Указ президента Петра Порошенка про санкції щодо російських соцмереж, порталів та мовників діє в Україні вже два тижні. 1 червня – дедлайн, до якого провайдери мають закрити доступ. Частина користувачів, які звикли спілкуватись у «ВКонтакте» та «Однокласниках», перейшли на «Фейсбук», або ж користуються анонімайзерами. Складніше перелаштуватись бізнесу, що працював із забороненими тепер російськими ресурсами. Smm-фахівці визнають, що поки інформаційний ринок не оговтався та лише вчиться працювати у нових реаліях. Тим часом, Вищий адміністративний суд України розглядатиме позов, поданого студентом, про можливе визнання такого рішення Петра Порошенка недійсним.
Правник-третьокурсник Києво-Могилянської академії Микита Євстіфеєв подав позов до Вищого адміністративного суду України про визнання неправомірним і скасування указу президента України Петра Порошенка щодо розширення санкцій, пов’язаних із агресією Росією проти України.
У скарзі, поданій до ВАСУ, Євстіфеєв вимагає визнати недійсними кілька пунктів рішення РНБО, яке ввів у дію своїм указом Порошнеко, зокрема ті, що стосуються заборони сайтів групи Mail.Ru, соцмереж «ВКонтакте» й «Одноклассники».
«Я проти заборони доступу в повному обсязі. Менше з тим, я вважаю, що допустимою є заборона доступу до окремого контенту. Який держава об’єктивно вважатиме незаконним, або тим, який суперечитиме її інтересам, національній безпеці, суверенітету», – сказав Євстіфеєв під залою суду.
Первинна відповідальність лежить на користувачах – вони самі повинні обирати, чим користуватись, вважає він. А справа держави – інформувати і попереджати про небезпеки, додає позивач.
Розгляд цього питання суд переніс на 14 червня, адже у справі з’явилася третя сторона – Служба безпеки України, якій потрібен час, щоб ознайомитися з матеріалами.
Куди «перетікають» користувачі російських ресурсів?
Лише за останні два тижні аудиторія «Фейсбуку» зросла на півтора мільйони, і на 30 травня складає 8,3 мільйона користувачів. Це значний ріст, адже до заборони російських ресурсів «Фейсбук» набирав таку ж кількість «новачків» приблизно за рік, повідомляє ресурс «Watcher».
А от кількість українських відвідувачів заборонених російських сайтів знизилося більш ніж у два рази – із 25 до 12 мільйонів, і продовжує падати далі. Ця аналітика сервісу LiveInternet вже враховує ріст на 2 мільйони заходів із Нідерландів, США та Німеччини, що може пояснюватись використанням VPN-сервісів, які перенаправляють трафік із України в Росію через ці країни.
Хтось використовує Tor, хто – проблемні VPN, які поширюються з боку РосіїВіталій Мороз
Проте, на думку керівника програм нових медіа ГО «Інтерньюз Україна» Віталія Мороза, ще зарано робити висновки про те, як інтернет-простір відреагував на заборону низки російських ресурсів. Два тижні – надто малий термін:
«Користувачі, звісно, змінюють свою поведінку. Хтось використовує Tor (система для анонімності в мережі), хтось інші VPN (віртуальна приватна мережа), хто – проблемні VPN, які поширюються з боку Росії», – говорить Мороз.
Підводні камені VPN-сервісів
Востаннє українці так багато говорили про VPN-сервіси та Tor-клієнти у період Революції гідності, коли екс-президент Віктор Янукович розмірковував над запровадженням військового стану. Тоді у «Фейсбуці» поширювались інструкції, як, у разі чого, користуватись анонімайзером, проте у 2013 році та на початку 2014-го це не знадобилось.
А от у 2017 році після президентського указу про санкції щодо російських ресурсів програми для приховування трафіку стали найпопулярнішими серед українських мобільних абонентів. Про це свідчать дані дослідження Kantar TNS CMeter. За різними оцінками, їх встановили собі 20-30% користувачів.
«Очевидним є зростання месенджерів і соцмереж: Viber, Facebook, Telegram і навіть трохи Snapchat. При цьому, зростання Twitter стало можливим в основному завдяки гарячим обговоренням даної теми. Сервіси Yandex були також популярні, що пов’язано з тим, що користувачі кинулися перевіряти, чи працюють ще вони. Паралельно відбувається апробація сервісів карт 2GIS і Google maps. Поштовий та браузерний «ландшафти» змінюються, але поки не сформувались остаточно», – йдеться у дослідженні.
Проте необачне використання користувачами технологій VPN може загрожувати персональній кібербезпеці громадян, а також кібербезпеці всієї країни, заявляють в Інтернет-асоціації України (ІнАУ).
