Доступність посилання

ТОП новини
24 Жовтень 2018, Київ 03:28

Якщо посадять кількох власників, інші припинять нищити пам’ятки архітектури – Терещенко


Горить будинок на вулиці Хрещатик 40/1. Червень 2017 року

Пожежі в архітектурних пам’ятках Києва почастішали – 10 грудня на Подолі горів будинок купця ХІХ століття. На думку кореспондентки «Схем» Валерії Єгошиної, мізерні штрафи за псування пам’яток не можуть зупинити недобросовісних власників. А громадська діячка Олена Терещенко переконана: проблема не в законах, а в небажанні правоохоронних органів застосовувати їх, аби захистити культурну спадщину.

Хто нагріється на згарищах історичних будівель? Свобода. Частина 3
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Об’єкти культурної спадщини сприймаються забудовниками як тягар, говорить заступниця директора департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Ганна Бондар. Вона вважає, що наявність за земельній ділянці культурної пам’ятки буде тягарем, доки влада не реформує пам’яткоохоронне законодавство.

За досвідом Західної Європи, законодавство не тільки обтяжує, але й надає преференції забудовникам, які зберігають культурну спадщину
Ганна Бондар

«За європейським досвідом, наприклад, Західної Європи, законодавство не тільки обтяжує, але й надає певні преференції тим забудовникам, які дійсно зберігають культурну спадщину. Тобто, вони включають, як то кажуть, «і батіг, і пряник». В українському законодавстві – це фактично батіг. І, зрозуміло, що від того у забудовника іноді виникає бажання позбутися цієї пам’ятки і використати земельну ділянку в інший спосіб», – міркує Бондар.

Ганна Бондар
Ганна Бондар

​В той же час, на думку кореспондентки проекту «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Валерії Єгошиної, «батіг» в цьому випадку недостатньо дієвий.

Штраф 70 тисяч гривень не зупинить власника, який на виході отримає чотири мільйони доларів
Валерія Єгошина

«Наразі штраф за псування пам’ятки – десь п’ять тисяч гривень. Максимальний штраф – це десь близько 70 тисяч гривень. Але ця сума просто не зупинить жодного власника, який на виході отримає землю коштом в чотири мільйони доларів», – пояснює вона. Як приклад Єгошина наводить київський будинок купця Вертипороха за адресою: Межигірська вулиця, 33/19.

Власник у 2001 році поклав око на будинок, в терміновому порядку зобов’язався відселити жителів
Валерія Єгошина

«Власник у 2001 році поклав око на цей будинок і намагався укласти контракт щодо нього, але в нього це не вийшло. Тож будинок передали в оренду. Але на той час він був житловим. І тоді в терміновому порядку власник зобов’язався відселити жителів, їх пересилили в спальні райони», – розповідає вона в студії «Ранкової Свободи».

За словами журналістки, орендар провів ремонтні роботи зі зрізання балконів, які пошкодили будинок, і внаслідок цих робіт викупив пам’ятку за зниженою ціною.

Валерія Єгошина
Валерія Єгошина

«Він зміг його отримати за чотири мільйони гривень. Наразі цей будинок власник продає за чотири мільйони доларів», – стверджує Єгошина.

Вона підкреслює: в цього будинку і в пам’ятки 1870 року, що горіла днями на вулиці Волоській, один власник. При цьому знайти його було непросто.

«Будинок, який на Волоській – його немає ані в реєстрі речових прав на нерухоме майно Міністерства юстиції, ані навіть в БТІ. Нам довелося шукати через кілька десятків договорів, і так ми змогли вийти на власника», – згадує журналістка.

Ініціаторка громадської платформи «SOS майбутнє» Наталія Заболотна вбачає проблему в недостатньо жорстких законодавчих запобіжниках.

Людина, яка придбала пам’ятку архітектури має виконати умови збереження фасадів і начинки
Наталія Заболотна

«Людина, яка придбала пам’ятку архітектури 3-5 років тому, має жорстко виконати за критеріями реставрації, державної реставрації умови збереження фасадів і начинки, яка також має відповідати законодавству. Якщо вона це не виконала, треба негайно вилучати цю пам’ятку з власності, передавати на баланс держави», – пропонує активістка. Крім того, вона вказує й на важливість невідворотності покарання для відповідальних чиновників.

Наталія Заболотна
Наталія Заболотна

«Ми не маємо призначати таких очільників, які будуть констататорами смерті нашої культурної спадщини. Потрібні жорсткі заходи», – впевнена вона.

Натомість громадська діячка Олена Терещенко впевнена: хоча законодавство недосконале, справа все ж таки не в ньому.

Слідчі оперативні групи на знищення пам’яток відмовляються навіть виїжджати
Олена Терещенко

«Якби ці закони, які є, виконувалися, ми б жили в якісно іншій країні. Є відповідна стаття Кримінального кодексу – 298-ма. Але поліція взагалі дуже важко порушує за цією статтею кримінальні справи. По практиці, прокуратура скоріше може порушити. Слідчі оперативні групи на знищення пам’яток відмовляються навіть виїжджати», – розповідає Терещенко.

Водночас активістка звертає увагу на те, що потрібно запроваджувати чіткі механізми для застосування законів, в тому числі й до держслужбовців.

Якщо посадять двох чиновників, декількох недобросовісних власників – всі інші припинять нищити культурну спадщину
Олена Терещенко

«Якщо посадять двох чиновників, то інші не будуть нічого такого робити більше. Якщо посадять декількох недобросовісних забудовників або власників – всі інші теж автоматично припинять нищити нашу культурну спадщину. Якщо вони не розуміють цінність всього цього, то місто і держава мають бути більш відповідальними. А зараз, у такому свавіллі, відповідальність мають брати на себе громадяни», – підсумовує вона.

Олена Терещенко (ліворуч)
Олена Терещенко (ліворуч)

Саме проблемі знищення пам’яток архітектури присвячений проект «Схем» Vanishing Heritage. Валерія Єгошина розповідає, що в рамках проекту було зібрано 24 історії, серед яких – і будинок на Волоській.

Ще один гучний випадок – пожежа в одному з найстаріших будинків на Хрещатику.

Знімали цей будинок з дрону – там зараз нічого не відбувається
Валерія Єгошина

«Ми знімали цей будинок з дрону, коли він горів, і потім ще кілька разів – там зараз нічого не відбувається. Як я розумію, найімовірніше, власник просто чекає, поки «пристрасті вляжуться», – припускає кореспондентка.

За словами Олени Терещенко, на території України наразі – 142 тисячі пам’яток, успадкованих від СРСР.

До державного реєстру занесено лише 3,5% об'єктів. Це – ганьба
Олена Терещенко

«До державного реєстру занесено лише 3,5% (від загальної кількості – ред.). Це – п'ять тисяч таких об'єктів. Це – ганьба. На жаль, культурна спадщина не є пріоритетом, хоча взагалі збереження культурної спадщини, я вважаю, – це питання національної безпеки», – переконана громадська діячка.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG