Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 21:49

Львів – «Репресії проти українців в СРСР» – карта під такою назвою видана у Львові благодійним фондом «Україна-Русь». Уперше на мапі показано географію розташування концтаборів, де у ХХ столітті відбували покарання українці. За статистикою дослідників, із 1918 до 1989 років від репресій потерпіли від 23 до 30 мільйонів українців.

Карта колишнього СРСР рясніє позначками концтаборів. Перший із них створений у Соловецькому монастирі у 1918 році. Вже у 1930-х роках діяла ціла мережа таборів ГУЛАГу. Найбільше число в’язниць, у яких розстрілювали людей, розташовувалась у Москві.

Автори мапи показали місця загибелі визначних українських діячів: Миколи Хвильового, Миколи Скрипника, Євгена Плужника, Леся Курбаса, Гната Хоткевича, Василя Стуса та багатьох інших, – а також розмістили їхні фотографії.

Позначені місця поховань і масових розстрілів органами НКВС, а це відомі Биківня у Києві, Дем’янів Лаз в Івано-Франківську, Саліна на Львівщині, Рутченкове поле у Донецьку та чимало інших.

«У «Чорній книзі комунізму» наводиться цифра: 65 мільйонів репресованих мешканців колишнього СРСР. За нашими даними, близько 30 мільйонів становлять українці», – наголосив голова благодійного фонду «Україна-Русь» Ростислав Новоженець.

Проти українців застосовувались різні форми репресій: ліквідація політичних лідерів, нищення у тюрмах, у концтаборах, голодом, втягуванням у війни, депортації та імміграції, руйнування культури, духовності, русифікація і моральний терор, згадано на мапі.
Дані про українців в СРСР і УРСР на мапі «Репресії проти українців в СРСР»

За наведеною статистикою, у 1941 році радянська влада депортувала з Західної України півмільйона українців у Сибір і Казахстан. Вдруге «радянські визволителі» відправили у віддалені місця СРСР таку ж кількість галичан і волинян у 1944–1946 роках. Натомість на їхнє місце в 1944–1947 роках переселили півмільйона росіян (переважно це були партапаратники).

Архіви НКВС можуть багато розповісти про репресії проти українців

Після війни вся родина Михайла Олексія була репресована з Івано-Франківщини. Михайло Олексій, як політичний в’язень, майже 10 років відсидів у таборах, і йому добре відомі місця, що позначені на мапі «Репресії проти українців в СРСР».

«Із Красноярська перевели в Караганду, звідти в Омськ, тоді потрапив в Іркутськ. Нас, політичних, кинули до рецидивістів. Між нами тривала велика боротьба, і дійшло до повстання, але нас було більше, і ми перемогли. Врешті ми вже сиділи окремо. Серед політичних в’язнів було кинуте гасло не виконувати дармову роботу. Тому нас позбавляли їжі і ми зазнали багато знущань», – пригадує чоловік.
«Тюрма на Лонцького» у Львові, яку в радянські часи використовували репресивні органи від НКВС до КДБ, нині Національний музей-меморіал пам’яті жертв окупаційних режимів

Спершу, каже Михайло Олексій, намагалися людину зламати духовно: «Коли вмирала людина, то труп на вахті ще били по голові, щоб бодай не винесли живого чоловіка. Багато зазналося страждань, а коли повернувся, то так і не домігся бодай повернення клаптика землі своїх батьків, а також мене виключили зі Львівської політехніки після третього року навчання. Важко було знайти роботу».

Тема репресій проти українців у ХХ столітті не є досліджена і належно вивчена, наголошують науковці, оскільки донині недоступні архіви НКВС, які зберігаються у МВС.

Мапа, на думку авторів, у доволі лаконічному і зрозумілому викладі подає історію репресій проти українців у минулому столітті.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG