Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 23:31

Експертне середовище не поспішає назвати підписання нового закону «Про Конституційний суд» проривом у реформуванні судової системи: за словами знавців галузі, закон має певні переваги. Та не позбавлений і недоліків, серед яких збереження старих суддів КСУ, відкрите голосування за омбудсмена та завелика роль президента у доборі нових суддів за результатами конкурсів.

​І критики, і автори закону звертають увагу на його головну новацію – можливість будь-якому громадянину України безпосередньо подавати конституційні скарги до Конституційного суду. Раніше це було неможливо: інструментом звернення було конституційне подання, яке могли ініціювати президент, Верховний суд, Уповноважений Верховної ради з прав людини, група зі щонайменше 45 депутатів чи Верховна рада Криму. Тепер до КСУ може звернутись будь-яка людина, яка вважає, що судове рішення в її справі було ухвалене на основі неконституційного закону.

Експерт «Реанімаційного пакету реформ» Михайло Жернаков визнає значущість цієї зміни, але не згоден із президентом Порошенком, що закон забезпечує прозорість щодо добору суддів.

«Прозорість та конкурсність забезпечує змінена Конституція, – зауважує Жернаков. – Закон же, на жаль, нівелює конкурсний добір, встановлюючи, що рішення конкурсних комісій, а їх буде кілька, не матимуть жодного значення для вибору цього політичного суб’єкта. Президент зможе призначити кого завгодно».

На думку експерта, це аж ніяк не забезпечить незалежність вищої судової інстанції від політичної верхівки.

Михайло Жернаков
Михайло Жернаков

Ці побоювання поділяє й директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко. На його думку, Конституційний суд не здатен до самоочищення, тож принципово важливо, кого туди призначають. Шевченко визнає, що після Революції гідності до Конституційного суду було призначено низку авторитетних суддів, проте залишилось і багато корумпованих суддів, які допомагали екс-президенту Віктору Януковичу узурповувати владу. Ті зберегли посади, швидше за все, в обмін на лояльність в ухваленні рішень на користь чинної влади, додає Шевченко.

Тарас Шевченко
Тарас Шевченко

Якщо на комісію може впливати, у першу чергу, президент, то наслідки конкурсу можуть бути достатньо прогнозованими

«Якщо на комісію може впливати, у першу чергу, президент, то наслідки конкурсу можуть бути достатньо прогнозованими. Конкурсна процедура мала би передбачати формування незалежними інституціями», – зауважує експерт.

Закон новий – порядки старі?

На те, що в КСУ залишилися судді, які ухвалювали вигідні для колишнього президента рішення, вказує і Жернаков. Саме це, на його думку, знецінює спрощення процедури подання конституційної скарги, адже питання в тому, хто буде розглядати скарги, каже він.

«Якби стояло завдання оновити судову влади та призначити нових суддів за прозорими процедурами, це треба було зробити раніше, – впевнений він. – Це підводить до думки, що призначення незалежних конституційних суддів не входить в плани президента».

Жернаков звертає увагу і на інший недолік: у прикінцеві положенні закону було внесено нову процедуру обрання омбудсмена – відкритим голосуванням, замість таємного. На думку представника «Реанімаційного пакету реформ», це гарантія політичної заанґажованості омбудсмена.

Якщо раніше можна було забезпечити незалежність через таємне волевиявлення депутатів, то тепер ми з високою ймовірністю отримаємо омбудсмена в результаті політичних «договорняків»

«Якщо раніше можна було забезпечити незалежність через таємне волевиявлення депутатів, то тепер ми з високою ймовірністю отримаємо омбудсмена в результаті політичних «договорняків», – впевнений він.

Прес-служба президента вже повідомила, що Петро Порошенко внесе в Раду пропозиції щодо зміни в процедурі обрання уповноваженого з прав людини. Жернаков припускає, що це сталося внаслідок міжнародного тиску: «До нас звернулися 40 омбудсменів інших країн. Україна фактично порушує міжнародні зобов’язання, змінюючи процедуру голосування з таємної – на відкриту», – стверджує експерт.

Водночас екс-суддя КСУ Станіслав Щотка вважає, що новий закон робить цю інституцію більш працездатною та оптимізовує роботу.

«Утворюються палати, колегії, які можуть оперативно працювати. Три судді будуть працювати, власне, як конституційний суд з опрацювання конституційної скарги. Це пришвидшить, на мою думку, розгляд багатьох питань», – прогнозує юрист. Плюсом він вважає і прозорість процесу обрання суддів: відтепер суспільство може ознайомитись із їхніми резюме, мотиваційними листами та особовими справами, тоді як раніше, процес їх обрання був абсолютно кулуарним.

Народний депутат України та один з авторів закону «Про Конституційний суд» Леонід Ємець приєднується до критики старих суддів, які досі працюють в КСУ, але пояснює, що звільнити їх не дозволяє Конституція.

Леонід Ємець
Леонід Ємець

Залишаються працювати старі судді КСУ, частина з яких не те що працювати в Конституційному суді не має права – вони проходять по справі щодо допомоги узурпації Януковичем влади, підпадають під люстрацію

«В Конституції написано, що залишаються працювати старі судді КСУ, частина з яких не те що працювати в Конституційному суді не має права – вони проходять по справі щодо допомоги узурпації Януковичем влади, підпадають під люстрацію і вже три роки відмовляються розглядати закон про люстрацію, тому що мають конфлікт інтересів із цього питання. Ми вимагали, щоб вони були звільнені, але зміни до Конституції не дають такої можливості», – розповідає Ємець.

Втім, він переконаний, що недоліки закону будуть вирішені, хоч і не може з точністю сказати, коли. «Не думаю, що це буде на порядку денному цього парламенту. Але ці моменти рано чи пізно будуть узгоджені. Те, чим запам’ятається українським громадянам цей парламент – тепер кожен український громадянин має можливість звернутись напряму до КСУ», – впевнений він.

Водночас Михайло Жернаков звертає увагу на те, що самого лиш досконалого законодавства для фактичних змін недостатньо.

«Все набагато більше залежить від імплементації. Часто виходить, що закони непогані, а щось все одно не працює, – каже він. – Якщо у політичної влади є бажання обходити закон і користуватись ним на свою користь, вона це зробить. Наша задача – контролювати владу, де це потрібно».

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG