Зашморг санкцій проти Росії затягується – експерт

Актуалізувалася тема ймовірної присутності миротворців ООН на Донбасі. У прощальному інтерв’ю вже колишній посол США в Росії Джон Теффт сказав, що найближчим часом Росія може обговорювати допущення миротворців на Донбас, у тому числі й на українсько-російський кордон. Наскільки це реально, чи це чергова маніпуляція з боку Москви? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили голова Центру стратегічних досліджень Павло Жовниренко та політичній експерт-міжнародник Олег Бєлоколос.

– Пане Жовниренко, чи дійсно миротворці можуть з’явитися на окупованій частині Донбасу, чи цього ніколи не станеться?

Павло Жовниренко: Вони можуть з’явитися. Залежить від мандату миротворців та чи досягнуть всі сторони конфлікту згоди щодо цього мандату. Хоча Росія не визнає себе стороною конфлікту, в цьому проблема.

Загалом, я думаю, що вирішення питання не у миротворцях, а в тому, що Росія повинна піти з Донбасу. А цього рішення навряд чи можна чекати до президентських виборів у Росії, що відбудуться у березні 2018 року.

​

– Але все ж таки санкції Заходу проти Росії турбують Москву? Адже раніше у Кремлі казали, що ці санкції нічого не означають.

Павло Жовниренко: Безумовно турбують. Санкції все більше переходять у не вигідну для Росії площину. Тут не йдеться про заборону експорту якихось товарів чи зменшення візитів, йдеться про системну роботу.

Я нагадаю, що зараз ВВП Росії десь в 11 разів нижчий, ніж США, і приблизно у 10 разів нижчий, ніж Європейського союзу. Тобто економіка Росії перебуває у шаленій кризі. І найголовніше, що немає плану стратегії подолання економічної труби, в якій перебуває Росія.

Як показує історія, жодна модернізація Росії не відбулася без допомоги Заходу. Тож Росії абсолютно не вигідна конфронтація із Заходом з практичної сторони. Їй треба дійсно стати на ноги економічно, а для цього вона повинна модернізуватися, чого без Заходу зробити не зможе.

Безумовно, Росія може звернутися за допомогою до економічно і технологічно розвинених країн, як Китай чи Японія.

Але у Китаю своя логіка. Йому зараз не потрібно зміцнювати Росію, там йде депопуляція і Сибір та Далекий Схід все більше стають китайськими.

– Північну Корею назвати технологічною державою складно. Вона має набагато нижчий ВВП Росії, але із нею змушені рахуватися.

​Павло Жовниренко: Це просто хизування. Кім Чен Ин пішов шляхом Путіна. Поведінка, спрямована на те, щоб залякати Захід, який не хоче війни. Лідер КНДР на цьому грає, хоча ця гра для нього безперспективна, так само як і гра Путіна.

– Скільки Путін протягне, можна дати прогноз? Він ще піде на ці, а може й на наступні вибори.

Павло Жовниренко: Зараз ходять розмови про те, що він може не піти навіть на ці вибори. Як один зі шляхів вийти з війни, але не своїми руками, а руками наступника.

– Тобто ви не виключаєте, що російська еліта не хоче війни, а хоче подружитися із Заходом, прибравши Путіна, який цьому заважає?

Павло Жовниренко: Подружитися тільки з метою досягти скасування санкцій від Заходу та отримання нових технологій, а потім знову показувати зуби.

– Раніше Путін у своїх заявах навіть не розглядав ймовірності приходу миротворців. Зараз він вже піднімає цю тему, що активно коментують західні політики. Може на Заході тільки й чекають заяв з боку Москви, щоб натиснути на Київ? Нібито російська сторона йде назустріч, а українська — ні.

​Павло Жовниренко: Я гадаю, що кроки Путіна не підуть далі якихось заяв. Європа зараз грає роль доброго поліціянта. Позиції Путіна слабшають на Заході, але вони не слабшають всередині країни. Всередині Росії Путін поза конкуренцією, його рейтинг високий як і останні чотири роки. Орда так побудована, що голова, хан завжди поза конкуренцією.

– Пане Бєлоколос, ваша оцінка чергової актуалізації можливої присутності миротворців на Донбасі?

Олег Бєлоколос: Зараз йдуть різні розмови, але мені б хотілося побачити якийсь проект документа з визначенням цієї місії. Поки що її бачення немає.

– Ви не виключаєте варіанту, що Путін періодично піднімає цю тему для введення в оману західних лідерів, зокрема в Європі? Вони будуть тиснути на Київ тим, що Москва йде назустріч у виконанні Мінських угод?

​Олег Бєлоколос: Тут треба розуміти інтереси Росії. А інтереси Росії очевидні вже не перший рік. Вона намагається зробити все для зняття санкцій. Мабуть, саме у такому плані Кремль і використовує цю ідею приходу миротворців.

– Захід «клює» чи ніяких поступок не буде, доки не виведуться війська з Донбасу?

​Олег Бєлоколос: Політичний Захід сьогодні не виглядає настільки монолітним. Є різні бачення цієї ситуації. З одного боку, усі заявляють про непорушність територіальної цілісності України, з іншого – ми розуміємо, що режим санкцій навряд чи триватиме дуже довго. Є багато політичних сил, які не проти підіграти Москві. Але вони можуть піти на послаблення лише заради своїх власних меркантильних інтересів.

– Пане Жовниренко, що зрештою на Заході візьме гору: цінності чи меркантильні інтереси?

Павло Жовниренко: Тут можливий будь-який варіант. Але найвища ймовірність, що переможе здоровий глузд. Україна так само повинна для цього працювати. У першу чергу не робити ляпів в інформаційному плані.

Важлива частина Заходу, припустімо, Литва, Польща, Естонія, розуміє, що будь-яка поступка у сторону Росії призведе до наступного кроку агресії.

– А Литву, Латвію, Естонію підтримають Франція та Німеччина у ставленні до Росії, як до потенційного агресора?

​Павло Жовниренко: Німеччина й так підтримує. Я не знаю країн на Заході, які б зараз говорили про зняття санкцій. Про це трохи згадували Італія та Іспанія, але зараз відбулись деякі зміни. Тому все це тільки бульбашки, які піднімає Москва.

Слухачка, Луганщина: Мене обурює сам факт можливості зняття санкцій. Як вони можуть скасовувати санкції, якщо є європейські цінності? А щодо Мінських домовленостей, то вони суперечать нашій Конституції.

​Павло Жовниренко: Мінські домовленості – це фейк. Це не міжнародний договір, не міжнародна угода, навіть не декларація. Альтернатива – відновити те, від чого відмахнулись спочатку.

Будапештський формат за участі США, а також Росії, Великобританії, Франції та України. Тут вже Росія не змогла би сказати, що вона не є стороною конфлікту, адже вона передусім сторона міжнародного договору. До цього й потрібно повертатися, а не підписувати папірці на колінах з подачі Путіна.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

​(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)​