Російська Федерація та її спецслужби свідомо роблять браузери, VPN-сервери, і отримують можливість потрапити у внутрішню українську корпоративну мережуМаксим Тульєв
«Російська Федерація та її спецслужби свідомо роблять браузери, VPN-сервери, і замість частини трафіку українських користувачів російських соцмереж отримують весь трафік і можливість потрапити у внутрішню українську корпоративну мережу», – заявив на тематичній прес-конференції член правління ІнАУ Максим Тульєв.
За словами Тульєва, найнебезпечнішими є безкоштовні VPN-клієнти, адже, насправді, розробка таких програм досить дорога. А також ті, що з’явились зовсім нещодавно, як от створений Mail.RU браузер FreeU. Його активно рекламують у «ВКонтактє», використовуючи для привернення уваги гасла про свободу слова та синьо-жовті кольори.
«Після блокування «Яндексу» трафік упав приблизно на 60%»
До блокування «Яндекса», «ВКонтакте» та «Однокласників» намагаються пристосуватись і ті, для кого ці мережі були бізнесом, а не відпочинком. Юлія Майок розповідає, що після блокування російських ресурсів генерувати трафік для сайтів-замовників стало значно складніше.
Після блокування «Яндексу» трафік упав приблизно на 60% – ця пошукова система була найлегшою та найдоступнішою для роботи, пояснює вона. А от вивести сайт у топ у Google дуже складно.
«Вони вимагають дуже якісний контент, «Яндекс» цього не вимагає. Тому у «Яндексі» набагато легше бути в топі. І тепер, коли «Яндекса» немає, люди з нього пішли, а до Google ще не прийшли», – каже Юлія Майок.
Постраждають, у першу чергу, інтернет-магазини, які не пристосовані до роботи з Google, розповідає Майок.
«Наприклад, ти продаєш ноутбуки. Є ноутбук певної моделі, і такий же, але червоний, чорний, фіолетовий. Описи однакові, тому що у них однакові потужності, кольори лише різні. Але оскільки описи однакові – Google вважатиме це склейкою контенту, і буде банити сторінку, її не можна буде знайти у Google. З «Яндексом» таких проблем не було. Тому ці інтернет-магазини, в яких немає різноманітного опису товару, будуть страждати. Але якщо вони розумні люди – перепишуть усе, і за місяць-два вийдуть на нормальний рівень», – пояснює вона.
Аналогічна ситуація із соцмережами, де Майок веде групи того чи іншого бренду – аудиторії «ВКонтакте» та «Фейсбуку» часто не пересікаються. Тож значна частина користувачів російських соцмереж зараз «згубились». Це само стосується підписників на розсилку новин – якщо вони не налаштували автовідповідач із інформацію про нову поштову адресу – листи із рекламою нових послуг їм більше не надходитимуть. І лише найлояльніші клієнти цілеспрямовано і повторно підпишуться на розсилку, каже вона.
Потрібно пояснювати, у чому полягають ці санкції – експерт
А от на український медіапростір заборона низки російських ресурсів не надто позначилась, вважає керівник моніторінгового відділу Інституту масової інформації Олена Голуб.
«На ті ресурси, які заборонили – «Однокласники» та «ВКонтакте» – українські ЗМІ майже ніколи не посилались. Вони не використовували ці ресурси як джерела інформації. Переважно використовують Фейсбук і Твіттер», – коментує Голуб.
Деякі галузі адаптовуються складніше, інші – легше, проте і тим і іншим важливо пояснювати на рівні держави, чому ж президент ввів у дію рішення РНБО про заборону цілої низки російських ресурсів. Так вважає керуючий партнер групи компаній PlusOne, яка спеціалізується на розробці та реалізації стратегічних комунікацій для бізнесу Максим Саваневський.
«Дуже багато людей досі вважають, що у нас заборонили соцмережі, тому що там поширювалась пропаганда чи заборонена інформація. Для багатьох все те, що стосується російських інтернет-ресурсів, пов’язано з якимись утисками доступу до інформації. Хоча ж основна мета взагалі не стосується цього питання», – каже він.
Кримські ЗМІ повідомляють, що у Севастополі телекомунікаційна компанія «Воля» заблокувала доступ до російських соціальних мереж «Однокласники» та «ВКонтакте», а також сервісам «Яндекс» и Mail.Ru.
29 травня Служба безпеки України провела обшуки в офісах дочірньої структури російської компанії «Яндекс» у Києві й Одесі. Правоохоронці повідомили, що виявили, що сервіс збирав і передавав до Росії персональні дані українців.
15 травня президент України Петро Порошенко указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, що передбачає застосування нових санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб. У списку 468 юридичних осіб – зокрема сайти групи Mail.Ru, сервіси «Яндекс», соцмережі «ВКонтакте», «Однокласники». Згідно з указом, інтернет-провайдери зобов’язані заблокувати доступ до цих інтернет-ресурсів. Тоді також у Раді національної безпеки і оборони України заявили, що через російські соцмережі ведеться інформаційна агресія проти України.
