Британський оглядач Ніл Баклі розмірковує на сторінках «Файненшел Таймз» над тим, кого вибере влада Януковича у Києві для стратегічного об’єднання – ЄС чи Росію – і вважає, що чекати залишилося недовго та й вже сьогодні зрозуміло, що ні Януковича, ні його олігархів не дуже приваблюють «європейські цінності, демократія і свобода слова, тоді як «російський стиль «керованої» демократії більше подобається Віктору Януковичу, і саме туди «повертає» український Президент», на думку Баклі. І люди, котрі найбільше впливають на Януковича в Києві, а саме – олігархи, на відміну від інтеграції до ЄС, надають перевагу експлуатації непрозорого українського політичного і правового середовища, щоб «заробити собі «швидкі долари». Хоча й привабливість «європейських пропозицій дуже спокуслива», та Янукович все більше схильний для підвищення своєї популярності, як економічного рушія в Україні, «шукати допомоги саме в Москві», резюмує Ніл Баклі і попереджає, що «в умовах посиленого стимулювання цього зближення Москвою не варто забувати прислів’я: «апетит приходить під час їди».
Московська «Нєзавісімая газета» вважає, що для влади Януковича дуже спокусливі пропозиції Кремля щодо вирішення «одним махом» проблем 5 мілярдів доларів боргів «Нафтогазу» та «кусючої ціни» на російський газ, бо за цей рік уже не вистачало понад 600 мільйонів доларів для оплати рахунків «Газпрому». А саме – радикальна пропозиція Москви про злиття «Нафтогазу» з російським газовим монополістом «Газпромом». Бо європейський шлях вирішення цієї проблеми – поділ «Нафтогазу» на добувну, транспортуючу і постачальну компанії не вирішує проблеми боргу, нестачі коштів для нових закупівель газу в Росії. Подальше підвищення ціни на газ для населення лякає владу в Києві, а підвищення її з 1 серпня на 50 відсотків проблеми не вирішує, збитки «Нафтогазу» за цей рік орієнтовно становитимуть понад 2 мільярди доларів.
Колишній польський президент і комуніст Александр Кваснєвський змушений був визнати в інтерв’ю польській «Ґазеті Виборчій», що «Польща, фактично, програла справу України, незважаючи на те, що Кваснєвський та інші польські політики доклали чимало зусиль для інтеграції свого сусіда на Захід». Хоча Кваснєвський не згодний з твердженням, що «шлях України до ЄС остаточно закритий» і сподівається на прорив у політиці Варшави щодо України саме внаслідок проведення Євро-2012. Кваснєвський визнав тут, що Польща почала втрачати Україну «саме у 2007 році, коли вдома посилилися суперечки між двома польськими центрами влади». Колишній польський президент також визнав, що «навіть німці і їхні фундації в Україні набагато активніші від польських зусиль, і тут ми повинні від Німеччини багато чому вчитися». Кваснєвський назвав низку нереалізованих спільних польсько-українських проектів – від українсько-польського університету до нафтогону «Одеса-Броди-Гданськ» і визнав, що нині, як Польща, так і ЄС, надають перевагу кращим стосункам із Росією. Хоча в цьому інтерв’ю Кваснєвський наголосив, що «треба відчувати небезпеку російських пропозицій у галузі безпеки» і попередив, що «з відмовою Європи від ефективної системи безпеки, від НАТО, ми створили б вакуум, а це величезний ризик».
Московська «Нєзавісімая газета» вважає, що для влади Януковича дуже спокусливі пропозиції Кремля щодо вирішення «одним махом» проблем 5 мілярдів доларів боргів «Нафтогазу» та «кусючої ціни» на російський газ, бо за цей рік уже не вистачало понад 600 мільйонів доларів для оплати рахунків «Газпрому». А саме – радикальна пропозиція Москви про злиття «Нафтогазу» з російським газовим монополістом «Газпромом». Бо європейський шлях вирішення цієї проблеми – поділ «Нафтогазу» на добувну, транспортуючу і постачальну компанії не вирішує проблеми боргу, нестачі коштів для нових закупівель газу в Росії. Подальше підвищення ціни на газ для населення лякає владу в Києві, а підвищення її з 1 серпня на 50 відсотків проблеми не вирішує, збитки «Нафтогазу» за цей рік орієнтовно становитимуть понад 2 мільярди доларів.
Колишній польський президент і комуніст Александр Кваснєвський змушений був визнати в інтерв’ю польській «Ґазеті Виборчій», що «Польща, фактично, програла справу України, незважаючи на те, що Кваснєвський та інші польські політики доклали чимало зусиль для інтеграції свого сусіда на Захід». Хоча Кваснєвський не згодний з твердженням, що «шлях України до ЄС остаточно закритий» і сподівається на прорив у політиці Варшави щодо України саме внаслідок проведення Євро-2012. Кваснєвський визнав тут, що Польща почала втрачати Україну «саме у 2007 році, коли вдома посилилися суперечки між двома польськими центрами влади». Колишній польський президент також визнав, що «навіть німці і їхні фундації в Україні набагато активніші від польських зусиль, і тут ми повинні від Німеччини багато чому вчитися». Кваснєвський назвав низку нереалізованих спільних польсько-українських проектів – від українсько-польського університету до нафтогону «Одеса-Броди-Гданськ» і визнав, що нині, як Польща, так і ЄС, надають перевагу кращим стосункам із Росією. Хоча в цьому інтерв’ю Кваснєвський наголосив, що «треба відчувати небезпеку російських пропозицій у галузі безпеки» і попередив, що «з відмовою Європи від ефективної системи безпеки, від НАТО, ми створили б вакуум, а це величезний ризик».
