Доступність посилання

ТОП новини
18 Серпень 2018, Київ 20:54

Суддя на один раз: як працюють присяжні в Україні


Cтатуя Феміди біля Апеляційного суду Києва

Суди присяжних більшість українців бачили хіба на екрані: від знятої у 50-і роки американської драми «12 розгніваних чоловіків» (і перезнятої росіянами через півстоліття) – до низки інших фільмів і серіалів про таку інституцію у різних країнах. Між тим, в Україні така інституція теж існує, хоча, на думку деяких експертів та політиків, наразі не є ні ефективною, ані популярною серед населення. За даними Державної судової адміністрації, за перший квартал цього року такі суди розглянули всього 13 кримінальних проваджень, протягом минулого року – 57, а позаминулого – 51.

Однією із найвідоміших справ в Україні, які сьогодні розглядає суд присяжних, є справа колишніх «беркутівців», обвинувачених у розстрілі Небесної сотні 2014-го.

Два роки тому присяжні усім складом намагалися оголосити самовідвід, що означало б розгляд усієї справи спочатку, пригадує адвокат родин загиблих Віталій Титич.

Присяжні заявили, що тієї винагороди, яку вони отримують, не вистачає навіть на цигарки
Віталій Титич

«Присяжні заявили, що тієї винагороди, яку вони отримують, не вистачає навіть на цигарки. Це я буквально одного з них цитую, і взагалі, його витрати, щоб доїхати громадським транспортом до суду, перевищували суму, яку йому платили за день роботи. Очевидно, що за таких умов будь-яка здорова людина не буде витрачати свій час, не може витрачати навіть фізично», – розповідає він.

Віталій Титич
Віталій Титич

Втім, на думку адвоката, це не єдина проблема, пов’язана з інституцією присяжних. За його словами, на якість судового процесу погано впливає й те, що українці дуже мало знають про законодавство і свої права.

Присяжні вирішують, чи винна особа у злочині, а суд вирішує, яку міру покарання слід застосувати. У нас же – навпаки – присяжні беруть у всьому участь разом із професійними суддями, і це створює проблеми
Віталій Титич

«Цей інститут з моменту його впровадження фактично не функціонував. Суд присяжних в українському варіанті не є «судом присяжних» як таким. Якщо користуватися термінологією міжнародною, це суд шефенів або, у варіанті пострадянському, це – суд народних засідателів, коли народ, присяжні, беруть участь у процедурі безпосередньо разом із професійними суддями. А насправді суд присяжних передбачає розділення питання про винність особи і про винесення покарання: присяжні вирішують, чи винна особа у злочині, а суд, приймаючи цей вердикт, вирішує, яку міру покарання слід застосувати. У нас же – навпаки – присяжні беруть у всьому участь разом із професійними суддями, і це створює проблеми і для суддів, і для суду, і для результатів правосуддя як таких», – зауважує Титич.

Реформування судів присяжних закликає упровадити також «Реанімаційний пакет реформ». На думку експерта «судової» групи Михайла Жернакова, суд присяжних не працює належним чином в Україні, тому що політична верхівка не хоче втрачати монополію впливу на судову гілку влади і можливостей використовувати судові процеси у політичних іграх.

Михайло Жернаков
Михайло Жернаков

«Я погоджуюся, що це – не панацея, і точно так само на людей, які не є суддями, точно так само можна тиснути, як і на людей, які є суддями. Але одна справа, коли це один суддя, а інша, якщо це шестеро або більше присяжних. Уявіть, скільки треба залучити механізмів, щоб натиснути на всіх цих людей, які працюють на різних підприємствах», – вважає він.

Законодавчі зміни щодо присяжних треба напрацьовувати разом з урядом – Ємець

Із тим, що чинна система потребує змін на рівні законодавства, погоджуються і у Верховній Раді. Перший заступник голови парламентського комітету з питань правової політики і правосуддя, депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець, зокрема, вказує на відсутність гарантій безпеки людям, що погоджуються бути присяжними.

Присяжні не відчувають себе захищеними, у них немає впевненості, що їм не завдадуть шкоди злочинці, які перебувають у процесі
Леонід Ємець

«Присяжні не відчувають себе захищеними, у них немає впевненості, що їм не завдадуть фізичної або іншої шкоди злочинці, які перебувають у процесі. А за цим стоїть, у тому числі, серйозна фінансова складова. Тобто це має бути законопроект, напрацьований обов’язково у співпраці з Кабінетом міністрів, для того, щоб ми отримали відповідь: скільки коштів потрібно на сьогодні для забезпечення системи присяжних, чи є ці кошти у державі, і якщо немає, то що потрібно зробити, аби ці кошти з’явились. Абсолютно переконаний у тому, що ця система має працювати, але на сьогодні вона не є дієвою», – говорить депутат.

Леонід Ємець
Леонід Ємець

Нині на розгляді Верховної Ради вже є два законопроекти. Перший з них ініціював уряд, другий – депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко. На думку Ємця, ці ініціативи варто об’єднати.

Хай який із законопроектів буде ухвалений у першому читанні, я думаю, суб’єкти законодавчої ініціативи підготують правки
Леонід Ємець

«Знову ж таки, ті технічні моменти реалізації інституту присяжних, передбачені законопроектом народного депутата Власенка, не можуть обійтися без фінансової складової, яку може опрацювати і передбачити Кабінет міністрів. Тому хай який із них буде ухвалений у першому читанні, я думаю, суб’єкти законодавчої ініціативи підготують правки, для того аби в результаті він ефективно міг забезпечувати роботу інституту присяжних», – зазначає він.

Водночас, визнає Ємець, комітет може не скоро дійти до розгляду цих законодавчих ініціатив: на черзі – питання законопроекту про антикорупційний суд, до якого пропонують внести дві тисячі правок, та виборчого кодексу, де правок – більш ніж удвічі більше.

Сергій Власенко
Сергій Власенко

Натомість автор одного зі згаданих законопроектів Сергій Власенко заявляє про відсутність політичної волі проводити судову реформу.

«Законопроект, що я підготував, є, звичайно, недосконалим, і це є абсолютно нормально і абсолютно очевидно. Але я переконаний, що його можна доопрацювати між першим і другим читанням, привести до ладу і, все-таки, сформувати суд присяжних. Але український парламент сьогодні управляється іззовні – з Адміністрації президента. Те, що вигідно президентові, розглядається за один день у комітетах, виноситься в залу як так званий «невідкладний» і одразу підписується президентом. У той же час, будь-яка глибока реформа судової системи президента не цікавить», – каже депутат.

Присяжний як обов’язок

Правозахисники, тим часом, також кажуть про напрацювання змін до Кримінального процесуального кодексу і закону про судоустрій, які, щоправда, до парламенту вони ще не вносили.

За словами юриста «Центру громадянських свобод» Андрія Кулібаби, вони також пропонують відійти від того, щоб присяжні ухвалювали вирок, а не тільки вирішували, чи винний підозрюваний. Окрім того, пропонується розширити коло кримінальних злочинів, на судах щодо яких зможуть працювати присяжні, каже він.

Ми плануємо зміну набору присяжних на основі обов’язку. Це – як військова повинність
Андрій Кулібаба

«Окрім того, у нашому законопроекті ми плануємо зміну набору присяжних на основі обов’язку. Це – як військова повинність, тут пропозиція таке саме зробити і для суду присяжних, щоб це нормально у суспільстві сприймалося Це через загальні списки виборців повинно здійснюватись, і ця функція (відбору кандидатур – ред.) покладається на Державну судову адміністрацію», – додає юрист.

Один із основних результатів, які «Центр громадянських свобод» має намір таким чином досягти, це – підвищення довіри до судів з боку українців. Згідно із проведеним минулого року дослідженням Центру Разумкова, повністю довіряли українським судам тільки 0,5% респондентів, а ще 6,3% відповіли «скоріше довіряю».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG