Доступність посилання

21 Жовтень 2017, Київ 06:37

Наступна заборона торкнеться не російських ЗМІ, а проросійських сайтів в Україні – медіа-експерт


Питання про запровадження Україною візового режиму із Росією вже цього тижня може розглянути Верховна Рада. Нещодавно указом президента в Україні заборонили діяльність кільком сотням російських компаній, наслідком чого стало обмеження доступу українців до російських соціальних мереж, сайтів та програмного забезпечення. Близько тижня тому запрацював механізм з обмеження ввезення російських книг в Україну – учасники ринку кажуть про суттєве зменшення кількості перекладної літератури з Росії і розширення вітчизняного асортименту. Медіаексперти анонсують санкції проти маргінальних українських сайтів, проте не вірять в заборону російських інтернет-видань.

21 березня низка українських ЗМІ повідомила, що дві парламентські фракції, «Народний фронт» і «Блок Петра Порошенка», готуються до голосування про запровадження візового режиму із Росією. Першими із посиланнями на власні джерела про це повідомили «РБК-Україна», а пізніше в ефірі телеканалу «112 Україна» подібні наміри підтвердив перший заступник керівника фракції «Народний фронт», народний депутат Андрій Тетерук.

Андрій Тетерук
Андрій Тетерук

Наступне стратегічне питання, яке потрібно вирішити в парламенті, – це введення візового режиму з Росією
Андрій Тетерук

«На мій погляд, одразу після отримання Україною «безвізу» наступне стратегічне питання, яке потрібно вирішити в парламенті, – це введення візового режиму з Росією. Для цього потужно працюємо. Зараз підбиваємо підсумки і з’ясовується кількість голосів народних депутатів, які готові за це голосувати. Проводиться також роз’яснювальна робота серед депутатів», – заявив він.

Проте про подібні наміри нічого не чув заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка» Олексій Гончаренко. В коментарі Радіо Свобода він зауважив, що буде виступати проти подібного рішення.

Фракція такий законопроект не обговорювала
Олексій Гончаренко

«Імовірність 50% – або буде розглядатися на цьому тижні, або не буде. Я про це нічого не знаю, фракція такий законопроект не обговорювала. Якщо в понеділок зранку про візовий режим будуть говорити на погоджувальній раді парламенту, то будемо в понеділок ввечері на фракції обговорювати», – заявив він.

Олексій Гончаренко
Олексій Гончаренко

Запровадження візового режиму може стати ще одним обмеженням зв’язків між Україною і Росією. Нещодавно під заборону потрапили російські соціальні мережі і низка популярних інтернет-сервісів: «ВКонтакте», «Однокласники», служби Яндекс, Mail.ru тощо. 15 травня президент Петро Порошенко своїм указом ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони та заморозив діяльність в Україні більше ніж 400 російських компаній, в тому числі соціальних мереж. Заборона викликала жваве обговорення серед українського суспільства. На сайті президента зареєстрували кілька десятків петицій із проханням повернути російські соціальні мережі, число підписів під ними перевищує 50 тисяч. Найбільш популярна з них стосується мережі «ВКонтакте» – її просять повернути більше 18 тисяч українців. Для розгляду президентом петиція має набрати 25 тисяч голосів. Є на сайті і петиції, які просять зробити заходи безпеки проти російських інформаційних продуктів більш суворими.

Українська влада хоче контролювати інтернет, як це робить російська – експерт з цифрової безпеки

Думки українських експертів розділилися – дехто вважає подібні заборони нагальною потребою, дехто побоюється надмірного контролю держави в інтернеті. Зокрема консультант і тренер з цифрової безпеки Микола Костинян називає заборону масовим наступом на права і свободи громадян під приводом війни. Наступних заборон російських інформаційних продуктів він не очікує. Каже: усе важливе, що могли, вже заборонили.

Насправді наша влада хоче розробити систему масового стеження за інтернет-трафіком
Микола Костинян

«Я насправді боюсь не того, що будуть забороняти якісь російські продукти, а того, що будуть блокувати інформаційні ресурси і те, що не подобається українській владі. Крім того, блокування – це лише перший етап. Насправді наша влада хоче розробити систему масового стеження за інтернет-трафіком, як це робить російська система СОРМ», – заявив Костинян в коментарі Радіо Свобода.

Цю систему запровадили у 2000 році для операторів мобільного зв’язку і в 2014 році для інтернет-провайдерів. Таким чином російські правоохоронці, зокрема ФСБ, можуть отримувати необхідну інформацію про користувачів інтернету без рішення суду. В 2015 році Європейський суд з прав людини вирішив, що СОРМ порушує Європейську конвенцію з прав людини.

Обмежувати доступ українців до російських онлайн-видань не будуть, прогнозує голова громадської організації «Детектор медіа» Наталія Лігачова. На її думку, подальші заборони і обмеження контенту, який містить загрозу національній безпеки України, торкнуться внутрішніх медіаресурсів країни, проте будуть використовуватися не рішення РНБО, а вироки судів.

Наталія Лігачова
Наталія Лігачова

Думаю, що можуть бути обмежені скоріше не російські, а проросійські сайти
Наталія Лігачова

«Я думаю, що можуть бути обмежені скоріше не російські, а проросійські сайти. Наскільки мені відомо, Міністерство інформаційної політики й експертна рада виробили відповідний список, який передали до правоохоронних органів. З тим, щоб ті розробили механізм або заблокували, але через суд. Можливо, це буде одразу великий список, але це будуть сайти типу «Новоросія» і багато подібних. Тобто не сайти на кшталт «Страна.ua», як би вони цього не хотіли, а ті, які безпосередньо підпадають під кримінальний кодекс», – говорить Лігачова.

Російських книжок в Україні стане значно менше – директор видавництва

Нещодавно Кабінет міністрів розробив і затвердив порядок ввезення в Україну російських книжок антиукраїнського змісту, він запрацював 14 травня. З 1 січня і до цього моменту імпорт усіх книжок з Росії був взагалі заборонений. Тепер чиновники визначилися із необхідним пакетом документів, порядком перевірок і штрафами. Ввозити для власного користування українці можуть не більше 10 примірників російських книжок. Книги, які ввезли незаконно, будуть вилучати посадові особи Держкомтелерадіо.

За словами генерального директора видавництва «Фоліо» Олександра Красовицького, кожен, хто хоче ввезти партію російських книжок, має подати до громадської комісії Держкомтелерадіо пакет документів, зокрема нотаріально завірені угоди і рецензії, і після цього отримати дозвіл, якщо в партії книжок не буде нічого антиукраїнського.

Олександр Красовицький
Олександр Красовицький

З 1 січня офіційного ввезення не було, але неофіційне контрабандне ввезення, паперове і електронне піратство наповнили ринок російськими книжками
Олександр Красовицький

«З 1 січня офіційного ввезення не було, але неофіційне контрабандне ввезення, паперове і електронне піратство наповнили ринок російськими книжками, і до 15 травня вони не були заборонені. А тепер вони, якщо надруковані в 2017 році, то не мають права на існування, якщо не перетнули кордон офіційно. Нових російських книжок будуть ввозити набагато менше, але того, що зараз є на складах і в книгарнях, вистачить на пару років торгівлі», – наголосив видавець.

На думку учасника ринку, це не є забороною, проте зараз в парламенті розглядають законопроект про загальне припинення книжкового імпорту. Його подали ще 5 квітня. Йдеться про законопроект 6291, який подала група з 15 депутатів кількох фракцій.

Для того, щоб заборони працювали на користь українським книговидавцям, потрібні компенсаційні механізми, каже Красовицький. Або податкові пільги, або зниження оренди для книжкової торгівлі тим, в кого немає російських книжок, або підтримка бібліотек, щоб вони закуповували українські книжки.

«Ринковими методами – це тільки через бібліотеки, так роблять у всьому світі. Але в цьому році за державними програмами бібліотекам виділили лише по 5 центів на одну людину. Це навіть не смішно», – говорить він.

Обговорення російського впливу викарбовує національну свідомість – філософ

За словами письменника і директора нового видавництва «Пінзель» Івана Рябчія, припинення офіційного імпорту з Росії вже призвело до значного зменшення перекладної літератури російською мовою і до збільшення перекладів українською.

В Україні стає все більше якісної перекладної літератури
Іван Рябчій

«Мої спостереження говорять про те, що в Україні стає все більше якісної перекладної літератури, яку друкують вітчизняні видавництва. І вони дійсно відбирають найкращих, друкують книги, які отримали міжнародні премії», – говорить видавець. На його думку останній «Книжковий арсенал» продемонстрував, що авторів і видавництв стає все більше, проте на російську мову вітчизняні видавництва іноземну літературу майже не перекладають, лише на українську.

Україна обрубує культурні зв’язки з Росією одну за одною, і їх залишилося дуже мало, каже філософ і культуролог Олексій Панич. Тому передбачити, що буде наступним, вже важко.

Олексій Панич
Олексій Панич

«Хіба що обмеження на участь російського капіталу в мобільних операторах України. Але з інформаційних каналів вже все – книги, друковані засоби масової інформації електронні, інтернет. Все, коло завершене», – вважає він.

Ефект заборон буде проявлятися в майбутньому, вважає Панич. Зокрема, за кілька років позитивні зміни має відчути книжковий ринок. Проте негайний ефект є в тому, що суспільство почало обговорювати роль Росії та її інформаційних продуктів в українському суспільстві, і зараз тривають дискусії з цього приводу. Це вже викарбовує додаткові риси національної свідомості, каже Панич, і хоча остаточно розірвати зв’язки з країною-агресором не вдасться, цього й не потрібно.

Тим часом Росія поскаржилася на українські заборони в Світову організацію торгівлі. Мова йде, зокрема, і про заборону імпорту продовольчих товарів, і про особливі процедури щодо російських книжок, і про інтернет-компанії. Протягом двох місяців Світова організація торгівлі має провести консультації з урядом України з метою пошуку взаємоприйнятного вирішення ситуації, що склалася.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG