У 2015 році міністерство внутрішньої політики, інформації та зв'язку підконтрольного Росії уряду Криму видало 17 книжок «соціально значущої спрямованості». Їхній загальний тираж становив 15,5 тисяч примірників, повідомляє голова відомства Дмитро Полонський.
У 2016 році кількість таких видань поповнилася ще 18 екземплярами, а їхній загальний наклад уже склав 16,5 тисяч примірників, тобто перевищив попередній на 10 тисяч.
«Ми всіма доступними нам методами зберігаємо і підтримуємо галузь книговидання в Криму, наші видавництва і друкарні. Адже перед нами стоїть завдання робити все, щоб кримські письменники мали можливість побачити свою працю і твори виданими, щоб вони дійшли до читача», ‒ стверджує Полонський.
Ці книжки передали кримським бібліотекам, а електронні версії багатьох з них оприлюднили на сайті Радміну російської влади Криму.
Кримська російська література
Першим виданням, яке в Криму надрукували під окупацією під виглядом соціально значущої літератури, став фотоальбом «Крымская весна». У ньому зібрані фото подій Євромайдану і захоплення Росією Криму. Однак про жертви «кримської весни» і переслідування журналістів та активістів у ньому не йдеться. Фотоісторія відображає позицію лише тих, хто підтримав анексію півострова.
Спочатку фотоальбом видали накладом у 1000 примірників. Однак потім його двічі перевидавали ‒ за дорученням російського голови кримського уряду Сергія Аксьонова.
Майже половина виданих у Криму книжок присвячені Другій світовій війні. Також тут присутні збірки нарисів про Крим і кілька книжок для дітей.
Серед дитячих авторів соціально значущої літератури в Криму виявився письменник із Мурманська, уродженець Донбасу Олег Бундур. На півострові видали його книжку «Крымские каникулы». Це розповіді, які він написав у 2015 році після подорожі Південним берегом Криму.
«Книжка «Крымские каникулы» ‒ це погляд жителя півночі на південні землі нашої Батьківщини, адже ми дізнаємося про Крим ніби вдруге, заново дивимося на цей з дитинства рідний, але на десятиліття відчужений від Росії дивовижний край. <…> Книжка для сімейного читання, яка об’єднує покоління читачів різного віку, ненав’язливо виховує патріотизм, любов і повагу до своєї Росії», ‒ пише автор, користуючись російською термінологією, що подає Крим як ніби належний цій державі.
Бундур «ненав’язливо» розповідає про імператрицю Катерину, яка приєднала Крим до Росії в 1783 році, і про кримський блекаут як про «бридку справу українських сусідів». Спочатку книжка Бундура мала назву «Фига с Черного моря», і видавати її вирішили тільки «за умови заміни назви».
Три книжки за останні три роки видав у Криму Борис Балаян ‒ кримський громадський діяч, заслужений працівник культури України. У відкритих джерелах він згадується як багаторічний голова Кримського фонду культури. Але мало хто пам’ятає, що напередодні розпаду Радянського Союзу Балаян входив до керівного складу кримського обласного відділення Українського фонду культури. А в 1991 році він увійшов до складу Комісії з розробки Конституції Кримської АРСР. Тепер він пише книжки для кримчан, співпрацюючи з підконтрольною Росії владою.
За бюджетні кошти в Криму опублікували його книжки «Крым. Спорт. Мир» (про історію кримського спорту, написану спільно з міністерством спорту й Олімпійською радою в російській владі Криму), «Солдаты Победы. Один день на фронте» та «Индийцы: на пути созидания». Остання розповідає про нібито багатовікові зв’язки російського та індійського народів, близькість їхньої матеріальної і духовної культур. Спочатку книжка називалася «Индийцы», але видавничій раді така назва не сподобалася. Її спіткала та сама доля, що й книжку Бундура.
А минулого року видавнича рада вирішила надрукувати книжку «Прошу доложить т. Дзержинскому», приурочену до 95-річчя створення радянських органів державної безпеки у Криму. Її також віднесли до видань соціальної значущості.
«Незалежні експерти» кримського друку
Видання для публікації підбирає видавнича рада ‒ саме вона вирішує, які книжки друкувати, а які ‒ ні. До складу ради входять Дмитро Полонський та його заступник, а також ще троє співробітників міністерства, депутат підкотрольного Москві кримського парламенту Ольга Сульникова, співробітники створеного Росією Кримського федерального університету й різних органів влади ‒ загалом 13 осіб. Це і є «незалежні експерти з різних галузей діяльності, що мають стосунок до поліграфії, культури, історії та літератури», як повідомляє підконтрольний Росії Мінінформ Криму.
У скільки обходиться видання «соціально значущої» літератури в Криму, точно не відомо. У своїх звітах чиновники ці цифри не називають. Однак станом на 1 січня нинішнього року в міністерстві Полонського на забезпечення своїх програм витратили понад 1 мільярд рублів (майже 460 мільйонів гривень на цей час).
Оригінал матеріалу – на сайті Крим.Реалії
