовилися. Я думаю, що ми це вирішимо. За ці три місяці, які нам дали, ми обов’язково вирішимо ці питання.
– З’являється інформація про те, що то тарифи будуть підвищені, то тарифи не будуть підвищені, потім вони будуть підведені до того, що було перед меморандумом, який був ухвалений восени. Можна з перших вуст почути, як це буде?
– Коли ми говоримо «тарифи» і «меморандум», то ми говоримо дуже гучну фразу. Такої фрази немає. Є тариф на тепло, на енергію на тепло і на енергію в гарячій воді. І все. Квартирна плата залишається на тому ж рівні. Тариф на електроенергію залишається на тому ж рівні. Тариф на газ залишається на тому ж рівні. Тариф на воду залишається на тому ж рівні. На гарячу воду на тому ж рівні. Збільшується тільки частина, яка була, у зв’язку з меморандумом, знижена.
– Наскільки більше доведеться платити Києву?
– В середньому (я аналізував різницю, коли сплачували не по цих тарифах, до меморандуму) приблизно 50 гривень (тариф на тепло зросте). Але в когось 10, в когось 80. Це залежить від кількості проживаючих осіб і площі. І все.
– Чи будуть сплачувати кияни? Тому що я сьогодні подивилася на дверях під’їзду власного будинку, де написано: «Ваш будинок винен 80 тисяч».
– Для того, щоб сказати, чи будуть, чи ні, то потрібно глянути. Ці тарифи діяли. Проплата була 103-110%. Платили кияни нормально. І те, що ми змогли взимку знизити, було пов’язано з тим, що нам поставили вимогу: або ми, уряд, відмінимо тарифи через суд, або ви знайдіть можливість зараз вирішити це питання. Ми зрозуміли, що ми або взагалі не зможемо нічого отримувати, або ми будемо мати газ, будемо мати все необхідне, щоб забезпечити киян теплом. Я думаю, що в цю сурову зиму, можна сказати, в нас майже всюди виконувалися графіки по теплу.
– Платіжки які отримають кияни наступного місяця?
– Нічого не змінять. Будуть поки що старі. Ми зараз будемо працювати з Державною інспекцією по цінах, з Мінекономіки, ми будемо вивчати це питання. Якщо ми знайдемо спільну мову, то я думаю, що ми повернемося до тарифів, які були до меморандуму зразу ж, як тільки це питання буде узгоджене...
– На тій нараді з керівництвом держави було сказано, що влада у столиці не працює, було названо невірною розстановку кадрів. За той час незначний багато що змінилося. З 14 заступників залишилося 7, а з чотирьох перших заступників залишилися Ви один. І преса так написала: «Смотрящий».
– Це питання чи Ви хочете почути мій коментар?
– Так Ви таки «донецький смотрящий» чи якось по-іншому?
– Було не 11 і не 14, а 18. Це раз. І безумовно їх було забагато. І чотири перших заступників. І хто з них найперший, то залежало від того, хто і як себе поставить. Я думаю, що мій досвід показав, що я вмію працювати і вмію вирішувати питання навіть в таких важких умовах, в яких знаходився Київ. Це як би себе похвалив. Але я дуже вдячний президенту, дуже вдячний уряду, що в цих умовах мені довірили залишитися одним першим заступником і дали мені можливість налагоджувати ситуацію в Києві разом з мером. Безумовно Леонід Михайлович зараз занепокоєний ситуацією. Він зараз проводить дуже багато нарад, їздить в уряд, знаходить шляхи вирішення тих чи інших питань, він переглядає повністю штатний розклад усіх головних управлінь, перевіряє відповідність перших керівників головних управлінь на вимоги, які є до державних службовців і для цих посад, які вони займають. Моє завдання в цій ситуації – це дати йому можливість вирішувати дуже серйозні, головні питання, а це фінансування, кадрове забезпечення, дисципліна. З другого боку, мені вирішити питання вивезення сміття, ремонту доріг, приведення Києва до ладу, підготовка до Євро-2012.
– Ви це вмієте вирішувати. Ви коли йшли до нас на ефір, побачили, що тут на Хрещатику коїться, брудно у дворах, то відразу ж зателефонували керівнику Печерського району і вирішували питання, що це погано. Це добре, що Ви це питання вирішили. Завтра, я думаю, тут буде дуже чисто. Але це ручне управління.
– В господарчій системі є функція і є галузь. Коли ми говоримо про функцію, то безумовно повинні працювати система, принципи системних заходів, які вимальовують загальну схему управління і вирішення питань. Коли ми говоримо про галузеве управління, а особливо підгалузеве, то там все рівно без ручного управління не обійдешся бодай би в якісь частині. Тому я за те, щоб була системна. Але коли я йду і бачу те, що я побачив, то скажіть мені, будь ласка, чи чекати, поки система спрацює, а чи, може, все-таки взяти в руки, знайти людину, яка за це відповідає, і владнати цю систему таким чином, щоб завтра було чисто? Я думаю, що люди будуть більше вдячні, якщо вони побачать, що там є якісь проріхи в системі, але чисто.
– Мішель Платіні сказав, що якщо у Києві не буде стадіону, то «Євро» у Києві не буде…
– Зараз прийшов новий віце-прем’єр, який керує Євро-2012. Він дуже досвідчена людина, особливо якраз в питаннях, які він веде. Це дуже серйозно відчувається на його рішеннях. Безумовно стадіон буде побудований, безумовно ми все встигнемо виконати, хоча є відставання. Зараз забезпечується фінансування. Мені дуже хотілося б, щоб наш стадіон був кращим за донецький. Я думаю, що навіть віце-прем’єр, який буде відповідати тепер за всю державу, в тому числі й за Київ, теж захоче показати, що стадіон «Олімпійський», принаймні, не гірший, ніж донецький. І це буде вже його заслуга як віце-прем’єра.
– Які найперші сьогоднішні завдання по будівництву стадіону?
– Стадіон «Олімпійський» будується Міністерством молоді і спорту. Місто Київ причетне до нього тільки у тому ракурсі, що стадіон знаходиться на території міста Києва. Він є державною установою, державним підприємством, фінансується з державного бюджету, контролюється Міністерством сім’ї і молоді. Завдання Києва – це видавати ті рішення, які залежать від місцевої влади. Повірте, всі рішення, які залежать від місцевої влади, видаються вчасно.
– Я хочу Вам запропонувати думки киян про ситуацію в місті.
Киянин: Найбільше мене зараз турбує Андріївський узвіз, оскільки вони хочуть його реконструювати, хоча він потребує не реконструкції, а реставрації.
– Я думаю, що ми замінимо слово «реконструкція» на слово «реставрація», і це буде виглядати як реставрація. Але ж, на мій погляд, питання в іншому. Назви це «реконструкцією» і зроби реставрацію. Ми вам подякуємо. Назви це «реставрацією» і зроби реконструкцію. Яка буде оцінка? Тому не на цю назву треба дивитися. А треба дивитися на проект, який буде запропонований. Проект, який буде запропонований, буде обговорюватися широкою громадською думкою. Будуть залучені історики, архітектори, дизайнери, люди, які опікуються пам’ятками архітектури, архітектурної спадщини. Якщо ми будемо відкриті, якщо ми людям покажемо всі свої рішення…
– А чи будете? Тому що питання у тому, що історики вже б’ють на сполох і пишуть про те, що вже все затягнено зеленою сіточкою.
– На превеликий жаль, те, що затягнено сіточкою, ніякого відношення не має ні до реконструкції, ні до реставрації. Це має відношення до викупу власності і виконання проектних робіт відповідно до своєї власності з тими правами і обов’язками, які існують до виконання робіт, пов’язаних з такими роботами в містах архітектурної спадщини, власником. І кожний такий проект погоджується з Головним управлінням архітектурної спадщини. От чому ми призупинили видачу всіх дозволів на такого роду діяльність і заговорили про загальний проект реставрації (!) Андріївського узвозу. Я запевняю, що проект буде обговорюватися широко, з залученням всієї громадськості. Тільки життя мене навчило, що коли є 20 людей, то знаходиться якась кількість, які все рівно не задоволені, а тисяча – їх ще більше. Хочеш чи не хочеш, але треба обирати те, що обирає більшість. Іншого ж шляху немає.
– На початок квітня очікується велика вода. Які заходи проводяться?
– Є питання паводків і підтоплення. Якщо говорити по тому, що відбувається, то Ви ж бачите, що у Києві снігу немає, сьогодні рівень і в Десні, і в Дніпрі абсолютно не піднявся. Тобто, всі страхіття від того, що випало багато снігу в Києві, закінчилися тим, чим я й казав: природа сама розумна настільки, що вона відрегулює любий свій флірт. Вона дала нам цей сніг і прибрала, як захотіла, показала, що вона робить, знімає цю напругу сама. Тільки не заважайте природі.
А друга частина – це те, що йде сніг з Росії і Білорусі. Там може бути підняття води. Наскільки? Сьогодні прогноз зменшився. Ми говорили про 96, зараз ми вже говоримо про 95. А це вже не така цифра, яка б говорила про серйозні проблеми.
Регулювання цих питань вже лежить у площині МНС, тобто в державній. Київ повинен бути готовий в разі необхідності евакуювати, мати необхідні насоси для відкачки води, охороняти своїх мешканців, працювати з ними. Тобто, це завдання Києва.
Анатолій Голубченко: Може, це вже буде повторення одного і того ж, але не сказати цього неможливо. Як може працювати міська влада в політичному безладі, коли в державі безлад політичний, коли йде боротьба за Київ, і головними чинниками цієї боротьби є посада мера, керівників управлінь і взагалі, як мати б найбільший вплив у місті Києві для вирішення своїх якихось політичних амбіцій і цілей?
Я думаю, що в цих умовах, хто б не працював тут, то кращої оцінки не отримав би. Бо реально все, що робилося в Києві, розглядалося політичними силами, як зробити так, щоб було чим гірше, тим краще.
Тому цьому є політична причина.
Є питання безумовно і управлінські, організаційні. Я з цим погоджуюся. Тому в цілому київська влада отримала оцінку «незадовільно» у підсумковій нараді за дорученням Президента України, яку проводив Прем’єр-міністр України Азаров. Була дана низка доручень, три місяці на покращення ситуації.
Я сказав би, що за політичними подіями йшли економічні санкції. Наприклад, якщо взяти скудну цифру у 500 мільйонів, яка була виділена на функції столиці, ми не отримали більше половини. Як це назвати?
Як назвати те, що ми не отримали жодної копійки по різниці в перевезенні пасажирів пільгових категорій населення? Що можна пояснити з того, що тарифи Кабмін відміняв в порушення всіх законів, подавав до суду тільки для того, щоби створити таку ситуацію в Києві, коли всі не платять, коли міністр ЖКГ закликає не проплачувати за тарифи?
А тепер, що буде? Ця «встряска» була потрібна. Я відверто скажу, що президент абсолютно точно оцінив роботу, дав абсолютно точні доручення. Пройшла нарада, ми отримали все те, що повинні були отримати.
Але, на щастя, в цьому уряді змінилися і підходи. Коли ти отримуєш незадовільну оцінку і разом з тим отримуєш доручення реальне на покращення ситуації, коли дається час на це покращення, коли залучається весь уряд до вирішення твоїх проблем у зв’язку з такою ситуацією, то от буквально пройшов тиждень, а ми відчули, що реальна пішла допомога…
Ми провели з міністром ЖКГ спільну нараду. Ми розглянули питання формування тарифів. Завдання було поставлене таким чином: що треба зробити, щоб не збільшувати тарифи? Що потрібно зробити, щоби покращити якість послуг? Що потрібно вирішити на державному рівні для того, щоб ми могли не підвищувати тарифи? Що потрібно вирішити нам для того, щоб була налагоджена система контролю за кількістю і якістю комунальних послуг?
Ми домовилися. Я думаю, що ми це вирішимо. За ці три місяці, які нам дали, ми обов’язково вирішимо ці питання.
– З’являється інформація про те, що то тарифи будуть підвищені, то тарифи не будуть підвищені, потім вони будуть підведені до того, що було перед меморандумом, який був ухвалений восени. Можна з перших вуст почути, як це буде?
– Коли ми говоримо «тарифи» і «меморандум», то ми говоримо дуже гучну фразу. Такої фрази немає. Є тариф на тепло, на енергію на тепло і на енергію в гарячій воді. І все. Квартирна плата залишається на тому ж рівні. Тариф на електроенергію залишається на тому ж рівні. Тариф на газ залишається на тому ж рівні. Тариф на воду залишається на тому ж рівні. На гарячу воду на тому ж рівні. Збільшується тільки частина, яка була, у зв’язку з меморандумом, знижена.
– Наскільки більше доведеться платити Києву?
В середньому приблизно 50 гривень (тариф на тепло зросте). Залежить від кількості проживаючих осіб і площі.
– В середньому (я аналізував різницю, коли сплачували не по цих тарифах, до меморандуму) приблизно 50 гривень (тариф на тепло зросте). Але в когось 10, в когось 80. Це залежить від кількості проживаючих осіб і площі. І все.
– Чи будуть сплачувати кияни? Тому що я сьогодні подивилася на дверях під’їзду власного будинку, де написано: «Ваш будинок винен 80 тисяч».
– Для того, щоб сказати, чи будуть, чи ні, то потрібно глянути. Ці тарифи діяли. Проплата була 103-110%. Платили кияни нормально. І те, що ми змогли взимку знизити, було пов’язано з тим, що нам поставили вимогу: або ми, уряд, відмінимо тарифи через суд, або ви знайдіть можливість зараз вирішити це питання. Ми зрозуміли, що ми або взагалі не зможемо нічого отримувати, або ми будемо мати газ, будемо мати все необхідне, щоб забезпечити киян теплом. Я думаю, що в цю сурову зиму, можна сказати, в нас майже всюди виконувалися графіки по теплу.
– Платіжки які отримають кияни наступного місяця?
– Нічого не змінять. Будуть поки що старі. Ми зараз будемо працювати з Державною інспекцією по цінах, з Мінекономіки, ми будемо вивчати це питання. Якщо ми знайдемо спільну мову, то я думаю, що ми повернемося до тарифів, які були до меморандуму зразу ж, як тільки це питання буде узгоджене...
– На тій нараді з керівництвом держави було сказано, що влада у столиці не працює, було названо невірною розстановку кадрів. За той час незначний багато що змінилося. З 14 заступників залишилося 7, а з чотирьох перших заступників залишилися Ви один. І преса так написала: «Смотрящий».
– Це питання чи Ви хочете почути мій коментар?
– Так Ви таки «донецький смотрящий» чи якось по-іншому?
– Було не 11 і не 14, а 18. Це раз. І безумовно їх було забагато. І чотири перших заступників. І хто з них найперший, то залежало від того, хто і як себе поставить. Я думаю, що мій досвід показав, що я вмію працювати і вмію вирішувати питання навіть в таких важких умовах, в яких знаходився Київ. Це як би себе похвалив. Але я дуже вдячний президенту, дуже вдячний уряду, що в цих умовах мені довірили залишитися одним першим заступником і дали мені можливість налагоджувати ситуацію в Києві разом з мером. Безумовно Леонід Михайлович зараз занепокоєний ситуацією. Він зараз проводить дуже багато нарад, їздить в уряд, знаходить шляхи вирішення тих чи інших питань, він переглядає повністю штатний розклад усіх головних управлінь, перевіряє відповідність перших керівників головних управлінь на вимоги, які є до державних службовців і для цих посад, які вони займають. Моє завдання в цій ситуації – це дати йому можливість вирішувати дуже серйозні, головні питання, а це фінансування, кадрове забезпечення, дисципліна. З другого боку, мені вирішити питання вивезення сміття, ремонту доріг, приведення Києва до ладу, підготовка до Євро-2012.
– Ви це вмієте вирішувати. Ви коли йшли до нас на ефір, побачили, що тут на Хрещатику коїться, брудно у дворах, то відразу ж зателефонували керівнику Печерського району і вирішували питання, що це погано. Це добре, що Ви це питання вирішили. Завтра, я думаю, тут буде дуже чисто. Але це ручне управління.
– В господарчій системі є функція і є галузь. Коли ми говоримо про функцію, то безумовно повинні працювати система, принципи системних заходів, які вимальовують загальну схему управління і вирішення питань. Коли ми говоримо про галузеве управління, а особливо підгалузеве, то там все рівно без ручного управління не обійдешся бодай би в якісь частині. Тому я за те, щоб була системна. Але коли я йду і бачу те, що я побачив, то скажіть мені, будь ласка, чи чекати, поки система спрацює, а чи, може, все-таки взяти в руки, знайти людину, яка за це відповідає, і владнати цю систему таким чином, щоб завтра було чисто? Я думаю, що люди будуть більше вдячні, якщо вони побачать, що там є якісь проріхи в системі, але чисто.
– Мішель Платіні сказав, що якщо у Києві не буде стадіону, то «Євро» у Києві не буде…
– Зараз прийшов новий віце-прем’єр, який керує Євро-2012. Він дуже досвідчена людина, особливо якраз в питаннях, які він веде. Це дуже серйозно відчувається на його рішеннях. Безумовно стадіон буде побудований, безумовно ми все встигнемо виконати, хоча є відставання. Зараз забезпечується фінансування. Мені дуже хотілося б, щоб наш стадіон був кращим за донецький. Я думаю, що навіть віце-прем’єр, який буде відповідати тепер за всю державу, в тому числі й за Київ, теж захоче показати, що стадіон «Олімпійський», принаймні, не гірший, ніж донецький. І це буде вже його заслуга як віце-прем’єра.
– Які найперші сьогоднішні завдання по будівництву стадіону?
– Стадіон «Олімпійський» будується Міністерством молоді і спорту. Місто Київ причетне до нього тільки у тому ракурсі, що стадіон знаходиться на території міста Києва. Він є державною установою, державним підприємством, фінансується з державного бюджету, контролюється Міністерством сім’ї і молоді. Завдання Києва – це видавати ті рішення, які залежать від місцевої влади. Повірте, всі рішення, які залежать від місцевої влади, видаються вчасно.
– Я хочу Вам запропонувати думки киян про ситуацію в місті.
Киянин: Найбільше мене зараз турбує Андріївський узвіз, оскільки вони хочуть його реконструювати, хоча він потребує не реконструкції, а реставрації.
– Я думаю, що ми замінимо слово «реконструкція» на слово «реставрація», і це буде виглядати як реставрація. Але ж, на мій погляд, питання в іншому. Назви це «реконструкцією» і зроби реставрацію. Ми вам подякуємо. Назви це «реставрацією» і зроби реконструкцію. Яка буде оцінка? Тому не на цю назву треба дивитися. А треба дивитися на проект, який буде запропонований. Проект, який буде запропонований, буде обговорюватися широкою громадською думкою. Будуть залучені історики, архітектори, дизайнери, люди, які опікуються пам’ятками архітектури, архітектурної спадщини. Якщо ми будемо відкриті, якщо ми людям покажемо всі свої рішення…
– А чи будете? Тому що питання у тому, що історики вже б’ють на сполох і пишуть про те, що вже все затягнено зеленою сіточкою.
– На превеликий жаль, те, що затягнено сіточкою, ніякого відношення не має ні до реконструкції, ні до реставрації. Це має відношення до викупу власності і виконання проектних робіт відповідно до своєї власності з тими правами і обов’язками, які існують до виконання робіт, пов’язаних з такими роботами в містах архітектурної спадщини, власником. І кожний такий проект погоджується з Головним управлінням архітектурної спадщини. От чому ми призупинили видачу всіх дозволів на такого роду діяльність і заговорили про загальний проект реставрації (!) Андріївського узвозу. Я запевняю, що проект буде обговорюватися широко, з залученням всієї громадськості. Тільки життя мене навчило, що коли є 20 людей, то знаходиться якась кількість, які все рівно не задоволені, а тисяча – їх ще більше. Хочеш чи не хочеш, але треба обирати те, що обирає більшість. Іншого ж шляху немає.
– На початок квітня очікується велика вода. Які заходи проводяться?
– Є питання паводків і підтоплення. Якщо говорити по тому, що відбувається, то Ви ж бачите, що у Києві снігу немає, сьогодні рівень і в Десні, і в Дніпрі абсолютно не піднявся. Тобто, всі страхіття від того, що випало багато снігу в Києві, закінчилися тим, чим я й казав: природа сама розумна настільки, що вона відрегулює любий свій флірт. Вона дала нам цей сніг і прибрала, як захотіла, показала, що вона робить, знімає цю напругу сама. Тільки не заважайте природі.
А друга частина – це те, що йде сніг з Росії і Білорусі. Там може бути підняття води. Наскільки? Сьогодні прогноз зменшився. Ми говорили про 96, зараз ми вже говоримо про 95. А це вже не така цифра, яка б говорила про серйозні проблеми.
Регулювання цих питань вже лежить у площині МНС, тобто в державній. Київ повинен бути готовий в разі необхідності евакуювати, мати необхідні насоси для відкачки води, охороняти своїх мешканців, працювати з ними. Тобто, це завдання Києва.
