Доступність посилання

24 Вересень 2017, Київ 13:54

Міжнародний валютний фонд відкладає надання траншу для України на осінь. 1 мільярд 900 мільйонів доларів мали б бути надані за програмою в червні-липні. Причина відтермінування – парламент не встигає ухвалити всі необхідні реформи до літніх канікул, зокрема законопроект про земельну реформу не буде поданий вчасно, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Експерти наголошують, що ринок землі необхідно створити перш за все для розвитку економіки країни, але умови, які наразі пропонує уряд, не задовольняють потреб землевласників.

В уряді планували до 1 липня подати в парламент законопроект про обіг земель, але Володимир Гройсман каже, що процес затягується. Прем’єр-міністр запевняє, що в процесі діалогу із фермерами та аграріями буде вибудована концепція, втім, про скасування мораторію на продаж землі наразі не йдеться.

Ми за те, щоб земельна реформа відбулася в інтересах українського фермерства

«Уряд пропонує наступне: ніякого продажу української землі іноземцям – повна заборона. Друга позиція – заборона продажу сільськогосподарської землі великим холдингам. Ми за те, щоб земельна реформа відбулася в інтересах українського фермерства», – відповів Гройсман в ефірі програми «Свобода слова» каналу ICTV на запитання головного редактора Радіо Свобода.

Дмитро Ливч, проектний менеджер громадської організації «Easy Buisness» та експерт «Реанімаційного пакету реформ», вважає, що подібні обмеження не дозволять ціні на землю зростати такими ж темпами, як в інших країнах світу, де середньорічний темп зростання становить 20%. Ливч пояснює, що створення ринку землі має стимулювати приріст ВВП в наступні 10 років в розмірі 100 мільярдів доларів. За більше ніж 15 років дії мораторію відбувалась міфологізація цього питання в політичних цілях, що створило стійкі стереотипи у фермерів та селян, які проти його скасування, каже експерт.

За рахунок тіньових схем, орендних контрактів за низькими цінами Україна просто програє величезну кількість грошей і програє час

«В Україні є 27 мільйонів гектарів землі, які на даний момент не можуть виступати предметом кредиту під заставу. Тим самим не реалізується можливість для перезапуску банківської системи. Близько 11 гектарів земель у державній власності і те, що зараз з ними відбувається, не є кращим сценарієм для України. За рахунок тіньових схем, орендних контрактів за низькими цінами Україна просто програє величезну кількість грошей і програє час, який дозволив би нам запустити розвиток як агросектору, так і економіки в цілому», – впевнений Ливч.

Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олексій Мушак висловлює думку, що такі ініціативи уряду були б доречні 50 років тому, але не зараз.

Земельна реформа має бути заточена не під 38 тисяч фермерів, а під сім мільйонів власників землі

«Майбутнє в аграрному секторі за технологіями, – впевнений він. – У Канаді два фермери обробляють 500 тисяч гектарів землі. Те ж буде й в Україні, фермерство не генеруватиме робочі місця. Земельна реформа має бути заточена не під 38 тисяч фермерів, а під сім мільйонів власників землі – вони повинні бути бенефіціарами».

За словами нардепа, якщо відкрити ринок землі лише для фізичних осіб, це не тільки суттєво обмежить ціну на землю, а й спровокує зловживання.

«Все одно будуть схеми для купівлі, будуть створюватись так звані земельні ФОПи», – прогнозує Мушак.

Коментуючи заборону на продаж землі іноземцям, депутат звертає увагу на те, що міжнародні компанії (наприклад, торговельна мережа Metro) можуть вільно купувати землю під забудову, але не для сільськогосподарської діяльності.

«Земля в нас як тотем, але є різниця між святою українською землею, яку дійсно не можна продавати, і земельною ділянкою з нормативною грошовою оцінкою та кадастровим номером, – наполягає нардеп. – Це досить сильна маніпуляція».

Депутат парламенту від партії «Самопоміч» Іван Мірошніченко ще більш категоричний в оцінці умов, на яких уряд планує запустити ринок землі.

«Ринок землі потрібен нам та землевласникам, а не МВФ, – каже він. – Уряд вийшов із пропозицією: 200 гектарів і тільки українцям в одні руки. Це не стратегія. Це не відповідає вимогам ані сімейного фермерства, ні агропромислового комплексу з точки зору інвестицій».

За словами депутата, головна умова, яку висунула партія «Самопоміч»: одночасно із запуском ринку надати землевласникам не тільки можливість продати свою землю, якою не всі захочуть скористатись, а й створити усі можливості працювати на ній.

Власник землі повинен мати можливість піти в банк, взяти дешевий кредит на 10 і більше років та побудувати бізнес

«Люди теж розуміють, що землю можна продати лише один раз, – зауважує Мірошніченко. – Власник землі повинен мати можливість піти в банк, взяти дешевий кредит на 10 і більше років та побудувати бізнес».

Народний депутат сподівається, що за літо концепцію ринку землі буде узгоджено з урядом та громадськістю і її можна буде виносити на голосування в сесійній залі.

Збройне рейдерство в агросекторі – це масове явище по Україні

Водночас голова «Всеукраїнської аграрної ради» Андрій Дикун згоден із прем’єром у тому, що концепцію ринку треба представити в регіонах і лише після отримання суспільної підтримки передавати реформу на рівень парламенту. Він наголошує, що особисто бачить переваги в ринку землі, але тоді, коли будуть врегульовані інші важливі питання: передовсім із «бардаком» у земельному кадастрі, коли не зрозумілі розмежування й належність багатьох ділянок, та судовою реформою, бо на сьогодні немає впевненості в тому, що право власності на землю можливо відстояти в суді.

«Збройне рейдерство в агросекторі – це масове явище по Україні. Якщо врахувати, що аграрний сектор дає 12% ВВП, то це не іграшка. Якщо ми в це ще вліземо і в нас впаде ВВП, то ніякий Міжнародний валютний фонд нам не допоможе», – застерігає голова «Всеукраїнської аграрної ради».

Наразі мораторій на продаж землі в Україні діє до 1 січня 2018 року, якщо депутати не подовжать його знову.

Ранковий ефір Радіо Свобода на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG