Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 06:08

У Лондоні закликають конфіскувати власність осіб, пов'язаних із режимом Путіна (світова преса)


Про необхідність переходу до конфіскації європейських статків росіян, що причетні до порушення прав людей та агресію, пише одне із брюссельських інтернет-видань. Французькі ЗМІ нині зосередилися на позбавленні депутатської недоторканності представниці ультраправих на президентських виборах Марін Ле Пен. Тим часом одне з американських аналітичних видань військового спрямування оцінює, чи вистачить сил НАТО на випадок вторгнення Росії до держав Балтії.

«Як бути Великобританії з санкціями проти Росії після її виходу із ЄС, із яким разом вона ці санкції ухвалювала?» – таке запитання обговорюють британські парламентарі, пише нині оглядач брюссельського інтернет-видання EUobserver Ендрю Ретман.

При цьому члени парламенту Великобританії вважають: змінити агресивну й протизаконну політику Кремля слід не покладаючись виключно на економічні й індивідуальні санкції, тобто замороження рахунків та заборону на в’їзд – Лондон повинен розпочати конфіскацію активів окремих росіян.

Видання цитує нову доповідь, представлену в комітеті із закордонних справ Палати громад, тобто нижньої палати парламенту Британії: «особи, пов’язані із режимом Путіна, який, як повідомляється, несе відповідальність за грубі порушення прав людини та насилля, використовують британські фінансові та юридичні послуги, інвестують у британську нерухомість, відпочивають у Великобританії і відправляють своїх дітей до британських шкіл».

Тим часом, вважають автори доповіді, для того, щоб вплинути на поведінку цих представників російської влади, достатньо скористатися існуючими законодавчими інструментами й конфіскувати їхні статки, що перебувають на рахунках у британських банківських установах.

При цьому, нагадує Ендрю Ретман, такий фінансовий законопроект уже був ухвалений Палатою громад 21 лютого. Це означає, що в разі його підтримки в Палаті лордів під прямим фінансовим прицілом можуть опинитися понад сотню друзів, помічників та держслужбовців, наближених до президента Путіна, щодо яких діють санкції ЄС і під якими підписалася й Великобританія після агресивного вторгнення Росії в Україну в 2014 році.

Видання цитує доповідь британських депутатів, де стверджується, що «може стати все важче утримувати єдину позицію Заходу щодо пов’язаних із Україною економічних санкцій» і, з огляду на це, «Велика Британія може опинитися ізольованим гравцем у підтримці цієї невдалої політики щодо Росії».

Для унаочнення наводяться приклади, що несуть для британців деякий ризик: грядущі французькі вибори, де двоє із фаворитів засвідчують дружнє ставлення до Росії, а також президент США Дональд Трамп, який заявляє про свої наміри досягти «домовленості» з Москвою.

Інше твердження доповіді стосується, власне, санкцій, а саме: «було б помилкою повністю відмовитися від санкцій, за винятком того, що Росія припинить свою агресію на сході України». При цьому заступник міністра закордонних справ Британії Алан Дункан додає: «Якщо санкції скасувати, то (росіяни) почуватимуться вільно й, гадаю, вдадуться до широкомасштабних дій, через які ми потім шкодуватимемо», – цитує EUobserver.

Водночас парламентарі звертають увагу на поширення в Британії дезінформації російських ЗМІ, що вони розцінюють як «реальну загрозу», тому «британським регуляторним установам слід продовжувати вживати заходи щодо прикладів відвертої брехні в підтримуваних Росією державних мовцях».

Натомість британські депутати закликають не вдаватися до політичного бойкоту чемпіонату світу з футболу, який проводиметься наступного року в Росії.

Французькі ЗМІ нині зосереджені на сенсаційній новині про позбавлення недоторканності кандидата на президентських виборах, лідера французьких ультра-націоналістів Марін Ле Пен.

Зокрема, як пише на своєму веб-сайті газета Le Monde, позбавлення Ле Пен депутатського імунітету було ухвалене Європейським парламентом після того, як французьке Міністерство юстиції наприкінці минулого року подало запит із огляду на розпочате у Франції судове розслідування проти Ле Пен у зв’язку із оприлюдненням нею 16 грудня 2015 року у соціальній мережі Twitter фотографій зі сценами жорсткої страти трьох заручників представниками терористичного угруповання «Ісламська держава».

Сама лідер «Національного фронту» стверджує, що всі ці звинувачення мають суто політичний характер, тим часом як за такі дії за певних обставин французьке законодавство передбачає покарання позбавленням волі терміном до трьох років та штрафу в розмірі 75 тисяч євро.

Сама ж Марін Ле Пен, виступаючи у четвер перед пленарним засіданням євроустанови, заявила французькому телеканалу: «Я депутат і виконувала свою роль, коли звинувачувала «Ісламську державу». Посилаючись на «політичне переслідування», Ле Пен не відповідала на виклик на допит до слідчих та прокурорів і в квітні 2016 року. Відмова тоді обґрунтовувалася її депутатською недоторканністю».

Le Monde нагадує, що нещодавно Ле Пен також відмовилася з’являтися на допити в поліцію «цього разу в справі розслідування організації фіктивних робочих місць помічників євродепутата від «Національного фронту» в Європарламенті».

Військовий журналіст Кріс Озборн у останньому номері американського аналітичного видання The National Interest пише про те, що може статися, якщо б між НАТО й Росією раптом розпочалася війна. «Хоча багато експертів стверджують, що НАТО завдяки чисельності своїх військ, військових потужностей, перевазі в повітрі й технологіях, під час масштабних бойових дій врешті-решт і здобуде перемогу над Росією, але це ніяк не спростовує висновків дослідження, проведеного аналітичною організацією RAND, де говориться: якщо Росія здійснить вторгнення в прибалтійські країни, НАТО виявиться в надзвичайно скрутному становищі».

Причина насамперед у тому, що організаційна структура збройних сил НАТО в Східній Європі не забезпечить рішучої відсічі російському агресору в разі вторгнення Москви в сусідні Латвію, Литву та Естонію, йдеться у висновках RAND. «Зміцнення сил стримування на східному фланзі НАТО» (Reinforcing deterrence on Nato's eastern flank) призвело до висновку про те, що для успішної оборони цього регіону НАТО буде потрібно набагато більше авіації і сухопутних військ, ніж там розгорнуто нині.

Автор наводить дані досліджень аналітиків RAND, які розглянули три сценарії. Якби сталося вторгнення Росії в держави Балтії, НАТО «знадобиться дуже багато часу на підготовку й проведення масованого контрнаступу, який, імовірно, призведе до затяжних боїв із великими втратами. Інший варіант – загроза застосування ядерної зброї. Але він малоймовірний, а можливо, й повністю нереалістичний», йдеться в дослідженні.

Третій і останній варіант, зазначають автори аналізу, – «це здача балтійських країн і приведення Північноатлантичного альянсу в підвищену готовність у дусі холодної війни. Природно, багато жителів прибалтійських країн не погодяться на такий сценарій, а альянс НАТО, істотно ослабне, якщо взагалі не розвалиться».

Твіт британського оглядача журналу The Economist Едварда Лукаса: «Ігноруйте заголовки й прочитайте цей тверезий аналіз військового балансу в країнах Балтії. Росія виграє раунд 1. Що потім?»

При тому, що Латвія, Литва та Естонія можуть стати першими мішенями для Росії, оскільки всі вони перебувають у безпосередній близькості до неї і тривалий час входили до складу Радянського Союзу, стверджують автори.

«Як і в Україні, в Естонії і Латвії живе чимало росіян, які в кращому випадку нерівномірно інтегрувалися в політичну і соціальну систему цих держав після здобуття ними незалежності. Це дає Росії самовиправдання для втручання в справи Естонії та Латвії», – відзначають експерти.

При цьому, автор статті «Що станеться, якщо НАТО і Росія розв’яжуть війну», вказує на те, що реальна чисельність натовських військ у Східній Європі остаточно не визначена, а при новій адміністрації вона може навіть змінитися. Але саме це є вирішальним фактором стримування Росії від подальшої агресії.

Втім, підсумовує видання, НАТО і США вже давно обмірковують відправлення додаткових сил і засобів на східний фланг альянсу із метою більш ефективного стримування Росії. «Для реалізації так званої Ініціативи європейської безпеки Пентагон запросив 3.4 мільярда доларів, а воно передбачає збільшення присутності збройних сил НАТО в Європі, а також створення «передових арсеналів» вогневих засобів та штабної підтримки сил Північноатлантичного союзу.

Нарешті, пише автор, інший приклад зростання готовності НАТО – нові плани спільних широкомасштабних навчань, на кшталт тих, що відбулися протягом минулого року в Польщі та Німеччині. Кріс Озборн нагадує, що в них взяли участь понад 5000 солдатів і військових пілотів зі США, Бельгії, Франції, Німеччини, Великобританії, Італії, Нідерландів, Польщі, Португалії та Іспанії.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG